Постанова

від 28.03.2019 по справі 910/3724/14

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2019 р. м. Київ Справа№ 910/3724/14

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Іоннікової І.А.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Вайнер Є.І.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 28.03.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 (повний текст складений 16.10.2018) про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

у справі № 910/3724/14 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави

до Київської міської ради (відповідач 1)

Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Котміст" (відповідач 2)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна спілка" (відповідач 3)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Земконтракт" (відповідач 4)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігабуд" (відповідач 5)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна затока" (відповідач 6)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателін" (відповідач 7)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Провін" (відповідач 8)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграліті Інвест" (відповідач 9)

Головного управління юстиції у м. Києві в особі реєстраційної служби (відповідач 10)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2" (відповідач 11)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Індекс-Груп" (відповідач 12)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (третя особа 1), Головного управління Держгеокадастру у м. Києві (третя особа 2)

про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування та державних актів на право власності на землю, визнання відсутності права

В судовому засіданні 28.03.2019 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 у справі №910/3724/14 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі №910/3724/14 в частині задоволених позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2", а саме: пункту 17 та пункту 18 резолютивної частини рішення, відмовлено.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі №910/3724/14 в частині задоволених позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2", а саме: пункту 17 та пункту 18 резолютивної частини рішення залишено без змін.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Башта-2" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, заяву про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі № 910/3724/14 з підстав, передбачених ч.2 ст. 320 ГПК України, задовольнити.

Скасувати Господарського суду м. Києва від 15.12.2016 у справі №910/3724/14 в частині задоволених позовних вимог до ТОВ Башта-2 , а саме п. 17 рішення, котрим скасовано рішення приватного нотаріуса Левченко Є.В. про державну реєстрацію права власності ТОВ Башта-2 на нерухоме майно від 10.09.2014 №15702016 та від 10.09.2014 №15702631 та п. 18 рішення, котрим визнано відсутність в ТОВ Башта-2 права власності на земельні ділянки, що розташовані за адресою: 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 0,122 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0301.

В даній частині прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Заступника Генерального прокурора України до ТОВ Башта-2 про скасування рішення приватного нотаріуса Левченко Є.В. про державну реєстрацію права власності ТОВ Башта-2 на нерухоме майно від 10.09.2014 №15702016 та від 10.09.2014 №15702631 та про визнання відсутності в ТОВ Башта-2 права власності на земельні ділянки, що розташовані за адресою: 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 0,122 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0301.

Апеляційна скарга обґрунтована неповним та неправильним встановленням судом обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження доказів.

Апелянт зазначає, що суд, відхиляючи доводи заявника, послався виключно на формальні обґрунтування.

Апелянт вважає, що суд не звернув уваги та не надав відповідної оцінки тому, що позивач, звертаючись до суду, як на правову підставу своїх вимог до ТОВ "Башта-2" посилається на положення ч. 2 ст. 16, ст.ст. 215, 216, 228 ЦК України та зазначає, що земельні ділянки, котрі належать останньому, є землями ландшафтного заказника місцевого значення Жуків Острів , що у свою чергу виключає саме правову можливість набуття права власності на підставі правочинів, оскільки в силу закону вони є нікчемними, та в подальшому виключає можливість послідовної передачі права власності третім особам на підставі цивільно - правових угод.

Звертає увагу, що мотивування суду про можливість скасування рішень Верховним Судом є незаконним, оскільки відповідно до ст. 300, п. 2 ч. 1 ст. 308, п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України касаційний суд не має права встановлювати фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Апелянт вважає, що суд не звернув уваги та не надав відповідну оцінку тому, що з огляду на відсутність будь - яких заперечень/пояснень з приводу співвідношення КСП Хотівське та СТОВ Бузівське , співвідношення земельних ділянок, за рахунок котрих було утворено заказник, та земельних ділянок, котрі були передані ОКЖК Котміст , за яких суд (в 2016 році) був позбавлений можливості окремого дослідження їх відповідності положенням чинного законодавства, а здійснював оцінку останнього в цілому виходячи з підстав заявленого позову прокуратурою - слід констатувати наявність дефекту встановлення обставин.

На переконання апелянта, має місце дефект встановлення обставин, на яких ґрунтувались вимоги прокурора до Товариства, оскільки як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і в судах апеляційної та касаційної інстанцій учасниками господарського процесу (безпосередньо прокурором) не заперечувались та не підтверджувались фактичні обставини щодо пов'язаності оспорюваного рішення Київської міської ради з набуттям у власність спірних земельних ділянок Товариством.

Апелянт вказує, що в даному випадку обставини, які визначено судом як не нововиявлені (дійсність п.п. 2, 3, 4, 5 рішення Київської міської ради від 01.10.2007 №355/3189 повністю, п. 1 рішення Київської міської ради в частині щодо слів: Затвердити містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради від 28.03.2002 №370/1804, Схеми планування території частини південного планувального району Голосіївського адміністративного району в м. Києві, затвердженої рішенням Київради від 27.10.2005 №271/3732, Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в м. Києві , затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 №806/3381 , а також фактичну відсутність підстав для визнання рішення КМР в цій частині недійсним та не встановлення щодо співвідношення КСП Хотівське та СТОВ Бузівське , співвідношення земельних ділянок за рахунок яких було утворено заказник та земельних ділянок, які були передані ОКЖК Котміст ), носять суттєвий характер, оскільки спростовують покладені в основу судового рішення факти про недобросовісність та необізнаність про статус спірних земельних ділянок.

В даному випадку підстави для перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2014 у справі №910/3724/14 фактично зумовлені необхідністю виправлення дефекту такого рішення, скасування наведеного рішення та здійснення його перегляду з наведених підстав узгоджується з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, у зв'язку з чим твердження суду першої інстанції про наявність двох рішень в одній справі, котрі будуть суперечити один одному є свідченням неповноти та неправильності встановлених обставин.

Як на підставу наявності обставин, які дозволяють переглянути рішення слугувала постанова начальника третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України від 22.12.2017 про закриття кримінального провадження №42016100000000581 в частині підозри Довгого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, прокурор зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ "Башта-2" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та вказує, що без скасування п.п. 2, 5 рішення Господарського суду м. Києва від 15.12.2016 у даній справі немає підстав і для перегляду за нововиявленими обставинами п.п. 17, 18 цього рішення, якими задоволено похідні вимоги щодо визнання відсутності у ТОВ "Башта-2" права власності на спірні земельні ділянки.

Прокурор вказує, що заявник намагається за нововиявленими обставинами здійснити переоцінку доказів, оцінених судом в процесі розгляду справи, що відповідно до ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2018, справу № 910/3724/14 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Тищенко А.І. судді Михальська Ю.Б., Разіна Т.І.

12.11.2018 головуючий суддя Тищенко А.І. та суддя Михальська Ю.Б. заявили про самовідвід від розгляду справи № 910/3724/14, який мотивований тим, що за їх участі було прийнято 22.03.2016 постанову у складі колегії суддів Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Отрюх Б.В., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.), яка в подальшому була скасована постановою Вищого господарського суду України від 09.08.2016.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 у справі №910/3724/14 заяву головуючого судді Тищенко А.І. та судді Михальської Ю.Б. про самовідвід у справі № 910/3724/14 задоволено. Справу № 910/3724/14 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення заміни відведеного судді відповідно до ст. 32 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 14.11.2018 передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Сулім В.В., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 у справі № 910/3724/14 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача 11, розгляд справи призначено на 18.12.2018.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 задоволено заяву судді Суліма В.В. про самовідвід у справі №910/3724/14, справу №910/3724/14 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Кравчук Г.А., Черногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2018 у справі №910/3724/14 колегією суддів у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 24.01.2019.

22.01.2019 від адвоката Кир'ян Д.І. надійшло клопотання про вступ у справу в якості представника ТОВ "Башта - 2", клопотання про відкладення розгляду справи для забезпечення права апелянта на ефективний засіб юридичного захисту, враховуючи укладення договору про надання правової допомоги між адвокатом та лише 22.01.2019, великий загальний об'єм даної справи для ознайомлення.

