Постанова

від 08.04.2019 по справі 922/2545/16

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2019 р. Справа № 922/2545/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.

секретар судового засідання Євтушенко Є.В.

за участю представників:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - ОСОБА_1, за довіреністю та свідоцтвом;

розглянувши апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельний кооператив СТС , м. Харків вх. № 688 Х/З на рішення господарського суду Харківської області від 12.09.2016 р. у справі № 922/2545/16 (суддя - Сальнікова Г.І., повний текст складено та підписано 19.09.2016 р.)

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

до Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельний кооператив СТС , м. Харків

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИЛА:

01.08.2016 р. Харківська міська рада (далі - позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельний кооператив СТС (далі - ОК ГБК СТС , відповідач) про внесення змін до договору оренди землі 16.11.2010 р. за № 241071000040 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в редакції позивача.

В обґрунтування позову позивач посилається на зміну розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки на підставі рішень Харківської міської ради № 1209/13 від 03.07.2013 р. та № 1269/13 від 25.09.2013 р. та просить встановити орендну плату за спірну земельну ділянку на рік у розмірі 3, 34584602 % від її нормативної грошової оцінки, яка складає 147 499,28 грн., або в місяць - 12 291,60 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.09.2016 р. позов задоволено, внесено зміни до договору оренди землі від 16.11.2010 р. № 241071000040 шляхом визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі, редакцію якої викладено у резолютивній частині рішення суду, а також з відповідача на користь позивача стягнуто 1 378 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване, зокрема, з тих підстав, що зміна нормативної грошової оцінки є підставою для зміни розміру орендної плати за землю, у зв'язку з чим у позивача наявне право вимагати від відповідача приведення договору оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору законодавства, обов'язкового для позивача і відповідача.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 27.02.2019 р. звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідач зазначає, що ним не укладався договір оренди землі № 72170/05 від 26.12.2005 р., тому пропозиція позивача про внесення змін до нього не може бути прийнята. До того ж, на думку скаржника, судом першої інстанції не встановлено чи були погоджені між сторонами істотні умови договору.

За доводами апеляційної скарги, такого способу захисту як визнання договору укладеним цивільне та господарське законодавство не передбачало, а суд не мав відповідного повноваження. Відповідач стверджує, що такий правовий висновок викладений у постанові ОСОБА_2 Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17.

Крім того, ОК ГБК СТС звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що в матеріалах справи відсутні докази надсилання позивачем пропозицій щодо укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 16.11.2010 р. № 241071000040 відповідача, оскільки суд в оскаржуваному рішенні встановив, що позивач надіслав пропозицію про укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 26.12.2005 р. № 72170/05, який між сторонами спору не укладався.

28.03.2019 р. через канцелярію суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який надісланий суду апеляційної інстанції за допомогою підприємства поштового зв'язку 26.03.2019 р., тобто, з пропуском строку, встановленого ухвалою суду від 06.03.2019 р. В даному відзиві Харківською міською радою зазначено, що ухвала суду надійшла на її адресу лише 12.03.2019 р., що також підтверджується відповідною відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення № 6102227763450, тому даний відзив прийнято до уваги.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи всі учасники апеляційного провадження повідомлені належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Частинами 1-2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.10.2010 р. на підставі рішення 39 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 23.12.2009 № 330/09 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" між Харківською міською радою, як орендодавцем, та ОК "ГБК "СТС", як орендарем, укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого відповідачеві передано в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: м. Харків, провул. Титаренківський, 8.

Відповідно до п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2482 га, у тому числі під забудовою 0,0074 га, інших угідь 0,2408 га.

Згідно з п. 5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3 011 022 гривень.

Умовами п. 8 договору сторонами погоджено строк дії договору - до 01.10.2025 р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з умовами пункту 9 договору, орендна плата в місяць за земельну ділянку становить 1 645,70 гривень, а розмір орендної плати за земельну ділянку на рік згідно з розрахунком №1231/10 від 06.07.2010 становить 0,65587% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 19 748,39 грн.

Пунктом 11 договору сторонами визначено, що орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пунктом 13 договору, розмір орендної плати переглядається у разі:

а) зміни умов господарювання, передбачених договором;

б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів;

в) внаслідок інфляції щорічно;

г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

д) в інших випадках передбачених законом.

Договір оренди землі зареєстровано 16.11.2010 року за №241071000040 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в Державному реєстрі земель.

Відповідно до пункту 36 договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 30 від 29.12.2014 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 2 463 062 гривень.

Рішенням Харківської міської ради №1209/13 від 03.07.2013р. затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р.

Пунктом 1.1. рішення №1209/13 від 03.07.2013р. затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 2 цього рішення встановлено, що рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р. застосовується з 01 січня 2014 року.

Натомість попередня вартість 1 кв. м землі у місті Харкові визначалася станом на 01.01.2007 р. на підставі рішення Харківської міської ради № 335/07 від 25.12.2007 р. "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року", рішень Харківської міської ради від 27.02.2008 року № 42/08 "Про затвердження "Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року" та була введена в дію з 01.03.2008р.

Рішенням Харківської міської ради № 1269/13 від 25.09.2013 р. "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013" встановлено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові (п. 2, п. 3 рішення).

Пунктом 5 зазначеного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішенням Харківської міської ради від 29.12.2012р. № 960/12 затверджено Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Відповідно до пункту 16.4 Порядку , зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку, також зміни нормативної грошової оцінки землі.

