Постанова

від 03.04.2019 по справі 560/3974/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/3974/18

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

03 квітня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

представника відповідача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року (повний текст якого складено 08 лютого 2019 року у м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Рембудсервіс" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у листопаді 2018 року позивач - ПП "Рембудсервіс" звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №707341/23844841 від 18.05.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 74 від 29.09.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від № 74 від 29.09.2017; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за №711536/23844841 від 21.05.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 82 від 15.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від № 82 від 15.11.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що твердження відповідача про неможливість визначати дату виникнення податкових зобов'язань є суперечливими, оскільки до контролюючого органу було подано довідку про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) та акт приймання виконаних робіт, банківську виписку. Подання карток по рахунках бухгалтерського обліку не передбачено Порядком, а відтак їх витребування контролюючим органом суперечить вимогам чинного законодавства. Крім того, вимога контролюючого органу щодо надання вказаних ним документів є безпідставною, оскільки позивач є надавачем послуг по бетонуванню (виробник), таким чином результат опрацювання СМКОР щодо виявленої невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по "товарах згідно з УКТ ЗЕД: 43.99.4", а фактично по послугах (роботах) із таким кодом за Державним класифікатором продукції та послуг пояснюється специфікою діяльності будь-якого підприємства виробника.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області №707341/23844841 від 18.05.2018 та №711536/23844841 від 21.05.2018. Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 74 від 29.09.2017 і податкову накладну № 82 від 15.11.2017, які подані приватним підприємством "Рембудсервіс". Стягнуто на користь приватного підприємства "Рембудсервіс" судові витрати в розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області. Стягнуто на користь приватного підприємства "Рембудсервіс" судові витрати в розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачі подали апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просили скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційних скарг зазначено, що з наданих позивачем до повідомлень №2 від 15.05.2018 та №3 від 17.05.2018 документів встановлено, що останнім не надано договори, видаткові накладні, виписки банку, платіжні доручення, ТТН, сертифікати якості на придбаний товар, використаний ним в будівельних роботах (арматуру, суміші бетону, щебінь, швелер). Крім того, позивачем не надано картку рахунку №361, у зв'язку із чим в контролюючого органу немає можливості перевірити дотримання платником податку правила першої події, передбаченої п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України. Таким чином, на переконання апелянтів, наданий позивачем пакет документів до повідомлень №2 від 15.05.2018 та №3 від 17.05.2018 був недостатнім для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2019 року апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України повернуто особі, яка її подала у зв'язку із невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 304 КАС України.

В судовому засіданні представники відповідачів підтримали доводи апеляційної скарги та просили скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, між позивачем (підрядником) та ТОВ "Карат" (замовником) укладено договір підряду №07/17-6 від 17.07.2017. Згідно з п. 5.1.2 договору роботи виконуються матеріалом підрядника і замовника (а.с. 47-48).

29.09.2017 ПП "Рембудсервіс" склало податкову накладну №74, відповідно до якої виконані бетонні роботи згідно договору на загальну суму 94822,33 грн. (в т.ч. 15803,72 грн. ПДВ) (а.с. 40).

Між ПАТ "Укрелектроапарат" (замовником) та позивачем (підрядником) укладено договір підряду №14/10/17 від 14.11.2017. Згідно з п. 2.1.2 договору підрядник зобов'язується виконати роботи із використанням власних матеріалів протягом 10 днів з дня отримання замовлення (а.с. 32-33).

15.11.2017 позивачем складено податкову накладну №82, згідно якої виконані бетонні роботи відповідно до договору на загальну суму 135000 грн. (в т.ч. 22500 грн. ПДВ) (а.с. 25).

Проте, згідно з квитанцією від 17.10.2017 зупинено реєстрацію податкової накладної від 29.09.2017 №74, а згідно з квитанцією від 01.12.2017 зупинено реєстрацію податкової накладної від 15.11.2017 №82, та зазначено, що "ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 43.99.4. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу" (а.с. 26, 85).

Відповідно до повідомлення №2 від 15.05.2018 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по відмовленій у реєстрації ПН/РК №74 від 29.09.2017, позивачем надано пояснення, що відповідно до складеного договору підряду №07/17-6 від 17.07.2017 виконані бетонні роботи, які оформлені актом приймання виконаних будівельних робіт ф КБ-2в та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат ф КБ-3 за 29 вересня 2017 року на суму 94822,33, що виявилось першою подією для реєстрації податкової накладної. ОСОБА_1 детальні пояснення та документи, що розкривають зміст операції додаються на 11 аркушах (а.с. 86).

Так, до контролюючого органу надано скановані копії наступних документів, а саме:

- договір підряду №07/17-6 від 17.07.2017, підрядник - ПП "Рембудсервіс", замовник - ТОВ "КАРАТ", роботи по влаштуванню бетонної підлоги з зміцненням верхнього шару;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2017 року від 29.09.2017, виконавець ПП "Рембудервіс", замовник ТОВ "КАРАТ" на загальну суму 94822,33 грн.;

- акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року від 29.09.2017 року, де виконавець ПП "Рембудервіс" та замовник ТОВ "КАРАТ", на загальну суму 2 241 336,73 грн.;

- рахунок на оплату №45 від 17.10.2017, де одержувач - ПП "Рембудервіс", платник - ТОВ "КАРАТ", на загальну суму 94 822,33 грн.;

- банківська виписка, згідно якої ПП "Рембудервіс" одержано кошти від ТОВ "КАРАТ" в сумі 94 822,33 грн.;

- податкова накладна № 74 від 29.09.2017.

Відповідно до повідомлення №3 від 17.05.2018 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по відмовленій у реєстрації ПН/РК №82 від 15.11.2017 позивачем надано наступні пояснення, що згідно з договором підряду №14/10/17 від 14.11.2017 проведена попередня оплата замовником за бетонні роботи відповідно до рахунку на оплату №47 від 13.11.2017, яка є першою подією при реєстрації вказаної податкової накладної. Виконання робіт за листопад оформлено актом приймання виконаних будівельних робіт від 30.11.2017 та Довідкою про вартість виконаних робіт та витрат від 30.11.2017 (а.с. 73).

На підтвердження викладених пояснень, позивачем надано контролюючому органу скановані копії наступних документів:

- договору підряду №14/10/17 від 14.11.2017, підрядник - ПП "Рембудсервис", замовник - ПАТ "Укрелектроапарат", роботи по капітальному ремонту бетонної підлоги;

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2017 року від 30.11.2017, де виконавець ПП "Рембудервіс" та замовник ПАТ "Укрелектроапарат " на загальну суму 209 250 грн.;

- акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року від 30.11.2017, де виконавець ПП "Рембудервіс" та замовник ПАТ "Укрелектроапарат" на загальну суму 209 250 грн.;

- рахунку на оплату №47 від 13.11.2017, де одержувач - ПП "Рембудервіс", платник -ПАТ "Укрелектроапарат", на загальну суму 135 000 грн.;

- банківської виписки, згідно якої 15.11.2017 ПП "Рембудервіс" одержано кошти від ПАТ "Укрелектроапарат" в сумі 135 000 грн.

18.05.2018 Комісією ГУ ДФС в Хмельницькій області прийнято Рішення № №707341/23844841 (щодо податкової накладної №74 від 29.09.2017) про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкової накладної, оскільки ПП "Рембудсервіс" не надано договори, видаткові накладні, виписки банку, платіжні доручення, ТТН, сертифікати якості та картка рахунку 361 на придбаний товар (арматуру, суміші бетонну, щебень, швелер). Також платником надано акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2017 року від 29.09.2017 на загальну суму 2241336,73 грн., виписку банку від 18.10.2017 на загальну суму 94822,33 грн., податкову накладну №74 від 29.09.2017, складену на загальну суму 94822,33 грн., в т. ч. ПДВ 15803,72 грн. Картку рахунку 361 платником не надано, відповідно немає можливості встановити першу подію та правильність виписки податкової накладної №74 від 29.09.2017 (а.с. 43-44).

21.05.2018 Комісією ГУ ДФС в Хмельницькій області прийнято Рішення № №711536/23844841 (щодо податкової накладної №82 від 15.11.2017) про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкової накладної, оскільки не надано договори, видаткові накладні, виписки банку, платіжні доручення, ТТН, сертифікати якості та картка рахунку 361 на придбаний товар (суміші бетонну, та металеві вироби та конструкції). Також платником не надано картку рахунку 361, відповідно немає можливості встановити першу подію та правильність виписки податкової накладної №82 від 15.11.2017 року (а.с. 28-29).

21.05.2018 та 22.05.2018 ПП "Рембудсервіс" подало скарги на рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних, в зв'язку з неврахуванням наданих документів (а.с. 31, 46).

Рішеннями комісії з питань розгляду скарг ДФС України від 31.05.2018 скарги залишено без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної без змін. Підставою для залишення скарги без задоволення вказано: відсутність копій документів, що підтверджують факт придбання, виготовлення, вирощування або переробки ТМЦ/чи можливість надання послуг, виконання робіт; відсутність копій документів, що підтверджують факт реалізації товарів (робіт, послуг) та/або документи надано не в повному обсязі (а.с. 30, 45).

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не було вказано про необхідність надання виключно документів (оскільки згідно вказаного вислову "та/або" позивачу була надана можливість надання лише пояснень). При цьому, позивачем було подано контролюючому органу пояснення та перелік документів, з урахуванням специфіки здійсненої господарської операції - виконання робіт. Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та контрагентами, реальність походження матеріалів (щодо відносин із ПАТ "Укрелектроапарат"), та на те, що ряд таких документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, був достатній та був наданий контролюючому органу з поясненнями, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації таких накладних, а тому оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів, переглядаючи судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 201.16 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з пп. 201.16.1. п.201.16 ст.201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За приписами п. 1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України 13 червня 2017 року №567 (далі - Критерії оцінки) оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Відповідно до п. 6 Критеріїв оцінки моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями, як, зокрема, обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 затверджено Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 1 Вичерпного переліку, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки, зокрема, для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Положеннями абз. 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" №190 від 29.03.2017 (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що підставою для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є, зокрема, ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Оцінюючи доводи апелянта щодо правомірності винесення оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.09.2017 № 74, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

З матеріалів справи слідує, що договором підряду №07/17-6 від 17.07.2017 було передбачено виконання підрядником робіт матеріалом підрядника та замовника. Водночас, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та актом приймання виконаних будівельних робіт підтверджується виконання робіт лише з матеріалів замовника - ТОВ "Карат" (вартість матеріальних ресурсів замовника - 2146514,40 грн., вартість будівельних робіт підрядника - 94822,33 грн.). Тобто, вказані документи належним чином підтверджують той факт, що будівельні роботи виконані саме з матеріалів ТОВ "Карат" (замовника), а не позивача.

На виконання вимог квитанції від 17.10.2017 про зупинення реєстрації податкової накладної від 29.09.2017 №74, позивачем було надано документи, які підтверджують реальність здійснення робіт. При цьому, перелік наданих документів, з урахуванням специфіки проведених господарських операцій (виконання робіт), відповідає переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Так, у наданих позивачем повідомленнях детально роз'яснено за результатом складення яких документів сформовано податкову накладну, проте таким поясненням контролюючим органом не надано належної оцінки.

Крім того, у відповідності до вимог Наказу №567, позивач надав розрахункові документи та банківські виписки з особових рахунків. При цьому, суд апеляційної інстанції приймає до уваги ту обставину, що надання саме картки рахунку 361 законодавством не передбачено, а відтак посилання апелянта на ненадання такої картки рахунку як на підставу для відмови у реєстрації податкової накладної колегія суддів вважає протиправними.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з позицію суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної від 29.09.2017 № 74, а відтак оскаржуване рішення від 18.05.2018 за №707341/23844841 обґрунтовано скасовано в судовому порядку.

Стосовно доводів апелянта про наявність обґрунтованих підстав для відмови у реєстрації податкової накладної №82 від 15.11.2017, суд апеляційної інстанції зважає на таке.

Матеріалами справи підтверджується та обставина, що на виконання вимог контролюючого органу позивачем було надано документи, які підтверджують реальність здійснення ним саме робіт (до яких були включено вартість матеріалів) та її оплати. Первинних документів щодо придбання матеріалів, з яких виконувались роботи, контролюючому органу не було надано.

Водночас, у наданих позивачем повідомленнях детально роз'яснено, за результатом складення яких документів сформовано податкову накладну, однак таким поясненням контролюючим органом не надано належної оцінки. Крім того, Наказ №567 вимагав від позивача надання розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, що й було ним виконано. Надання саме картки рахунку 361 законодавством не передбачено.

При цьому, в матеріалах справи наявний договір поставки №0104-17 від 01.04.2017, укладений між ПП "Рембудсервіс" (покупець) та ФОП ОСОБА_5 (постачальник) щодо поставки бетону (суміші бетонної готової для використання); видаткова накладна №196 від 01.11.2017, виписана ФОП ОСОБА_5 на постачання 340,41 м куб. бетону; довіреність №23 від 01.11.2017 на отримання від ФОП ОСОБА_5 цінностей за накладною №196 від 01.11.2017 (а.с. 160-163).

Таким чином, первинні документи щодо придбання матеріалів наявні у позивача та долучені до матеріалів справи. Водночас, контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було вказано про необхідність надання виключно документів, оскільки згідно вказаного вислову "та/або" позивачу була надана можливість надання лише пояснень. Позивачем було подано контролюючому органу пояснення та перелік документів, з урахуванням специфіки здійсненої господарської операції - виконання робіт.

В свою чергу, відповідачами не було враховано надані позивачем пояснення.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне вказати на те, що в оскаржуваних рішеннях №707341/23844841 від 18.05.2018 та №711536/23844841 від 21.05.2018 не зазначено конкретної інформації щодо причин та підстав для їх прийняття, оскільки ці рішення містять загальну вказівку на те, що причиною їх прийняття є: ненадання платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/ійвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити), а також ненадання розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. При цьому, Комісією ГУ ДФС у Хмельницькій області не зазначено або не підкреслено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Водночас, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Так, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п. 6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18 та у постанові від 02 квітня 2019 року по справі №822/1878/18.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи і висновки по справі щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 09 квітня 2019 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7