Рішення

від 03.04.2019 по справі 910/1042/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2019Справа № 910/1042/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю.,

За участю секретаря судового засідання Ваховської К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосупутник" (54034, Миколаївська обл., місто Миколаїв, ПРОСПЕКТ ЖОВТНЕВИЙ, будинок 21/2)

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" (04071, м.Київ, ВУЛИЦЯ ХОРИВА, будинок 11-А)

про визнання іпотеки припиненою, зняття заборон та вилучення записів з реєстрів

Представники:

Від позивача: Вабіщевич Т.В. - адвокат

Від відповідача: не з явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосупутник" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" про:

Визнання припиненою іпотеку за договором іпотеки №89/2008-і-3, укладеного 15.03.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТОСУПУТНИК" (54034, Миколаївська область, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 21/2, ідентифікаційний код 13858291) та Публічним акціонерним товариством "Акціонерно - комерційним банком "Капітал" (04071, м. Київ, вул. Хорива,11.-А, 04.53, м. Київ, вул.. Січових стрільців,15 ідентифікаційний код 13486837), посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим Євгеном Вікторовичем в реєстрі №1783.

Зняття заборону відчуження нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСУПУТНИК" (54034, Миколаївська область, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 21/2, ідентифікаційний код 1385829109107) накладену приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим Євгеном Вікторовичем за договором іпотеки №89/2010-і-3 від 15.03.2010, реєстраційний номер обтяження 9619387, зареєстровано 15.03.2010, заборона №1784.

Вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про заборону відчуження нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСУПУТНИК " (54034, Миколаївська область, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 21/2, ідентифікаційний код 1385829109107), вчинений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим Євгеном Вікторовичем за договором іпотеки №89/2010-і-3 від 15.03.2010, реєстраційний номер обтяження 9619387, зареєстровано 15.03.2010, 17:25:36, заборона №1784.

Вилучиення з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСУПУТНИК " (54034, Миколаївська область, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 21/2, ідентифікаційний код 1385829109107), вчинений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим Євгеном Вікторовичем за договором іпотеки №89/2010-і-3 від 15.03.2010, реєстраційний номер обтяження 9619256, зареєстровано 15.03.2010, 17:18:54, заборона №1784.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з припиненням 11.12.2018 ТОВ "Ліней" як боржника за договором на відкриття кредитної лінії № 89/2008 від 23.09.2008, вказане основне зобов'язання припинилося і, як наслідок, припинилася іпотека за договором іпотеки № 89/2008-і-3 від 15.03.2010. Проте, в порушення вимог ч. 2 ст. 593 ЦК України, ч. З ст. 17 "Про іпотеку", записи про обтяження не виключені з державних реєстрів, що порушує право позивача вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2019 № 910/1042/19 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосупутник" залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

08.02.2019 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Дослідивши матеріали позовної заяви, Суд дійшов висновку, що позивачем було усунуто недоліки, визначені в ухвалі суду, у встановлений строк.

Враховуючи предмет та підстави позову, з метою справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, а також ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, справа підлягає одноособовому розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2019р. відкрито провадження у справі №910/1042/19 та призначено підготовче засідання у справі на 04.03.2019р.

Представник відповідача у судове засідання 04.03.2019 не з`явився; про причини неявки повноважного представника суд не повідомили.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, процесуальні документи були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та позовній заяві, а саме: 04071, м. Київ. вул.. Хорива, 11-А та 04053, м. Київ, вул. Січових стрільців,15.

Згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0103049439672 та №0103049439680 ухвалу про відкриття провадження у справі від 13.02.2019 було вручено відповідачу відповідно 20.02.2019 та 18.02.2019. Однак, відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що Комунальне підприємство "Господар" Дарницького району міста Києва так і не скористалось наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Протокольною Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/1042/19 до судового розгляду по суті 03.04.19 о 12:00 год. Викликано у судове засідання представника відповідача.

В судове засідання 03.04.2019 року представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що визначені за матеріалами справи. Згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0103049441758 та №0103049441740 ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду було вручено відповідачу відповідно 11.03.2019 та 13.03.2019.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка в судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач проявив протиправну процесуальну бездіяльність, тому судове засідання проводиться за його відсутності і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

При цьому, судом не встановлено обставин, що неявка представника відповідача перешкоджає вирішенню спору, і також суд прийняв до уваги, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась.

З огляду на наведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що 23.09.2008 р. між ВАТ Акціонерно - комерційним банком "Капітал" (на даний час Публічне акціонерне товариство "Акціонерно-комерційний банк "Капітал") та Товариством з обмеженою відповідальністю Ліней був укладений договір про відкриття кредитної лінії №89/2008, за умовами якого банк зобов'язався надати Товариству кредит у формі кредитної лінії на купівлю іменних інвестиційних сертифікатів ( п..п.1.1,1,3 кредитного договору, п.1.2 кредитного договору в редакції додаткової угоди від 29.05.2014 та п. 1.4 кредитного договору в редакції додаткової угоди від 30.12.2011).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії №89/2008, між ВАТ Акціонерно - комерційним банком "Капітал" (далі - іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосупутник" (далі - іпотекодавець) був укладений договір іпотеки від 15.03.2010 року (далі - договір іпотеки-1), предметом якого є нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля, кафе Супутник з літнім майданчиком, розташована за адресою: Миколаївська обл.., М. Миколаїв, пр.. Жовтневий, 21/2, За вказаною адресою розташоване кафе з літнім майданчиком А (камінь площею 449, 0 кв.м., 1 - замощення.

Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Донецького місткого нотаріального округу Морозовим Є.В., реєстровий номер №1783.

Також судом встановлено, що на підставі договору іпотеки від 15.03.2010 р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим Є.В., була накладена заборона відчуження нерухомого майна, яке є предметом цього договору іпотеки, про що до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено відповідні записи - №9619387 від 15.03.2010 р., заборона №1784.

Як вбачається з пункту 3.1.7 договору іпотеки іпотекодавець зобов'язаний в разі невиконання та /або неналежного виконання основного зобов'язання, умов Кредитного договору, Іпотекодержатель отримує право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його та одержати задоволення своїх вимог в повному обсязі від вартості предмета іпотеки і на свій розсуд (з урахуванням умов цього договору) переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця.

За умовою договору іпотеки №89/2008-і-3 від 15.03.2010 іпотекою забезпечуються зобов'язання, що випливають з договору на відкриття кредитної лінії №89/2008 від 23.09.2018, зокрема, зобов'язання позивальника повернути іпотекодавцю кредит в сумі 9 010 101, 17 грн. у строк до 15.04.2011 (п.п.1.1,1.1.1 договору іпотеки).

Звертаючись до суду, позивач вказує, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ Лінея припинено 11.12.2018, а тому його зобов'язання за договором на відкриття кредитної лінії №89/2008 від 23.09.2018 припинено, а тому іпотека за договором іпотеки також є припиненою, як похідне зобов'язання від основного, що у свою чергу, має наслідком зняття заборон відчуження нерухомого майна позивача та вилучення записів про накладення цих заборон з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Вирішуючи спір по суті та перевіряючи доводи сторін, суд виходив з наступного.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотека визначена як окремий вид застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Іпотека відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (ст. 3 Закону України "Про іпотеку").

При цьому основним зобов'язанням є зобов'язання боржника за договором позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також інше зобов'язання, що виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

За змістом ст. 17 цього Закону іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; визнання іпотечного договору недійсним. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи приписи чинного законодавства та встановлені фактичні обставини у справі, зокрема, припинення Товариства з обмеженою відповідальністю Ліней та припинення зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю Ліней перед ПАТ "Акціонерно - комерційний банк "КАПІТАЛ" за договором про відкриття кредитної лінії №89/2008 від 23.09.201, суд вважає, що похідне зобов'язання у вигляді іпотеки за іпотечним договором у позивача перед відповідачем також припинилось.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання припиненими договору іпотеки №89/2008-і-3 від 15.03.2010 посвідченими приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим Є.В. (номер обтяження 9619387, заборона №1784), є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

При цьому доводи відповідача щодо необхідності припинення провадження у справі в цій частині у зв'язку з відсутністю предмету спору суд відхиляє з тих підстав, що у судовому засіданні встановлено, що спір між сторонами існує, оскільки відповідач не визнає наслідків припинення договорів іпотеки.

У зв'язку з цим, позивачем заявлено також вимоги про зняття заборон відчуження нерухомого майна, що перебуває у власності ТОВ "Автосупутник", накладених приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим Є.В. та про вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів № 9619387 від 13.03.2010.

Частина 1 ст. 316 ЦК України встановлює, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Стаття 321 ЦК України встановлює, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1).

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як вже зазначалось вище, згідно з ч. 3 ст. ст. 17 Закону України "Про іпотеку" відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем.

Відповідно до п. 57 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127 (далі - Порядок) для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв'язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Тобто разом з припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, так як всі правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні.

Отже, з державною реєстрацією відомостей про припинення іпотеки (припинення обтяження нерухомого майна іпотекою) підлягають державній реєстрації і відомості про зняття заборони відчуження, накладеної під час посвідчення такого нотаріального договору та вилучення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача (ч. 5 ст. 43 Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Пунктом 5.1 Глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року передбачено, що нотаріус знімає заборону відчуження майна, зокрема, при одержанні повідомлення кредитора про погашення позики або за рішенням суду.

Таким чином, суд зазначає, що вимоги про визнання договорів іпотеки-1,2 припиненими, зняття заборони відчуження майна та вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна є взаємопов'язаними та такими що витікають одна з одної, а тому не потребують встановленню додаткових зобов'язань для будь-якої із сторін чи третіх осіб. З цих же підстав суд відхиляє доводи відповідача про те, що зняття заборон відчуження та вилучення записів з реєстру не є повноваженнями іпотекодержателя.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про зняття заборон відчуження нерухомого майна ТОВ "Автосупутнк", накладений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим Є.В., згідно із записом № 9619256 від 15.03.2010, заборона №1784 р. та вилучення вказаного записіу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 31-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 35, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "АВТОСУПУТНИК" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерно - комерційний банк "Капітал" про визнання договорів іпотеки припиненими, зняття заборон відчуження, вилучення записів з реєстру задовольнити.

Визнати припиненою іпотеку за договором іпотеки №89/2008-і-3, укладеного 15.03.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТОСУПУТНИК" (54034, Миколаївська область, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 21/2, ідентифікаційний код 13858291) та Публічним акціонерним товариством "Акціонерно - комерційним банком "Капітал" (04071, м. Київ, вул. Хорива,11.-А, 04.53, м. Київ, вул.. Січових стрільців,15 ідентифікаційний код 13486837), посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим Євгеном Вікторовичем в реєстрі №1783.

Зняти заборону відчуження нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСУПУТНИК" (54034, Миколаївська область, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 21/2, ідентифікаційний код 1385829109107) накладену приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим Євгеном Вікторовичем за договором іпотеки №89/2010-і-3 від 15.03.2010, реєстраційний номер обтяження 9619387, зареєстровано 15.03.2010, заборона №1784.

Вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про заборону відчуження нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСУПУТНИК " (54034, Миколаївська область, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 21/2, ідентифікаційний код 1385829109107), вчинений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим Євгеном Вікторовичем за договором іпотеки №89/2010-і-3 від 15.03.2010, реєстраційний номер обтяження 9619387, зареєстровано 15.03.2010, 17:25:36, заборона №1784.

Вилучити з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСУПУТНИК " (54034, Миколаївська область, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 21/2, ідентифікаційний код 1385829109107), вчинений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим Євгеном Вікторовичем за договором іпотеки №89/2010-і-3 від 15.03.2010, реєстраційний номер обтяження 9619256, зареєстровано 15.03.2010, 17:18:54, заборона №1784.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерно - комерційний банк "Капітал" (04071, м. Київ, вул. Хорива,11.-А, 04.53, м. Київ, вул. Січових стрільців,15 ідентифікаційний код 13486837) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСУПУТНИК" (54034, Миколаївська область, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 21/2, ідентифікаційний код 1385829109107) витрати по сплаті судового збору в розмірі 7 684 грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.256 та п.п. 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 09.04.2019

СуддяТрофименко Т.Ю.