Рішення

від 09.04.2019 по справі 826/9911/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 квітня 2019 року № 826/9911/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Конкурсної комісії для підготовки проведення конкурсу з формування персонального складу Громадської ради при Національному агентстві з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів,

Янчук Антон Володимирович - Голова Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів,

Всеукраїнська громадська організація Громада і Закон ,

Громадська організація Всесвітня організація захисту прав людини

про визнання протиправним і скасування рішення від 19 липня 2017 року, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи.

ОСОБА_1 (далі - Позивач) подав до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) позов до Конкурсної комісії для підготовки проведення конкурсу з формування персонального складу Громадської ради при Національному агентстві з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Відповідач) та просить суд:

Визнати незаконним і скасувати рішення Конкурсної комісії для підготовки проведення конкурсу з формування персонального складу Громадської ради при Національному агентстві з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від 19 липня 2017 року, оформлено Протоколом № 1, в частині щодо невідповідності надісланих громадською організацією Всесвітня організація захисту прав людини та Всеукраїнською громадською організацією Громада і Закон документів стосовно кандидата ОСОБА_1 до складу Громадської ради при Національному агентстві з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів вимогам абзацу 4 підпункту 4 пункту 7 Порядку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 26 червня до 14 липня 2017 року включно громадськими організаціями до Конкурсної комісії документи щодо 13 кандидатів, у тому числі до позивача. Однак, Конкурсна комісія дійшла висновку, що надіслані Громадською організацією Всесвітня організація та захисту прав людини та Всеукраїнською громадською організацією Громада і Закон повідомлення про відсутність у кандидата ОСОБА_1 реального чи потенційного конфлікту інтересів не відповідає вимогам до достовірності поданих відомостей, що встановлені абзацом 14 пункту 7 Порядку. У разі дотримання таких вимог, таке повідомлення про відсутність конфлікту інтересів не могло бути подано, а отже воно не може вважатися таким, що подано відповідно до абзацу 4 підпункту 4 пункту 7 Порядку.

Вважаючи таке рішення незаконним, позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 22 серпня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/9911/17 (далі - справа), залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Янчука Антона Володимировича - Голову Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами. Одержаними від корупційних та інших злочинів, Всеукраїнську громадську організацію Громада і Закон та Громадську організацію Всесвітня організація захисту прав людини , та призначено судовий розгляд на 22 листопада 2017 року. Запропоновано відповідачу подати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

09 жовтня 2018 ороку через канцелярію суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, яку обґрунтовано тим, що в разі проведення інтернет-голосування на веб-сайті Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів 10 жовтня 2017 року з 09.00 години до 21.00 години без участі позивача кандидатів до складу Громадської ради, які допускаються до участі в інтернет-голосуванні, що опублікований на офіційному сайті Національного агентства 04 жовтня 2017 року при подальшому задоволенні судом позовних вимог, внаслідок чого позивача буде допущено до участі в інтернет-голосуванні як кандидата до складу Громадської ради при Національному агентстві, відновлення порушених прав позивача буде неможливим.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2017 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.

16 листопада 2017 року через канцелярію суду надійшло клопотання позивача про проведення заміни відповідача у справі № 826/9911/17 з конкурсної комісії для підготовки проведення конкурсу з формування персонального складу Громадської ради при Національному агентстві України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, оскільки відповідно до наказу Національного агентства від 09 жовтня 2017 року № 107 у зв'язку із завершенням аналізу поданих громадськими об'єднаннями документів щодо їх відповідності передбаченим вимогам, виконанням всіх покладених обов'язків, враховуючи висновки, викладені у Звіті, роботу конкурсної комісії припинено у повному складі.

Позивачем також подано клопотання про проведення судового засідання без присутності позивача.

22 листопада 2017 року через канцелярію суду надійшла заява від представника Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про відкладення розгляду справи.

Разом з тим, відповідачем вимоги ухвали суду про відкриття провадження у справі виконано не було, заперечень проти позову та доказів на їх підтвердження до суду не подано.

22 листопада 2017 року зважаючи на неявку представників сторін суд прийшов до висновку про доцільність здійснення подальшого розгляду та вирішення справи по суті у порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.

В частині клопотання позивача про заміну відповідача конкурсної комісії для підготовки проведення конкурсу з формування персонального складу Громадської ради при Національному агентстві України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, то з позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржується рішення Конкурсної комісії для підготовки проведення конкурсу з формування персонального складу Громадської ради при Національному агентстві з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від 19 липня 2017 року, оформлено Протоколом № 1.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для його задоволення та заміни відповідача.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, з дня набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, тобто з 15 грудня 2017 року, адміністративне судочинство здійснюється за правилами цієї редакції Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Обставини встановлені судом.

26 червня 2017 року Головою Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство, АРМА) прийнято рішення про проведення конкурсу з формування персонального складу Громадської ради при Національному агентстві, яке оформлено наказом № 59 (а.с. - 11-12).

Строк висунення громадськими об'єднаннями кандидатів до складу Громадської ради при Національному агентстві та подання відповідних документів було визначено з 26 червня по 14 липня 2017 року.

У вказаний період громадськими об'єднаннями надіслано до Конкурсної комісії документи щодо 13 кандидатів.

Громадською організацією Всесвітня організація захисту прав людини та всеукраїнською громадською організацією Громада і Закон направлено до Конкурсної комісії документи стосовно позивача.

Однак, відповідно до висновку Проміжного звіту, затвердженого рішенням Конкурсної комісії для підготовки і проведення конкурсу з формування персонального складу Громадської ради при Національному агентстві України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, за результатами аналізу надісланих громадськими об'єднаннями документів попередньо встановлено їх невідповідність вимогам абзаців 1-3 пунктів 6 та 7 Порядку організації та проведення конкурсу з формування Громадської ради при Національному агентстві України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2017 року № 86, зокрема: ОСОБА_1

- Абзацу 2 пункту 6 та підпункту 3 пункту 7 Порядку Громадською організацією Всесвітня організація захисту прав людини було надано підтвердження поширення інформації про один з прикладів її діяльності з метою її доведення до необмеженого кола осіб до 26 червня 2017 року;

- Абзацу 4 підпункту 4 пункту 7 Порядку - аналіз наданих Громадською організацією Всесвітня організація захисту прав людини та всеукраїнською громадською організацією Громада і Закон документів стосовно кандидата ОСОБА_1 свідчить про наявність у згаданого кандидата реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Позивач вважає рішення комісії в частині наявності реального або потенційного конфлікту інтересів таким, що не ґрунтується на вимогах Закону та підлягає скасуванню.

Окрім того, в порушення пункту 5 наказу від 26 червня 2017 року № 59 та пунктів 9, 7 Порядку Комісія вийшла за межі своїх повноважень, оскільки Комісія не наділена повноваженнями витребовувати від кандидатів для участі у конкурсі непередбачених документів та встановлювати факти наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів. Функції Комісії виключно технічні і зводяться до аналізу поданих документів щодо їх відповідності. Таким чином, Комісія здійснює лише організаційні заходи щодо забезпечення проведення конкурсу .

Позивач зауважує, що реальний та потенційний конфлікт інтересів це різні речі, різні шляхи врегулювання. Однак, Комісія посилаючись на те, що в Окружному адміністративному суді міста Києва слухається справа № 826/13806/16 за позовом позивача до Конкурсної комісії кандидатів з відбору кандидатів на посаду Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів зазначає про те, що вказані обставини свідчать про наявність у позивача реального чи потенційного конфлікту інтересів. За таких обставин, Комісія перебравши у непередбачений Законом спосіб на себе невластиві їй функції, розглядає їх як одне ціле, помилково вважаючи , що один і той же факт може свідчити про наявність як реального так і потенційного конфлікту інтересів.

Рішення Комісією прийнято без будь-якого посилання до порушення позивачем вимог чинного законодавства чи рішення компетентних органів щодо встановлення наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Висновок Комісії не містить відповідного обґрунтування.

Окрім того, посилання Комісії на те. що у справі № 826/13806/16, яка розглядається Окружним адміністративним судом міста Києва третьою особою виступає Національне агентство є безпідставним та спростовується ухвалою суду про відкриття провадження у вказаній справі.

При цьому, надумана невідповідність документів позивача ставить його у нерівні умови щодо участі у конкурсі перед іншими учасниками.

