Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/1105/18
Провадження № 2-о/499/6/19
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
"09" квітня 2019 р. смт. Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Погорєлова І.В., присяжних Курган Н.Л., Дакуса Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду в смт. Іванівка Іванівського району Одеської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Петрівська селищна рада Іванівського району Одеської області про визнання громадянина недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення опікуна,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа відповідно до якої заявник просить суд визнати ОСОБА_2 недієздатним та призначити заявника його опікуном.
Вимоги заявник мотивує тим, що ОСОБА_2 є його рідним братом. У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 страждає на психічний розгляд та потребує постійного стороннього нагляду, заявник просить суд його заяву задовольнити.
04.01.2019 року ухвалою суду за клопотанням заявника щодо ОСОБА_2 була призначена судово психіатрична експертиза. На час проведення експертизи провадження по справі було зупинено.
25.02.2019 року до суду надійшов висновок судово психіатричних експертів №27 та провадження по справі було поновлено з призначенням відкритого судового засідання.
Заявник у судове засідання не з`явився, проте надав до суду заяву про слухання справи у його відсутність, на задоволенні заявлених вимог наполягав.
Представник зацікавленої особи у судове засідання не з`явився, проте надав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позиції щодо суті заяви не висловив.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, пояснення, суд прийшов до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню за наступних підстав.
Згідно ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (ч.2 п.1ст.293 ЦПК України).
Глава 2 ЦПК України врегульовано саме порядок розгляду судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Відповідно до наданих суду свідоцтв про народження, заявник ОСОБА_1 є рідним братом по материнській лінії ОСОБА_2
Відповідно до копії свідоцтва про народження та копій свідоцтв про смерть, батьки ОСОБА_2 померли.
Відповідно до ст. 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних праві самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цивільним кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Законодавство України встановлює презумпцію психічного здоров`я людини, якщо інше не буде встановлено в законному порядку. Відповідно до ст. 3 Закону України Про психіатричну допомогу`кожна особа вважається такою, що не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Стаття 1 зазначеного Закону визначає психічний розлад як розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати навколишню дійсність, свій психічний стан і поведінку. При цьому діагноз психічного розладу не може базуватися на незгоді особи з існуючими в суспільстві політичними, моральними, правовими, релігійними, культурними цінностями або на будь-яких інших підставах, безпосередньо не пов`язаних зі станом її психічного здоров`я (ч. 1 ст. 7 Закону).
Під час розгляду справи про визнання фізичної особи недієздатною суд, встановивши, що існують достатні дані, які свідчать про психічний розлад, призначив судово-психіатричну експертизу для встановлення психічного стану особи (ч. 1ст. 239 ЦПК України).
Згідно висновку судово-психіатричних експертів №27 від 23.01.2019 року Комунального некомерційного підприємства Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , страждає на хронічний стійкий психічний розлад у вигляді Помірної розумової відсталості на резидуально органічній основі із значними порушеннями поведінки та емоцій, що потребують догляду та лікування (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F71.1 за Міжнародною класифікацію хвороб 10-го перегляду), за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), внаслідок чого він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Стаття 299 ЦПК України визначено, що справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатним, оскільки належними доказами по справі підтверджено, що в силу свого захворювання він не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Згідно ч. 1ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Відповідно до ч. 1ст. 300 ЦПК України,суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Частиною 1ст. 60 ЦК України передбачено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Стаття 63 ч.4 ЦК України визначає, що опікун або піклувальник призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.
Таким чином, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.
Аналізуючи при цьому як норми ЦК України так і ЦПК України у даному питанні, слід дійти висновку, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна за поданням органу опіки та піклування. При цьому із змісту норм ЦК та ЦПК також вбачається вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, при цьому саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна.
Отже, призначення опікуна недієздатній особі на думку суду переслідує перш за все найважливішу ціль не залишити безправною особу, яка за своїм статусом позбавлена самостійно здійснювати свої права у суспільстві.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Петрівської селищної ради від 28.12.2018 року, виконком селищної ради вирішив рекомендувати ОСОБА_1 на призначення його опікуном над його рідним братом ОСОБА_2
Відповідно до висновку про стан здоров`я ОСОБА_1 , він є здоровою людиною, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Відповідно до довідки МВС України ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягується, в розшуку не перебуває, раніше не судимий.
За місцем мешкання характеризується позитивно.
За таких обставин в інтересах ОСОБА_2 суд вважає необхідним визнати його недієздатним, встановити над ним опіку та вважає доцільним призначити заявника ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2
Також суд звертає увагу, що приписами ст.300 ч.ч.5-9 ЦПК України також встановлено, що рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.
Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.
Згідно ч. 1ст. 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
З метою дотримання зазначених положень ЦПК України, суд зобов`язаний визначити строк дії даного рішення, який не може перевищувати двох років.
Керуючись ст.ст.15, 16, 36, 39, 41, 60, 64 ЦК України,ст.ст.2, 10, 78-80, 89, 263, 299-300 ЦПК України суд,
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), заінтересована особа Петрівська селищна рада Іванівського району Одеської області (вул. Центральна 28а, смт. Петрівка Іванівського району Одеської області, код ЄДРПОУ 04378385) про визнання громадянина недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення опікуна -задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Петрівка Іванівського району Одеської області - недієздатним.
Встановити опіку над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 опікуном недієздатного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановити строк дії даного рішення два роки з моменту набрання ним законної сили.
Роз`яснити заявнику, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше п`ятнадцяти днів до закінчення строку дії даного рішення.
Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування, органу ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи, визнаної судом недієздатною.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Одеської області через Іванівський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Погорєлов І.В.
Присяжні:
Курган Н.Л.
Дакус Я.М.
Суд | Іванівський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2019 |
Оприлюднено | 10.04.2019 |
Номер документу | 81039418 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Іванівський районний суд Одеської області
Погорєлов І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні