Рішення

від 08.04.2019 по справі 922/294/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/294/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1Т."(69076, м. Запоріжжя, вул.Новобудов,7) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машліт Плюс" (61089, АДРЕСА_1) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1Т." звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машліт Плюс" про стягнення 46200,0грн. основного боргу, пені в сумі 16 725,67грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 1921,0грн.

В обгрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем укладеного між сторонами договору поставки №8/5 від 08.05.2018 року щодо поставки позивачу оплаченої за платіжним дорученням №2796 від 11.05.2018 Гільзи ЛКНВ-160.05.100 С.б. та Розподільника ЛКНВ -160.05.012-01.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/294/19; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; підготовче засідання призначено "27" лютого 2019 р. о(об) 10:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.02.2019 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "ОСОБА_1Т." (вх. № 4186 від 15.02.2019) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 27.02.2019 постановлено протокольну ухвалу про перерву в підготовчому засіданні на підставі ч. 5 ст. 183 ГПК України до 20.03.2019 о 11:00 год.

В порядку статей 120-121 ГПК України сторони повідомлені про дату та час наступного підготовчого засідання ухвалами суду від 27.02.2019.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.03.2019 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "ОСОБА_1Т." (вх. № 5810 від 06.03.2019) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 20.03.2019 постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи у судовому засіданні по суті 03.04.2019 року.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені на наступне судове засідання ухвалами від 20.03.2019.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.03.2019 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "ОСОБА_1Т." (вх. № 7740 від 28.03.2019) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

03.04.2019 від позивача до канцелярії суду надійшла заява вх. № 8222 про надання Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого місцезнаходження відповідача є: 61089, м. Харків, пр. Індустріальний, б. 63, кв. 48.

Заява долучена судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 03.04.2019 постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України до 08.04.2019 о 10:30 год.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені на наступне судове засідання ухвалами від 03.04.2019.

В призначене судове засідання 08.04.2019 позивач свого представника не направив. Через канцелярію суду надав клопотання за вх. № 8423 про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України брати участь у судових засіданнях є правом учасника справи, якщо інше не визначено законом, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе задовольнити вищеозначене клопотання позивача та розглянути справу без участі його представника.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав. Згідно поштового повідомлення ухвала господарського суду Харківської області від 04.02.2019 про відкриття провадження у справі вручена відповідачу 21.02.2019.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Машліт Плюс" є: 61089, м. Харків, пр. Індустріальний, б. 63, кв. 48..

Ухвали суду по справі № 922/294/19 направлялись відповідачу на адресу вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що є належним повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

ОСОБА_1 того, у даному випадку судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Також, частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами, приймаючи до уваги те, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно, всебічно та повно дослідивши надані у справі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

08 травня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю " Машліт Плюс" (далі- Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1Т." (далі - Покупець) укладено Договір № 8/05, відповідно до умов якого, Продавець зобов'язався передати у власність (поставити) Покупцю запасні частини до обладнання, згідно креслень Покупця, в подальшому іменовано -"Товар" , а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити вартість зазначеного товару на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору, найменування, № креслення, кількість та інші характеристики Товару, його ціна, терміни поставки вказуються в Специфікаціях (чи інших аналогічних документах), які є невід'ємними частинами цього Договору.

Згідно Специфікації № 1 до Договору товаром є : Гільза ЛКНВ -160.05.100 С.б. та Розподільник ЛКНВ - 160.05.012-01.

Відповідно до Специфікації № 1 (Додатком 1 до Договору) вартість товару становить 92400,00 грн., термін поставки 45 робочих днів з моменту отримання передоплати.

Також, п. 1 Специфікації № 1 передбачено, що Покупець оплачує Продавцю передоплату 50% протягом 5-ти днів з моменту підписання Специфікації.

На виконання умов вищевказаного Договору, позивач (покупець) сплатив відповідачу (продавцю) передоплату у розмірі 46200, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2796 від 11.05.2018.

З урахуванням встановленого у Специфікації до Договору терміну, поставка продукції мала бути здійснена не пізніше 16.07.2018, проте в порушення умов Договору, відповідач поставку так і не здійснив.

У зв'язку із тривалим простроченням продавцем поставки (з липня по грудень 2018 року), позивач (покупець) втратив інтерес до отримання вказаної у Специфікації продукції, про що Претензією за вих. № 357 від 14.12.2018 сповістив відповідача (продавця). Окрім того, цією претензією позивач вимагав повернути суму передоплати у розмірі 46200, 00 грн. та сплатити пеню.

Однак, відповідач кошти не повернув, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду, в якому останній просить стягнути з відповідача 46200,0грн. основного боргу та пеню в сумі 16 725,67грн.

Надаючи правову кваліфікацію вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

До частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, - господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що у разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором №8/05 від 08.05.2018, перерахувавши відповідачеві 46200,00 грн. попередньої оплати за товар, що підтверджується платіжним дорученням № 2796 від 11.05.2018.

Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань по договору, не поставив Товар на суму 92400,00грн. у визначені строки. На вимогу позивача передоплату у розмірі 46200, 00 грн. не повернув.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань з боку відповідача, щодо поставки Товару позивачеві.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, доказів поставки товару або повернення попередньо сплаченої позивачем за поставку товару грошової суми не надав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу у розмірі 46200,00 грн. підлягають задоволенню.

Розглянувши позовні вимоги про стягнення пені 16725,67 грн. за період з 16.07.2018 по 16.01.2019, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За умовами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.1. Договору, за несвоєчасну поставку продукції Продавець сплачує Покупцеві за кожен день прострочення поставки пеню від суми не поставленого товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який нараховується пеня.

Проаналізувавши норми діючого господарського законодавства та умови договору, а також докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 16725,67 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 1921,00грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 193, 218, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 599, 610, 655, 712, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 20, 73-74, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Машліт Плюс" (61089, м. Харків, пр. Індустріальний, б. 63, кв. 48, код ЄДРПОУ 41182191) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1Т." (69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 7, код ЄДРПОУ 13638750) - 46200,00 грн. основного боргу, 16725,67 грн. пені, 1921,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1Т." (69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 7, код ЄДРПОУ 13638750).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Машліт Плюс" (61089, м. Харків, пр. Індустріальний, б. 63, кв. 48, код ЄДРПОУ 41182191).

Повне рішення складено "08" квітня 2019 р.

Суддя ОСОБА_2

справа № 922/294/19