Позивач вважає, що Всеукраїнська громадська організація Громада і Закон подала на конкурс стосовно позивача повний пакет належним чином оформлених документів, а тому у Комісії мали б бути відсутні сумніви у відповідності кандидата вимогам пункту 3 Порядку станом на дату складання Проміжного звіту.

Що стосується пакету документів, поданого громадською організацією Всесвітня організація захисту прав людини по позивач частково погоджується з висновком Комісії про невідповідність надісланих документів:

- Абзацу 2 пункту 6 та підпункту 3 пункту 7 Порядку Громадською організацією Всесвітня організація захисту прав людини було надано підтвердження поширення інформації про один з прикладів її діяльності з метою її доведення до необмеженого кола осіб до 26 червня 2017 року;

Вказані обставини є підставами для звернення позивача до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади функціонування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів визначено Законом України Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від 10 листопада 2015 року № 772-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон).

Відповідно до статті 2 Закону Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

Національне агентство у межах, визначених цим та іншими законами, є підзвітним Верховній Раді України, підконтрольним та відповідальним перед Кабінетом Міністрів України.

Національне агентство утворюється Кабінетом Міністрів України відповідно до Конституції України, цього та інших законів України.

Питання діяльності Національного агентства у Кабінеті Міністрів України представляє Голова Національного агентства.

Правову основу діяльності Національного агентства становлять Конституція України, міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, цей та інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти.

Закон України Про центральні органи виконавчої влади , інші закони, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, а також Закону України Про державну службу застосовуються до Національного агентства та його працівників у частині, що не суперечить цьому Закону.

Національне агентство складається з центрального апарату і територіальних управлінь.

Національне агентство є юридичною особою публічного права.

Згідно зі статтею 9 Закону Національне агентство виконує такі функції:

1) проведення аналізу статистичних даних, результатів досліджень та іншої інформації про виявлення, розшук та управління активами;

2) підготовка пропозицій щодо формування та реалізації державної політики у сфері виявлення, розшуку та управління активами, розроблення проектів нормативно-правових актів з цих питань;

3) здійснення заходів з виявлення, розшуку, проведення оцінки активів за зверненням слідчого, детектива, прокурора, суду (слідчого судді);

4) організація здійснення заходів, пов'язаних з проведенням оцінки, веденням обліку та управлінням активами;

5) формування та ведення Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні;

6) здійснення співробітництва з органами іноземних держав, до компетенції яких належать питання щодо виявлення, розшуку та управління активами, іншими компетентними органами іноземних держав, відповідними міжнародними організаціями;

7) участь у забезпеченні представництва прав та інтересів України у закордонних юрисдикційних органах у справах, пов'язаних з поверненням в Україну активів, одержаних від корупційних та інших злочинів;

8) надання роз'яснень, методичної та консультаційної допомоги слідчим, детективам, прокурорам та суддям з питань, пов'язаних з виявленням, розшуком, проведенням оцінки та управлінням активами;

9) інші функції, визначені законом.

Повноваження Національного агентства визначено статтею 10 Закону.

Відповідно до частини другої та третьої статті 12 Закону громадський контроль за діяльністю Національного агентства забезпечується через Громадську раду при Національному агентстві, склад якої затверджується Головою Національного агентства з дев'яти осіб на підставі результатів конкурсу. Члени Громадської ради при Національному агентстві повинні відповідати критеріям, встановленим пунктами 1-3, 7 частини третьої статті 3 цього Закону.

Порядок організації та проведення конкурсу з формування Громадської ради при Національному агентстві визначається Кабінетом Міністрів України.

Конкурс із формування персонального складу Громадської ради при Національному агентстві здійснюється шляхом відкритого рейтингового інтернет-голосування громадян, які проживають на території України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Засідання конкурсної комісії відкриті для представників засобів масової інформації та журналістів.

Громадська рада при Національному агентстві заслуховує інформацію про діяльність, виконання планів і завдань Національного агентства, здійснює громадський контроль за витрачанням коштів Державного бюджету України, головним розпорядником яких є Національне агентство, надає висновки за результатами експертизи проектів нормативно-правових актів Національного агентства, делегує для участі в засіданнях міжвідомчої комісії з питань реалізації активів та конкурсної комісії на заміщення вакантних посад державних службовців у Національному агентстві по два представники. Громадська рада має право отримувати документи та інформацію, що стосуються діяльності Національного агентства (крім тих, що становлять державну таємницю).