24.01.2019 від представника відповідача 11 адвоката Кир'ян Д.І. надійшов лист, до якого долучено акт приймання - передачі документів від 23.01.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 у справі №910/3724/14 відкладено розгляд справи на 06.02.2019, приймаючи до уваги неявку представників відповідачів 1-12 та третіх осіб 1-2 та задоволення клопотання відповідача 11 про відкладення розгляду справи.

05.02.2019 від представника відповідача 11 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням його представника адвоката Кир'ян Д.І. на лікарняному з 05.02.2019, на підтвердження чого надано копію медичної карти амбулаторного хворого та заяву - клопотання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 у справі №910/3724/14 відкладено розгляд справи на 18.02.2019, приймаючи до уваги неявку представників відповідачів 1-12 та третіх осіб 1-2 та задоволення клопотання відповідача 11 про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 у справі №910/3724/14 відкладено розгляд справи на 11.03.2019, приймаючи до уваги неявку представників відповідачів 1-12 та третіх осіб 1-2 та задоволення клопотання відповідача 11 про відкладення розгляду справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019, у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючий суддя Скрипка І.М., судді Чорногуз М.Г., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2019 у справі №910/3724/14 колегією суддів у визначеному складі відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 28.03.2019.

27.03.2019 від представника відповідача 11, адвоката Назаренка В.Ю. надійшло клопотання про відкладення розгляд справи, яке обґрунтовано укладанням договору про надання правової допомоги між ним та товариством лише 27.03.2019.

Вказане клопотання залишено судом без задоволення з врахуванням скорочених строків розгляду апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, визначені ч.2 ст.273 ГПК України, враховуючи неодноразові відкладення розгляду апеляційної скарги за клопотаннями апелянта.

Водночас, згідно з частиною 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Прокурор в судовому засіданні апеляційної інстанції 28.03.2019 заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Представники відповідачів 1-12, третіх осіб 1-2 в судове засідання апеляційної інстанції 28.03.2019 не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки представників відповідачів 1-10, 12 та третіх осіб 1-2 суду невідомі.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка зазначених представників обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що заступник Генерального прокурора України в інтересах держави звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування та державних актів на право власності на землю, визнання відсутності права.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.12.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017, у справі №910/3724/14 позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 скасовано в частині визнання недійсними пунктів 2, 3, 4, 5 рішення Київської міської ради №355/3189 від 01.10.2007 повністю, пункту 1 рішення Київської міської ради в частині визнання його недійсним щодо слів: "Затвердити містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради №370/1804 від 28.03.2002, Схеми планування території частини південного планувального району Голосіївського адміністративного району в м. Києві, затвердженої рішенням Київради №271/3732 від 27.10.2005, "Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в м. Києві", затверджених рішенням Київської міської ради №806/3381 від 19.07.2005".

В цій частині справу направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду, в решті рішення та постанову залишено без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі №910/3724/14 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі №910/3724/14 в частині задоволення позову про визнання недійсними з моменту прийняття пунктів 2, 3, 4, 5 рішення Київської міської ради №355/3189 від 01.10.2007 "Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Котміст" для житлової забудови на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва" повністю, пункту 1 рішення Київської міської ради в частині визнання його недійсним щодо слів: "Затвердити містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради №370/1804 від 28.03.2002, Схеми планування території частини південного планувального району Голосіївського адміністративного району в м. Києві, затвердженої рішенням Київради №271/3732 від 27.10.2005, "Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в м. Києві", затверджених рішенням Київської міської ради №806/3381 від 19.07.2005".

Прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними з моменту прийняття пунктів 2, 3, 4, 5 рішення Київської міської ради №355/3189 від 01.10.2007 "Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Котміст" для житлової забудови на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва" та про визнання недійсним з моменту прийняття пункту 1 рішення Київської міської ради в частині щодо слів: "Затвердити містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради №370/1804 від 28.03.2002, Схеми планування території частини південного планувального району Голосіївського адміністративного району в м. Києві, затвердженої рішенням Київради від 27.10.2005 №271/3732, "Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в м. Києві", затверджених рішенням Київської міської ради №806/3381 від 19.07.2005".

