Постанова

від 04.04.2019 по справі 0940/1552/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/1935/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Чопко Ю.Т.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року у справі № 0940/1552/18 (рішення ухвалено в м. Івано-Франківську, головуючий суддя Кафарський В.В.) за адміністративним позовом Фермерського господарства Персей Агро до старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Семчука Руслана Миколайовича, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, третя особа Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України про визнання протиправним та скасування припису,

в с т а н о в и в:

ФГ Персей Агро 28.08.2018 звернулося в суд із адміністративним позовом до старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Семчука Руслана Миколайовича, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, третя особа Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, в якому просило визнати протиправним та скасувати припис від 31.07.2018 за №377/0/19-18-ДК/196Пр/03/01/-18 з підстав неправомірних висновків відповідача про самовільне зайняття земельної ділянки.

В обґрунтування позову зазначає,що відповідач необґрунтовано зробив висновок про самовільне зайняття позивачем земельної ділянки шляхом сільськогосподарського обробітку (розорювання та посіву сільськогосподарських культур), а відтак протиправно виніс припис від 31.07.2018 за №377/0/19-18-ДК/196Пр/03/01/-18.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 31.07.2018 за №377/0/19-18-ДК/196Пр/03/01/-18.

Не погодившись з таким рішенням суду першої Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що здійснення сільськогосподарського обробітку на земельній ділянці площею 21,6265 га (кадастровий номер 2625884300:02:010:0001), яка розташована на території Підпечерівської сільської ради Тисменицького району, виконувалися на підставі договору підряду від 19.12.2016 № 19/16/4 та відповідних додаткових угод. Проте, суд першої інстанції жодним чином не врахував той факт, що згідно з пунктом 1.2 Розділу 1 даного Договору, виконання робіт здійснюється на сумарній площі земельних ділянок розміром не менше 803,00 га, що знаходяться на територіях Коломийської міської ради та П'ядицької об'єднаної територіальної громади Коломийського району Івано- Франківської області. Окрім того, Договором визначено лише загальну площу земельних ділянок на яких повинні виконуватися роботи, натомість конкретного місця розташування, адреси чи кадастрових номерів у Договорі не зазначено. Судом першої інстанції не було досліджено зазначеного, та не було встановлено чи земельна ділянка площею 21,6265 га (кадастровий номер 2625884300:02:010:0001) входить у 803,00 га на які укладено Договір.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Семчуком Р.М. проведено обстеження земельної ділянки та перевірку дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельних ділянок, які розташовані на території Підпечерівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, про що складено Акт обстеження земельної ділянки від 17.04.2018 за №377/0/92-18-ДК/313/АО/10/01/-18 (а.с. 146-148) та Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 30.05.2018 за №377/0/92-18-ДК/549/АП/09/01/-18 (а.с. 149-153).

Перевіркою встановлено, серед інших, що земельна ділянка площею 21,6265 га (кадастровий номер 2625884300:02:010:0001), яка розташована на території Підпечерівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, на момент обстеження самовільно зайнята шляхом сільськогосподарського обробітку (розорювання та посіву сільськогосподарських культур) ФГ Персей Агро .

13.07.2018 старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Семчуком Р.М. складено протокол про адміністративне правопорушення від 13.07.2018 за №377/0/92-18-ДК/0172П/07/01/-18 (а.с. 154-155).

31.07.2018 старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Семчуком Р.М. винесено оскаржений припис за №377/0/19-18-ДК/196Пр/03/01/-18, яким позивача зобов'язано в 30-денний термін усунути порушення вимог земельного законодавства (а.с.29).

Не погоджуючись із винесеним приписом позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний припис від 31.07.2018 за №377/0/19-18-ДК/196Пр/03/01/-18 винесено без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, а відтак є протиправним та підлягає до скасування.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст.188 ЗК України, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 встановлено, що державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до п.п.30, 31 п.4 Положення про ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області, затвердженого наказом Державної служби з питань геодезії картографії та кадастру №308 від 17.11.2016, ГУ Держгеокадастру в області здійснює державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, обстежує земельні ділянки, яким заподіяна шкода внаслідок їх самовільного зайняття.

Підпунктом першим пункту 6 цього Положення визначено, що посадові особи Головного управління в межах своїх повноважень мають право складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.

Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень від 01.07.2004 передбачено, зокрема, обов'язковість державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб тощо.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

Згідно ч. 1 ст. 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Абзацом першим частини першої статті 123 ЗК України передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Судом встановлено, що ФГ Персей Агро виконувало роботи на земельній ділянці, площею 21,6265 га, кадастровий номер 2625884300:02:010:0001, яка розташована на території Підпечерівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області на підставі Договору підряду №19/16/4 від 19.12.2016 та додаткових угод до нього, зокрема Додаткової угоди №4 від 22.12.2017.

Предметом вказаного договору підряду є виконання позивачем (як підрядником) за дорученням Замовника - Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (Замовник) певного комплексу послуг та робіт в процесі виробництва сільськогосподарської продукції Замовником на сільгоспугіддях Замовника, а Замовник в свою чергу зобов'язався прийняти виконані роботи і оплатити вартість послуг Підрядника.

Згідно пояснень третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України стверджує, що саме вона є землекористувачем вказаної вище земельної ділянки (а.с. 45-50).

На підтвердження зазначеної обставини, третьою особою було надано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ІФ № 000256 (а.с. 24-25), довідку згідно державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 01.07.2015 (а.с.114), відомості з державної статистичної звітності з кількісного обліку земель станом на 01.01.2016, виданими відділом у Тисменицькому районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (а.с. 115), статут Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, затверджений Президентом Національної академії аграрних наук України 15.02.2018 (а.с. 70-79).

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивач є лише виконавцем певних підрядних сільськогосподарських робіт на обумовленій земельній ділянці, фактичним землекористувачем якої є Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що на момент укладення та виконання договору підряду, позивач не був фактичним землекористувачем названої ділянки, а відтак не міг допустити порушення земельного законодавства, викладені в Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки №377/0/92-18-ДК/549/АП/09/01/-18 від 30.05.2018, як самовільний землекористувач.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу того, що відповідач, встановивши порушення вимог земельного законодавства, повинен застосувати певні види зобов'язань чи стягнень лише відносно фактичного землекористувача - Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України як особи, яка здійснювала всі дії по відношенню до спірної земельної ділянки як замовник, і лише за умови доведення неправомірного використання ним земельної ділянки до моменту проведення її реєстрації в жовтні 2017 року.

Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень від 01.07.2004 передбачено, зокрема, обов'язковість державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб тощо.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

Використання терміна набувають , що означає ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь , після набрання чинності статтею 92 Кодексу свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення. Тому підстав визнавати статтю 92 Кодексу неконституційною немає.

Згідно приписів ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України встановлено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України на підставі рішення Арбітражного суду Івано-Франківської області від 12.04.1994 по справі №352/5 Інституту хрестоцвітих культур Української академії аграрних наук видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ІФ №000256 на території земель зокрема, Підпечерівської сільської ради для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду та ведення сільського господарства (а.с. 24-25, 69).

Таким чином, Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України користується земельною ділянкою на території земель Підпечерівської сільської ради на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії І-ІФ №000256, що виданий на виконання рішення Арбітражного суду Івано-Франківської області від 12.04.1994 по справі №352/5.

Відповідно до приписів ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Разом з цим положення ст. 141 Земельного кодексу України не містять серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, яке виникло до набрання законної сили Земельного кодексу України від 25.10.2001, відсутність державної реєстрації прав відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень .

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що на момент укладення договору підряду з позивачем Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України мала право користування на законних підставах та фактично користувалась земельною ділянкою площею 21,6265 га (кадастровий номер 2625884300:02:010:0001), яка розташована на території Підперечівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області.

Окрім цього, відповідачем не долучено доказу, який вказує на самовільне зайняття ФГ Персей Агро згаданої вище земельної ділянки.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно пункту 8 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Як видно з матеріалів справи, в оскаржуваному приписі від 31.07.2018 за №377/0/19-18-ДК/196Пр/03/01/-18 зазначено: в тридцятиденний термін усунути порушення вимог земельного законодавства (а.с. 29, 30 (на звороті)).

Проте, жодних посилань на те, яке саме правопорушення необхідно усунути, який плановий чи позаплановий захід державного контролю здійснювали посадові особи Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області та підстави даної перевірки не вказано, що також не спростовано скаржником.

Оформлення припису у вигляді загальних формулювань встановлених порушень норм законодавства без конкретного опису такого порушення та вимога про усунення порушень норм законодавства без зазначення конкретних дій, які повинна вчинити особа, є недопустимими, з врахуванням обов'язку його виконання особою, якій спрямована вказана вимога та можливості притягнення її до відповідальності за невиконання вимог цього припису.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуваний припис від 31.07.2018 за №377/0/19-18-ДК/196Пр/03/01/-18 винесено без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, а відтак, є протиправним та вірно скасовано судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року у справі № 0940/1552/18 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Д. М. Старунський судді В. М. Багрій А. І. Рибачук Повне судове рішення складено 09.04.2019