Відповідно до пунктів 1-3, 7 частини третьої статті 3 Закону не може бути призначена на посаду Голови Національного агентства особа, яка:

1) за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;

2) має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку, або на яку за вчинення адміністративного правопорушення накладено стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

3) притягалася на підставі обвинувального вироку, який набрав законної сили, до кримінальної відповідальності за вчинення умисного злочину;

7) впродовж одного року до подання заяви про участь у конкурсі на заміщення цієї посади незалежно від строку входила до складу керівних органів політичної партії.

На виконання вимог частини третьої статті 12 Закону Кабінетом Міністрів України прийнято 21 лютого 2017 року постанову № 86 Про затвердження Порядку організації та проведення конкурсу з формування Громадської ради при Національному агентстві з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1 Порядку, вказаний Порядок визначає процедуру організації та проведення конкурсу з формування Громадської ради при Національному агентстві з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що Громадська рада при Національному агентстві (далі - Громадська рада) формується у складі дев'яти осіб на підставі результатів конкурсу.

Конкурс з формування персонального складу Громадської ради (далі - конкурс) проводиться шляхом відкритого рейтингового інтернет-голосування громадян, які проживають на території України (далі - інтернет-голосування).

Конкурс з обрання нового члена Громадської ради замість того, повноваження якого припинено, проводиться за процедурою та на умовах, визначених цим Порядком.

Відповідно до пункту 3 Порядку до складу Громадської ради згідно із Законоум України Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Закон) не може входити особа, яка:

1) за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;

2) має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку, або на яку за вчинення адміністративного правопорушення накладено стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

3) притягалася на підставі обвинувального вироку, який набрав законної сили, до кримінальної відповідальності за вчинення умисного злочину;

4) протягом одного року до подання заяви про участь у конкурсі незалежно від строку входила до складу керівних органів політичної партії.

Згідно з пунктом 4 Порядку Голова Національного агентства приймає рішення про проведення конкурсу, яке повинно містити такі відомості:

1) адресу веб-сайту, на якому проводитиметься інтернет-голосування;

2) дату проведення інтернет-голосування, якою повинна бути визначена календарна дата, що настає щонайменше через 20 робочих днів з дня, що настає за днем прийняття рішення про проведення конкурсу, а також момент початку інтернет-голосування у часі в таку дату;

3) строк висування громадськими об'єднаннями кандидатів до складу Громадської ради, який не може бути менш як 10 робочих днів з дня, що настає за днем прийняття рішення про проведення конкурсу, а також адресу електронної пошти, на яку надсилаються передбачені цим Порядком документи;

4) склад конкурсної комісії для підготовки проведення конкурсу (далі - конкурсна комісія).

Рішення Голови Національного агентства про проведення конкурсу з обрання нового члена Громадської ради замість того, повноваження якого припинено, приймається не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів, що настають за днем припинення повноважень відповідного члена Громадської ради.

Рішення Голови Національного агентства про проведення конкурсу підлягає оприлюдненню в день його прийняття на веб-сайті, на якому проводитиметься інтернет-голосування.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що разом з рішенням Голови Національного агентства про проведення конкурсу на веб-сайті, на якому проводитиметься інтернет-голосування, оприлюднюється оголошення про проведення конкурсу, яке повинно містити такі відомості:

1) адресу веб-сайту, на якому проводитиметься інтернет-голосування;

2) дату проведення та момент початку інтернет-голосування у часі;

3) строк висування громадськими об'єднаннями кандидатів до складу Громадської ради, а також адресу електронної пошти, на яку ними надсилаються передбачені цим Порядком документи;

4) перелік документів, які надсилаються для участі у конкурсі.

Пунктом 6 передбачено, що кандидати для участі в конкурсі з формування Громадської ради висуваються громадськими об'єднаннями, що діють відповідно до Закону України Про громадські об'єднання не менш як два роки і статутна діяльність яких пов'язана із запобіганням, протидією корупції або охороною прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, навколишнього природного середовища, конституційного устрою України від злочинних посягань (далі - громадські об'єднання).

