Постанова

від 09.04.2019 по справі 2040/7639/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 р.Справа № 2040/7639/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Тацій Л.В.,

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Ткаченка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., м. Харків, повний текст складено 28.12.18 року по справі № 2040/7639/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрфактор"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "ЮРФАКТОР", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив: скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 30 серпня 2018 року №00001891411 про нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 263993,75 грн., в т.ч. 211195,00 грн. основного зобов'язання та 52798,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту дослідження обставин у справі.

Розгляд справи здійснювався з урахуванням приписів ст. 229 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача змісту судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи.

Вказані обставини визнаються учасниками справи, а тому, в силу приписів ч. 1 ст. 78 КАС України, не підлягають доказуванню.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ЮРФАКТОР з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ ОБЕРН-2014 (код ЄДРПОУ 39372675) за вересень 2015 року, ТОВ АВТОМАГІКА (код ЄДРПОУ 37999811) за грудень 2015 року, ТОВ КОМПАНІЯ ІНТЕГРАЛ ЦЕНТР (код ЄДРПОУ - 39905112) за січень 2016 року

Результати перевірки оформлені актом від 09.08.2018 року №3222/20-40-14-11/33413202 (а.с. 12-39, т.1).

У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено висновок про порушення позивачем: п 44.5, п.44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, внаслідок чого завищено податковий кредит на загальну суму 211195 грн., в т.ч. за вересень 2015 року на суму 69304 гри., за грудень 2015 року на суму 70724 грн., за січень 2016 року на суму 71437 грн.

На підставі висновків акту перевірки та у зв'язку із встановленим порушенням контролюючим органом прийнято податкове-повідомлення рішення від 30 серпня 2018 року №00001891411 про нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 263993,75 грн., в т.ч. 211195,00 грн. основного зобов'язання та 52798,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с. 11).

Позивач, не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду із даним позовом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, слугувало відображене в акті судження про те, що перевіряючими отримано податкову інформацію щодо контрагентів позивача. На підставі аналізу баз даних ГУ ДФС у Харківській області встановлено, що у вересні 2015 року постачальником послуг з прибирання приміщень і прилеглої території вокзального комплексу станції Лосєве Південної залізниці, прибирання приміщень і прилеглої території вокзалу станції Харків-Левада Південної залізниці, послуги з щоденного прибирання внутрішніх приміщень вагону для позивача було ТОВ ОБЕН-2014 , ТОВ АВТОМАГІКА та ТОВ КОМПАНІЯ ІНТЕГРАЛ ЦЕНТР . Однак відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказані суб'єкти господарювання не мають жодного відношення до надання послуг з прибирання. При цьому, позивачем не було надано до перевірки ряд первинних документів, а отже відповідно до положень ст.44 Податкового кодексу України останні вважаються відсутніми.

Отже, під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено первинними документами не підтверджена, а даними податкового органу встановлена неможливість господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами.

На вказані доводи відповідач посилався як у акті перевірки, так і в запереченнях на адміністративний позов, поданих до суду першої інстанції, а також і у доводах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, з урахуванням положень ст. 308 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено, що підприємством позивача виявлено втрату фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, в тому числі первинних по взаємовідносинам із деякими контрагентами за період часу 2014 - 2016 роки, про що повідомлено контролюючий орган листом №14 від 14.08.2017 року у відповідь на запит від 12.07.2017 року № 9632/10/20-40-14-11-18, а також вказано, що ТОВ "ЮРФАКТОР" вживаються усі можливі заходи щодо пошуку або відновлення втрачених документів.

При цьому, після встановлення місцезнаходження первинних документів, що підтверджують реальність господарських операцій позивача, їх було надано до суду.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідного до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

За приписами абз.2 пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає неприйнятними доводи податкового органу стосовно обсягу документів, які можуть бути предметом судового розгляду, з огляду на те, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого судового розгляду.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 12.02.2019 по справі № 820/6512/16.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному рішенню та наданим доказам, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до положень пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 статті Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно із п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Порядок формування податкового кредиту передбачений статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Також, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач у перевіряємому періоді мав господарські взаємовідносини із ТОВ ОБЕН-2014 , ТОВ АВТОМАГІКА та ТОВ КОМПАНІЯ ІНТЕГРАЛ ЦЕНТР .

При цьому, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів між Державним підприємством Південна залізниця , в особі начальника відокремленого підрозділу Харківська дирекція залізничних перевезень Державного підприємства Південна залізниця (замовник) та ТОВ ЮРФАКТОР (виконавець) укладено договір №П/ДН-2-15543/НЮ від 14.04.2015 на надання послуг, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується своїм засобами та силами у 2015 році надати послуги з комплексного прибирання внутрішніх приміщень та прилеглої території вокзального комплексу станції Лосєве (Лосєве, Лосєве-2, Обрій) Південної залізниці, зазначені в переліку і графіку надання послуг.

Замовник зобов'язується прийняти виконані згідно з умовами договору послуги та оплатити їх на умовах, визначених цим договором. Вартість договору визначена сторонами у розділі 3 договору та визначається за місяць відповідно до калькуляції і складає 63680,74 грн. Місце надання послуг визначено сторонами у розділі 5 договору. Відповідно до пункту 5.5.3 надані послуги приймаються замовником з обов'язковим складенням відповідного акту здачі-приймання наданих послуг, який підписується сторонами (т.1 а.с.134-150).

З метою виконання умов вказаного договору позивачем укладено договори із контрагентами.

Так, судом встановлено, що між ТОВ ЮРФАКТОР (замовник) і ТОВ ОБЕН-2014 (виконавець) укладено договір №28.2/08/15 від 28.08.2015 року про надання послуг (т.2 а.с.39-44).

За умовами вказаного договору виконавець бере на себе зобов'язання по наданню послуг з прибирання приміщень і прилеглої території вокзального комплексу станції Лосеве (Лосеве, Лосєве-2, Обрій) Південної залізниці, об'єм послуги сторонами визначено у додатку №1 до договору, а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити надану виконавцем послугу. Місце надання послуги: вокзального комплексу станції Лосеве (Лосеве, Лосєве-2, Обрій) Південної залізниці (м. Харків, Лосєве - розташовуй біля виходу зі станції метро Тракторний завод , Лосєве-2 - біля виходу зі станції метро Пролетарська , Обрій - на 24 км залізничної дільниці Лосєве - Гракове).

Вартість послуг і порядок розрахунків сторонами визначено у розділі 3 договору, відповідно до якого вартість послуги відповідно до договору визначається відповідно до розрахунку і складає 39590,88 грн.

За результатами надання послуг сторонами договору на виконання його умов 30 вересня 2015 року підписано відповідний акт про надання вищевказаних послуг в період з 01.09.2015 р. по 30.09.2015 р. на загальну суму 39590,88 грн, в т.ч. ПДВ 6598,48 грн. (т.1 а.с. 98-99).

Також судом встановлено, що між ТОВ ЮРФАКТОР (замовник) і ТОВ АВТОМАГІКА (виконавець) укладено договір №27.2/11/15 від 27.11.2015 року про надання послуг (т.2 а.с.59-64).

За умовами вказаного договору виконавець бере на себе зобов'язання по наданню послуг з прибирання приміщень і прилеглої території вокзального комплексу станції Лосеве (Лосеве, Лосєве-2, Обрій) Південної залізниці, об'єм послуги сторонами визначено у додатку №1 до договору, а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити надану виконавцем послугу. Місце надання послуги: вокзального комплексу станції Лосеве (Лосеве, Лосєве-2, Обрій) Південної залізниці (м. Харків, Лосєве - розташовуй біля виходу зі станції метро Тракторний завод , Лосєве-2 - біля виходу зі станції метро Пролетарська , Обрій - на 24 км залізничної дільниці Лосєве - Гракове). Вартість послуг і порядок розрахунків сторонами визначено у розділі 3 договору, відповідно до якого вартість послуги відповідно до договору визначається відповідно до розрахунку і складає 39590,88 грн.

За результатами надання послуг сторонами договору на виконання його умов 31 грудня 2015 року підписано відповідний акт про надання вищевказаних послуг в період з 01.12.2015 р. по 31.12 .2015 р. на загальну суму 39590,88 грн, в т.ч. ПДВ 6598,48 грн. (т.1 а.с. 124-125).

Матеріали справи також підтверджено, що між ТОВ ЮРФАКТОР (замовник) та ТОВ КОМПАНІЯ ІНТЕГРАЛ ЦЕНТР (виконавець) укладено договір №29.2/12/15 від 29.12.2015 року про надання послуг, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов'язання по наданню послуг з прибирання приміщень і прилеглої території вокзального комплексу станції Лосеве (Лосеве, Лосєве-2, Обрій) Південної залізниці, об'єм послуги сторонами визначено у додатку №1 до договору, а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити надану виконавцем послугу. Місце надання послуги: вокзального комплексу станції Лосеве (Лосеве, Лосєве-2, Обрій) Південної залізниці (м. Харків, Лосєве - розташовуй біля виходу зі станції метро Тракторний завод , Лосєве-2 - біля виходу зі станції метро Пролетарська , Обрій - на 24 км залізничної дільниці Лосєве - Гракове). Вартість послуг і порядок розрахунків сторонами визначено у розділі 3 договору, відповідно до якого вартість послуги відповідно до договору визначається відповідно до розрахунку і складає 39590,88 грн. (т.2 а.с.89-93).

За результатами надання послуг сторонами договору на виконання його умов 31 січня 2016 року підписано відповідний акт про надання вищевказаних послуг в період з 01.01.2016 р. по 31.01.2016 р. на загальну суму 39590,88 грн, в т.ч. ПДВ 6598,48 грн. (т.1 а.с. 128).

З матеріалів справи вбачається, що між Державним підприємством Південна залізниця , в особі начальника відокремленого підрозділу Харківська дирекція залізничних перевезень Державного підприємства Південна залізниця (замовник) та ТОВ ЮРФАКТОР (виконавець) укладено договір №П/ДН-2-15542/НЮ від 14.04.2015 на надання послуг, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується своїм засобами та силами у 2015 році надати послуги з комплексного прибирання внутрішніх приміщень та прилеглої території вокзального комплексу станції Харків-Левада Південної залізниці, зазначені в переліку і графіку надання послуг. Замовник зобов'язується прийняти виконані згідно з умовами договору послуги та оплатити їх на умовах, визначених цим договором.

Вартість договору визначена сторонами у розділі 3 договору та визначається за місяць відповідно до калькуляції і складає 57283,01 грн. Місце надання послуг визначено сторонами у розділі 5 договору. Відповідно до пункту 5.5.3 надані послуги приймаються замовником з обов'язковим складенням відповідного акту здачі-приймання наданих послуг, який підписується сторонами (т.1 а.с.153-167).

З метою виконання умов вказаного договору позивача було укладено договори із контрагентами.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що між ТОВ ЮРФАКТОР (замовник) та ТОВ ОВЕН-2014 (виконавець) укладено договір №27.2/08/15 від 27.08.2015 року про надання послуг, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов'язання по наданню послуг з прибирання внутрішніх приміщень та прилеглої території вокзального комплексу станції Харків-Левада Південної залізниці, об'єм послуги сторонами визначено у додатку №1 до договору, а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити надану виконавцем послугу. Місце надання послуги: вокзал станції Харків-Левада (м. Харків, пров. Молчанівський, 12. Вартість послуг і порядок розрахунків сторонами визначено у розділі 3 договору, відповідно до якого вартість послуги відповідно до договору визначається відповідно до розрахунку і складає 41830,76 грн. (т.2 а.с.33-38).

За результатами надання послуг сторонами договору на виконання його умов 30 вересня 2015 року підписано відповідний акт про надання вищевказаних послуг в період з 01.09.2015 р. по 30.09.2015 р. на загальну суму 41830,76 грн. в т.ч. ПДВ 6971,79 грн. (а.с. 96-97).

Також матеріали справи свідчать, що між ТОВ ЮРФАКТОР (замовник) та ТОВ АВТОМАГІКА (виконавець) укладено договір №26.2/11/15 від 26.11.2015 року про надання послуг, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов'язання по наданню послуг з прибирання внутрішніх приміщень та прилеглої території вокзального комплексу станції Харків-Левада Південної залізниці, об'єм послуги сторонами визначено у додатку №1 до договору, а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити надану виконавцем послугу. Місце надання послуги: вокзал станції Харків-Левада (м. Харків, пров. Молчанівський, 12. Вартість послуг і порядок розрахунків сторонами визначено у розділі 3 договору, відповідно до якого вартість послуги відповідно до договору визначається відповідно до розрахунку і складає 41830,76 грн. (т.2 а.с.53-58).

За результатами надання послуг сторонами договору на виконання його умов 30 грудня 2015 року підписано відповідний акт про надання вищевказаних послуг в період з 01.12.2015 р. по 31.12 2015 р. на загальну суму 41830,76 грн. в т.ч. ПДВ 6971,79 грн. (т.1 а.с. 122-123).

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ ЮРФАКТОР (замовник) та ТОВ КОМПАНІЯ ІНТЕГРАЛ ЦЕНТР (виконавець) укладено договір №28.2/12/15 від 28.12.2015 року про надання послуг, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов'язання по наданню послуг з прибирання внутрішніх приміщень та прилеглої території вокзального комплексу станції Харків-Левада Південної залізниці, об'єм послуги сторонами визначено у додатку №1 до договору, а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити надану виконавцем послугу. Місце надання послуги: вокзал станції Харків-Левада (м. Харків, пров. Молчанівський, 12. Вартість послуг і порядок розрахунків сторонами визначено у розділі 3 договору, відповідно до якого вартість послуги відповідно до договору визначається відповідно до розрахунку і складає 41830,76 грн. (т.2 а.с.84-88).

За результатами надання послуг сторонами договору на виконання його умов 31 січня 2016 року підписано відповідний акт про надання вищевказаних послуг в період з 01 01.2016 р. по 31 01.2016 р. на загальну суму 41830,76 грн. в т.ч. ПДВ 6971,79 грн. (т.1 а.с. 127).

Судом також встановлено, що між Державним підприємством Південна залізниця , в особі начальника відокремленого підрозділу Харківська дирекція залізничних перевезень Державного підприємства Південна залізниця (замовник) та ТОВ ЮРФАКТОР (виконавець) укладено договір №П/ДН-2-15323/НЮ від 10.03.2015 на надання послуг, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується своїм засобами та силами у 2015 році надати послуги з комплексного прибирання внутрішніх приміщень та прилеглої території відокремленого підрозділу Дорожній фізкультурно-спортивний клуб Локомотив ім. Героя України Г. Кірпи державного підприємства Південна залізниця , зазначені в переліку і графіку надання послуг. Замовник зобов'язується прийняти виконані згідно з умовами договору послуги та оплатити їх на умовах, визначених цим договором. Вартість договору визначена сторонами у розділі 3 договору та визначається за місяць відповідно до калькуляції і складає 96305,45 грн. Місце надання послуг визначено сторонами у розділі 5 договору. Відповідно до пункту 5.5.3 надані послуги приймаються замовником з обов'язковим складенням відповідного акту здачі-приймання наданих послуг, який підписується сторонами (т.1 а.с. 168-185).

З метою виконання умов вказаного договору позивача було укладено договори із контрагентами.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що між ТОВ ЮРФАКТОР (замовник) та ТОВ ОВЕН-2014 (виконавець) укладено договір №26/08/15 від 26.08.2015 року про надання послуг, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов'язання по наданню послуг з прибирання приміщень і прилеглої території відокремленого підрозділу Дорожній фізкультурно-спортивний клуб Локомотив ім. Героя України Г. Кірпи державного підприємства Південна залізниця , об'єм послуги сторонами визначено у додатку №1 до договору, а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити надану виконавцем послугу. Місце надання послуги: 61052, м. Харків, вул. Котлова, 90/1. Вартість послуг і порядок розрахунків сторонами визначено у розділі 3 договору, відповідно до якого вартість послуги відповідно до договору визначається відповідно до розрахунку і складає 69507,38 грн. (т.2 а.с.27-32).

За результатами надання послуг сторонами договору на виконання його умов 30 вересня 2015 року підписано відповідний акт про надання вищевказаних послуг в період з 01.09.2015 р. по 30.09.2015 р. на загальну суму 69507,38 грн, в тому числі ПДВ 11584,56 грн. (т.1 а.с. 94-95)

Також матеріали справи свідчать, що між ТОВ ЮРФАКТОР (замовник) та ТОВ АВТОМАГІКА (виконавець) укладено договір №01/12/15 від 01.12.2015 року про надання послуг, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов'язання по наданню послуг з прибирання приміщень і прилеглої території відокремленого підрозділу Дорожній фізкультурно-спортивний клуб Локомотив ім. Героя України Г. Кірпи державного підприємства Південна залізниця , об'єм послуги сторонами визначено у додатку №1 до договору, а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити надану виконавцем послугу. Місце надання послуги: 61052, м. Харків, вул. Котлова, 90/1. Вартість послуг і порядок розрахунків сторонами визначено у розділі 3 договору, відповідно до якого вартість послуги відповідно до договору визначається відповідно до розрахунку і складає 69507,38 грн. (т.2 а.с.73-78).

За результатами надання послуг сторонами договору на виконання його умов 30 грудня 2015 року підписано відповідний акт про надання вищевказаних послуг в період з 01.12.2015 р. по 31.12.2015 р. на загальну суму 69507,38 грн, в тому числі ПДВ 11584,56 грн. (т.1 а.с. 120-121).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що між ТОВ ЮРФАКТОР (замовник) та ТОВ КОМПАНІЯ ІНТЕГРАЛ ЦЕНТР (виконавець) укладено договір №25/12/15 від 25.12.2015 року про надання послуг, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов'язання по наданню послуг з прибирання приміщень і прилеглої території відокремленого підрозділу Дорожній фізкультурно-спортивний клуб Локомотив ім. Героя України Г. Кірпи державного підприємства Південна залізниця , об'єм послуги сторонами визначено у додатку №1 до договору, а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити надану виконавцем послугу. Місце надання послуги: 61052, м. Харків, вул. Котлова, 90/1. Вартість послуг і порядок розрахунків сторонами визначено у розділі 3 договору, відповідно до якого вартість послуги відповідно до договору визначається відповідно до розрахунку і складає 69507,38 грн. (т.2 а.с.79-83).

За результатами надання послуг сторонами договору на виконання його умов 31 січня 2016 року підписано відповідний акт про надання вищевказаних послуг в період з 01.01.2016 р. по 31.01.2016 р. на загальну суму 69507,38 грн, в тому числі ПДВ 11584,56 грн. (т.1 а.с. 126).

З матеріалів справи вбачається, що між Державним підприємством Південна залізниця , в особі начальника відокремленого підрозділу Харківська дирекція залізничних перевезень Державного підприємства Південна залізниця (замовник) та ТОВ ЮРФАКТОР (виконавець) укладено договір №П/Л-151124/НЮ від 03.08.2015 року, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується своїм засобами та силами у 2015 році надати послуги з щоденного прибирання внутрішніх приміщень пасажирських вагонів: фірмового міжнародного поїзду №19/20 сполученням Харків-Москва , фірмового внутрішньодержавного поїзду №63/64 сполученням Харків-Київ , фірмового внутрішньодержавного поїзду №111/112 сполученням Харків-Львів , пасажирського поїзду №793/794 сполученням Харків - ім. Т.Г. Шевченко , пасажирського поїзду №795/796 сполученням Харків - Дніпропетровськ зазначені в переліку і графіку надання послуг. Замовник зобов'язується прийняти виконані згідно з умовами договору послуги та оплатити їх на умовах, визначених цим договором. Вартість послуг з щоденного прибирання внутрішніх приміщень одного пасажирського вагону відповідно до договору визначена сторонами у розділі 3 та складає 225,22 грн. Місце надання послуг визначено сторонами у розділі 5 договору. Відповідно до пункту 5.5.3 надані послуги приймаються замовником з обов'язковим складенням відповідного акту здачі-приймання наданих послуг, який підписується сторонами (т.1 а.с. 192-219).

З метою виконання умов вказаного договору позивача було укладено договори із контрагентами.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що між ТОВ ЮРФАКТОР (замовник) та ТОВ ОВЕН-2014 (виконавець) укладено договір №31/08/15 від 31 08 2015 року про надання послуг, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов'язання по наданню послуг з щоденного прибирання внутрішніх приміщень пасажирських вагонів поїздів, у тому числі №19/20-126 вагонів, №63/64-446 вагонів, №111/112-336 вагонів, №795/796-116 вагонів, №793/794-145 вагонів, об'єм послуги сторонами визначено у додатку №1 до договору, а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити надану виконавцем послугу. Місце надання послуги: 61052, м. Харків, вул. Котлова, 90/1. Як передбачено пунктом 2.9 договору здача-приймання послуг здійснюється два рази на місяць: 14.09.2015 року та 29.09.2015 року на підставі актів здачі-приймання послуг окремо по номерам. Вартість послуг з щоденного прибирання внутрішніх приміщень одного пасажирського вагону відповідно до договору визначена сторонами у розділі 3 та складає 225,22 грн; вартість послуг з щоденного прибирання внутрішніх приміщень 1169 пасажирських вагонів по договору складає 263277,49 грн. (т.2 а.с.45-52).

За результатами надання послуг сторонами договору на виконання його умов підписані відповідні акти про надання вищевказаних послуг в період з 01.09 2015 р. по 30.09 2015 р. на загальну суму 263277,49 грн, в т.ч. ПДВ 43879,58 грн. (т.1 а.с. 74-93).

Також матеріали справи свідчать, що між ТОВ ЮРФАКТОР (замовник) та ТОВ АВТОМАГІКА (виконавець) укладено договір №30/11/15 від 30.11.2015 року про надання послуг, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов'язання по наданню послуг з прибирання внутрішніх приміщень 1214 пасажирських вагонів поїздів, у тому числі №19/20-150 вагонів, №63/64-448 вагонів, №111/112-347 вагонів, №795/796-130 вагонів, №793/794-139 вагонів, об'єм послуги сторонами визначено у додатку №1 до договору, а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити надану виконавцем послугу. Місце надання послуги: 61052, м. Харків, вул. Котлова, 90/1. Як передбачено пунктом 2.9 договору здача-приймання послуг здійснюється два рази на місяць: 14.12.2015 року та 30.12.2015 року на підставі актів здачі-приймання послуг окремо по номерам.

Вартість послуг з щоденного прибирання внутрішніх приміщень одного пасажирського вагону відповідно до договору визначена сторонами у розділі 3 та складає 225,22 грн; вартість послуг з щоденного прибирання внутрішніх приміщень 1169 пасажирських вагонів по договору складає 273412,22 грн. (т.2 а.с.65-72).

За результатами надання послуг сторонами договору на виконання його умов підписано відповідні акти про надання вищевказаних послуг в період з 01.12.2015 р. по 31.12 2015 р. на загальну суму 273412,22 грн, в т.ч. ПДВ 45568,70 грн. (т.1 а.с. 100-119).

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ ЮРФАКТОР (замовник) та ТОВ КОМПАНІЯ ІНТЕГРАЛ ЦЕНТР (виконавець) укладено договір №30/12/15 від 30.12.2015 року про надання послуг, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов'язання по наданню послуг з прибирання внутрішніх приміщень 1233 пасажирських вагонів поїздів, у тому числі №19/20-150 вагонів, №63/64-470 вагонів. №111/112-347 вагонів, №795/796-130 вагонів, №793/794-136 вагонів, об'єм послуги сторонами визначено у додатку №1 до договору, а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити надану виконавцем послугу. Місце надання послуги: 61052, м. Харків, вул. Котлова, 90/1. Як передбачено пунктом 2.9 договору надані послуги приймаються замовником з обов'язковим складенням відповідних актів здача-приймання послуг за місяць окремо за номерами поїздів. Вартість послуг з щоденного прибирання внутрішніх приміщень одного пасажирського вагону відповідно до договору визначена сторонами у розділі 3 та складає 225,22 грн; вартість послуг з щоденного прибирання внутрішніх приміщень 1169 пасажирських вагонів по договору складає 277691,33 грн. (т.2 а.с.94-99).

За результатами надання послуг сторонами договору на виконання його умов підписано відповідні акти про надання вищевказаних послуг в період з 01.12.2015 р. по 31.12 2015 р. на загальну суму 273412,22 грн, в т.ч. ПДВ 45568,70 грн. (т.1 а.с. 129-133).

Позивачем на підтвердження реальності виконання умов вищевказаних договорів та проведення відповідних оплат до матеріалів справи також надано копії платіжних доручень (т.2 а.с. 5-26) та виписок по рахункам.

При цьому, як встановлено судом зі змісту наявних в матеріалах справи копій договорів персонал для роботи підбирався виконавцями. Також виконавцем використовувався власний інвентар із використанням устаткування, яке знаходилось на об'єкті, а витратні матеріали та ручне допоміжне обладнання закупалося виконавцями із подальшим в актах даних про переліку та вартості використаних витратних матеріалів, ручного допоміжного обладнання.

З приводу доводів відповідача про те, що укладення позивачем вказаних договорів є недоцільним з огляду на наявність власних виробничих та трудових ресурсів, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, підтверджено позивачем, що підставою для укладення договорів із ТОВ ОБЕН-2014 , ТОВ АВТОМАГІКА , ТОВ КОМПАНІЯ ІНТЕГРАЛ ЦЕНТР слугували обставини необхідності залучення додаткових працівників для забезпечення виконання умов договорів, укладених позивачем із ДП Південна залізниця .

Так, згідно довідки про господарські відносини ТОВ ЮРФАКТОР з контрагентами, різниця між субпідрядними послугами з комплексного прибирання та виконаними позивачем на користь ДП Південна залізниця послугами з комплексного прибирання становить 360275,20 грн, що свідчить про наявність економічного ефекту для підприємства позивача від укладених договорів.

