Ухвала

від 05.04.2019 по справі 522/11043/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

05.04.2019

Справа 522/11043/18

Провадження № 1-кс/522/5504/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня2019року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого з ОВС 1 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2 , про накладення арешту на майно ,

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий з ОВС 1 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на майно.

Як вбачається з клопотання слідчого, слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 32018160000000029 від 16.03.2018 року за фактом умисного ухилення від сплати податків підприємствами реального сектору економіки зареєстровані на території м. Одеси та Одеської області, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2,3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи підприємств реального сектору економіки зареєстровані на території м. Одеси та Одеської області, у період 2013-2016 роки ухилились від сплати податку на додану вартість, шляхом відображення у податковій звітності безтоварних операцій з фіктивними підприємствами, які входили до складу «конвертаційного центру», (організатора якого засуджено Приморським районним судом 16.05.2018 за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч. 2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.2 ст.212, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України).

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, встановлено, що особи, які мали відношення до діяльності вищевказаного «конвертаційного центру», продовжують злочинну діяльність та причетні до незаконної діяльності щодо організації створення нових фіктивних підприємств, з метою надання послуг по ухиленню від сплати податків підприємствам реального сектору економіки, шляхом формування незаконного податкового кредиту з ПДВ, переведення безготівкових коштів у готівкові та надання документів про начебто виконані роботи, поставлені товари, надані послуги

З цією метою групою осіб організовано створення та діяльність підприємств які входять до складу «конвертаційного центру», зокрема: ТОВ "АРБУПЛАН" 41943382; ТОВ "ДЕПСОТРАФІК" 42191034; ТОВ "БУДІВЕЛЬНО-ПРОЕКТНА КОМПАНІЯ "АРКАДІЯ" 42245330; ТОВ "СВАНДІК" 42365186; ТОВ "БЕРЕКА" 40411366; ТОВ "БІЗКІТ" 41989322; ТОВ "БАКЕ ПРОДАКШН" 41990338; ТОВ "СТРІМЕР ХАУЗ" 42202449; ТОВ "СТАРФОРД ПЛЮС" 41510187; ТОВ "МЕДЖИК ІНВЕСТ БУД" 41511128; ТОВ "ДЮЛАЙН" 42098483; ТОВ "СКАНДІ ІНВЕСТ" 42203175; ТОВ "ФЛОВ МЕЙК" 42302304; ТОВ "САТІВ" 36955698; ТОВ "ГРАНД-КОРП" 41578334; ТОВ "ЕГРІМЕНТС" 42298199; ТОВ "АСТАРТ СЕРВІС" 42549194; ТОВ "АРКАДО АЛЬЯНС" 41509920; ТОВ "БК АЛЬФА СІТІ" 41971357; ТОВ "ІН-ТЕК УКРАЇНА" 42545163; ТОВ "ХАЙДЛАЙН" 41987325; ТОВ "СКОПУС" 42182082; ТОВ "СКІН ОБДЖЕКТ" НОМЕР_1 ; ТОВ "ОРІДЖН ВАНС" 42304516; ТОВ "ПІКЧА" 40341179; ТОВ "ДЕЛЬТАЦЕНТ" НОМЕР_2 ; ТОВ "БК БУДІВЕЛЬНИЙ СТАНДАРТ" 42382175; ТОВ "ДЖЕРБЕЛ" НОМЕР_3 ; ПП "КАРІНА-2007" 34507846; ПП "ТЕСТІ ПРОДАКТС" 37872908; ТОВ "СТАРФОРД ПЛЮС" 41510187; ТОВ "СЕТТЕР" 42300878; ТОВ "ФІРКІН" 41988863; ТОВ "ДЕНІВАР" НОМЕР_4 ; ТОВ "ГРОСЛ АКТИВ" НОМЕР_5 ; ТОВ "ВЕЛЛ ФАНД" НОМЕР_6 ; ТОВ "АКСЕС КОМПАНІ" 42387424; ТОВ "КАСКАД-ЮГ" 36635442; ТОВ "ПАСКА КАРАВАН" НОМЕР_7 ; ТОВ "ФЛЕОРІС" 41118697 ТОВ "ВІЗАТЕН КОМПАНІ" 41075926; ТОВ "ЕЛІНЕС" 42304371, ТОВ «ВЕЛСФОР» 42288821, ТОВ «ВБП «ЄВРОБУД» 42156691, ТОВ «ЛАУС ТРЕЙД» НОМЕР_8 , ТОВ «МЕЛІСІЯ» НОМЕР_9 , ТОВ «ПЛАТІНУМСЕРВІС» НОМЕР_10 , ТОВ «РЕВОРК ПРО» НОМЕР_11 , ТОВ «РЕДЕКС МАКС» НОМЕР_12 , ТОВ «СВАНДІК» НОМЕР_13 , ТОВ «СКІН ОБДЖЕКТ» НОМЕР_1 , ТОВ «ТЕЙСТ ПОІНТ» 42388774, ТОВ «ФОРВАРД СТРІМ» 42389034 та інших СГД.

Прикриття незаконної діяльності полягає у задіяні «фіктивних» підприємств з метою мінімізації податкових зобов`язань підприємствам реального сектору економіки та обготівковування грошових коштів через каси банків.

З метою припинення злочинної діяльності, попередження збитків, що заподіюються Державі, діями групи осіб за рахунок використання фіктивного підприємництва, проведення псевдорозрахункових фінансово-господарських операцій, не сплати податків, виникла необхідність у накладенні арешту суми ПДВ, розміщені в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) на рахунках зазначених підприємств.

Слідчий до суду не з`явився та подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, яке підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, розгляд клопотання проведено за відсутності учасників судового провадження та без фіксації за допомогою технічних засобів, оскільки всі особи, які беруть участь у судовому провадженні до суду не з`явилися.

Дослідивши надані матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 170 КПК Українипередбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1, 3 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: забезпечення речових доказів та конфіскації майна як виду покарання або доходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Згідно ч. 10ст. 170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначенимст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, з метою захисту, охорони прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування у кримінальному провадженні, задля встановлення істини у справі, з метою збереження вказаного майна в якості речових доказів, суд приходить до висновку про необхідність накладення арешту, оскільки існує реальна загроза відчуження, зміни або знищення вказаного майна, а його втрата - може слугувати втратою доказової бази у провадженні.

Відтак, метою накладення арешту є збереження вказаного майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст.ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Відповідно дост. 13 Конституції України«держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності». Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності (ст. 41 Конституції України).

Відповідно до ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи, що майно, яке зазначене в клопотанні, є предметом кримінального правопорушення, та те, що незастосування арешту даного майна може призвести до зникнення, втрати або пошкодження даного майна та настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, суд вважає, що слідчим доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.107,131,132,170-173,309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого з ОВС 1 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2 , про накладення арешту на майно задовольнити.

Накласти арештнаарешту на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ "БІЗКІТ" (код ЄДРПОУ 41989322) із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Виконання ухвалидоручити Державнійфіскальній службіУкраїни.

Ухваламоже бутиоскаржена безпосередньодо Одеськогоапеляційного судупротягом п`ятиднів здня її оголошення.

Слідчий суддя: