Ухвала

від 04.04.2019 по справі 921/90/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

04 квітня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/90/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

при помічнику судді, який за дорученням судді виконує повноваження секретаря судового засідання Клим Т.П.,

розглянувши клопотання Малого підприємства "Млин" (с. Шибалин, Бережанський район, Тернопільська область, 47521, ЄДРПОУ 30787434) про залишення позову без розгляду б/н від 14.03.2019 (вх. номер 4446 від 14.03.2019)

за позовом: Першого заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури, вул. 22 січня, 14, м.Теребовля Тернопільської області, 48100, в інтересах держави в особі Бережанської міської ради Тернопільської області, вул. Банкова, 3, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, 47515

до відповідача: Малого приватного підприємства "Млин", с. Шибалин, Бережанський район, Тернопільська область,

про: стягнення 53 572,69 грн збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

За участі представників:

прокуратури: Прокурор Марцун А.А., посвідчення № 044882 від 16.11.16 р.

позивача: ОСОБА_1, доручення № 739/03-12 від 26.03.19 р.

відповідача: Адвокат ОСОБА_2, довіреність №б/н від 12.03.2019

Суть справи:

18.02.2019 перший заступник керівника Теребовлянської місцевої прокуратури, звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Бережанської міської ради Тернопільської області до Малого приватного підприємства "Млин" про стягнення збитків в розмірі 53 572,69 грн за користування земельною ділянкою кадастровий номер 6120410100:04:013:0061, розташованої на території Бережанської міської ради в межах населеного пункту за адресою: вул. Привокзальна, 7, м. Бережани, площею 0,755га без правовстановлюючих документів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведених Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області перевірок дотримання вимог земельного законодавства встановлено факт самовільного зайняття МПП «Млин» земельної ділянки кадастровий номер 6120410100:04:013:0061, розташованої на території Бережанської міської ради в межах населеного пункту за адресою: вул. Привокзальна, 7, м. Бережани, площею 0,755га, у зв'язку із чим здійснено розрахунок розміру збитків, що становить 53 572,69 грн за період з 07.11.2015 по 06.11.2018. При цьому підставою для захисту цих прав органами прокуратури шляхом представництва інтересів Бережанської міської ради Тернопільської області у суді, як розпорядника спірної земельної ділянки, прокурор вважає невжиття ним заходів цивільно-правового характеру до захисту інтересів держави.

Звернення прокурора з даним позовом обґрунтовано необхідністю захисту економічних інтересів держави, яким спричинено шкоду внаслідок неотримання від відповідача - користувача названої земельної ділянки, доходу в розмірі встановленої чинним законодавством орендної плати, пов'язаної з не оформленням останнім права користування (оренди) землі. Позов у даній справі пред'явлено в інтересах держави в особі Бережанської міської ради, оскільки саме зазначений суб'єкт є уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Водночас міською радою не здійснено захисту порушених інтересів держави, а саме - не пред'явлено позову до суду з огляду на відсутність кошторисних призначень у місцевому бюджеті на сплату судового збору.

Ухвалою суду від 21.02.2019 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Зазначеною ухвалою підготовче засідання у даній справі призначено на 14.03.2019, з подальшим його відкладенням на 28.03.2019 та оголошенням перерви до 04.04.2019.

26.03.2019 Малим підприємством "Млин" було подано клопотання про залишення позову без розгляду б/н від 14.03.2019 (вх. номер 4446 від 14.03.2019) на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України. На обґрунтування поданого ним клопотання відповідач посилається, зокрема, на те, що:

- право на представництво інтересів держави в особі Бережанської міської ради прокурор обґрунтував тим, що земельна ділянка, з приводу якої подана позовна заява, знаходиться в межах м. Бережани, Бережанська міська рада має повноваження щодо розпорядження нею, в т.ч. укладення договору оренди, отримання надходжень до місцевого бюджету у вигляді орендної плати, а отже має право на відшкодування збитків у випадку використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Таким чином, враховуючи вимоги ст. 4 ГПК України, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Бережанська міська рада як орган місцевого самоврядування, до повноважень якого Законом віднесено регулювання земельних відносин, а тому відповідач вважає, що предмет спору по даній справі не зачіпає будь-яких інтересів держави;

- крім того, на думку відповідача, перший заступник керівника Теребовлянської місцевої прокуратури не підтвердив наявності у нього підстав (визначених у п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України та ч.ч. 1, 3, 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру ) для представництва інтересів держави в особі Бережанської міської ради Тернопільської області у спірних правовідносинах, що в свою чергу свідчить про те, що позов по даній справі подано особою (прокурором), який не має процесуальної дієздатності, а відтак, відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України, просить суд залишити даний позов без розгляду.

28.03.2019 прокурором подано додаткові обґрунтування позовних вимог №05/2-99вих19 від 27.03.2019, у яких, у відповідь на твердження представника відповідача про відсутність у прокурора підстав для представлення інтересів держави в особі Бережанської міської ради у спірних правовідносинах, окрім посилань на практику ЄСПЛ з питань участі прокурора в суді та практику Верховного суду з цього приводу, зазначив, що звертаючись із позовною заявою в інтересах держави, Теребовлянською місцевою прокуратурою обґрунтовано та доведено відповідними доказам наявність підстав для представництва інтересів держави в суді з посиланням на норми законодавства, а саме:

- 10.01.2019 на адресу Теребовлянської місцевої прокуратури надійшов лист Бережанської міської ради № 36/03-12 від 09.01.2019, відповідно до якого повідомлено, що органом місцевого самоврядування відповідна позовна заява не пред'являлась, оскільки у місцевому бюджеті відсутні кошторисні призначення для сплати судового збору, а також орган місцевого самоврядування клопотав про пред'явлення прокуратурою позовної заяви до МПП Млин про стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів;

- аналогічне клопотання про вжиття заходів представницького характеру щодо звернення прокуратури з позовною заявою до МПП Млин про стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів викладено в листі Бережанської міської ради від 22.01.2019 за № 127/03-12.

Зміст вказаних листів, на думку прокурора, доводить, що орган місцевого самоврядування при наявності відповідних повноважень та знаючи про використання відповідачем земельної ділянки без належних правових підстав та недоотримання місцевим бюджетом суми орендної плати, впродовж тривалого часу не вживав заходів щодо стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою. Водночас аргументи Бережанської міської ради щодо невжиття нею заходів до стягнення коштів з відповідача з огляду на відсутність кошторисних призначень для сплати судового збору не виправдовує її бездіяльність.

04.04.2019 позивачем - Бережанською міською радою, було подано клопотання №833/03-12 від 02.04.2019, у якому остання просить відмовити МПП Млин у задоволенні клопотання від 14.03.2019 про залишення позову без розгляду, посилаючись на те, що :

- після набуття містом Бережани статусу місто обласного значення , на підставі Постанови Верховної ради України від 13.05.2015р. №398- VIII, в підпорядкування міської ради та на утримання міського бюджету перейшли з районного бюджету 5загальноосвітніх навчальних закладів, 4 дошкільних навчальних закладів та Бережанський міжшкільний навально-виховний комбінат. У відповідності до інформації фінансового управління міської ради №70/02-10 від 02.04.2019 року дохідна частина міського бюджету виконана на 100,07 %, що свідчить про відсутність перевиконання та не можливість здійснення перерозподілу вільних залишків коштів, через їх відсутність. Згідно листа відділу освіти, молоді та спорту міської ради від 02.04.2019 року №244/01-12 станом на 01 квітня 2019 року заборгованість за використане теплопостачання (КЕКВ 2271) становить 610 918,33 грн., тобто при наявності вільних залишків коштів при перевиконанні міського бюджету, дані кошти обов'язковому порядку будуть спрямовані на погашення даних борговій зобов'язань. У випадку ж неможливості силами міського бюджету погасити дані боргові зобов'язання, міська рада змушена буде звертатися до державних органів щодо виділення з державного бюджету міському бюджету додаткових коштів і саме тому позивач вважає, що у стягненні збитків завданих міському бюджету в наслідок використання МПП Млин земельної ділянки по вул. Привокзальна, 7 в м. Бережани без правовстановлюючих документів є прямий економічний інтерес держави;

- матеріали справи містять докази, якими спростовуються факти бездіяльності посадових осіб міської ради, оскільки підготовлено необхідні матеріали, проведено роботи з суб'єктом господарювання, яким допущено порушення вимог земельного законодавства, проведено засідання комісії та розраховано суму нанесених міському бюджету збитків, однак після закінчення терміну для добровільної сплати нанесених збитків матеріали в судову інстанцію не направлені по причині відсутність кошторисних призначень для сплати судового збору по коду ТПКВКМБ/ТКВКБМС 01110150 Організаційне, інформаційно - аналітичне та матеріально - технічне забезпечення діяльності обласної ради, районної ради, районної у місті ради(у разі їх створення), міської, селищної, сільської рад КЕКВ 280 Інші видатки станом на 16.12.2018р., на 22.01.2019р. та станом на 01.04.2019р., що підтверджується довідками від 02.04.2019р. №826/03-12, №824/03-12, №825/03-12, долученими до даного клопотання.

В судовому засіданні, яке відбулося 04.04.2019, представник відповідача підтримав клопотання про залишення позову без розгляду б/н від 14.03.2019 (вх. номер 4446 від 14.03.2019) та просив про його задоволення.

Представник прокуратури та Бережанської міської ради підтримали подані ними додаткові обґрунтування позовних вимог №05/2-99вих19 від 27.03.2019 та клопотання №833/03-12 від 02.04.2019 , а також заперечували проти задоволення розглядуваного клопотання про залишення позову без розгляду, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним.

Розглянувши клопотання про залишення позову без розгляду б/н від 14.03.2019 (вх. номер 4446 від 14.03.2019), заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, оцінивши обставини справи, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду, виходячи з наступного:

Прокурор в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що Теребовлянською місцевою прокуратурою за результатами звернення Бережанської міської ради з листами №2680/03-12 від 28.12.2018, №36/03-12 від 09.01.2019 встановлено, що між Бережанською міською радою та МПП Млин було укладено договір оренди земельної ділянки, за яким передано в короткострокове платне користування земельну ділянку по вул. Привокзальна 7, м. Бережани Тернопільської області, площею 0,755 га на строк до 01.05.2014 року для обслуговування будівель та споруд, власником яких є відповідач, із земель не наданих у власність або користування міської ради, який в подальшому продовжено не було.

З огляду на викладене прокурор стверджує, що з 01.05.2014 року по даний час підприємство фактично користувалося без правовстановлюючих документів земельною ділянкою площею 0,755 га, кадастровий номер: 6120410100:04:013:0061, розташованою на території Бережанської міської ради Бережанського району Тернопільської області в межах населеного пункту за адресою вул. Привокзальна, 7 м.Бережани Тернопільської області, не вживало необхідних заходів до оформлення свого права землекористування та не сплачувало плати за землю, посилаючись при цьому на матеріали перевірок дотримання вимог земельного законодавства (проведених ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області у 2014-2018 роках), які долучено до матеріалів справи. Засіданням комісії з визначення збитків, заподіяних територіальній громаді м. Бережани , сіл ОСОБА_3 та Лісники внаслідок використання земельних ділянок з порушенням законодавства, визначено розмір збитків, завданих МПП Млин використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів в сумі 53 572,69 грн за період з 07.11.2015 по 06.11.2018, про що складено відповідний акт від 06.11.2018, затверджений рішенням виконкому Бережанської міської ради від 15.11.2018 за №717.

Беручи до уваги те, що, на думку прокурора, недотримання належного економічного регулювання земельних відносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового (в тому числі договірного) врегулювання, що виключає невизначеність у правовідносинах сторін, безпосередньо належить до інтересів держави, а органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, - Бережанською міською радою, не вжито заходів щодо її стягнення в судовому порядку, прокурор вбачає правові підстави для звернення з даним позовом в інтересах держави в особі Бережанської міської ради для захисту порушеного права відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 ГПК України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Передумовою участі органів та осіб, передбачених статтею 53 ГПК України, в господарському процесі в будь - якій із п'яти форм є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, та наявність процесуальної правосуб'єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов'язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені статтею 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

Відповідно до ч.3 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч.4 ст.53 ГПК України).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Водночас є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Водночас ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської ОСОБА_3 Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не належать до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Ураховуючи викладене, зважаючи на роль прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

За змістом частини 3 статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Аналіз частин третьої, четвертої статті 53 ГПК України у взаємозв'язку з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в господарських судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Відповідно до закону, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

«Неналежність захисту» може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №923/129/17, від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18.

Підстави представництва прокурором інтересів держави з'ясовуються насамперед судом першої інстанції. Тобто, суд повинен обов'язково перевіряти доводи прокурора щодо правових підстав пред'явлення ним позову на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства.

У позові органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, прокурором визначено Бережанську міську раду, яка є належним органом, до компетенції якого віднесено повноваження щодо захисту інтересів територіальної громади у сфері земельних відносин, в тому числі права власника комунального майна - земельної ділянки кадастровий номер 6120410100:04:013:0061, розташованої на території Бережанської міської ради в межах населеного пункту за адресою: вул. Привокзальна, 7, м. Бережани, площею 0,755га, якою за твердженням позивача відповідач користувався без правовстановлюючих документів чим спричинив збитки у вигляді доходу від орендної плати за землю в розмірі 53 572,69 грн.

Зазначено, що уповноважений орган не здійснює відповідні повноваження. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (правова позиція, викладена Верховним Судом у постановах від 21.12.2018 у справі №922/901/17, від 31.10.2018 у справі №910/6814/17 та від 06.02.2019 у справі № 927/246/18).

В даному випадку суд надає оцінку правильності визначенню прокурором органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а також встановлює чи порушені права та інтереси даного органу предметом заявленого спору, за поданими прокурором доказами оцінює чи даними органами належним (чи неналежним) чином виконуються функції із захисту інтересів держави, в тому числі майнових прав на спірні земельні ділянки.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно із ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні міські ради наділяються повноваженнями щодо надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Статтею 4 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Рада відповідно до ст.18-1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні може бути позивачем, може звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації її повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Таким чином, Бережанська міська рада є тим органом, на який покладено функції розпорядника земельних ділянок комунальної власності, з усіма повноваженнями власника , в тому числі наділено правом самостійно звертатися до суду з позовом про стягнення збитків, завданих місцевій громаді внаслідок використання земельних ділянок з порушенням законодавства.

Прокурором зазначено у позовній заяві, що Бережанською міською радою вживалися заходи, зокрема щодо виявлення порушень земельного законодавства при використанні земельних ділянок, а саме:

- після проведених ГУ Держагеокадастру у Тернопільській області, у тому числі і за зверненням Бережанської міської ради (лист №96/03-07 від 16.01.2018), неодноразово перевірок дотримання вимог земельного законодавства, якими встановлено факт використання МПП Млин без правовстановлюючих документів, земельної ділянки площею 0,755 га кадастровий номер № 6120410100:04:013:0061 за адресою вул. Привокзальна 7, в м.Бережани (акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.12.2017 року № 656- ДК/741/АП/09/01/-17, від25.02.2015 за №27, від 17.04.2018 за №656-ДК/175/АП/09/01-18, План-схема земельної ділянки до акту перевірки), Бережанська міська рада неодноразово листами №96/03-07 від 16.01.2018 та №542/03-05 від 28.03.2018 повідомляла відповідача про необхідність продовження оренди спірної земельної ділянки;

- засіданням комісії з визначення збитків, заподіяних територіальній громаді м. Бережани, сіл ОСОБА_3 та Лісники внаслідок використання земельних ділянок з порушенням законодавства (що діє на підставі рішення виконкому Бережанської міської ради від 25.04.2018 №532), визначено розмір збитків, завданих МПП Млин використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів в сумі 53 572,69 за період з 07.11.2015 по 06.11.2018, про що складено відповідний акт від 06.11.2018 , затверджений рішенням виконкому міської ради від 15.11.2018 за №717.

А тому доводи прокурора щодо нездійснення захисту прав та свобод органу місцевого самоврядування, яке хоча і не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території даним органом, суд вважає такими не відповідає дійсності.

Крім того, сам лише факт відсутності звернення Бережанської міської ради з позовом до суду, без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту своїх прав та інтересів, в тому числі й з огляду на відсутність необхідних кошторисних призначень для сплати судового збору за подання відповідного позову до господарського суду, про що й було зазначено міською радою як причину нездійснення заходів з приводу стягнення названої суми збитків в судовому порядку (лист № 36/03-12 від 09.01.2019).

Також законом не визначено підставою для здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах відсутність грошових коштів у державного органу на сплату судового збору .

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними зокрема в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 05.12.2018 у справі № 923/129/17.

Слід вказати, що доказами бездіяльності державних органів мають бути, окрім іншого, вироки або ухвали суду про притягнення їхніх посадових осіб до відповідальності за фактами службових злочинів, пов'язаних із невжиттям заходів щодо захисту інтересів держави (правова позиція, викладена в ухвалах Верховного Суду від 07.05.2018 року у справі №910/18283/17, від 10.07.2018 року у справі №812/1689/16, постановах від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 року у справі №687/379/17-ц).

Однак прокурором не надано будь яких доказів того, що Бережанська міська раду, яка є належним органом, до компетенції якого віднесено повноваження щодо захисту інтересів територіальної громади у сфері земельних відносин, в тому числі права власника комунального майна, до виключної компетенції якого законом віднесено вирішення питань розпорядження землями комунальної форми власності, всупереч вимог закону взагалі не здійснюється захист інтересів територіальної громади або такий захист здійснюється неналежно.

Суд відзначає, що з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу стосовно рівноправності сторін судового провадження зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку прокурором не доведено за допомогою належних та допустимих доказів наявності підстав для представництва інтересів держави (абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» ) та того, що відповідні суб'єкти владних повноважень не здійснюють їх захисту , оскільки Бережанська міська рада, в особі якої в інтересах держави звернувся перший заступник керівника Теребовлянської місцевої прокуратури з даним позовом до суду, має підстави і можливість для самостійного захисту своїх прав щодо спірного комунального майна.

Саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, не достатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Отже, надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані прокурором на підтвердження підстав звернення до суду в інтересах держави в особі Бережанської міської ради, зважаючи на встановлені судом в процесі розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що у даній справі відсутні передбачені законом виключні випадки, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, а твердження першого заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури, що Бережанська міська рада неналежним чином здійснює захист свої прав є безпідставним.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

З огляду на наведені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки прокурор, звертаючись до суду із позовом в особі Бережанської міської ради, не обґрунтував наявності підстав для здійснення такого представництва інтересів держави в суді.

Частиною 2 статті 226 ГПК України встановлено, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

При цьому, вирішуючи питання про повернення судового збору з бюджету, господарський суд виходить з того, що відповідно до положень п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Тобто, судовий збір, сплачений за подання позову у даній справі, підлягає за клопотанням прокуратури Тернопільської області, як платника судового збору у даній справі.

Згідно з ч.4 ст.226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Крім цього суд звертає увагу, що, як було роз'яснено сторонам у судовому засіданні 28.03.2019, у разі відсутності коштів на сплату судового збору при зверненні з позовом до господарського суду, особа може скористатись наданим їй статтею 8 Закону України "Про судовий збір" правом просити суд відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Крім того, за наявності підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Керуючись ч. 2 п. 1 ст. 185, п. 1 ч.1 ст.226, ст.234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Малого підприємства "Млин" (с. Шибалин, Бережанський район, Тернопільська область, 47521, ЄДРПОУ 30787434) про залишення позову без розгляду б/н від 14.03.2019 (вх. номер 4446 від 14.03.2019) - задовольнити .

2. Позов першого заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури, заявлений в інтересах держави в особі Бережанської міської ради Тернопільської області до Малого приватного підприємства "Млин" про стягнення збитків в розмірі 53 572,69 грн за користування земельною ділянкою кадастровий номер 6120410100:04:013:0061, розташованої на території Бережанської міської ради в межах населеного пункту за адресою: вул. Привокзальна, 7, м. Бережани, площею 0,755га без правовстановлюючих документів залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складання її повного тексту у порядку передбаченому ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повний текст ухвали складено та підписано 09.04.2019

Суддя Н.М. Бурда