Відповідний досвід діяльності громадського об'єднання може бути підтверджений щорічними та іншими звітами громадського об'єднання, повідомленнями у засобах масової інформації, іншою інформацією про організовані громадським об'єднанням заходи у відповідних сферах тощо. Інформація про принаймні один з прикладів діяльності громадського об'єднання у відповідній сфері повинна бути поширена з метою її доведення до необмеженого кола осіб до дня оприлюднення оголошення про проведення конкурсу.

Громадське об'єднання може висунути для участі в конкурсі не більше одного кандидата.

Кандидати, які висуваються для участі в конкурсі, повинні відповідати вимогам, зазначеним у пункті 3 цього Порядку.

Згідно з пунктом 7 Порядку громадське об'єднання висуває кандидата до складу Громадської ради шляхом надіслання на зазначену в оголошенні про проведення конкурсу адресу електронної пошти:

1) рішення керівного органу громадського об'єднання про висування кандидата для участі в конкурсі;

2) копії статуту громадського об'єднання;

3) інформацію про досвід діяльності громадського об`єднання відповідно до абзацу другого пункту 6 цього Порядку;

4) заяви кандидата про участь у конкурсі, яка також повинна містити повідомлення про:

відповідність кандидата вимогам Закону до члена Громадської ради;

згоду кандидата виконувати всі визначені Законом функції Громадської ради;

відсутність у кандидата реального чи потенційного конфлікту інтересів у розумінні Закон України Про запобігання корупції , виходячи з того, що функції члена Громадської ради у значенні цього Порядку є представницькими повноваженнями у розумінні Закону України Про запобігання корупції ;

мотиви кандидата бути обраним до Громадської ради;

згоду кандидата на обробку персональних даних, а також на оприлюднення копій документів, зазначених у підпунктах 4-6 цього пункту, працівниками Національного агентства, а також працівниками державного органу, через веб-сайт якого проводиться інтернет-голосування, з метою дотримання вимог цього Порядку;

контактний номер телефону та адресу електронної пошти кандидата;

5) копії документа, що посвідчує особу кандидата;

6) автобіографії кандидата, що містить: прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), членство у політичних партіях, у тому числі в минулому, відомості про наявність чи відсутність судимості.

Відповідальними за достовірність поданих відомостей є громадське об'єднання і висунений ним кандидат.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що надіслані громадськими об'єднаннями документи (крім відомостей про контактні номери телефонів, адреси електронної пошти кандидатів та копій документів, що посвідчують їх особу) розміщуються на веб-сайті, на якому проводитиметься інтернет-голосування, протягом доби з часу їх надходження на зазначену в оголошенні про проведення конкурсу адресу електронної пошти.

Разом з тим, відповідно до пункту 9 Порядку, Конкурсна комісія утворюється у складі трьох осіб. До складу конкурсної комісії можуть входити працівники Національного агентства, а також інші особи.

Конкурсна комісія:

забезпечує оприлюднення на визначених цим Порядком умовах: рішення Голови Національного агентства про проведення конкурсу, оголошення про проведення конкурсу, надісланих громадськими об'єднаннями документів з метою висування кандидатів до складу Громадської ради;

проводить протягом трьох робочих днів з дня, що настає за днем закінчення строку висування громадськими об'єднаннями кандидатів до складу Громадської ради, аналіз поданих громадськими об'єднаннями документів щодо їх відповідності передбаченим цим Порядком вимогам, складає та надає Голові Національного агентства звіт, який повинен містити:

перелік кандидатів до складу Громадської ради, висунутих громадськими об'єднаннями, які допускаються до участі в інтернет-голосуванні, з відповідним обґрунтуванням;

перелік кандидатів до складу Громадської ради, висунутих громадськими об'єднаннями, які не допускаються до участі в інтернет-голосуванні, з відповідним обґрунтуванням.

Засідання конкурсної комісії відкриті для представників засобів масової інформації та журналістів.

Звіт конкурсної комісії підлягає оприлюдненню не пізніше ніж на наступний день за днем його складення на веб-сайті, на якому проводитиметься інтернет-голосування.

З матеріалів доданих до справи вбачається, що Конкурсна комісія провела аналіз поданих громадськими об'єднаннями документів щодо кандидатів, висунутих громадськими об'єднаннями до складу Громадської ради при Національному агентстві на предмет їх відповідності передбаченим Порядком та Законам вимогами.