При цьому, із зазначеної суми 173332,30 грн спрямовано на виплату заробітної плати працівників ТОВ ЮРФАКТОР , зборів та інших обов'язкових платежів.

Виходячи з наведеного, матеріалами справи підтверджується, що ТОВ ЮРФАКТОР у вересні 2015 року документально оформлено придбання у ТОВ ОБЕН-2014 (код ЄДРПОУ 39372675) послуг на загальну суму 414206,5 грн., у тому числі ПДВ 69034,422 грн.

При цьому, на адресу позивача відповідно до бази даних ЄРПН зареєстровано наступні податкові накладні по взаємовідносинам з ТОВ ОБЕН-2014 (код ЄДРПОУ 39372675) на загальну суму 414206,5 грн., у тому числі ПДВ 69034,22 грн., №160 від 14.09.2015 року, №322 від 29.09.2015 року, №323 від 30.09.2015 року, №324 від 30.09.2015 року, №325 від 30.09.2015 року.

Також судовим розглядом справи встановлено, що ТОВ ЮРФАКТОР в грудні 2015 року документально оформлено придбання у ТОВ АВТОМАГІКА (код ЄДРПОУ 37999811) послуг на загальну суму 70723,54 грн., у тому числі ПДВ 424341,252 грн.

На адресу позивача відповідно до бази даних ЄРПН зареєстровано наступні податкові накладні по взаємовідносинам з ТОВ АВТОМАГІКА (код ЄДРПОУ 37999811) на загальну суму 424341,252 грн., у тому числі ПДВ 70723,54 грн., а саме: №41 від 14.12.2015 року, №107 від 30.12.2015 року, №108 від 31.12.2015 року, №109 від 31.12.2015 року, №110 від 31.12.2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ЮРФАКТОР в січні 2016 року документально оформлено придбання у ТОВ КОМПАНІЯ ІНТЕГРАЛ ЦЕНТР (код ЄДРПОУ 39905112) послуг на загальну суму 428620,356 грн., у тому числі ПДВ 71436,426 грн.

На адресу позивача відповідно до бази даних ЄРПН зареєстровано наступні податкові накладні по взаємовідносинам з ТОВ КОМПАНІЯ ІНТЕГРАЛ ЦЕНТР (код ЄДРПОУ 39905112) на загальну суму 428620,356 грн., у тому числі ПДВ 71436,426 грн., а саме: №5 від 31.01.2016 року, №6 від 31.01.2016 року, №7 від 31.01.2016 року, №8 від 31.01.2016 року.

Придбані позивачем у контрагентів ТОВ ОБЕН-2014 (код ЄДРПОУ 39372675), ТОВ АВТОМАГІКА (код ЄДРПОУ 37999811), ТОВ КОМПАНІЯ ІНТЕГРАЛ ЦЕНТР (код ЄДРПОУ 39905112) послуги з прибирання увійшли до загального об'єму послуг, наданих ТОВ ЮРФАКТОР на підставі укладених договорів з ДП Південна залізниця .

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано копії первинних документів, а саме: актів про надання послуг підписаних між ТОВ ЮРФАКТОР та ДП Південна залізниця , чим підтверджено належне та повне виконання позивачем зобов'язань з прибирання приміщень і прилеглої території на відповідних об'єктах за визначені податковим органом періоди, а саме: за вересень 2015 року: акти №6 від 30.09.2015 року на загальну суму 57283,01 грн., №7 від 30.09.2015 року на загальну суму 96305,45 грн., №6 від 30.09.2015 року на загальну суму 63680,74 грн., №3 від 15.09.2015 року на загальну суму 157651.20 грн., №4 від 30.09.2015 року на загальну суму 160353,79 грн.; за грудень 2015 року: акти №10 від 31.12.2015 року на загальну суму 96305,45 грн., №9 від 31.12.2015 року на загальну суму 63680,74 грн., №9 від 31.12.2015 року на загальну суму 57283,01 грн., №9 від 15.12.2015 року на загальну суму 158777,28 грн., №10 від 31.12.2015 року на загальну суму 168686,78 грн.; за січень 2016 року: акти №10 від 31.12.2016 року на загальну суму 57283,01 грн., №11 від 31.01.2016 року на загальну суму 96305,45 грн.; № 10 від 31.01.2016 року на загальну суму 63680,74 грн., №11 від 15.01.2016 року на загальну суму 163957,25 грн., № 12 від 31.01.2016 року на загальну суму 166209,41 грн.

З приводу доводів відповідача про невідповідність видів діяльності контрагентів позивача характеру наданих послуг, колегія суддів зазначає, що ТОВ ОБЕН-2014 (код ЄДРПОУ 39372675), ТОВ АВТОМАГІКА (код ЄДРПОУ 37999811), ТОВ КОМПАНІЯ ІНТЕГРАЛ ЦЕНТР (код ЄДРПОУ 39905112) надано на користь позивача послуги з комплексного прибирання та щоденного прибирання із залученням та підбором відповідного персоналу, використанням власного інвентарю та наявного на об'єктах устаткування та придбанням витратних матеріалів та ручного допоміжного обладнання, що за своєю суттю та характером не потребує наявності специфічних знань та спеціального підходу до надання таких послуг.

Таким чином, позивач, виступаючи у правовідносинах із контрагентами ТОВ ОБЕН-2014 (код ЄДРПОУ 39372675), ТОВ АВТОМАГІКА (код ЄДРПОУ 37999811), ТОВ КОМПАНІЯ ІНТЕГРАЛ ЦЕНТР (код ЄДРПОУ 39905112) в якості покупця послуг за укладеними договорами, мав реальні витрати у зв'язку з придбанням таких послуг, призначених для використання у його господарській діяльності та подальшої реалізації на користь іншого суб'єкта господарювання.

При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Таким чином, враховуючи обставини підтвердження наявними в матеріалах справи доказами, а саме первинними документами належного та повного виконання ТОВ ЮРФАКТОР та його контрагентами умов укладених договорів, позивачем правомірно віднесено визначені податковим органом суми до податкового кредиту.

Так зі змісту акту перевірки встановлено, що посадовими особами в обґрунтування встановлення відсутності факту реального здійснення господарських операцій вказано, що відповідно до узагальненої податкової інформації від 01.02.2016 року №25/7/20-36-22-05-09, складеної Індустріальною ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, по ТОВ ОБЕН-2014 з питань проведення фінансово-господарських операції з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за весь період діяльності, якою встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій з придбання ТОВ ЮРФАКТОР у ТОВ ОБЕН-2014 послуг. Головним управління ДФС у Харківській області складено узагальнену податкову інформацію №47/20-40-22-09/37999811 по ТОВ Автомагіка , якою встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій з придбання ТОВ ЮРФАКТОР у ТОВ АВТОМАГІКА послуг. Також східною ОДПІ м Харкова ГУ ДФС у Харківській області складено узагальнену податкову інформацію від 15.04.2016 року №194/20-38-1402-04/39905113 по ТОВ КОМПАНІЯ ІНТЕГРАЛ ЦЕНТР , якою встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій з придбання ТОВ ЮРФАКТОР у ТОВ КОМПАНІЯ ІНТЕГРАЛ ЦЕНТР .

З приводу наведених доводів відповідача, колегія суддів зазначає, що згідно діючого законодавства України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Такий висновок цілковито узгоджується з положенням ст. 61 Конституції України, згідно якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У той самий час згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини (надалі також - ЄСПЛ). Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" ЄСПЛ дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок ЄСПЛ повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії". У пункті 23 даного рішення ЄСПЛ наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

При цьому, слід наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом".

Наведені ДПІ аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах.

Наявні у справі докази не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом не виявлено.

Посилання податкового органу на податкову інформацію не є належним та допустимим доказом в контексті висновків Європейського Суду з прав людини.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також враховуючи умови укладених договорів та специфіку придбаних послуг у контрагентів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої в ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларований позивачем податковий кредит за господарською операцією з придбання товарів сформовано безпідставно за господарськими операціями, які в реальності не виконувались.

Вказаний висновок відповідає позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 27.03.2018 року по справі № 816/809/17, який відповідно до вимог ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховується судом при вирішенні даної справи.

Таким чином, з урахуванням досліджених судом первинних документів, які у їх сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності підприємства, та враховуючи висновки податкового органу викладені в акті перевірки, надані сторонами докази, а також принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, згідно якого негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит або на бюджетне відшкодування, можуть бути застосовані саме до такого платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи (позивача), та добросовісність платника податків, а також достовірність задекларованих таким платником даних податкового обліку, що презюмується податковим законодавством, зокрема, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено реальність проведених операцій з придбання послуг у контрагентів.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 250, 308, 310, п. 1 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 року по справі № 2040/7639/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Тацій Судді А.М. Григоров З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 09.04.2019 року