Ухвала

від 04.04.2019 по справі 920/37/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.04.2019 Справа № 920/37/19 м. Суми

За позовом заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави

до відповідачів: 1) Глухівської районної державної адміністрації Сумської області (41400, Сумська область, м. Глухів, вул. Києво-Московська, 43; ід. код 04058108)

2) Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108; ід. код 39765885)

3) Фермерського господарства Володченко (41444, Сумська область, Глухівський район, с. Старикове, вул. Центральна, 36; ід. код 37185961)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_1 селищної ради Глухівського району Сумської області, с. Шалигіне Глухівського району Сумської області

про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів оренди, застосування наслідків недійсності правочинів

суддя Котельницька В.Л.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2 (службове посвідчення № 035621 від 07.09.2015)

1-го відповідача: не прибув

2-го відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 9-18-0.6-174/62-18 від 21.12.2018)

3-го відповідача: ОСОБА_4 (ордер серії СМ № 52 від 05.02.2019)

при секретарі судового засідання Осокіній А.М.

Суть спору: до господарського суду звернувся заступник керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області з позовом до Глухівської районної державної адміністрації Сумської області, Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Фермерського господарства Володченко про: визнання незаконним та скасування розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації від 14.09.2011 № 613 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства на території ОСОБА_1 селищної та Стариківської сільської рад ; визнання незаконними та скасування розпорядженням голови Глухівської районної державної адміністрації Сумській області від 01.02.2012 № 72 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянину ОСОБА_5 в оренду для ведення фермерського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу) за межами населеного пункту на території ОСОБА_1 селищної та Стариківської сільської рад Глухівського району Сумської області ; визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, укладених між Глухівською районною державною адміністрацією Сумської області та Фермерським господарством Володченко від 10.07.2012 зі змінами, внесеними 27.08.2013, за якими останньому передано в оренду земельні ділянки з кадастровими номерами: 5921555800:02:005:0102 площею 87,9087 га, 5921587300:02:003:0190 площею 78,5769 га, 5921555800:01:001:0221 площею 8,5178 га, 5921555800:01:001:0222 площею 69,0811 га, 5921555800:01:001:0220 площею 160,4143 га; застосування наслідків недійсності вищевказаних договорів та зобов'язання Фермерське господарство Володченко повернути у державну власність земельні ділянки з кадастровими номерами 5921555800:02:005:0102 площею 87,9087 га, 5921587300:02:003:0190 площею 78,5769 га, 5921555800:01:001:0221 площею 8,5178 га, 5921555800:01:001:0222 площею 69,0811 га, 5921555800:01:001:0220 площею 160,4143 га.

Ухвалою суду від 09.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/37/19. Справу постановлено розглядати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.02.2019.

Перший відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що при винесенні оскаржуваних розпоряджень та укладанні оспорюваних договорів Глухівська РДА діяла у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законами України Про фермерське господарство , Про оренду землі та Земельним кодексом України. До відзиву додані докази його направлення іншими учасникам справи.

Другий відповідач подав відзив на позовну заяву, проти вимог прокурора заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Також другий відповідач подав до суду клопотання про заміну неналежного відповідача на належного - ОСОБА_1 селищну раду, оскільки на даний час вона є розпорядником спірної земельної ділянки.

Третій відповідач подав відзив на позовну заяву, проти вимог прокурора заперечує з підстав його необґрунтованості.

Також третім відповідачем заявлено про застосування позовної давності до спірних правовідносин.

Від прокуратури до суду надійшли:

- відповідь на відзив першого відповідача, у якій доводи останнього проти позову не визнаються;

- відповідь на відзив третього відповідача, у якому прокурор вважає позицію останнього необґрунтованою та наполягає на задоволенні позову;

- клопотання № 71-264вих-19 від 24.01.2019 та № 71-290вих-19 від 29.01.2019 про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 07.03.2019 суд відмовив у задоволенні клопотання другого відповідача про заміну неналежного відповідача та залучив ОСОБА_1 селищну раду Глухівського району Сумської області до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.

Третя особа направила до суду письмові пояснення стосовно предмета спору, позов підтримала та просила суд задовольнити позовні вимоги, а також просила розглядати справу без участі її представника.

Розглянувши матеріали справи та додатково подані документи, суд зазначає наступне.

05.08.2011 до Глухівської районної державної адміністрації звернувся ОСОБА_5 із заявою про передачу йому в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства орієнтовною площею 430 га, розташованих на території ОСОБА_1 селищної та Стариківської сільської рад Глухівського району Сумської області.

За результатами розгляду вищевказаної заяви розпорядженням голови Глухівської районної державної адміністрації від 14.09.2011 № 613 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства на території ОСОБА_1 селищної та Стариківської сільської рад ОСОБА_5 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду строком на 20 років земельних ділянок для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної власності, розташованих на території ОСОБА_1 селищної ради, загальною площею 327,00 га ріллі (контур № 719 - 88,00 га, контур № 731 - 167,00 га, контур № 71-72 га) та на території Стариківської сільської ради загальною площею 80,00 га ріллі (контур № 268) за межами населених пунктів.

Розпорядженням голови Глухівської районної державної адміністрації Сумській області від 01.02.2012 № 72 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянину ОСОБА_5 в оренду для ведення фермерського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу) за межами населеного пункту на території ОСОБА_1 селищної та Стариківської сільської рад Глухівського району Сумської області затверджено вказаний проект землеустрою та надано громадянину ОСОБА_5 в оренду строком на 20 років для ведення фермерського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу) земельні ділянки загальною площею 404,4988 га ріллі, у тому числі 325,9219 га на території ОСОБА_1 селищної ради та 78,5769 га на території Стариківської сільської ради за межами населених пунктів.

На виконання вказаного розпорядження між ОСОБА_5 та Глухівською районною державною адміністрацією Сумської області 10.07.2012 укладено 5 договорів оренди земельних ділянок, розташованих на території: Стариківської сільської ради Глухівського району Сумської області площею 78,5769 га (кадастровий номер 5921587300:02:003:0190); ОСОБА_1 селищної ради Глухівського району Сумської області площею 87,9087 га (кадастровий номер 5921555800:02:005:0102), 8,5178га (кадастровий номер 5921555800:01:001:0221), 69,0811 га (кадастровий номер 5921555800:01:001:0222), 160,4143га (кадастровий номер 5921555800:01:001:0220).

Право оренди на вказані земельні ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.07.2012 та 10.07.2013.

27.08.2013 між Глухівською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством Володченко укладено додаткові угоди про внесення змін до вказаних 5 договорів оренди землі від 10.07.2012, а саме у зв'язку з реєстрацією громадянином ОСОБА_5 Фермерського господарства Володченко , як юридичної особи змінено назву орендаря з громадянин ОСОБА_5 на Фермерське господарство Володченко . Право оренди безпосередньо за Фермерським господарством Володченко зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.08.2013 та 28.08.2013.

Прокурором вбачаються підстави для визнання вищевказаних розпоряджень Глухівської районної державної адміністрації Сумської області незаконними та їх скасування, а укладених на їх підставі договорів недійсними, оскільки на думку прокурора, приймаючи розпорядження від 14.09.2011 про надання ОСОБА_5 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства та від 01.02.2012 про затвердження вказаного проекту землеустрою, падання ОСОБА_5 в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства Глухівська районна державна адміністрація діяла з недотриманням вимог чинного земельного законодавства, недобросовісно, нерозсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом. Тому прокурор звернувся до суду з даним позовом, не визначивши при цьому органу, який має бути позивачем у справі.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012, що набрав чинності з 01.01.2013, статтю 122 Земельного кодексу України викладено в іншій редакції, зокрема ч. 4 цієї статті передбачено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності передають у власність або у користування для всіх потреб центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів реорганізовуються шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру. Також установлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, що реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 №294-р Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру передано функції і повноваження Державного агентства земельних ресурсів, що припиняється.

Як юридичну особу Головне управління Держгеокадастру у Сумській області зареєстровано 25.04.2015, про що у Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено відповідний запис. Одночасно розпочато процедуру ліквідації Головного управління Держземагенства в Сумській області.

Таким чином, з 25.04.2015 повноваження щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення покладено на Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, яке є публічним правонаступником Головного управління Держземагентства в Сумській області.

Відповідно до п.п.13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, Головне управління здійснює розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Сумської області.

Крім цього, відповідно до ст. 188 Земельного кодексу України, ст. 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482, розпорядження КМУ від 30.11.2016 № 910-р Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру функції з державного нагляду за додержанням законів у сфері земельних відносин покладено на органи Держгеокадастру.

Разом з тим, вказаний орган прокурор визначає відповідачем у справі, у зв'язку з чим він не може бути зазначений прокурором як позивач. Додатково прокурор зазначає, що відсутні інші органи, що здійснюють контрольні повноваження у цій сфері, відтак прокурор у даній справі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 цього Кодексу передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб'єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов'язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою зазначеної участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені у статті 53 Господарського процесуального кодексу України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь у процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

За змістом частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

При поданні позову в інтересах держави прокурор зазначав про відсутність органу, що здійснює контрольні функції у сфері розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення. У той же час, у позовній заяві прокурор зазначає, що вказані функції покладено на Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, при цьому вказане управління віднесено прокурором до кола відповідачів у справі.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У Рекомендаціях Парламентської ОСОБА_6 Європи від 27.05.2003 N1604(2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України Про прокуратуру .

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави .

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття інтереси держави висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи №806/1000/17).

У даній справі прокурор обґрунтував наявність інтересів держави порушенням, на його думку, порядку набуття речових прав на землі сільськогосподарського призначення, яке обмежує державу в особі уповноважених органів у їх використанні та залученні якомога більшої суми грошових коштів до бюджету шляхом продажу прав на них на земельних торгах (аукціоні), позбавляє інших фізичних та юридичних осіб реалізувати свої законні права на отримання земельних ділянок у користування.

Частина 1 статі 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 16 ЦК України із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним, відповідно до пункту 10 частини 2 цієї ж статті - визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 1 статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 393 цього кодексу передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно із пунктами "в", "г", "д" частини 3 статті 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначені способи, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо) ( пункт 13 постанови Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 910/1016/17, пункт 12 постанови від 17.04.2018 у справі №914/1521/17, пункти 16 постанови від 04.09.2018 у справах № 915/1279/17, №915/1284/17, пункт 15 постанови № 915/1283/17).

У разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають, як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, що звернулась за їх захистом.

При цьому, у разі порушення права на земельну ділянку його захист, у тому числі у визначений статтями 21, 393 ЦК України та пунктом "г" частини 3 статті 152 ЗК України спосіб, здійснюється власником земельної ділянки або її землекористувачем, а відповідно право на звернення із таким позовом належить власнику, землекористувачу цієї ділянки або особі, яка відповідно до законодавства уповноважена та має право в інтересах власника земельної ділянки або землекористувача звертатись за захистом його порушеного права із одночасним обґрунтуванням в позовній заяві підстав для звернення уповноваженої особи із позовом в інтересах власника земельної ділянки або землекористувача (пункт 15 постанови Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 903/857/17).

Судом в ході підготовчого провадження встановлені обставини щодо переходу спірних земельних ділянок, про які йдеться в оскаржуваних розпорядженнях та оспорюваних угодах, до комунальної власності, що за висновком суду виключає настання будь-яких правових наслідків для інших суб'єктів, у тому числі і для Держави Україна, та виключає порушення прав та охоронюваних інтересів держави через прийняття оскаржуваних рішень та укладення оспорюваних угод.

У даній справі прокурор, зазначаючи про наявність органів, які мають повноваження на звернення до суду з позовними вимогами, аналогічними вимогам прокурора, не наводить належного обґрунтування віднесенню вказаних органів (Глухівської РДА, ГУ Держгеокадастру у Сумській області, Шалигінської селищної ради) до кола відповідачів та третіх осіб.

Фактично прокуратура виступає самостійним суб'єктом звернення з позовом до суду, замінюючи собою належного суб'єкта владних повноважень, що є порушенням ГПК України та Закону України Про прокуратуру .

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Враховуючи вищевстановлені обставини справи, оскільки прокурор, звертаючись до суду із позовом в інтересах держави не обґрунтував відсутності органу, який має бути визначений позивачем у спірних правовідносинах, позов заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури в інтересах держави підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Можливість залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого провадження передбачена пунктом 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України.

У зв'язку з залишенням без розгляду позову прокурора, залишенню без розгляду підлягає і клопотання третього відповідача про застосування позовної давності до спірних правовідносин.

Згідно з ч.4 ст.226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. 185, п. 1 ч.1 ст.226, ст. ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури в інтересах держави до Глухівської районної державної адміністрації Сумської області, Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Фермерського господарства Володченко про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів оренди, застосування наслідків недійсності правочинів. - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 08.04.2019.

Суддя ОСОБА_7