Конкурсною комісією складено проміжний звіт (протокол № 1 від 19 липня 2017 року) з якого вбачається, що за результатами аналізу надісланих громадськими об'єднаннями документів попередньо встановлено їх невідповідність вимогам абзаців 1-3 пункту 6 та пункту 7 Порядку, а саме:

ОСОБА_1:

- Абзацу 2 пункту 6 та підпункту 3 пункту 7 Порядку Громадською організацією Всесвітня організація захисту прав людини було надано підтвердження поширення інформації про один з прикладів її діяльності з метою її доведення до необмеженого кола осіб до 26 червня 2017 року;

- Абзацу 4 підпункту 4 пункту 7 Порядку - аналіз наданих Громадською організацією Всесвітня організація захисту прав людини та всеукраїнською громадською організацією Громада і Закон документів стосовно кандидата ОСОБА_1 свідчить про наявність у згаданого кандидата реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Згідно з абзацом 4 підпункту 4 пункту 7 Порядку, заява кандидата про участь у конкурсі, яка надсилається громадським об'єднанням, яким висувається кандидат до складу Громадської ради при Національному агентстві, повинна містити зокрема: повідомлення про відсутність у кандидата реального чи потенційного конфлікту інтересів у розумінні Закону України Про запобігання корупції , виходячи з того, що функції члена Громадської ради у значенні цього Порядку є представницькими повноваженнями у розумінні Закону України Про запобігання корупції .

Відповідно до абзацу 2 пункту 7 Порядку відповідальними за достовірність поданих відомостей є громадське об'єднання і висунутий ним кандидат.

Повідомлення про відсутність у кандидата ОСОБА_1 реального чи потенційного конфлікту інтересів було надіслано Громадською організацією Всесвітня організація захисту прав людини та Всеукраїнською громадською організацією Громада і Закон .

Разом з тим, за наявною у Конкурсної комісії інформацією Окружним адміністративним судом міста Києва під головуванням судді Аблова Є.В. розглядається адміністративна справа № 826/13806/16 за позовом ОСОБА_1 до Конкурсної комісії з відбору кандидатів на посаду Голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Третьою стороною у вказаній справі виступає Національне агентство.

Абзацом 9 частини першої статті 1 Закону України Про запобігання корупції визначено, що потенційним конфліктом інтересів є наявність у особи приватного інтересу у сфер, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

В абзаці 13 частини першої статті 1 Закону України Про запобігання корупції встановлено, що реальним конфліктом інтересів є суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Враховуючи викладене, Конкурсна комісія вважає, що надіслані Громадською організацією Всесвітня організація захисту прав людини та Всеукраїнською громадською організацією Громада і Закон повідомлення про відсутність у кандидата ОСОБА_1 реального чи потенційного конфлікту інтересів не відповідає вимогам до достовірності поданих відомостей, що встановлені абзацом 14 пункту 7 Порядку.

У разі дотримання таких вимог, таке повідомлення про відсутність конфлікту інтересів не могло бути подане, а отже воно не може вважатися таким, що подане відповідно до абзацу 4 підпункту 4 пункту 7 Порядку (а.с. - 7-10).

При цьому, позивачем в позовній заяві зазначено, що в частині, що стосується пакету документів ГО Всесвітня організація захисту прав людини щодо кандидата ОСОБА_1 то позивач погоджується із висновком комісії про невідповідність надісланих документів в частині недотримання вимог абзацу 2 пункту 6 та підпункту 3 пункту 7 Порядку Громадською організацією Всесвітня організація захисту прав людини було надано підтвердження поширення інформації про один з прикладів її діяльності з метою її доведення до необмеженого кола осіб до 26 червня 2017 року.

За таких обставин, відображені Комісією у проміжному звіті висновки у даній частині не оспорюються позивачем, а тому і не підлягають доказуванню.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено наявність на розгляді у Окружному адміністративному суді міста Києва під головуванням судді Аблова Є.В. адміністративної справи № 826/13806/16 за позовною заявою ОСОБА_1 до Конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів за участю третьої особи - Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування рішення від 22 серпня 2016 року в частині щодо недопуску ОСОБА_1 до участі в конкурсі (а.с. - 13).

