Рішення

від 04.04.2019 по справі 916/339/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" квітня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/339/19

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

при секретарі судового засідання Себовій О.О.

За участю представників сторін:

Від позивача : ОСОБА_1 - на підставі довіреності;

Від відповідача : не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» до відповідача ОСОБА_2 контори (Дочірнє підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський завод керамічних виробів» ) про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 172 093,18 грн. -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс» , в особі філії „Інфоксводоканал» (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 контори (Дочірнє підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський завод керамічних виробів» ) (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 172 093,18 грн. -

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.02.2019р. позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "14" березня 2019 р. о 09:45 год.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.03.2019р. було відкладено судове засідання на "04" квітня 2019 р. о 10:40 год.

04.04.2019 р. до господарського суду Одеської область від позивача надійшла заява (вх.ГСОО №6563/19 від 04.04.2019р.), відповідно до якої, позивач просить суд закрити провадження у справі в частині вимог стягнення основного боргу в сумі 15 000,00 грн., у зв'язку із тим, що відповідач частково сплатив у березні 2019 року суму заборгованості у розмірі 15 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.04.2019р провадження у справі №916/339/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» до відповідача ОСОБА_2 контори (Дочірнє підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський завод керамічних виробів» ) в частині вимог стягнення основного боргу в сумі 15 000,00 грн. було закрито.

Копії ухвал по справі були направлені Відповідачу за належною адресою юридичної особи.

Тому за приписами ч.7ст. 120ГПК України Відповідач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження у справі та її розгляд. На підставі ч. 9 ст. 165ГПК України у зв'язку з ненаданням Відповідачем відзиву у встановлений судом строк, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

04.04.2019р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01 листопада 2000 року між Комунальним підприємством "Одесводоканал" (Водоканал, Виробник) (правонаступником якого є ТОВ "Інфокс") та ОСОБА_2 конторою (Дочірнє підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський завод керамічних виробів") (Абонент, Споживач) було укладено Договір на послуги водопостачання та водовідведення (населення) №4170/1 (надалі - Договір №4170/1).

Рішенням Одеської міської ради №2038-XXIV від 17.12.2003 р. та згідно договору оренди цілісного майнового комплексу КП Одесводоканал реорганізовано шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОКС . ТОВ Інфокс є правонаступником всіх прав та зобов'язань КП Одесводоканал (п. 1.5 договору оренди), що підтверджується п.1.1 його Статуту. Для здійснення господарсько-виробничої діяльності по експлуатації цілісного майнового комплексу водопровідно-каналізаційного господарства була створена філія „Інфоксводоканал» , що діє на підставі Положення про філію.

17.09.2018р. між Позивачем та Відповідачем укладено колективний договір про надання послуг з, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення №10127 (надалі - Договір №10127).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору №4170/1 та п. 2 Додаткової угоди від 10.04.2013р., п.2.1, 2.2 Договору №10127 позивач надає послуги з централізованого водопостачання, а також з централізованого водовідведення, у відповідності з дислокацією об'єктів, зазначених у Додатку № 1 до Договору №4701/1, Додатку №2 до Договору №10127. Відповідач своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них в належному порядку у відповідності з встановленими Правилами, що зазначені в п. 2.1 Договору №4170/1 та п.2.2 Договору №10127 та чинним законодавством.

У відповідності з п.2.1 Договору, п. 3 Додаткової угоди від 25.10.2010р. №386/1-2 до Договору №4701/1, п.2.2 Договору №10127 Позивач та Відповідач зобов'язуються керуватися «Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України» , затвердженими наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008р. №190 (далі по тексту Правила №190), Правилами приймання стічних вод підприємств, установ і організацій м. Одеси, затвердженими рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007р. №632 (далі - Правила №632), Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» , Законом України «Про житлово-комунальні послуги» , Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому порядку.

Згідно п. 4 Додаткової угоди від 25.10.2010р. №386/1-2 до Договору №4701/1 він діє з моменту укладення до 31.12.2015р. Договір в частині надання послуг водопостачання та водовідведення вважається продовженим на наступні 5 (п'ять) років, якщо за місяць до його припинення Сторони не дійдуть згоди внести зміни або припинити його дію. Відповідно до п.8.1 Договору №10127 цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами та вважається продовженим на новий строк, якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору. З огляду на те, що жодної домовленості між Сторонами про припинення дії Договору №4701/1 та Договору №10127 в обумовлені договорами терміни не було, тому Договір №10127 є діючим та таким, який підлягає виконанню.

