Рішення

від 03.04.2019 по справі 914/68/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2019 Справа №914/68/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., при секретарі Н.Петровській, розглянувши матеріали

позовної заяви: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Полімер-союз» , с.Циркуни, Харківський район, Харківська область

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничої компанії «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» , м.Львів

про стягнення 411 701,12 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: не з'явився

Судом роз'яснено зміст ст.ст.35,46 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

Позов заявлено ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Полімер-союз» до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничої компанії «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» простягнення 741 701,12 грн.

Ухвалою суду від 14.01.2019року відкрито провадження у справі №914/68/19 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 30.01.2019р.підготовчесудове засідання відкладено на 27.02.2019р. Ухвалою суду від 27.02.2019р.підготовчесудове засідання відкладенона 13.03.2019р. Ухвалою суду від 13.03.2019р.закрито підготовче провадження та призначено справу до судового на 03.04.2019р.

Позиції сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами існують договірні відносини на підставі договорупоставки №180618 від 18.06.2018 р., відповідно до умов якого, постачальник зобов'язувався поставити у встановлений договором строк, а покупець зобов'язується прийняти наступний товар і оплатити його ціну на умовах, передбачених договором.

На виконання умов договору позивачем здійсненопоставку товару на суму 738 080,48 грн.

Відповідачем здійснено часткову оплату за отриманий товар на суму 10 000,00 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за укладеним договором позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача 728 080,48 грн. заборгованості та 13 620,64 грн. пені.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що у копіях видаткових накладних, які долучені позивачем до матеріалів справи за № 396 від 09.08.2018 р., № 454 від 31.08.2018 р., № 480 від 12.09.2018 р.не міститься будь-яких даних щодо довіреностей, на підставі яких повноважним представником покупця прийнято товар. Такі відомості містяться дані лише у видатковій накладній № 492від 18.09.2018 р. стосовно довіреності № 594 від 18.09.2018 р. До відзиву на позовну заяву відповідачем долучено копію довіреності №594 від 18.09.2018 р. відповідача, виданої ОСОБА_3 на отримання цінностей.

Відповідач вважає, що позивачем не доведено факти отримання товару покупцем згідно з видаткових накладних № 396 від 09.08.2018 р., № 454 від 31.08.2018 р., № 480 від 12.09.2018 р. на загальну суму 562 999,32 грн. відповідно до договору, у зв'язку з наведеним у відзиві просив відмовити у задоволенні позовних вимог в частині суми заборгованості, а саме 562 999,32 грн. Щодо стягнення 130 000,00 грн. основного боргу відповідач зазначає, що такий є погашеним згідно з платіжними дорученнями, які долучені до відзиву на позовну заяву.

У заяві про зменшення позовних вимог від 05.03.2019 р. за вх.№ 717/19 позивач зазначив, що на момент складання вказаної заяви - 05.03.2019 р. з дня складання позовної заяви - 11.12.2018 р. відповідач сплатив позивачу грошові кошти за поставлений товар за договором у розмірі 230 000,00 грн.

У відповіді на відзив від 01.04.2019 р. за вх.№ 13616/19 позивач зазначає, що з 19.03.2019 р. до 28.03.2019 р. відповідач сплатив позивачу 70 000,00 грн.

Крім того, у судовому засіданні 03.04.2019 р позивач повідомив, що відповідачем після 28.03.2019 р. здійснено оплату заборгованості на суму 30 000,00 грн., у зв'язку з оплатою заборгованості позивач заявив про зменшення позовних вимог.

Суд вважає за необхідне, прийняти до розгляду заяви про зменшення позовних вимог та розглядати справу в межах зменшених позовних вимог.

З врахуванням поданої 12.03.2019 р. заяви про зменшення позовних вимог та з врахуванням усної заяви про зменшення позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 398 080,48 грн. заборгованості за поставлений товар та 13 620,64 грн.пені за порушення строків виконання грошового зобов'язання.

Заяви і клопотання сторін .

12.03.2019 р. на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву за вх. №10711/19 з додатками.

12.03.2019 р. на адресу суду надійшла заява про зменшення позовних вимог за вх. №717/19.

01.04.2019 р. на адресу суду надійшла відповідь на відзив за вх. №13616/19.

Інших заяв, клопотань та заперечень сторони не подавали.

Обставини справи.

18.06.2018 р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Полімер-союз» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничої компанії «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» укладено договір поставки №180618.

За умовами даного договору постачальник зобов'язується поставити у встановлений договором строк, а покупець зобов'язується прийняти товар - термоплівку і оплатити його ціну на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору постачальник передає товар покупцю на складі покупця на підставі довіреності покупця та видаткової накладної постачальника, виписаної па підставі замовлень покупця. Замовлення передаються покупцем та приймаються постачальником за допомогою-факсу або електронної пошти не пізніше ніж за 7 (сім) календарних днів додати поставки. У відповідному замовленні покупець вказує назву товару, кількість тадату поставки товару. Зміни в замовлення вносяться за згодою двох сторін. Постачальник зобов'язується письмово погодити замовлення протягом 1 (одного) робочого дня з моменту тримання його від покупця. У разі неотримання письмовоївідповіді від постачальника в указаний 1-денний термін, замовлення вважатиметься погодженим та обов'язковим для виконання постачальником, стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до цього договору та законодавства України.

На виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму738 080,48 грн. на підставі видаткової накладної №396 від 09.08.2018 р. на суму 137 432,83 грн.; видаткової накладної №454 від 31.08.2018 р. на суму 160 415,63 грн.; видаткової накладної №480 від 12.09.2018 р. на суму 265 150,86 грн.; видаткової накладної №492 від 18.08.2018 р. на суму 175 081,16 грн.

Крім того, позивачем до матеріалів справи долучено копії товарно-транспортних накладних №Р396 від 09.08.2018 р., №Р454 від 31.08.2018 р., №Р480 від 12.09.2018 р., копії податкових накладних та копії довіреностей відповідача на отримання товару.

Згідно з п.4.1 договору оплата товару, що поставлятиметься за даним договором, здійснюватиметься в українських гривнях згідно видаткових накладних, оформлених сторонами, шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п.4.2 договору покупець зобов'язується сплачувати повну вартість відповідної партії товару протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати постачання.

05.12.2018 р. відповідачемздійснено часткову оплату за отриманий товар відповідно до договору №180618 від 18.06.2018 р. на суму 10 000,00 грн.

Крім того, після подання позовної заяви та відкриття провадження у справі до 03.04.2019 р. відповідачем здійснено оплату товару на загальну суму 330 000,00 грн.

Часткова оплата відповідачем заборгованості за договором підтверджується копіями платіжних доручень, копією довідки про обороти по рахунку ТзОВ Полімер-Союз за період з 01.08.2018 р. до 27.03.2019 р. за вих. №98/2019 від 28.03.2019 р., виданою АТ ОСОБА_4 МКБ .

З врахуванням письмової та усної заяв про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості за отриманий товар позивач просить стягнути з відповідача 398 080,48 грн. заборгованості та 13 620,64 грн. пені у зв'язку з порушенням строків оплати за отриманий товар.

Оцінка суду.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.4.2 договору покупець зобов'язується сплачувати повну вартість відповідної партії товару протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати постачання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав товар на загальну суму 738 080,48 грн, що підтверджується видатковою накладною№396 від 09.08.2018 р. на суму 137 432,83 грн.; видатковою накладною №454 від 31.08.2018 р. на суму 160 415,63 грн.; видатковою накладною №480 від 12.09.2018 р. на суму 265 150,86 грн.; видатковою накладною №492 від 18.08.2018 р. на суму 175 081,16 грн.; товарно-транспортною накладною №Р396 від 09.08.2018 р., товарно-транспортною накладною №Р454 від 31.08.2018 р., товарно-транспортною накладною №Р480 від 12.09.2018 р.

Відповідачем відповідно до матеріалів справи проведена часткова оплата на суму 340 000,00 грн. за отриманий товар. Проте, оплата по кожній видатковій накладній відповідачем не проводилася, оскільки згідно довідки про обороти по рахунках ТзОВ Полімер-Союз за період з 01.08.2018 р. по 27.03.2019 р. відповідачем у призначенні платежу зазначався договір № 180618 від 18.06.2018 р., а не видаткові накладні.

Поставка товару оформлена належним чином, видаткові накладні підписані представниками позивача та відповідача, підписи представників скріплено печатками юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Видаткова накладна є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних зобов'язань, та є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Саме таким вимогам і відповідають видаткові накладні, які засвідчують встановлений факт здійснення господарської операції.

Вказані документи підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару.

Посилання відповідача на відсутність довіреностей на отримання товару не заслуговують на увагу, оскільки відсутність довіреності за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію.

За таких обставин, у відповідача виник обов'язок з проведення розрахунку за поставлений позивачем товар.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно з п.5.1 договору у випадку прострочення платежу, передбаченого п. 4.2. даного договору, покупецьзобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі одинарної облікової ставки НБУ від простроченої суми, за кожний день прострочення.

З врахуванням цих положень, з огляду на прострочення оплати вартості товару, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 13 620,64 грн. пені.

Судом перевірено розрахунок сум пеніта встановлено, що розрахуноквказаної суми здійснений позивачем правильно.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ст. 86 ГПК України).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, становить 398 080,48 грн. та 13 620,64 грн. пені.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.

Інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи сторонами понесено не було.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничої компанії «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» (79032, м.Львів, вул.Джорджа Вашингтона, 10; код ЄДРПОУ 31978272) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Полімер-союз» (62441, Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Соборна, 1; код ЄДРПОУ 32153296) 398 080,48 грн. заборгованості, 13 620,64 грн. пені, 11 276,04 грн. судового збору.

Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складений 09.04.2019 р.

Суддя Чорній Л.З.