Судом не приймається до уваги посилання відповідача на те, що оскільки Національне агентство залучено до участі у вказаній справі в якості третьої особи, то підстави для висновку про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів відсутні.

Суд зазначає, що в кожній конкретній ситуації для визначення наявності конфлікту інтересів необхідно зважати на наявність у особи приватного інтересу, здатного вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішення, або вчинення чи невчинення дій.

Для встановлення наявності у діях особи реального чи потенційного конфлікту інтересів достатньо встановлення наявності у неї приватного інтересу.

У даному випадку наявність приватного інтересу зумовлена зверненням позивача до суду з відповідними позовними вимогами, які розглядаються під головуванням судді Аблова Є.В.

Вказані обставини констатовані відповідачем у проміжному звіті.

При цьому, суд вважає, що встановлені Комісією висновки не спростовано учасниками справи.

Судом також встановлено, що Національне агентство листом від 01 серпня 2017 року № 289/1-31-1719 звернулось до Національного агентства з питань запобігання корупції з метою отримання методичної рекомендації у вирішенні питання щодо наявності або відсутності у ОСОБА_1 реального чи потенційного конфлікту, як кандидата та/або можливо члена Громадської ради при Національному агентстві (а.с. - 24).

Так, Національним агентством з питань запобігання корупції 16 серпня 2017 року у формі листа № 42-10/28975/17 надано відповідь, з якої вбачається, що з урахуванням положень Порядку організації та проведення конкурсу з формування громадської ради при Національному агентстві з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2017 року № 86, як потенційний, так і реальний конфлікт інтересів може виникнути тільки в особи, яка входить до складу громадської ради, адже така особа виконує функції члена громадської ради, а отже, має представницькі повноваження.

Окрім того, відповідно до підпункту в пункту 2 частини першої статті 3 Закону, а також частини третьої статті 12 Закону на членів громадської ради поширюються вимоги статті 28 Закону України Про запобігання корупції .

Викладені вище обставини щодо подання позову можуть становити приватний інтерес у члена громадської ради, проте наявність потенційного чи реального конфлікту інтересів може бути встановлена тільки у конкретному випадку шляхом порівняння повноважень члена громадської ради та існуючого в нього приватного інтересу з подальшим визначенням можливості (неможливості) такого інтересу вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішення, вчинення діяння (а.с. - 25-26).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що обставини наявності приватного інтересу у позивача підтверджено листом Національного агентства з питань запобігання корупції.

Із урахуванням викладеного, на думку суду, Комісія правомірно дійшла висновку, що надіслане Громадською організацією Всесвітня організація захисту прав людини та Всеукраїнською громадською організацією Громада і Закон повідомлення про відсутність у кандидата ОСОБА_1 реального чи потенційного конфлікту інтересів не відповідає вимогам до поданих відомостей, що встановлено абзацом 14 пункту 7 Порядку.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм та викладеного, суд дійшов висновку про правомірність рішення відповідача, що є підставами для відмови у задоволенні позовних вимог.

Позивачем під час судового розгляду не було доведено обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Беручи до уваги викладене, на думку суду, позивачем не доведено протиправність рішення відповідача, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є безпідставним, а тому не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат також відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 72-77, 90, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН: відомості відсутні, адреса для листування: АДРЕСА_2) до Конкурсної комісії для підготовки проведення конкурсу з формування персонального складу Громадської ради при Національному агентстві з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001, місто Київ, вулиця Бориса Грінченка, 1, код ЄДРПОУ: відомості відсутні), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001, місто Київ, вулиця Бориса Грінченка, 1, код ЄДРПОУ: 41037901) , Янчук Антон Володимирович - Голова Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001, місто Київ, вулиця Бориса Грінченка 1, ІПН: відомості відсутні) , Всеукраїнська громадська організація Громада і Закон (01034, місто Київ, вулиця Володимирська, 42-а, офіс 17, код ЄДРПОУ: 37054025) , Громадська організація Всесвітня організація захисту прав людини (03142, місто Київ, а/с № 138, код ЄДРПОУ: 39133187) про визнання протиправним і скасування рішення від 19 липня 2017 року, зобов'язання вчинити дії.

Підстави для вирішення питання про відшкодування судових витрат відсутні.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда