Постанова

від 02.04.2019 по справі 334/6606/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 33/807/217/19 Головуючі в 1-й інст.: ОСОБА_1, ОСОБА_2

Єдиний унікальний № 334/6606/18 Доповідач в 2-й інстанції - ОСОБА_3

Категорія: ст. 483 ч.1 МК України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 квітня 2019 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, представника Запорізької митниці ДФС ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2018 року та постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 листопада 2018 року, в якій також порушується питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження вказаних судових рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2018 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 ч.1 Митного Кодексу України і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, що становить 1 861 880 грн. 32 коп. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп.

Як зазначено в постанові, 15.06.2018 Запорізькою митницею ДФС у відношенні ОСОБА_4 заведено адміністративну справу про порушення митних правил № 0224/11200/18 за ознаками, передбаченими ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

За результатом вивчення отриманого матеріалу встановлено, що 04.03.2016 року директором ТОВ ОСОБА_7 Рус (м. Миколаїв, Центральний район, вул. Шевченка 71, оф. 10, код ЄДРПОУ 39796740) ОСОБА_4, через декларанта ТОВ Аскет Шиппінг (код ЄДРПОУ 35355771) ОСОБА_8 до митного поста Бердянськ Запорізької митниці ДФС шляхом електронного декларування подано для митного оформлення митну декларацію типу ЕК10РР № 112040000/2016/000398 на товар - пшениця м'яких сортів (крім насіннєвої) продовольча, врожаю 2015 року, українського походження. Якість згідно ДСТУ 3768:2010 , загальною вагою нетто 650 000 кг, вартістю 104 000 доларів США. Відправником (експортером) за даною митною декларацією зазначено ТОВ ОСОБА_7 Рус . Одержувачем (імпортером) зазначено латвійську компанію Аkkim Yapi Kimyasallari Sanayi Ve Ticaret A.S. , розташовану за адресою: 21К, Valdemara Street, Valdemara Centrs, Riga, LV-1010, Latvia.

16.03.2016 року директором ТОВ ОСОБА_7 Рус (м. Миколаїв, Центральний район, вул. Шевченка 71, оф. 10, код ЄДРПОУ 39796740) ОСОБА_4, до митного поста Бердянськ Запорізької митниці ДФС шляхом електронного декларування подано для митного оформлення митну декларацію типу ЕК10ДР № 112040000/2016/000502 на товар - пшениця м'яких сортів (крім насіннєвої) продовольча, врожаю 2015 року, українського походження. Якість згідно ДСТУ 3768:2010 , загальною вагою нетто 456 000 кг, вартістю 72 960,00 доларів США. Відправником (експортером) за даними митної декларації зазначено ТОВ ОСОБА_7 Рус . Одержувачем (імпортером) зазначено латвійську компанію Аkkim Yapi Kimyasallari Sanayi Ve Ticaret A.S. , розташовану за адресою: 21К, Valdemara Street, Valdemara Centrs, Riga, LV-1010, Latvia.

Для митного оформлення товару за митною декларацією від 16.03.2016 № 112040000/2016/000502 в Запорізьку митницю ДФС декларантом ОСОБА_8 були надані наступні документи:

- контракт від 25.02.2016 № 25/02/16-4, відповідно до якого покупцем товару є компанія Аkkim Yapi Kimyasallari Sanayi Ve Ticaret A.S. , в особі директора ОСОБА_9, продавцем товару є ТОВ ОСОБА_7 Рус , в особі директора ОСОБА_4;

- рахунок від 09.03.2016 № 03/2016-1;

- коносамент від 10.03.2018 за № 12;

- карго маніфест № 1 від 10.03.2016;

- договір доручення № 04/ТБ/Б від 01.03.2016.

Вищевказані товари було завантажено на судно AYLISH (прапор ОСОБА_5) в кількості 456 000 кг, про що свідчать коносаменти від 10.03.2016 № 12 та карго маніфест № 1 від 10.03.2016, підписані капітаном судна AYLISH (прапор ОСОБА_5) BULET OZMEN. Товар - пшениця м'яких сортів (крім насіннєвої) продовольча, врожаю 2015 року, українського походження. Якість згідно ДСТУ 3768:2010 , згідно коносаменту від 10.03.2018 № 12 направлявся до Єгипту і був пропущений через митний кордон України 11.03.2016.

24.05.2018 від Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС листом вих. № 15674/7/99-99-01-02-17 до Запорізької митниці ДФС надійшла відповідь митних органів Республіки Латвія на запит про надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки законності експорту з митної території України ТОВ Палі Трейд товару пшениця відповідно до укладеного контракту з компанією Аkkim Yapi Kimyasallari Sanayi Ve Ticaret A.S. .

Так у відповідності з відповіддю митних органів Республіки Латвія (лист № 20.3.2-9/6488 від 16.10.2017) значиться, що згідно результатів перевірки проведеної Управлінням митної поліції та свідчень, наданих Латвійською компанією ТОВ Valdemara Centrs (юридична адреса: Кгірjвnа Valdemara іеlа 21-11, Rigа, LV-1010):

ні компанія Аkkim Yapi Kimyasallari Sanayi Ve Ticaret A.S. , ані її представництво не зареєстровані в Регістрі підприємств Латвійської Республіки;

компанія Аkkim Yapi Kimyasallari Sanayi Ve Ticaret A.S. або представництво компанії за адресою: Кгірjвnа Valdemara іеlа 21-11,Rigа, LV-1010, не знаходилась і не знаходиться;

за адресою Кгірjвnа Valdemara іеlа 21-11,Rigа, LV-1010 знаходиться офісне приміщення Латвійської компанії ТОВ Valdemara Centrs , основна сфера діяльності якої є здача в оренду приміщень/офісів;

уповноважений представник компанії ТОВ Valdemara Centrs підтвердив, що ніколи не укладав договір з компанією Аkkim Yapi Kimyasallari Sanayi Ve Ticaret A.S. щодо оренди приміщень за адресою Кгірjвnа Valdemara іеlа 21-11, Rigа, LV-1010 або щодо надання будь-яких послуг.

Таким чином, директором ТОВ ОСОБА_7 Рус ОСОБА_4 здійснено дії спрямовані на переміщення товару пшениця м'яких сортів (крім насіннєвої) продовольча, врожаю 2015 року, українського походження. Якість згідно ДСТУ 3768:2010 у кількості - 456 000 кг, вартістю 72 960,00 доларів США. (1 861 880,32 грн. станом на 11.03.2016 за курсом НБУ) через митний кордон України (Запорізька митниця ДФС) з приховуванням від митного контролю, а саме шляхом подання органу доходів і зборів (Запорізька митниця ДФС) як підстави для переміщення товару документів: контракт від 25.02.2016 № 25/02/16-4, рахунок від 09.03.2016 № 03/2016-1, що містять неправдиві відомості щодо одержувача (імпортера) товару - компанії Аkkim Yapi Kimyasallari Sanayi Ve Ticaret A.S. .

15.06.2018 Запорізькою митницею ДФС у відношенні ОСОБА_4 складено протокол про порушення митних правил № 0224/11200/18 за ознаками ч.1 ст. 483 МК України.

Згідно письмових пояснень від 05.06.2018 декларанта ТОВ Аскет Шипінг ОСОБА_8, значиться, що митне оформлення товару - пшениця , відправником якого є ТОВ ОСОБА_7 Рус відбувалося на підставі договору № 04/ТБ/Б від 01.03.2016, де замовником виступала ТОВ ОСОБА_7 Рус .

В ході провадження у справі, з метою з'ясування обставин вчинення порушення митних правил, виникла необхідність у відібранні пояснень від директора ТОВ ОСОБА_7 Рус ОСОБА_4, у зв'язку з чим ОСОБА_4 були направлені повістки про явку до Запорізької митниці ДФС 12.07.2018 та 16.08.2018. Проте, ОСОБА_4 до Запорізької митниці ДФС не прибув, про причини неявки не повідомив.

ОСОБА_10, яка відповідно до довіреності № б/н від 18.01.2016 уклала договір доручення № 128ТБ/Б від 17.08.2016 між ТОВ Аскет Шилінг та ТОВ Палі Трейд , було направлено повістку про явку до Запорізької митниці ДФС 16.08.2018. ОСОБА_10 в Запорізьку митницю ДФС не прибула, пояснення нею надані не були.

03.08.2018 для з'ясування обставин, які підлягають встановленню у справі про порушення митних правил, на адреси Одеської, Миколаївської, Херсонської та Донецької митниць ДФС направлені доручення в порядку ст. 518 МК України, щодо опитування капітана судна AYLISH (прапор ОСОБА_10) BULET OZMEN в разі заходу до морських портів України зазначеного судна (лист № 379/72/08-70-20-01 від 01.08.2018).

03.08.2018 з цією ж метою начальнику м/п Бердянськ направлено службову записку № 08-70-20-47/449 від 03.08.2018.

Відповідно до доповідної записки № 08-70-20-47/458 від 09.08.2018 було внесено інформацію до модуля Орієнтування в АСМО Інспектор , щодо опитування капітана судна AYLISH (прапор ОСОБА_10) BULET OZMEN в разу заходу до морських портів України зазначеного судна.

Крім того, постановою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 листопада 2018 року у відношенні ОСОБА_4 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 483 ч.1 Митного Кодексу України доповнено резолютивну частину постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22.10.2018 року по справі № 334/6606/18 наступним абзацом: конфіскувати товар - пшениця м'яких сортів (крім насіннєвої) продовольча, врожаю 2015 року, українського походження. Якість згідно ДСТУ 3768:2010 у кількості 456 000 кг на користь держави.

Як зазначено у вказаній постанові, 22.10.2018 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 МК України ОСОБА_4 20.11.2018 року до суду з заявою про внесення доповнень до постанови звернулась Запорізька митниця ДФС, вказавши в заяві, що у постанові не вирішено питання щодо конфіскації предметів порушення митних правил.

Судом встановлено, що визнавши ОСОБА_4 винним в порушенні митних правил і притягнувши його до відповідальності за ч.1 ст. 483 МК України, на вказану особу накладено стягнення лише у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, але при цьому на винну особу адміністративне стягнення у вигляді конфіскації товарів, безпосередніх предметів порушення митних правил, яка передбачена ч.1 ст. 483 МК України, не було накладено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати обидві постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22.10.2018 року та від 26.11.2018 року, прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі, у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 МК України.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що під час оформлення митної декларації, у нього, як керівника була наявна лише інформація, яку надано йому контрагентом. Доступу до реєстрів щодо реєстрації нерезидентів України, він не мав та не має. Таким чином, ним було передано брокеру ту інформацію, яку надав йому контрагент - нерезидент. Отже, ніякого умислу щодо внесення недостовірної інформації у митну декларацію він не мав.

Що стосується посилань представника Митниці на те, що він до теперішнього часу не вніс виправлення в декларацію, то такі посилання є взагалі необґрунтованими, оскільки, в 2016 р. він звільнений з посади директора та не має жодних контактів із вказаним Товариством, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ. Тому не має жодних правових підстав на представлення інтересів вказаного Товариства та не має права подавати від його імені документи.

Йому ніхто не надавав пропозиції щодо виправлення помилки. Крім того, допущена ним помилка не призвела до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. А тому вказане діяння не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Судом першої інстанції не було враховано характер вчиненого правопорушення, яким не завдано значних збитків державним чи суспільним інтересам або безпосередньо громадянам, особу порушника, який вперше притягувався до адміністративної відповідальності, ступінь його вини. Судом першої інстанції взагалі не встановлено обставин, що пом'якшують відповідальність в силу ч.2 ст.34 КУпАП. Суд не намагався встановити пом'якшуючих обставин, та не врахував, що правопорушення вчинене при збігу особистих обставин, а вчинене правопорушення є малозначним, оскільки воно не призвело до відповідної недоплати зборів та податків до Бюджету. Враховуючи вказане, суд мав би розглянути питання про доцільність звільнення правопорушника від відповідальності на підставі ст.22 КУпАП.

