Рішення

від 09.04.2019 по справі 927/207/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

09 квітня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/207/19

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Фетисової І.А.

за участю секретаря судового засідання Рослого В.В.

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами cпрощеного позовного провадження справу № 927/207/19

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”

вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001

до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “АІР”

вул. 3-й Мікрорайон, 15, корпус 1,2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

про стягнення 2049,84 грн

у присутності представників сторін:

від позивача:

від відповідача:

Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» подано позов до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АІР» про стягнення 1912,99 грн пені по договору № 2115/16-ТЕ-39 постачання природного газу від 21.12.2015, 136,84 грн 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області 12.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 927/207/19 та розгляд справи по суті призначено на 09.04.2019 на 09:30.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи по суті, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень від 12.03.2019: №1400043175175 (позивачу) та №1400043175183 (відповідачу).

Позивач та відповідач у судове засідання не з'явились, повноважних представників не направили.

Позивачем подана заява про розгляд справи за відсутності представника, обґрунтована неможливістю явки представника, яка судом задоволена.

Подане позивачем 08.04.2019 електронною поштою клопотання з доданими доказами судом залишено без розгляду, з огляду на відсутність ЕЦП та враховуючи отримання судом оригіналу такого клопотання поштовим зв'язком, яке розглянуто та задоволено судом.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом також враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Застосовуючи згідно зі ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії” (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain”) від 07.07.1989).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”).

Зважаючи на те, що згідно зі ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, а тому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки сторони своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористалися, повноважних представників для участі у судовому засіданні не направили, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин відповідачем не надано, заяв та клопотань від сторін не надходило, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 09.04.2019 судом здійснено розгляд справи по суті, підписано рішення.

Встановивши обставини справи, зміст спірних правовідносин, дослідивши та оцінивши подані докази, розглянувши подані документи, суд встановив:

21.12.2015 між Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (постачальник) та Об'єднанням мешканців багатоповерхового будинку «Надія» (споживач) було укладено договір №2115/ТЕ-39 постачання природного газу (далі – договір) (а.с.14-20).

Судом при перевірці наданих до позовної заяви доказів та вирішенні питання про відкриття провадження по справі, здійснено пошуковий запит за пошуковим критерієм код ЄДРПОУ відповідача 25955651 та отримано Витяг з якого вбачається проведення реєстраційної дії 12.09.2016 року про зміну найменування відповідача.

Так, 12.09.2016 було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів Об'єднання мешканців багатоповерхового будинку «Надія» – зміну повного найменування, зміну скороченого найменування, інші зміни, а саме: Об'єднання мешканців багатоповерхового будинку «Надія» (код ЄДРПОУ 259556651) перейменовано в Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АІР» (код ЄДРПОУ 259556651), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.03.2019 (а.с.43-48).

Відповідно до п. 1.1.-1.3. договору, постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. За цим договором постачається газ власного видобутку (видобутий на території України), а у разі нестачі, імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на митну територію України).

Відповідно до розділу 12 договору, договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками сторін, і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016 до 31.03.2016 (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Пунктом 2.1. договору сторони визначили, що постачальник передає споживачу з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) газ обсягом до 63 тис. куб. м, у тому числі за місяцями (тис. куб. м): січень – 21; лютий – 24; березень – 18; І квартал – 63.

Відповідно до п.3.1. договору, постачальник передає споживачу у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Пунктами 3.4., 3.5. договору визначено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.

Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, споживач зобов'язується надати постачальнику:

- завірену копію акта про фактичний обсяг розподіленого/протранспортованого за цим договором природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором ГРМ/ГТС; у разі надання технічного акту на загальний обсяг розподіленого/про-транспортованого природного газу, споживач надає детальну розбивку газу за категоріями (в т.ч. за цим договором) за власним підписом;

- підписані та скріплені печатками споживача два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

Постачальник не пізніше 8-го числа повертає споживачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. У випадку ненадання або несвоєчасного надання споживачем акту приймання-передачі природного газу обсяги використання встановлюються відповідно до даних оператора ГРМ/ГТС. У випадку відмови споживача від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають врегулюванню відповідно до умов договору або в порядку, передбаченому чинним законодавством України. До врегулювання сторонами розбіжностей, обсяги використання встановлюються відповідно до даних оператора ГРМ/ГТС.

Кількість газу, яка постачається споживачу, згідно з п.4.1 договору, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу.

Відповідно до п. 5.1 договору регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим договором, в період з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758.

Згідно з п. 5.2 договору ціна за 1000 куб. м газу за цим договором в період з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільчих мереж, становить 1770,74 грн, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до ціни на природний газ – 2%, податок на додану вартість за ставкою – 20%. До сплати за 1000 куб. м природного газу – 1806,15 грн, крім того ПДВ – 20% – 361,23 грн, всього з ПДВ – 2167,38 грн.

Відповідно до п. 5.4 договору, загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Додатковою угодою № 1 від 31.12.2015 до договору сторони домовились викласти, зокрема п. 5.2 договору у наступній редакції: “Ціна за 1000 куб. м газу за цим договором в період з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільчих мереж, становить 1770,74 грн, крім того податок на додану вартість – 20%. До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз» - 17,20 грн., крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ - 20,64 грн. До сплати за 1000 куб. м природного газу – 1787,94 грн, крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 2145,53 грн”.

Додатковою угодою № 2 від 29.06.2016 до договору сторони внесли зміни до п.1.3 договору. Решта умов залишилася незмінною і обов'язковою для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу за період з 01.01.2016 по 31.03.2016 природний газ на загальну суму 92916,39 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2016 на суму 37332,20 грн, від 29.02.2016 на суму 27439,15 грн, від 31.03.2016 на суму 28145,04 грн, які підписані сторонами та скріплені печатками сторін, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.26-28).

Позивачем надано копію виписки банку в якості доказів оплати відповідачем суми 92916,39 грн, що свідчить про виконання відповідачем обов'язку оплати поставок природного газу.

На момент подання позову заборгованість відповідача за спожитий газ за період з 01.01.2016 по 31.03.2016 по зазначеним актам відсутня, оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов'язання у строк, визначений договором, чим порушив вимоги п. 6.1 договору.

Однак, з наданих позивачем доказів, а саме виписки з банківського рахунку позивача, вбачається несвоєчасна оплата відповідачем поставленого газу в січні – березні 2016 року, а саме:

- за газ спожитий у січні 2016 року повна оплата була здійснена відповідачем 04.03.2016, прострочка оплати з 16.02.2016 по 03.03.2016;

- за газ спожитий у лютому 2016 року повна оплата була здійснена відповідачем 27.04.2016, прострочка оплати з 15.03.2016 по 26.04.2016;

- за газ спожитий у березні 2016 року повна оплата була здійснена відповідачем 24.05.2016, прострочка оплати з 15.04.2016 по 23.05.2016.

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків. Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Пунктом 8.1. договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором.

Відповідно до п.8.2. договору, у разі невиконання споживачем пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.          

          Строк у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років (п. 10.3 договору).

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          Позивачем нарахована та заявлена до стягнення з відповідача пеня, відповідно до п. 8.2 договору, в сумі 1912,99 грн за період з 16.02.2016 по 23.05.2016.

Здійснивши перевірку нарахування пені за несвоєчасну оплату поставленого газу в січні-березні 2016 року, суд констатує правомірність застосованої позивачем санкції як по періодам нарахування, так і по застосованому розміру пені та визначенню сум пені, а тому заявлена до стягнення пеня в розмірі 1912,99 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 136,84 грн за період з 16.02.2016 по 23.05.2016 по всім зазначеним вище прострочкам оплати газу (поставки у січні-березні 2016 року), які є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з огляду на правомірність проведених нарахувань та застосованих розрахункових періодів.

Відповідно до ст. ст. 73,74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач не спростував належними доказами позицію позивача, в той час як позивачем доведено належними доказами порушення основного зобов'язання відповідача та правомірність застосування штрафних санкцій та вимог по стягненню річних.

Відповідно до вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином в установлений строк.

Відповідач в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України не виконав умов договору щодо своєчасного, в належний строк за умовами договору, проведення оплат за переданий газ, а тому суд дійшов висновку, що заявлений позов є обґрунтованим, правомірним та таким, що підлягає задоволенню , а саме: пеня в сумі 1912,99 грн, 3% річних в сумі 136,84 грн.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими і позов підлягає задоволенню повністю, сплачений позивачем судовий збір має бути відшкодований відповідачем в сумі 1921,00 грн.

Керуючись ст.2, 5, 74, 123, 129, 202, 236-238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України,

                                                            ВИРІШИВ:

1.          Позов Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720) до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “АІР” (вул. 3-й Мікрорайон, 15, корпус 1,2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 25955651) про стягнення 2049,84 грн задовольнити.

2.          Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “АІР” (вул. 3-й Мікрорайон, 15, корпус 1,2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 25955651) на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720) пеню в сумі 1912,99 грн, 3% річних у сумі 136,84 грн та судовий збір у сумі 1921,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 09.04.2019.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Відомості про адреси для листування та зв'язку Господарського суду Чернігівської області: пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. 676-311, факс 77-44-62.

          Суддя                                                                                                     І.А. Фетисова