Рішення

від 26.03.2019 по справі 908/163/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/26/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2019 Справа № 908/163/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Колодій Н.А. при секретарі судового засідання Зеленцовій К.Ю., розглянувши справу №908/163/19

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн ОСОБА_2» ( 02222, м. Київ, вул. Закревського, 16)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ГРОМ ТРАНС ЕКСПЕДИЦІЯ» (69032, м. Запоріжжя, вул. Феросплавна, будинок, 1)

про стягнення суми 51976 грн 01 коп.,

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

21.01.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн ОСОБА_2» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ГРОМ ТРАНС ЕКСПЕДИЦІЯ» про стягнення суми 51976 грн 01 коп. за договором № 13304-08/2018 від 08.08.2018.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2019 справу № 908/163/19 передано на розгляд судді Колодій Н.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.01.2019 відкрито провадження у справі № 908/163/19, якій присвоєний номер провадження 32/26/19, справа призначена до розгляду в судовому засіданні на 25.02.2019 за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.02.2019 судове засідання відкладено до 26.03.2019. Явка представників сторін в судове засідання визнавалась не обов'язковою.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем утворилась заборгованість в загальному розмірі 51976,01 грн, з яких 43470,84 грн - основна заборгованість за товар, 1729,31 грн - 12 % річних, 5059,29 грн - пені та 1716,57 грн - інфляційні втрати внаслідок невиконання своїх зобов'язань за договором поставки № 13304-08/2018 від 03.04.2018

В обґрунтування вимог позивач посилається ст. ст. 526, 610, 611, 625, 692 Цивільного кодексу України та умови договору.

Відповідач своїм правом надати відзив не скористався, проти позову не заперечив, контррозрахунок не надав. Відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд у суді даної справи, що підтверджується повідомленням про вручення йому поштової кореспонденції суду з відміткою вручено 06.02.2019 .

У судовому засіданні 26.03.2019 справу розглянуто по суті.

ВСТАНОВИВ:

03.04.2018 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн ОСОБА_2» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ГРОМ ТРАНС ЕКСПЕДИЦІЯ» був укладений договір № 13304-08/2018, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця визначені цим договором запчастини, експлуатаційні матеріали, автомобільні шини, а також надати шиноремонтні та шиномонтажні послуги, а покупець зобов'язується прийняти товар і послуги та здійснити їх оплату.

Згідно з п. 2.4 договору погодження сторонами кількості, номенклатури, асортименту та ціни товару відбувається за їх взаємною згодою шляхом переговорів та фіксується у товарних (видаткових) накладних та в рахунках на оплату, що являються невід'ємними складовими даного договору, без складання специфікацій.

За умовами п. п. 3.2, 3.4 договору за домовленістю сторін товар продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту. Кредитним лімітом сторони вважають суму, на яку постачальник може поставити товар на умовах домовленого відтермінування.

Якщо продаж товару здійснюється на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту, термін такого відстрочення зазначається у товарній (видатковій) накладній. У такому разі товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно на підставі рахунку на оплату, який надається постачальником покупцю разом з товарною (видатковою) накладною. Підписання покупцем або уповноваженої ним особи на прийняття товару товарної (видаткової) накладної є належним підтвердженням факту отримання ним рахунку на оплату.

Відповідно до п. 5.2 договору за порушення грошового зобов'язання за цим договором більше 3-х календарних днів, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу, за весь період такого прострочення.

В пункті 5.3 договору сторони домовились, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, передбаченого цим договором, винна сторона несе відповідальність, встановленої статтею 325 ЦК України , а саме: той хто прострочив виконання грошового зобов'язання має сплатити на користь іншої сторони за договором суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12 відсотків річних від простроченої суми.

Згідно з п. п. 8.2, 8.4 договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2018 року.

Якщо протягом 1-го місяця до закінчення терміну дії даного договору жодна зі сторін не заявить про намір змінити його умови або припинити його дію, договір вважається продовженим на 1 календарний рік і так рік за роком.

Доказів припинення дії договору сторони не надали, отже на час розгляду справи його умови є чинними.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 43500,36 грн відповідно до видаткової накладної № SI0001269536 від 08.08.2018 та виписав рахунок № S0003041474 від 08.08.2018 для оплати суми 43500,36 грн. Відповідно до вказаної накладної термін оплати рахунку - до 17.09.2018. Як вказує позивач, на дату написання позовної заяви з врахуванням початкового сальдо за відповідачем залишається борг у розмірі 43470,84 грн.

Відповідач не розрахувався з позивачем за отриманий товар у повному обсязі, у зв'язку з чим позивач звертався до нього з претензією № 302 від 30.10.2018 та з листом-вимогою № 09/01 від 09.01.2019 про сплату заборгованості у розмірі 43470,84 грн. Проте претензія та лист залишені без відповіді, заборгованість не сплачена, у зв'язку з чим ТОВ «Автодистриб'юшн ОСОБА_2» звернулося до суду з позовом.

На прострочену заборгованість позивачем нараховані 12 % річних у розмірі 1729,31грн за період з 17.09.2018 по 15.01.2019, пеня у розмірі 5059,29 грн за період з 20.09.2018 по 15.01.2019 та 1716,57 грн інфляційних втрат.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач всупереч п. 3.4 договору та строку оплати, що вказаний у видатковій накладній № SI0001269536 від 08.08.2018 не розрахувався з позивачем за отриманий товар у повному обсязі. Заборгованість за накладною № SI0001269536 від 08.08.2018 складає 43470,84 грн, що на час розгляду справи відповідачем несплачена, доказів оплати не надано, у зв'язку цим вимога про стягнення основної заборгованості за договором № 13304-08/2018 від 08.08.2018 у розмірі 43470,84 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У зв'язку з простроченням відповідачем оплати, позивачем нараховані 12 % річних у розмірі 1729,31 грн за період з 17.09.2018 по 15.01.2019 та 1716,57 грн інфляційних втрат.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

В пункті 5.3 договору сторони погодили, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, передбаченого цим договором, винна сторона несе відповідальність, встановленої статтею 325 ЦК України , а саме: той хто прострочив виконання грошового зобов'язання має сплатити на користь іншої сторони за договором суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12 відсотків річних від простроченої суми.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 12% річних та інфляційних втрат заявлено позивачем обґрунтовано.

Розрахунок 12 % річних є невірним, у зв'язку з чим суд здійснив їх перерахунок.

Виходячи з положень п. 3.4 договору, останній строк оплати за накладною № SI0001269536 від 08.08.2018 є 17.09.2018, отже прострочка рахується з наступного дня - 18.09.2018. За розрахунком суду 12 % річних за вірний період з 18.09.2018 по 15.01.2019 складає 1715, 01 грн. В задоволенні 14,30 грн 12 % річних суд відмовляє.

За розрахунком суду інфляційні втрати складають більший розмір, ніж розрахований позивачем, однак суд не може виходити за межі заявлених вимог, у зв'язку з чим стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати у розмірі 1716,57 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 5.2 договору за порушення грошового зобов'язання за цим договором більше 3-х календарних днів, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу, за весь період такого прострочення.

Розрахунок пені судом перевірений, є вірним, у зв'язку з чим стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 5059,29 грн.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 1920,47 грн.

Керуючись ст. ст. 46, 129, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн ОСОБА_2» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ГРОМ ТРАНС ЕКСПЕДИЦІЯ» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ГРОМ ТРАНС ЕКСПЕДИЦІЯ» (69032, м. Запоріжжя, вул. Феросплавна, будинок, 1, код ЄДРПОУ 41522119) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн ОСОБА_2» (02222, м. Київ, вул. Закревського, 16, код ЄДРПОУ 37141112) 43470 (сорок три тисячі чотириста сімдесят) грн 84 коп. основного боргу, 5059 (п'ять тисяч п'ятдесят дев'ять) грн 29 коп. пені, 1715 (одна тисяча сімсот п'ятнадцять) грн 01 коп. 12% річних, 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн 57 коп. суми індексу інфляції та 1920 (одна тисяча дев'ятсот двадцять) грн 47 коп. суми судового збору.

Відмовити в задоволенні 14,30 грн 12 % річних.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09 квітня 2019.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н.А. Колодій