Рішення

від 03.04.2019 по справі 330/2582/18

ЯКИМІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Якимівський районний суд Запорізької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 330/2582/18

2/330/126/2019

"03" квітня 2019 р. Якимівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Федорець С.В.,

при секретарі - Шеліповій Ю.О.,

розглянувши у судовому засіданні у смт Якимівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: Україна, Запорізька область, Якимівський район, с. Чорноземне, вул. Каховська, 37, ІПН: НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: Україна, м. Запоріжжя, вул. Прогресивна 19) про визнання права власності на спадкове майно ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно , за наступними підставами.

06.12.2014 року померла ОСОБА_3 Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка скаладається із частини житлового будинку № 19 по вул. Прогресивній в м. Запоріжжі та земельної ділянки загальною площею 10,8201 га, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Після смерті спадкодавиці позивач, який доводиться ОСОБА_3 сином та є спадкоємцем першої черги за законом, своєчасно, тобто у строк до 6-ти місяців з дня смерті ОСОБА_3, звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у зв`язку чим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу було заведено спадкову справу. Після звернення до нотаріуса позивачем було з`ясовано, що за свого життя ОСОБА_3 було складено заповіт, згідно змісту якого вона заповідала належне їй майно на користь відповідача ОСОБА_2, яка доводиться позивачу сестрою та відповідно дочкою ОСОБА_3 Позивач ОСОБА_1 народився 28.05.1951 року. Тому, станом на час смерті позивача виповнилося 63 роки і він є непрацездатною особою, а тому має право на обов`язкову частину у спадщині, а саме на ј частину. У зв`язку з тим, що за свого життя померлою ОСОБА_3 було складено заповіт на ім`я ОСОБА_2 між сторонами позову виникли суперечки стосовно спадкового майна, відповідач ОСОБА_2 утримує у себе правовстановлюючі документи на спадкове майно, зокрема державний акт про право приватної власності на землю. Такі дії, внаслідок яких позивач не може надати нотаріусу правовстановлюючих документів на землю, унеможливлюють отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину (обов`язкову частку), що стало причиною відмови нотаріуса у видачі останнього. За таких обставин, а саме через неможливість представлення нотаріусу правовстановлюючого документу, позивач вирішив звернутись до суду із відповідною позовною заявою про визнання за ним права власності на спадщину

На підставі викладеного, позивач просить суд визнати за ним, ОСОБА_1 право власності на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, яка померла 06 грудня 2014 року, а саме визнати за ОСОБА_1 право власності на ј частину земельної ділянки загальною площею 10,8201 га, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2320387000:10:003:0016, яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗП № 041751, виданого 28 лютого 2000 року.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав на адресу суду заяву, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі і на їх задоволенні наполягає.

Відповідача у судове засідання не з`явилася, надала на адресу суду заяву з проханням розглядати справу без її участі, зазначивши, що позовні вимоги визнає в повному обсязі і проти їх задоволення не заперечує.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, допитавши свідків, враховуючи правові позиції сторін, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

За наявними у справі матеріалами судом було встановлено наступне.

ОСОБА_3 є матір`ю позивача ОСОБА_1, що підтверджується наданою копією свідоцтва про народження серії ЯЮ № 994152 (а.с. 6)

06 грудня 2014 року мати позивача ОСОБА_3 померла, що підтверджується наданою копією свідоцтва про смерть серії І-ЖС № 323068, зареєстрованого міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції. (а.с. 7)

Після смерті матері ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається із частини житлового будинку № 19 по вул. Прогресивній в м. Запоріжжі та земельної ділянки загальною площею 10,8201 га, цільовим призначенням для ведення торваного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2320387000:10:003:006, яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗП № 041751, який було видано 28 лютого 2000 року.

Як вбачається із тексту позовної заяви, після смерті ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1, який доводиться ОСОБА_3 сином та є спадкоємцем першої черги за законом, своєчасно, тобто у строк до 6-ти місяців з дня смерті ОСОБА_3 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у зв`язку чим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 було заведено спадкову справу.

Як зазначає позивач, після звернення до нотаріуса ним було з`ясовано, що за свого життя ОСОБА_3 було складено заповіт, згідно змісту якого вона заповідала належне їй майно на користь відповідача ОСОБА_2, яка доводиться позивачу сестрою та відповідно дочкою ОСОБА_3.

Позивач ОСОБА_1 народився 28 травня 1951 року, що підтверджується відомостями із свідоцтва про народження та паспорта позивача, а тому станом на час смерті матері йому виповнилося 63 роки і він згідно вимог ст.ст. 1 ч.2 абз. 2, 26 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування є непрацездатною особою.

Вимогами ст.. 1241 ЦК України передбачені права спадкоємців на обов`язкову частку у спадщині, яка заповідається (лася) іншому спадкоємцю, зокрема повнолітні непрацездатні діти спадкоємця спадкують незалежно від змісту заповіту половину частки, яка б належала кожному із них у разі спадкування за законом.

Таким чином позивач, як непрацездатний син померлої ОСОБА_3 має право на обов`язкову частку у спадщині, а саме на ј частину останньої, інші ѕ частини спадщини повинна успадкувати відповідач оскільки позивач та відповідач є рідними дітьми спадкодавиці, за законом кожна зі сторін має право успадкувати по Ѕ частин спадщини, але у випадку усунення від спадкування шляхом складення заповіту, позивач має право на половину від Ѕ часини належної йому спадщини за законом, або ј частину від загальної маси спадщини.

Як зазначає позивач, у зв`язку з тим, що за свого життя померлою ОСОБА_3 Платоніною було складено заповіт на ім`я ОСОБА_2 між сторонами позову виникли суперечки стосовно спадкового майна, відповідач ОСОБА_2 утримує у себе правовстановлюючі документи на спадкове майно, зокрема державний акт про право приватної власності на землю, який було видано на ім`я їх матері. Внаслідок таких дій відповідача позивач не може надати нотаріусу правовстановлюючі документи на землю, що в свою чергу унеможливлює отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно з ч. 1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним.

Враховуючи вищевикладене та той факт, що відповідач позовні вимоги визнала повністю, проти їх задоволення не заперечує, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: Україна, Запорізька область, Якимівський район, с. Чорноземне, вул. Каховська, 37, ІПН: НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: Україна, м. Запоріжжя, вул. Прогресивна 19) про визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, яка померла 06 грудня 2014 року, а саме визнати за ОСОБА_1 право власності на ј частину земельної ділянки загальною площею 10,8201 га, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2320387000:10:003:0016, яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗП № 041751, виданого 28 лютого 2000 року.

Рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його винесення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

У відповідності до п.п. 15.5, п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди .

Суддя: