Рішення

від 04.04.2019 по справі 909/166/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.04.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/166/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., секретар судового засідання Бабенецька А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Коломийського міжрайонного управління водного господарства,

вул. Шарлая, буд.34, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-22"

вул. Є. Коновальця, буд.227 А, м. Івано-Франківськ,76011

про стягнення заборгованості в сумі 4 918 грн 08 к.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - начальник, наказ №148-ос від 26.06.2018

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Коломийське міжрайонне управління водного господарства подало позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-22" про стягнення заборгованості в сумі 4 918 грн 08 к.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 21.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження і призначено розгляд справи по суті на 19.03.2019 року.

В судовому засіданні 19.03.2019 року судом оголошено перерву у розгляді справи до 04.04.2019 року.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити.

Представник відповідача участі в судовому засіданні не приймав, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Відповідно до ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе у відповідності до ст. 165, 202 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Позиція позивача.

Позивач вказує на те, що Коломийським міжрайонним управлінням водного господарства виконано взяті на себе згідно з договором надання послуг №1 зобов'язання, а саме надано послуги для виконання земельних робіт бульдозером SANTUI SD-16 та екскаватором HYUDAI RI170 W-7, про що сторонами складено та підписано Акт надання послуг на загальну суму 4 918, 08 грн.

За словами позивача, відповідач взятий на себе обов'язок по сплаті наданих послуг не виконав і не сплатив позивачу 4 918, 08 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує ст.11, 509, 526, 530, 610, 599, 629, 901 Цивільного кодексу та ст. 174 Господарського кодексу.

Відповідач будь-яких заперечень та відзиву на позовну заяву суду не подав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Між ТОВ "ПМК-22" (замовник по договору/відповідач по справі) та Коломийським міжрайонним управлінням водного господарства (виконавець по договору/позивач по справі) укладено договір надання послуг №1 від 18.01.2017 року.

Пунктом 1.1. договору встановлено, що виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Назва послуг - надання послуг механізмами для виконання земляних робіт (п.2.1. договору).

Відповідно до п.3.1. договору оплата наданих послуг виконавцем, визначена згідно із умовами даного договору, здійснюється замовником за договірною ціною, яка становить: екскаватор YUDAI RI170 W-7 - 248 грн за 1 годину роботи без ПММ; бульдозер SANTUI SD-16 - 243,80 грн за 1 годину роботи без ПММ.

Пунктом 3.2. визначено, що здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів оформляється актом здавання-приймання наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін протягом трьох робочих днів після фактичного надання послуг.

Підписання акта представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку (п.3.3.договору).

Пунктом 4.3.1. договору встановлено, що замовник зобов'язується приймати від виконавця результати надання послуг, якщо надані послуги відповідають умовам договору, і оплачувати їх в розмірах і строк, передбачені цим договором.

Відповідно до акту надання послуг №1 - цей акт складено про надання виконавцем та прийняття замовником послуг по договору №1 від 18.01.2017 року, а саме надання послуг для виконання земляних робіт: бульдозером SANTUI SD-16 та екскаватором HYUDAI RI170 W-7 на загальну суму 4 918, 08 грн.

Відповідно до вказаного акту сторони не мають взаємних зауважень щодо надання послуг та сплати їх вартості, що підтверджують представники сторін своїми підписами та печатками.

Претензіями №05-35/257 від 27.09.2017 року та №05-39/329 від 22.12.2017 року позивач вказав відповідачу про необхідність оплати заборгованості в розмірі 4 918, 08 грн.

Виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку таких висновків.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви - позивач заявив до стягнення 4 918, 08 грн заборгованості за надані послуги.

В судовому засіданні представник позивача вказав, що відповідач сплатив частину вказаної заборгованості в розмірі 1000 грн, внаслідок чого є підстави вважати, що предмет спору в цій частині припинив своє існування.

Згідно з п. 2 ч. 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У відповідності до ч. 3 ст. 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 1000 грн.

Щодо решти вимог необхідно вказати таке.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами. Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 4.3.1. договору встановлено, що замовник зобов'язується оплачувати надані послуги в розмірах і строк, передбачені цим договором.

Відповідно до акту надання послуг №1 - цей акт складено про надання виконавцем та прийняття замовником послуг по договору №1 від 18.01.2017 року, а саме надання послуг для виконання земляних робіт: бульдозером SANTUI SD-16 та екскаватором HYUDAI RI170 W-7 на загальну суму 4 918, 08 грн. Відповідно до вказаного акту сторони не мають взаємних зауважень щодо надання послуг та сплати їх вартості, що підтверджують представники сторін своїми підписами та печатками.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В спірному випадку, матеріалами справи доведено надання послуг позивачем на суму 4918,08 грн. Доказів оплати відповідачем наданих послуг відповідно до підписаного сторонами акту надання послуг №1 - в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення заборгованості за надані послуги є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Суд дослідивши подані докази, а саме: договір надання послуг №1 від 18.01.2017 року, акт надання послуг №1, претензію №05-35/257 від 27.09.2017, претензію №05-39/329 від 22.12.2017 - визнав їх належними доказами в розумінні статей Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПК України). На підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі, в тому числі наявність підстав для закриття провадження у справі в частині стягнення 1000 грн заборгованості, вимог діючого законодавства суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача, а відтак позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.129 ГПК України суд вважає за правильне судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 11, 509, 526, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України ст.193 Господарського кодексу України, ст. 74, 86, 123, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Коломийського міжрайонного управління водного господарства /78200, м. Коломия, вул. Шарлая, 34, код ЄДРПОУ 20539439/ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-22" /76011, м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 227 А, код ЄДРПОУ 34623964/ про стягнення заборгованості в розмірі 4 918, 08 грн - задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-22" /76011, м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 227 А, код ЄДРПОУ 34623964/ на користь Коломийського міжрайонного управління водного господарства /78200, м. Коломия, вул. Шарлая, 34, код ЄДРПОУ 20539439/ заборгованість в розмірі 3 918, 08 грн (три тисячі дев'ятсот вісімнадцять гривень 08 к.) та судовий збір в розмірі 1762 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

В частині стягнення 1000 грн (одна тисяча грн) - провадження у справі закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів до Західного апеляційного господарського суду (м. Львів).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.04.2019

Суддя Фрич М. М.