Таким чином, враховуючи зазначене, він не мав умислу щодо внесення неправдивої інформації до митної декларації. Більш того, на момент такого внесення він не знав і не міг знати, що у вказаного нерезидента відсутній офіційний юридичний офіс за тією адресою, інформацію про яку надано, оскільки відсутня технічна можливість перевірки такої інформації. У зв'язку із чим, відсутня й його вина у зазначенні таких даних.

Судом першої інстанції зроблено невірний висновок про безпідставність застосування строків про притягнення до адміністративної відповідальності.

В матеріалах справи міститься лист Латвійської поліції №20.3.2-9/6488 від 16.10.2017 р., який надійшов до ДФС України 23.10.2017 p., зареєстрований за вхідним №28458/5. В листі повідомляється, що вищевказана фірма - нерезидент не зареєстрована за законодавством Латвії. Отже, Департамент організації протидії митним правопорушенням ДФС України зобов'язаний був передати вказану інформацію до підпорядкованого органу, а саме до Запорізької митниці ДФС, невідкладно. За аналогією права, така інформація мала бути передана не пізніше, як через 30 днів, а саме в строк до 17.11.2017 р.

Вважає, що дане правопорушення не є триваючим, оскільки поданням митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо адреси контрагента було вчинено як одноразові дії, які й характеризують склад правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України. Тому саме з цього моменту й слід обраховувати строк, передбачений законодавством, для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до матеріалів справи, останнє фактичне переміщення товарів з поданням митної декларації, яка містила неправдиві відомості, була здійснена ним в березні 2016 року, вважає, що товар випущено в обіг одноразово та не має триваючого характеру. Вважає, що строк накладення адміністративного стягнення закінчився в жовтні 2016 року.

Крім того, в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови.

Виходячи зі змісту клопотання, як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження постанови ОСОБА_4 посилається на те, що він взагалі не знав, про розгляд даного адміністративного правопорушення, його не викликали в судове засідання, повістки направлялись не на адресу його мешкання.

Заявлене ОСОБА_4 клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Як вбачається з матеріалів справи, суд не повідомляв ОСОБА_4 про час та місце розгляду справи, про що свідчить відсутність в цих матеріалах відповідних даних про отримання ним викликів.

У зв'язку з наведеним, апеляційний суд приходить до висновку, що в даному випадку строк на апеляційне оскарження постанов пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.

Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_4, його захисника ОСОБА_5, які підтримали апеляційну скаргу, представника Запорізької митниці ДФС ОСОБА_6, яка заперечувала проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, порушення митних правил є правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні дії з переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Згідно з п.6 Постанови Пленуму ВС України від 03.06.2005 № 8 Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені, чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

З огляду на викладене суд законно та обґрунтовано прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а його вина у вчиненні даного правопорушення є доведеною.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема протоколом про порушення митних правил № 0224/11200/18 від 15 червня 2018 року (а.с.2-3) та іншими наявними у матеріалах справи доказами, які були предметом дослідження місцевим судом, з чим погоджується і апеляційний суд.

Між тим, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що це адміністративне правопорушення є триваючим, з огляду на наступне.

Положення ч. 2 ст. 467 МК України встановлює, що, якщо справи про порушення митних правил розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Так, з логічно-граматичного аналізу даної норми висновується, що перелік триваючих порушень, наведених у ній, є орієнтовним. Крім того, щодо характеру триваючих порушень митних правил, можливо зазначити наступне.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що перелік триваючих правопорушень не є вичерпним, а лише конкретизуючим щодо окремих статей.

При цьому, в положеннях Митного кодексу України не міститься визначення триваючого правопорушення. Разом з тим, відповідно до висновків, викладених у листі Міністерства юстиції України від 01.12.2003 року № 22-34-1465, триваючими адміністративними проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою, припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності.

Такі правопорушення є наслідками протиправної діяльності. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 17.07.2007 року № 22-14-493, триваючими визнаються правопорушення, як, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов'язок, або виконує його не повністю або неналежним чином.

Як вбачається з постанови суду та протоколу про порушення митних правил № 0224/11200/18 від 15 червня 2018 року (а.с. 2-3), ОСОБА_4 притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а саме за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом.

При цьому, наявні матеріали адміністративної справи вказують на те, що ОСОБА_4 здійснено переміщення товарів на підставі митних декларацій №112040000/2016/000398, №112040000/2016/000502 та відповідних товаросупровідних документів через митний кордон України лише 16.03.2016 року, це було по суті єдиноразово, тобто носило одноразовий характер, що також зазначено у протоколі про порушення митних правил №0224/11200/18 (а.с. 2-3).

Проаналізувавши адміністративне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_4, апеляційний суд приходить до висновку, що, здійснивши переміщення товарів єдиноразово через митний кордон України, останній не перебував надалі у стані безперервного продовження цих дій, оскільки на нього законодавством України не було покладено ніяких обов'язків зробити певні дії, невиконання яких свідчило б про безперервне порушення ним закону протягом якогось часу. При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що триваюче правопорушення існує тільки при наявності певних об'єктивних ознак, а тому законодавець не може своїми рішеннями визнавати не триваючі правопорушення - триваючими, і навпаки.

Наведене вище свідчить про те, що ОСОБА_4 притягується до відповідальності за вчинення не триваючого правопорушення, тобто за вчинення правопорушення, яке має разовий характер, що спростовує твердження суду першої інстанції про вчинення останнім триваючого правопорушення.

Датою вчинення правопорушення ОСОБА_4, відповідно до вищезазначеного протоколу про порушення митних правил є 16.03.2016 року, протокол складено 15.06.2018 року, а адміністративне стягнення, відповідно до постанови суду, накладено на нього лише 22.10.2018 року та 26.11.2018 року, тобто після спливу передбаченого ст. 467 МК України шестимісячного строку з дня вчинення правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, може винести постанову про закриття провадження у справі.

Разом із тим, за змістом п. 7 ст. 247 КУпАП, при закінченні на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю.

Таким чином, враховуючи те, що з моменту вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, сплинув строк накладення адміністративного стягнення, наведені обставини позбавляли можливості складання відносно нього протоколу про порушення митних правил та більш того, притягнення останнього до адміністративної відповідальності шляхом накладення адміністративного стягнення.

Суд першої інстанції на наведені вище положення закону уваги не звернув та прийняв рішення про накладення адміністративного стягнення, яке суперечить положенням закону.

За таких обставин, апеляційний суд прийшов до висновку про необхідність скасування постанови та закриття провадження по справі у зв'язку зі спливом строку притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, на підставі ст.38 КУпАП та ч. 2 ст. 467 МК України.

У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.

Виходячи з системного аналізу положень КУпАП та КПК України, суддя апеляційного суду застосовує аналогію права, оскільки кримінально-процесуальні відносини в цьому випадку є подібними до адміністративно-процесуальних відносин, передбачених КУпАП.

Так, згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 1990 року "Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків судам слід мати на увазі, що в порядку, передбаченому ст. 411 КПК України, суд може вирішувати лише ті питання, які не стосуються суті вироку і не тягнуть погіршення становища засудженого.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції не мав права розглядати заяву представника Запорізької митниці ДФС ОСОБА_11 про внесення доповнення до постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22.10.2018 р. в порядку ст. 304 КУпАП. В даному випадку митні органи повинні були подати апеляційну скаргу на постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22.10.2018 року у відношенні ОСОБА_4, а не вищевказану заяву в порядку ст. 304 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 467 МК України та ст.ст. 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження постанови судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2018 року та постанови судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 листопада 2018 року.

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2018 року, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного Кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару у розмірі 1 861 880 гривень 32 копійки та стягнуто судовий збір, скасувати.

Постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 листопада 2018 року у відношенні ОСОБА_4, якою доповнено резолютивну частину постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22.10.2018 року по справі № 334/6606/18 наступним абзацом: конфіскувати товар - пшениця м'яких сортів (крім насіннєвої) продовольча, врожаю 2015 року, українського походження. Якість згідно ДСТУ 3768:2010 у кількості 456 000 кг на користь держави, скасувати.

Постановити нову постанову, якою ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного Кодексу України, а провадження у справі відносно ОСОБА_4 закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ч. 2 ст.467 МК України на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду ОСОБА_3

Дата документу Справа № 334/6606/18