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі №910/3724/14 скасовано повністю. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі №910/3724/14 скасовано в частині визнання недійсними пунктів 2, 3, 4, 5 рішення Київської міської ради №355/3189 від 01.10.2007 повністю, пункту 1 рішення Київської міської ради в частині визнання його недійсним щодо слів: "Затвердити містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради №370/1804 від 28.03.2002, Схеми планування території частини південного планувального району Голосіївського адміністративного району в м. Києві, затвердженої рішенням Київради №271/3732 від 27.10.2005, "Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в м. Києві", затверджених рішенням Київської міської ради №806/3381 від 19.07.2005", справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатом нового розгляду ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 позов в цій частині залишено без розгляду.

13.08.2018 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2" надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі №910/3724/14 в частині задоволених вимог, викладених у п. 17, п. 18 резолютивної частини рішення. На думку заявника, нововиявленими обставинами є закриття кримінального провадження №42016100000000581 за підозрою Довгого О.С. у зловживанні владою та службовим становищем під час виконання повноважень заступника Київського міського голови - секретаря КМР; правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.04.2018 у справі №910/3724/14; та прийняття Господарським судом міста Києва ухвали від 24.07.2018 у справі №910/3724/14.

Заперечуючи проти задоволення вказаної заяви, прокурор зазначає, що наведені ТОВ "Башта-2" обставини не є нововиявленими в розумінні ст. 320 ГПК України. Крім того, прокурор зазначає, що первісним набувачем спірних земельних ділянок (ОКЖК "Котміст") незаконно набуто право власності на них, що виключає можливість послідовної передачі на законних підставах права власності на ці землі, в тому числі ТОВ "Башта-2", а тому законних підстав для прийняття оспорюваних рішень про державну реєстрацію права власності заявника на нерухоме майно №15702016 та №15702631 від 10.09.2014 не було, у зв'язку з чим спірні рішення підлягають визнанню недійсними. Таким чином, на думку прокурора, без скасування пунктів 2, 5 рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 немає підстав для перегляду за нововиявленими обставинами пунктів 17, 18 цього рішення, якими задоволено похідні вимоги щодо визнання відсутності у заявника права власності на спірні земельні ділянки.

У відповідь на відзив заявник зазначає, що ТОВ "Башта-2" є добросовісним набувачем спірних земельних ділянок. Крім того, вказує, що у постанові Верховного Суду від 19.04.2018 у справі №910/3724/14 зазначено, що підставою для направлення даної справи на новий розгляд є те, що об'єкт природно-заповідного фонду створювався без вилучення земельних ділянок. Тобто, на момент створення заказника "Острів Жуків" його точна площа не була визначена через відсутність технічної можливості, а тому, на думку ТОВ "Башта-2", рішення Київської міської ради №355/3189 від 01.10.2007 продовжує діяти в частині пунктів 1, 2, 3, 4, 5. Таким чином, відповідно до діючих пунктів 1 та 5 рішення Київської міської ради №355/3189 від 01.10.2007 земельна ділянка площею 66,39 га станом на день подання заяви має статус земель запасу житлової та громадської забудови, а тому заявником було правомірно набуто земельні ділянки на підставі цивільно-правового договору.

Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ "Башта-2" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, місцевий господарський суд дійшов висновку, що наведені заявником обставини не можуть бути підставами, у розумінні положень ст. 320 ГПК України, для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини за своєю правовою природою є матеріально-правовими фактами, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 910/6052/16.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Башта-2" у своїй заяві про перегляд за нововиявленими обставинами п. 17, п. 18 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі №910/3724/14, посилається, як на нововиявлені обставини, на:

1) постанову Верховного Суду від 19.04.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 у справі №910/3724/14;

2) постанову начальника третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України від 22.12.2017 про закриття кримінального провадження №42016100000000581 в частині підозри Довгого О.С. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

Щодо постанови Верховного Суду та ухвали Господарського суду міста Києва у даній справі судом зазначено наступне.

Вказаною постановою Верховного Суду частково скасовано судові рішення у даній справі, а саме: в частині визнання недійсними пунктів 2, 3, 4, 5 рішення Київської міської ради №355/3189 від 01.10.2007 повністю, пункту 1 рішення Київської міської ради в частині визнання його недійсним щодо слів: "Затвердити містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради №370/1804 від 28.03.2002, Схеми планування території частини південного планувального району Голосіївського адміністративного району в м. Києві, затвердженої рішенням Київради №271/3732 від 27.10.2005, "Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в м. Києві", затверджених рішенням Київської міської ради №806/3381 від 19.07.2005", справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заявник вказує, що рішення в скасованій частині були передумовою для висновку судів про можливість задоволення позову щодо земельної ділянки ТОВ "Башта-2" (а саме, нівелюють висновок про недобросовісність, зазначений судом апеляційної інстанції, відносно заказника).

Судом встановлено, що заявник посилається на часткове скасування рішення у даній справі, що виключає можливість перегляду рішення згідно п. 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, залишення ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 у справі №910/3724/14 позову Заступника Генерального прокурора України у даній справі без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України у зв'язку з тим, що Заступник Генерального прокурора без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, що зазначені в ухвалах Господарського суду міста Києва та суд самостійно не має можливості встановити яке співвідношення один до одного мають колективне сільськогосподарське підприємство "Хотівське" та сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Бузівське" та чи є другий правонаступником першого чи, йдеться про одні й ті самі земельні ділянки, за рахунок яких створено заказник та які були передані ЖК "Котміст" чи про абсолютно різні, не може бути підставою для перегляду п. 17, п. 18 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі №910/3724/14, оскільки, по-перше, такої підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не передбачено ч. 2 ст. 320 ГПК України; по-друге, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 у справі №910/3724/14 не встановлено жодних істотних обставин справи; по-третє, приписами ч. 4 ст. 320 ГПК України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Щодо постанови начальника третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України від 22.12.2017 про закриття кримінального провадження №42016100000000581 в частині підозри Довгого О.С. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України судом зазначено наступне.

Постановою від 22.12.2017 закрито кримінальне провадження №42016100000000581 (першу і останню сторінку, роздрукованої із сайну lb.ua, додано заявником).

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, із судового рішення, яке заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами, не вбачається, що підставою його прийняття було посилання на наявність кримінально переслідуваних діянь, відсутність яких встановлено у постанові, що додається.

Оскільки судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими обставинами просить заявник, не було мотивоване кримінальним провадженням №42016100000000581, постанова про закриття якого вказується в якості нововиявленої обставини, остаточне судове рішення не може бути скасоване з цих підстав.

Інші доводи заявника (апелянта) фактично зводяться до незгоди із судовими рішеннями у даній справі (заявник вказує, що суди взагалі не дали оцінку тій обставині, що він, на відміну від інших учасників, придбав частину земельної ділянки на підставі відплатного договору, а суд касаційної інстанції неправильно застосував ст.ст. 216, 388 ЦК України), в той час як суд, в порядку Глави 3 Розділу IV ГПК України, позбавлений можливості змінити такі обставини.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Водночас ст. 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява N 32053/13).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 (заяви N 29458/04 та N 29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та мають бути збалансовані з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

При цьому, право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (res judicata), який, inter alia (серед іншого), вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. Така процедура сама по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (див. рішення Суду у справах "Желтяков проти України" N 4994/04 від 09.06.2011).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).

Доводи прокурора, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає обґрунтованими з вищевикладених підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Відповідно до ч. 4 ст. 325 ГПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Оскільки обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими, відсутні підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 за нововиявленими обставинами, відповідно ухвала Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 у даній справі підлягає залишенню в силі.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, ст.ст. 281 - 284, ст.ст. 320, 321, 325 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №910/3724/14 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №910/3724/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/3724/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 09.04.2019.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді І.А. Іоннікова

М.Г. Чорногуз