Відповідно до п. 2.3.10 Договору №4701/1, п.3.1.8 Договору №10127 відповідач зобов'язується здійснювати періодичну повірку приладів обліку води.

Розрахунок за водокористування на період до встановлення повіреного приладу обліку (в робочому стані) та допуску його до експлуатації здійснюється у відповідності з пунктом 5.24 (з урахуванням пунктів 5.14, 5.18) Правил № 190.

Відповідно до п. 5.24 Правил №190 водокористування якщо вести облік води за показами засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від споживача та зафіксовані в установленому порядку (зняття засобу обліку виробником, пошкодження скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізмі, тощо), кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці.

Згідно акту №15587 від 29.11.2017р. обстежено та виведено з експлуатації прилад обліку води, який знаходиться в неробочому стані та Відповідачу рекомендовано встановити прибор обліку води.

Так, відповідно до умов Договорів №4071/1, №10127, Правил №190 розрахунки заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у спірний період здійснювались позивачем відповідно до показників водолічильника, що підтверджується актом обстеження і виводом з експлуатації прибору обліку води №15587 від 29.11.2017р., актом контрольної зйомки №28270 від 22.11.2018р. за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці та за тарифами затвердженими Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №597 від 26.06.2018р., від 23.10.2018 №1250.

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг №597 від 26.06.2018р. були встановлені наступні тарифи: на централізоване водопостачання - 10,38грн. за ІмЗ з ПДВ (8,65ірн. за ІмЗ без ПДВ); на централізоване водовідведення - 8,916грн. з ПДВ (7,43грн. за ІмЗ без ПДВ). Згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг №1250 від 23.10.2018р. були встановлені наступні тарифи: на централізоване водопостачання - 11,82грн. за 1 m3 з ПДВ (9,85грн. за 1м.куб. без ПДВ); на централізоване водовідведення - 10,128грн. за 1 m3 з ПДВ (7,95грн. за 1м.куб. без ПДВ).

Як зазначає позивач, обсяги водоспоживання відповідача за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2018р. склали 1851 м.куб.

Проте, у зв'язку із не сплатою в повному обсязі відповідачем за надані послуги, у нього за період з 01.08.2018 р. по 01.01.2019р. виникла заборгованість на суму 187 093,18грн.

У зв'язку із вищезазначеним, Філією Інфоксводоканал було надіслано відповідачу акт звірки та досудове попередження із зазначенням суми боргу, однак заборгованість сплачена не була.

В подальшому, за наданою позивачем інформацією, відповідачем було частково погашено заборгованість у березні 2019р. на суму 15 000,00 грн. у зв'язку із чим, судом в цій частині було закрито провадження у справі.

З наведених підстав, Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс» , в особі філії „Інфоксводоканал» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 контори (Дочірнє підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський завод керамічних виробів» ) про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 172 093,18 грн. -

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами, виникли на підставі укладених між ними договору на послуги водопостачання та водовідведення (населення) №4170/1 від 01.11.2000р., колективного договору про надання послуг з, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення №10127 від 17.09.2018р. та додаткових угод до них.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1. ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання ОСОБА_2 контори (Дочірнє підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський завод керамічних виробів» ) прийнятих на себе зобов'язань щодо повної сплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 172 093,18 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано, в судові засідання відповідач не з'являвся хоча заздалегідь був повідомлений про дату час та місце судового засідання.

Згідно ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, сплаченого при поданні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 20 73, 74, 76, 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» до відповідача ОСОБА_2 контори (Дочірнє підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський завод керамічних виробів» ) про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 172 093,18грн. - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 контори (Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський завод керамічних виробів") (65017, м. Одеса, вул. Багрицького, буд.12 "А", код ЄДРПОУ 30658918) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" (04116, м. Київ, вул. Шулявська, 5) в особі філії "Інфоксводоканал" (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, код ЄДРПОУ 26472133) заборгованість у сумі 172 093 /сто сімдесят дві тисячі дев'яносто три/ грн. 18 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 806 /дві тисячі вісімсот шість/ грн. 40 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України

Повний текст рішення складено 09 квітня 2019 р.

Суддя С.Ф. Гут