Рішення

від 09.04.2019 по справі 502/1259/17

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/1259/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О. А.,

за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

розглянувши цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 , ОСОБА_2

до

Старотроянівської сільської ради Кілійського району Одеської області

про

визнання права власності на спадкове майно

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулася до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до Старотроянівської сільської ради Кілійського районута просила суд:

-визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за заповітом на частину земельної ділянки, площею 1,0 га, розташовану за адресою: Одеська область Кілійський район Старотроянівська сільська рада, згідно Державного акта на право приватної власності на землю, серія НОМЕР_1 , виданого 04.12.2000 року, кадастровий номер: НОМЕР_2 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-визнати за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування за заповітом на частину земельної ділянки, площею 2,7053 га, розташовану за адресою: Одеська область Кілійський район Старотроянівська сільська рада згідно Державного акта на право приватної власності на землю, серія НОМЕР_1 , виданого 04.12.2000 року, кадастровий номер: НОМЕР_2 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина за заповітом у вигляді земельної ділянки, площею 3,71 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Одеська область Кілійський район Старотроянівська сільська рада ( за межами населеного пункту) та житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За заповітом, померлий ОСОБА_3 на випадок своєї смерті розпорядився належним йому майном таким чином: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та частину земельної ділянки, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Одеська область Кілійський район, Старотроянівська сільська рада ( за межами населеного пункту), належну йому на підставі Державного акта про право власності на землю, серія НОМЕР_1 від 04.12.2000 р. у розмірі 1,0 га заповів своїй доньці ОСОБА_1 . Іншу частину земельної ділянки, яка складала 2,71 га, заповів своєму онуку ОСОБА_2 . Однак, за життя, ОСОБА_3 виготовив технічну документацію, щодо встановлення меж належної йому земельної ділянки, зареєстрував у Державному земельному кадастрі за номером НОМЕР_2 . В результаті встановлення меж земельна ділянка зменшилась з 3,71 га, як зазначено в державному акті на 3,7053 га. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з метою оформлення прав на спадкове майно звернулись до Державного нотаріуса Болградської нотаріальної контори де отримали відмову від 12.08.2015 року з тих підстав, що в заповіті померлого ОСОБА_3 площа земельних ділянок не вказана в ідеальних частках, що унеможливлює внесення відомостей до Державного реєстру речових прав. Згідно Державного акту про право власності на землю, серія НОМЕР_1 від 04.12.2000 року у власності заповідача перебувала земельна ділянка, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,71 га. Згідно розпорядження на випадок своєї смерті 1, 0 га померлий заповідав доньці, а іншу частину, тобто 2,71 га онуку, а тому зі змісту заповіту вбачається, що донька має успадкувати 1,0 га, а онук іншу частину, тобто 2,7053 га.

Позивачі надали заяви, згідно яких просили суд розглянути справу за їх відсутності, позов підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача, Старотроянівської сільської ради Кілійського району, в судове засідання не з`явився, надав заяву згідно якої просив розглянути справу за його відсутності, вимоги позивачів визнає в повному обсязі.

На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін ухвалює рішення про задоволення позову на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:

Відповідно заповіту, складеного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року, посвідченого секретарем виконкому Старотроянівської сільської ради Кілійського району Марковою В. І ., зареєстрованого в реєстрі за № 52, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на випадок своє смерті зробив таке розпорядження: належний йому будинок, розташований в АДРЕСА_3 та земельну ділянку в розмірі 1 га належну йому на праві приватної власності згідно державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1 заповідав своїй дочці ОСОБА_1 , а інші 2,71 га землі за даним державним актом заповідав своєму онуку ОСОБА_2 .

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ - 5100463162013 від 22.08.2013 р. ОСОБА_3 на праві приватної власності згідно державного акту від 04.12.2000 р. серії НОМЕР_1 належала земельна ділянка площею 3,7053 га, розташована в Одеській області Кілійського району Старотроянівській сільській раді (за межами населеного пункту), цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_2 .

Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_4 , виданого та зареєстрованого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кілійського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 20, ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З довідки наданої Старотроянівською сільською радою Кілійського району Одеської області № 675 від 14.08.2017 р. вбачається, що заповіт складений 29.11.2001 р. і зареєстрований у реєстрі для нотаріальних дій за № 52 у книзі Первые экземпляры нотариально заверенных завещаний за 2001 год не скасовувався, не змінявся і не відмінявся.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.08.2015 р. наданої державним нотаріусом Болградської районної державної нотаріальної контори Одеської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, площею 1,00 га і 2,71 га, у зв`язку з тим, що вони в заповіті померлого ОСОБА_3 не вказані в ідеальних долях, що не дає можливості зареєструвати вказане майно в ДРРП.

З інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину № 49247914 від 27.09.2017 р. сформованої Білгород - Дністровською міською державною нотаріальною конторою, вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 р. Кілійською районною державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа з номером у спадковому реєстрі 57137669 та номером у нотаріуса 61/2015.

Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно заповітів/спадкових договорів № 49247931 від 27.09.2017 р. сформованої Білгород - Дністровською міською державною нотаріальною конторою, заповідачем є ОСОБА_3 , номер у спадковому реєстрі 41332170, дата посвідчення 29.11.2011 р., місце посвідчення Старотроянівська сільська рада Кілійського району Одеської області.

Згідно висновку судової будівельно - технічної експертизи № 0144 Одеської філії Київської незалежної судово - експертної установи складеного 21.12.2018 р. розмір долі (частки) у дробовому вираженні від загальної площі земельної ділянки 3,7053 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , розташованої за адресою: Одеська область Кілійський район, Старотроянівська рада становить: 3/11 - площі 1,0 га, яка за заповітом від 29.11.2001 р. належить ОСОБА_1 ; 8/11 - площі 2,7053 га, яка за заповітом від 29.11.2001 р. належить ОСОБА_2 . Розміри часток в дробовому вираженні в сумі становлять одиницю.

При ухваленні рішення суд керувався наступними правовими нормами:

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стосовно визнання права власності на земельну ділянку, суд виходить з наступного:

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України,судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п.п 4.20 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Судом встановлено, що позивачі не мають можливості отримати свідоцтво про право власності на земельну ділянку у нотаріуса, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що право позивачів на спадщину підлягає судовому захисту в порядку ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, а позов - задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 328, 1233, 1268 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Старотроянівської сільської ради Кілійського районупро визнання права власності на спадкове майно- задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності у порядку спадкування за заповітом на 3/11 частину земельної ділянки, площею 1,0 га, розташовану за адресою: Одеська область Кілійський район Старотроянівська сільська рада, згідно Державного акта на право приватної власності на землю, серія НОМЕР_1 , виданого 04.12.2000 року, кадастровий номер НОМЕР_2 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 право власності у порядку спадкування за заповітом на 8/11 частину земельної ділянки, площею 2,7053 га, розташовану за адресою: Одеська область Кілійський район Старотроянівська сільська рада згідно Державного акта на право приватної власності на землю, серія НОМЕР_1 , виданого 04.12.2000 року, кадастровий номер НОМЕР_2 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников