Ухвала

від 02.04.2019 по справі 760/4597/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 02 квітня 2019 року апеляційні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 та ТОВ «Ламан Шипінг» на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15 лютого 2019 року,

за участі: прокурора адвоката ОСОБА_7 , ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_8 , погодженого прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області ОСОБА_7 , та накладено арешт на грошові кошти, які були вилучені у ході проведення обшуку 23 жовтня 2018 року за адресою здійснення діяльності ТОВ «ЛаманШипінг» а саме: м. Одеса, вул. Військовий узвіз, буд. 12 приміщеннях № 301, 302, 303, 304, 401.

Приймаючи рішення, слідчий суддя прийшов до висновку, що майно, на арешті якого наполягає орган досудового розслідування, відповідає вимогам визначених ч. 2ст. 170 КПК України, оскільки речі та предмети являються доказом злочину, а саме зберегли на собі його сліди та містять інші відомості (інформацію) які можуть бути використанні з метою встановлення істини та проведення всебічного, повного розслідування кримінального провадження, а також можуть слугувати доказами у встановленні певних обставин під час здійснення досудового розслідування, а відтак потреби органу дізнання виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, як арешт майна.

Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 та ТОВ «Ламан Шипінг» подав апеляційні скарги, в яких просить визнати поважною причиною пропуску строку для подання апеляційних скарг та поновити зазначений строк, скасувати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15 лютого 2019 року і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання органу досудового розслідування.

Щодо строку апеляційного оскарження, адвокат зазначає, що про наявність оскаржуваної ухвали представник ОСОБА_6 та ТОВ «Ламан Шилінг» дізнався випадково 04 березня 2019 року під час моніторингу судових рішень Солом`янського районного суду на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень. Посилаючись на п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, що є підставою для поновлення такого строку.

В обґрунтування апеляційних вимог, ОСОБА_5 зазначає, що оскаржувана ухвала винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, висновки викладені у оскаржуваній ухвалі не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, у зв`язку з чим, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню на підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 409 КПК України.

Стверджує, що слідчий суддя необґрунтованого послався на ч. 2 ст. 172 КПК України, як на підставу для розгляду клопотання без повідомлення ОСОБА_6 та ТОВ «Ламан Шилінг», що призвело до порушення вимог ч. 1 ст. 172 КПК України в частині розгляду клопотання про арешт грошових коштів без виклику ОСОБА_6 та ТОВ «Ламан Шилінг».

На думку адвоката, ТОВ «Ламам Шилінг» та ОСОБА_6 були піддані необґрунтованому процесуальному обмеженню, слідчим суддею і знехтувано засадою змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, закріпленої в ст.ст. 7, 22 КПК України.

Посилається автор апеляційних скарг на те, що протокол обшуку від 23 жовтня 2018 року, відповідно до якого обшук було закінчено 23 жовтня 2018 року о 17 год. 45 хв., а клопотання про арешт майна було подано до суду 14 лютого 2019 року, тобто з порушенням строку передбаченого абз. ч. 5 ст. 171 КПК України.

Також, в апеляційних скаргах звертається увага на те, що в оскаржуваній ухвалі слідчим суддею не надано оцінку постанові про приєднання речових доказів в частині наведення підстав для прийняття такого рішення, не приведено доказів вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 та ТОВ «Ламан Шилінг», рівно як і доказів протиправного походження вилучених грошових коштів. Будь-яких даних щодо злочинної діяльності ОСОБА_6 та ТОВ «Ламан Шипінг» та доказів причетності товариства чи його посадових осіб до вчинення кримінальних правопорушень, за якими здійснюється досудове розслідування і у цьому кримінальному провадженні згідно Єдиного реєстру досудових розслідувань, в оскаржуваній ухвалі про арешт майна не міститься. Слідчий суддя, не вказав достатніх і належних доказів тих обставин щодо діяльності ОСОБА_6 та ТОВ «Ламан Шипінг», на які послався у клопотанні слідчий, а також, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та і взаємозв`язку для прийняття рішення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката, який підтримав апеляційні скарги та просив їх задовольнити, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши та обговоривши доводи кожної апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З апеляційної скарги та доданих до неї документів убачається, що оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена за відсутності представника ОСОБА_6 та ТОВ «Ламан Шипінг», копія ухвали останнім не надсилалась, про її наявність представник дізнався випадково 04 березня 2019 року під час моніторингу судових рішень Солом`янського районного суду на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження підлягає поновленню.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людиниполягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 24 травня 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 32018110000000038.

Органом досудового розслідування встановлено, що група осіб, сприяє підприємствам реального сектору економіки в ухиленні від сплати податків шляхом формування штучного податкового кредиту, що стало можливим за результатами діяльності злочинної схеми, яка полягає у імпорті підконтрольними суб`єктами господарювання, а саме: ТОВ«Вейкап Фінанс» (код ЄДР 40355438), ТОВ «Стронг Кепітал Дизайн» (код ЄДР 42248923), ТОВ «Гранд Ламар» (код ЄДР 41640119), ТОВ «Арга Сістем» (код ЄДР 41659486), ТОВ «Асфорт» (код ЄДР 41783568), ТОВ «Беліссіма-Харч-Групп» (код ЄДР 41382263), ТОВ «Оптімус Гранд» (код ЄДР 41535636), ТОВ «Гранд Брок Сервіс» (код ЄДР 40146655), ТОВ «Сім-Фон» (код ЄДР 39515605),ТОВ«Стейл Пріоріті» (код ЄДР 41383183), ТОВ «Індепенденс-Компані» (код ЄДР 39447635), ТОВ «Будівельна компанія Старс» (код ЄДР 40470608), ТОВ «БМС Сакура» (код ЄДР 39791302), ТОВ «Укрпромфакторинг» (код ЄДР 40512010), ТОВ «Юкреніан хауз девелопмент» (код ЄДР 40507278), ТОВ «Інтегралл ЛТД» (код ЄДР 40631564), ТОВ «Евін Груп» (код ЄДР 39919554), ТОВ «Транс Кеа Трак» (код ЄДР 40962247), ТОВ «Юніверсал Бізнес Трейд» (код ЄДР 42178940) продукції через митну територію України, шляхом заниження вартості імпортованої продукції, яка в подальшому реалізовується по «ланцюгу» постачання на підприємства ТОВ «Гало» (код ЄДР 34882604), ТОВ «Бестворк» (код ЄДР 40339086), ТОВ «Сім Трейд Груп» (код ЄДР 40990269), TOB «MIOL» (код ЄДР 31559069), ТОВ «Контур Мет» (код ЄДР 31484533), ТОВ «Стандарт Агроеко» (код ЄДРПОУ 38692649).

23 жовтня 2018 року, за адресою здійснення діяльності ТОВ «ЛАМАН Шипінг», а саме: м. Одеса, вул. Військовий узвіз, буд 12 приміщення № 301, 302, 303, 304, 401 проведено обшук у результаті якого вилучено ряд речей та документів, які підтверджують незаконну діяльність останнього та грошові кошти отримані внаслідок здійснення такої діяльності, а саме:

- грошові купюри номіналом 500 (п`ятсот) українських гривень у кількості 162 (сто шістдесят дві) штук, на загальну суму 81 000 (вісімдесят одна тисяча) українських гривень;

- грошові купюри номіналом 200 (двісті) українських гривень у кількості 746 (сімсот сорок шість) штук, на загальну суму 149 200 (сто сорок дев`ять тисяч двісті) українських гривень;

- грошові купюри номіналом, 100 (сто) українських гривень у кількості 197 (сто дев`яносто сім) штук, на загальну суму 19 700 (дев`ятнадцять тисяч сімсот) українських гривень;

- грошові купюри номіналом 50 (п`ятдесят) українських гривень у кількості 192 (сто дев`яносто дві) штуки, на загальну суму 9 600 (десять тисяч шістсот) українських гривень;

- грошові купюри номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 11 (одинадцяти) штук, на загальну суму 1 100 (тисяча сто) доларів США;

- грошові, купюри номіналом 50 (п ятдесят) доларів США у кількості 15 (п`ятнадцяти) штук, на загальну суму 750 (сімсот п`ятдесят) доларів США;

- грошові купюри номіналом 20 (двадцять) доларів США у кількості 8 (восьми) штук, на загальну суму 160 (сто шістдесят) доларів США;

- грошові купюри, номіналом 10 (десять) доларів США у кількості 4 (чотирьох) штук, на загальну суму 40 (сорок) доларів США;

- грошові купюри номіналом 5 (п`ять) доларів США у кількості 3 (трьох) штук, на загальну суму 15 (п`ятнадцять) доларів США;

- загальна сума вилучених коштів складає 2 065 (дві тисячі шістдесят п`ять) доларів США та 259 500 (двісті п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот) гривень.

24 жовтня 2018 року прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт грошових коштів, які було вилучено в ході проведення обшуку 23 жовтня 2018 року, за адресою здійснення діяльності ТОВ «Ламан Шипінг», а саме: м. Одеса, вул. Військовий узвіз, 12, прим. 301, 302, 303, 304, 401.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2018 року зазначене клопотання прокурора було залишено без задоволення, оскільки останнім не було доведено необхідність застосування арешту майна.

11 грудня 2018 року ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду вищевказану ухвалу залишено без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

14 лютого 2019 року старший слідчий з особливо важливих справ відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_8 , за погодженням прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області ОСОБА_7 , звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку 23 жовтня 2018 року, за адресою здійснення діяльності ТОВ «ЛаманШипінг», а саме: м. Одеса, вул. Військовий узвіз, 12, прим. 301, 302, 303, 304, 401.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15 лютого 2019 року зазначене клопотання було задоволено.

Задовольняючи клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження № 32018110000000038, щодо накладення арешту на грошові кошти, які були вилучені у ході проведення обшуку 23 жовтня 2018 року за адресою здійснення діяльності ТОВ «Ламан Шипінг» а саме: м. Одеса, вул. Військовий узвіз, буд. 12 приміщеннях № 301, 302, 303, 304, 401, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що це майно відповідає вимогам визначених ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки являється доказом злочину, а саме зберегло на собі його сліди та містить інші відомості (інформацію) які можуть бути використанні з метою встановлення істини та проведення всебічного, повного розслідування кримінального провадження.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону

Однак зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.

Зокрема, посилаючись у клопотанні на те, що вилучені речі та документи у ТОВ «Ламан Шипінг», які не зазначені в ухвалі суду на проведення обшуку, являються предметом кримінального правопорушення та одержанні внаслідок вчинення кримінального правопорушення, слідчий та прокурор повинні були зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Однак слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин щодо діяльності ТОВ «Ламан Шипінг», на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення. Зокрема, будь-яких яких даних щодо діяльності ОСОБА_6 та ТОВ «Ламан Шипінг» чи доказів причетності вказаного підприємства чи його посадових осіб до вчинення кримінальних правопорушень, за якими здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, в матеріалах за клопотанням слідчого про арешт майна не міститься. Крім того, відомості щодо протиправних діянь ОСОБА_6 та ТОВ «Ламан Шипінг» до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесено.

Враховуючи зазначене, а також те, що за матеріалами, які додані до клопотання слідчого, відсутні докази, що грошові кошти, які були вилучені у ході проведення обшуку 23 жовтня 2018 року за адресою здійснення діяльності ТОВ «Ламан Шипінг», набуті кримінально протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушень, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, то існування правової підстави для арешту грошових коштів з метою забезпечення збереження речових доказів взагалі спростовується.

З матеріалів провадження вбачається, що вказане майно було вилучено 23 жовтня 2018 року, а клопотання слідчим про його арешт було подано до суду 14 лютого 2019 року, тобто поза межами строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України. При цьому в клопотанні не ставилось питання про поновлення строку на звернення до суду і не зазначались поважні причини пропуску такого строку.

Також колегія суддів звертає увагу, що ні слідчий в клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст. ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для ОСОБА_6 , працівників ТОВ «Ламан Шипінг»та виконання самим товариством своїх договірних зобов`язань з іншими суб`єктами.

Водночас, колегія суддів погоджується з доводами автора апеляційної скарги про порушення слідчим суддею права особи на захист, оскільки як вбачається з ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Вказана норма закону не була дотримана слідчим суддею, оскільки розгляд клопотання слідчого здійснювався без повідомлення і виклику в судове засідання власника майна чи його представника.

На підставі викладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду в частині вирішення питання про накладення арешту на грошові кошти, які були вилучені у ході проведення обшуку 23 жовтня 2018 року за адресою здійснення діяльності ТОВ «Ламан Шипінг», ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що внесено з порушенням ст. 171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна цього товариства, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Поновити адвокату ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 та ТОВ «Ламан Шипінг» строк на апеляційне оскарження та задовольнити його апеляційні скарги.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15 лютого 2019 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_8 , погодженого прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області ОСОБА_7 , та накладено арешт на грошові кошти, які були вилучені у ході проведення обшуку 23 жовтня 2018 року за адресою здійснення діяльності ТОВ «Ламан Шипінг» а саме: м. Одеса, вул. Військовий узвіз, буд. 12 приміщеннях № 301, 302, 303, 304, 401, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотаннястаршого слідчого з ОВС відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області ОСОБА_7 , про накладення арешту на грошові кошти, які були вилучені у ході проведення обшуку 23 жовтня 2018 року за адресою здійснення діяльності ТОВ «Ламан Шипінг» а саме: м. Одеса, вул. Військовий узвіз, буд. 12, - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/1950/2019 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_9 Доповідач: ОСОБА_1