На виконання вищезазначених рішень Харківська міська рада листом-пропозицією № 1718/0/225-16 від 16.03.2016 р. звернулася до керівника ОК ГБК СТС , яким направлено відповідачеві на розгляд та підписання три примірника додаткової угоди до договору оренди землі № 241071000040 від 16.11.2010 р. та три примірника розрахунку орендної плати у зв'язку зі зміною розміру орендної плати. Даним листом-пропозицією відповідача також попереджено, що у разі незадоволення пропозиції у встановлений строк Департаментом земельних відносин буде підготовлена пропозиція до Юридичного департаменту для вжиття заходів щодо спонукання ОК ГБК СТС до здійснення дій стосовно укладання додаткової угоди до договору оренди землі у судовому порядку.

В матеріалах справи міститься додаткова угода б/н від 22.02.2016 р., підписана позивачем в односторонньому порядку, згідно з якою пункт 5 та пункт 9 договору змінено, а п. 2 договору доповнено словами та викладено у такій редакції:

2. (редакція по договору). Кадастровий номер земельної ділянки 6310137900:07:022:0008.

5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації № 30 від 29.12.2014 р. становить 2 463 062 грн., а з урахуванням коефіцієнтів індексації за 2014, 2015 роки складає 4 408 430 грн.

При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки .

9. Орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №101/16 від 29.01.2016 на рік становить 3,34584602 % від її нормативної грошової оцінки і складає 147499,28 грн. (сто сорок сім тисяч чотириста дев'яносто дев'ять гривень 28 копійок), або в місяць - 12291,60 грн. (дванадцять тисяч двісті дев'яносто одна гривня 60 копійок) .

Аналогічну редакцію додаткової угоди викладено у прохальній частині позовної заяви та в резолютивній частині оскаржуваного рішення суду.

В додатках до зазначеного листа-пропозиції значиться додаткова угода до договору оренди землі № 241071000040 від 16.11.2010 р. та розрахунок орендної плати.

На підтвердження здійснення надсилання цих документів на адресу відповідача позивачем до матеріалів справи додано копії рекомендованого повідомлення № 6100312688839 та поштового конверту з відбитком календарного штемпелю підприємства зв'язку від 21.04.2016 р. та довідкою про повернення за закінченням терміну зберігання.

Згідно з статтею 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобоввЂ�язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субвЂ�єкт (зобоввЂ�язана сторона, у тому числі боржник) зобоввЂ�язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субвЂ�єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субвЂ�єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобоввЂ�язаної сторони виконання її обоввЂ�язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати:

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено порядок зміни та розірвання господарських договорів, зокрема, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона, яка отримала пропозицію, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі, коли сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Проте, надсилання орендарю пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком орендодавця, тому недотримання орендодавцем вимог ч.2 ст.188 ГК щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до орендаря про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на день звернення позивача з даним позовом до суду), оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України , передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із призначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України "Про оренду землі" , орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" , зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 652 ЦК України , у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

З моменту укладення спірного договору оренди землі законодавцем було змінено розмір нормативної грошової оцінки землі, що є підставою для приведення сторонами умов договору у відповідність до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України , ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

У зв'язку з введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011 р. (від 02.12.2010 р. за №2755-УІ), Закон України "Про плату за землю" втратив чинність згідно з ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 1 січня 2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України встановлено, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 10 Податкового кодексу передбачено, що податок на майно належить до місцевих податків; місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Відповідно до п.п.14.1.72, 14.1.73 ст. 14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів;

землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п. 14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України).

Пунктами 14.1.136, 14.1.137 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Статтею 289 Податкового кодексу України визначено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок визначена як капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (ч. 5 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель").

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ст. 13 Закону України "Про оцінку земель").

Згідно з ст. 18 Закону України "Про оцінку землі", нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

У п. 2 ст. 20, п. З ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" зазначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", рада в своїх положеннях приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які згідно з Конституцією України є обов'язковими до виконання на відповідній території та встановлюються у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 2.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору.

Таким чином, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом, оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому доводи скаржника про неналежний спосіб захисту позивачем своїх порушених прав не можуть бути прийняті до уваги.

Отже, висновок місцевого господарського суду про те, що у позивача наявне право вимагати від відповідача приведення договору оренди землі у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, обов'язкового для позивача і відповідача, є правомірним, на підставі чого господарський суд Харківської області на законних підставах задовольнив позовні вимоги про внесення змін до договору оренди землі шляхом визнання укладеною додаткової угоди до цього договору, виклавши в резолютивній частині рішення текст такої додаткової угоди, зміст якої є тотожним змісту, викладеному позивачем у прохальній частині позовної заяви.

Посилання скаржника на постанову ОСОБА_2 Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17 як на підтвердження своїх доводів про те, що позивачем обраний неналежний спосіб захисту не приймаються до уваги, оскільки зміст правовідносин у справі № 338/180/17 та у справі, що наразі розглядається не є подібним.

Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів надсилання позивачем відповідачеві пропозицій щодо укладення додаткової угоди до договору оренди землі № 241071000040 від 16.11.2010 р. відхиляються за безпідставністю тому, що спростовуються наявними матеріалами справи, наявністю відповідного листа-пропозиції та додатку.

Твердження відповідача про неукладення ним договору оренди землі № 72170/05 від 26.12.2005 р. у зв'язку з чим, на його думку, рішення господарського суду Харківської області від 12.09.2016 р. підлягає скасуванню також не приймаються до уваги, як безпідставні.

Вбачається, що у тексті даного рішення суду міститься посилання на інший договір, ніж той, що покладений позивачем в підставу позову, та листи-пропозиції саме до договору № 72170/05 від 26.12.2005 р. (п'ятий абзац четвертої сторінки рішення суду), проте така технічна описка не призвела до прийняття місцевим господарським судом неправильного рішення по суті спору.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 12.09.2016 р. у справі № 922/2545/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено 10.04.2019 р.

Головуючий суддя В.І. Пушай

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка