Рішення

від 28.03.2019 по справі 910/3324/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.03.2019Справа № 910/3324/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМУС ЕЙР"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДРІСКА ТУР"

про стягнення 2 411 192,78 грн.

за участю представників:

від позивача: Ковальчук А.С.

від відповідача: Падун Р.В.

вільний слухач: ОСОБА_3

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛАННА" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДРІСКА ТУР" (відповідач) про стягнення 2 411 192,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на виконання чартерних авіаційних перевезень № 17/5-5.1 від 03.03.2017, у зв'язку зі чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 2053312,17 грн. Також, у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, позивачем нараховані пеня у сумі 239703,10 грн., 3% річних у сумі 25314,81 грн. та інфляційні втрати у сумі 239703,10 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3324/18 та призначено підготовче засідання у справі на 23.04.2018.

23.04.2018 через відділ діловодства суду відповідач подав відзив на позовну заяву та клопотання про витребування у позивача доказів того, що право вимоги за договором №17/5-5.1 від 03.03.2017 не перейшло до ТОВ "ЕЙР АЛАННА".

У відзиві на позов, відповідач просить суд надати відстрочку виконання рішення на один рік з дня ухвалення рішення, посилаючись на те, що у позивача є невиконані зобов'язання перед відповідачем.

В судовому засіданні 23.04.2018, розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів, суд відмовив в його задоволенні з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Частина друга статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначає, що у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

В клопотанні відповідача відсутні відомості щодо обставин, які може підтвердити даний доказ, або аргументи, які він може спростувати; не зазначено, які заходи вжито відповідачем для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів; не вказано причин неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

З урахуванням вище наведеного, суд прийшов до висновку про необґрунтованість клопотання відповідача, у зв'язку із чим суд відмовив у задоволенні даного клопотання, про що судом постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні 23.04.2018 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 22.05.2018.

15.05.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив та повідомлення про перейменування позивача.

22.05.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву.

У додаткових поясненнях до відзиву відповідач зазначив, що у рахунках на оплату вказано, що оплата послуг здійснюється за додатком № 2 від 30.03.2017, в той час як позивач просить стягнути кошти на підставі іншого правочину - додатку № 2 від 05.05.2017; акти надання послуг не підписані відповідачем та окрім того, в актах надання послуг як підставу зазначено додаток № 2 від 30.03.2017, однак позивач просить стягнути кошти на підставі іншого правочину - додатку № 2 від 05.05.2017; рахунки на оплату відповідачем не отримані, а підписи на вказаних повідомленнях про вручення поштового відправлення від імені представника відповідача - ОСОБА_3 здійснено не ОСОБА_3, а іншою особою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 замінено найменування позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАННА" на Товариство з обмеженою відповідальністю "КАМУС ЕЙР", продовжено підготовче провадження у справі № 910/3324/18 на 30 днів, оголошено перерву до 19.06.2018.

В підготовчому засіданні 19.06.2018 оголошено перерву до 25.06.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2018 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДРІСКА ТУР" про призначення судової почеркознавчої експертизи, призначено у справі №910/3324/18 судову комплексну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та на вирішення судового експерта поставлені наступні питання:

- чи виконано на повідомленнях про вручення поштового відправлення № 0315120638549, №0303603563908, №0303603437511, №0315110712031 підпис від імені ОСОБА_3 особисто ОСОБА_3, чи іншою особою?

- яка вартість фактично наданих позивачем відповідачу послуг згідно із актами надання послуг №201 від 29.06.2017, №435 від 10.08.2017, №451 від 21.08.2017, №452 від 21.08.2017, №459 від 01.09.2017, №460 від 01.09.2017 (рахунки на оплату №289 від 26.06.2017, №547 від 10.08.2017, №565 від 16.08.2017, №603 від 21.08.2017, №604 від 28.08.2017, №645 від 01.09.2017) за договором №17/5-5.1 від 03.03.2017 згідно із додатком №2 від 05.05.2017?

Також, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2018 зупинено провадження у справі №910/3324/18 на час проведення судової експертизи.

09.08.2018 через канцелярію суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист вих. №01-16161/18 від 17.07.2018 про необхідність погодження строку та направлення клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів для проведення судової почеркознавчої експертизи № 16050/16051/18-32.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2018 поновлено провадження у справі № 910/3324/18, розгляд клопотання судових експертів призначено на 11.09.2018, викликано в судове засідання ОСОБА_3, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ІДРІСКА ТУР" та ОСОБА_3 надати суду вільні зразки почерку ОСОБА_3, де є рукописні записи прізвища ОСОБА_3, провадження у справі зупинено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 задоволено клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про надання додаткових матеріалів для проведення судової почеркознавчої експертизи №16050/16051/18-32, надано згоду на проведення судової експертизи у справі №910/3324/18 у строк понад 90 календарних дні, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ІДРІСКА ТУР" провести оплату витрат на проведення експертизи. Та зупинено провадження у справі №910/3324/18 на час проведення судової експертизи.

10.01.2018 через відділ діловодства суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшли матеріалами справи №910/3324/18 разом з повідомленням вих. №16050/16051/18-32 від 09.01.2019 про повернення матеріалів справи без виконання експертизи через неоплату.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2019 поновлено провадження у справі № 910/3324/18, призначено підготовче засідання у справі № 910/3324/18 на 19.02.2019 та встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ІДРІСКА ТУР" у строк до 19.02.2019 надати суду письмові пояснення щодо повідомлення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України вих. №16050/16051/18-32 від 09.01.2019 про повернення матеріалів справи без виконання експертизи через неоплату.

19.02.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 19.02.2019 представники учасників судового процесу не з'явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 19.02.2019, з урахуванням приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відкладено підготовче засідання у справі № 910/3324/18 на 12.03.2019 та встановлено позивачу і відповідачу строк до 11.03.2019 для надання суду письмових пояснень щодо причин неможливості проведення експертизи.

В судове засідання 12.03.2019 представник відповідача повторно не з'явився. Пояснень на виконання вимог ухвали суду щодо не здійснення оплати експертизи відповідач суду не надав.

В судовому засіданні 12.03.2019, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, судом закрито підготовче провадження та призначено справу №910/3324/18 до судового розгляду по суті на 28.03.2019, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

28.03.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби Безпеки України №58/7 від 14.09.2018.

В судовому засіданні 28.03.2019 представник відповідача зазначив, що оплата експертизи не була здійснена відповідачем, у зв'язку із тим, що рахунок на оплату вартості експертизи відповідачу не находив. Оскільки експертиза у даній справі не проведена, відповідач просить суд долучити до матеріалів справи висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби Безпеки України №58/7 від 14.09.2018, складеного за результатами експертизи, проведеної в межах кримінальної справи №12017251010007791.

Оскільки експертиза у даній справі проведена не була, у зв'язку із неоплатою відповідачем рахунку на оплату вартості експертизи, суд зазначає, що розгляд даної справи здійснюється судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Представник позивача в судовому засіданні 28.03.2019 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.03.2019 надав пояснення по суті своїх заперечень, просив суд у позові відмовити.

В судовому засіданні 28.03.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дарт" (яке в подальшому було перейменоване на ТОВ "АЛАННА", а останнє - на ТОВ "КАМУС ЕЙР") як перевізником та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІДРІСКА ТУР" як замовником було укладено договір №17/5-5.1. на виконання чартерних авіаційних перевезень (надалі - договір), відповідно до умов якого, замовник доручає, а перевізник виконує за плату міжнародні чартерні авіаційні пасажирські перевезення замовника (надалі - перевезення) за маршрутом, розкладом та на умовах, що вказані в додатках до даного договору.

Пунктом 1.3 договору визначено, що погоджений графік польотів може бути змінений перевізником за письмовим узгодженням із замовником, за підписом уповноваженого представника, при цьому, перевізник зобов'язується прикласти всі зусилля для того, щоб перевезти пасажирів і багаж у розумний строк. Замовник несе повну відповідальність за транспортування пасажирів на дані рейси. У разі необхідності виконання додаткових рейсів для вивезення пасажирів перевізником, замовник сплачує перевізнику всі витрати, пов'язані з виконанням таких рейсів. Тип повітряного судна може бути змінений перевізником з технічних причин або у зв'язку з форс-мажорними обставинами, або на розсуд перевізника лише за попереднім письмовим погодженням замовника. Про зміну типу повітряного судна перевізник зобов'язаний попередити замовника не менш ніж за 24 години до вильоту. За будь-яких обставин, альтернативне судно, надане перевізником, не має бути гіршим за технічними характеристиками, якістю. Граничне комерційне завантаження повинно бути не більше інженерно-штурманського розрахунку і може бути змінене тільки командиром повітряного судна в залежності від навігаційної обстановки. У разі зміни повітряного судна з більшою кількістю пасажирських місць та наявна різниця місць, яка була збільшена, залишається у розпорядженні перевізника. В такому випадку, вартість чартерного рейсу залишається для замовника незмінною.

Пунктом 2.2 договору визначено, що перевізник зобов'язаний виконати перевезення пасажирів замовника та їх багажу в межах кількості місць згідно Додатків до цього договору, до місця призначення в розумні строки, за умови дотримання замовником взятих на себе зобов'язань.

У відповідності до пунктів 3.6 та 3.7 договору замовник зобов'язаний забезпечити своєчасну оплату перевезення згідно додатків до даного договору та розрахуватись за борт харчування, згідно кількості пасажирів, заявлених в списках; податки і збори в аеропортах, згідно кількості зареєстрованих пасажирів в пункті відправлення та/або призначення, та на підставі цього, виставлених перевізником рахунків у відповідності до додатків до цього договору.

Згідно з п. 5.1 договору розрахунки між сторонами здійснюються на підставі виставлених рахунків у національні валюті Україні гривні за міжбанківським валютним середнім курсом продажу долара США/євро, що вказаний на сайті www.bin.com.ua на 16:00 годину дня, що передує дню оплати.

За змістом пункту 5.2 договору перед початком програми перевезень замовник вносить на рахунок перевізника у якості забезпечення виконання зобов'язань за цим договором гарантійний авансовий платіж у сумі і у терміни визначені у додатках до цього договору. При належному виконанні програми польотів гарантійний платіж зараховується як оплата за останній рейс програми польотів. Гарантійний внесок, як оплата за останній рейс програми підлягає перерахунку в порядку та на умовах визначених даним договором та додатками до нього, як і оплата за будь-який інший рейс програми у разі збільшення вартості авіа пального, навігації, наземного обслуговування, борт харчування або зміни державних податків та зборів у аеропортах з наданням документального підтвердження.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1 договору).

Додатком № 2 від 05.05.2017 до договору сторонами погоджено, що перевізник зобов'язаний виконати чартерні рейси DAT 4433/4434 по перевезенню пасажирів замовника та їх багажу на повітряному судні А320 по наступному маршруту та графіку у відповідності з таблицею, наведеною у цьому додатку.

Згідно із п. 2 додатку № 2 до договору вартість одного міжнародного чартерного рейсу за маршрутом IEV-AGP-TFS-AGP- IEV за узгодженим розкладом складає суму згідно таблиці з урахуванням 0% ПДВ. Оплата, здійснюється у відповідності до п. 5.1 даного договору за п'ять календарних днів до виконання рейсу, крім випадків передбачених п. 7 даного додатку. У разі несплати у вищезазначений термін та у випадку зміни курсу, виставляється новий рахунок. Підтвердженням оплати є надходження коштів на поточний рахунок перевізника.

У відповідності до п. 3 додатку № 2 до договору дана вартість включає вартість авіа пального та не включає оплату за напої (вода, чай, кава, сік), аеропортові пасажирські збори та такси на кожній ділянці IEV-AGP-TFS-AGP- IEV. Борт харчування на даному напрямку не надається.

За умовами пункту 6 додатку №2 до договору замовник, після виконання рейсу сплачує перевізнику згідно виставленого рахунку:

- за аеропортові пасажирські збори, збори за безпеку за фактично перевезених пасажирів з розрахунку в аеропорту Київ - 21 доларів США, в аеропорт Малага - 14,01 євро, у аеропорту Тенеріфе - 12,54 євро за кожного пасажира, за дитину до двох років аеропортові пасажирські збори та збори за безпеку не стягуються (при умові, що окреме місце та борт харчування не надається);

- за напої у розмірі два дол. США за одного пасажира на ділянці IEV-AGP-TFS та у розмірі два дол. США за одного пасажира на ділянці TFS-AGP- IEV. Вартість напоїв за пасажирів, які не вилетіли на рейсі ( в одну або обидві сторони) замовнику не повертається;

- різницю курсу з моменту виставлення рахунку перевізником до моменту отримання даних коштів, якщо збільшення курсу мало місце на момент отримання грошових коштів через несвоєчасну оплату рахунку замовником.

Оплата здійснюється протягом двох робочих днів, з моменту виставлених перевізником рахунків у відповідності до п. 5.1 даного договору.

Пунктом 8 додатку №2 до договору погоджено, що у випадку несплати повної вартості перевезення, зазначеної в пункті 2 цього договору та вартості напоїв, аеропортові збори і збори за безпеку, різницю вартості палива з моменту оплати за чартерний рейс до моменту виконання чартерного рейсу, або будь-яких інших платежів, відповідно до умов даного договору, перевізник залишає за собою право призупинити виконати рейсів замовника або не допустити пасажирів замовника до перевезення, до моменту проведення повної оплати замовником, або припинити дію даного договору негайно шляхом надання письмового повідомлення. У цьому випадку перевізник не несе відповідальності по зобов'язаннях замовника перед третіми особами.

У відповідності до пункту 12 додатку №2 до договору, після виконання авіаперевезень перевізник надає замовнику акти виконаних робіт. Замовник повинен підписати акти виконаних робіт протягом 10 робочих днів з дати отримання. У разі незгоди замовник повинен у письмовому вигляді повідомити свої зауваження протягом 10 робочих днів з моменту отримання акту. У разі неотримання даних зауважень акти вважаються підписаними належним чином.

В обґрунтування заявленого позову позивач стверджує, що виконав свої договірні зобов'язання в повному обсязі та здійснив перевезення передбачені договором та додатком № 2 до договору, в той час як відповідачем не в повному обсязі сплачені рахунки №289 від 26.06.2017, №547 від 10.08.2017, №565 від 16.08.2017, №603 від 21.08.2017, №604 від 28.08.2017, №645 від 01.09.2017, виставлені позивачем на оплату виконаних послуг перевезення.

30.08.2017, 31.08.2017, 01.09.2017 та 06.09.2017 позивач направив відповідачу претензії №755 від 30.08.2017, №767 від 31.08.2017, №773 від 01.09.2017, №786 від 06.09.2017, у яких вимагав сплатити заборгованість.

Проте, зазначені вимоги позивача залишені відповідачем без відповіді та виконання.

З огляду на наведене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу за договором на виконання чартерних авіаційних перевезень № 17/5-5.1 від 03.03.2017 у розмірі 2053312,17 грн., а також, нарахованих у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, пені у сумі 239703,10 грн., 3% річних у сумі 25314,81 грн. та інфляційних втрат у сумі 239703,10 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 908 Цивільного кодексу України визначено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до Наказу Міністерства транспорту України від 18.05.2001 № 297 "Про затвердження Правил виконання чартерних рейсів" (надалі - Правила), чартерний рейс - це рейс, який виконується на зафрахтованому повітряному судні на підставі договору чартеру.

Договір чартерного перевезення є основним правовим документом, регулюючий даний вид перевезення.

Як встановлено судом, згідно із додатку №2 від 05.05.2017 до договору №17/5-5.1. на виконання чартерних авіаційних перевезень від 03.03.2017, сторонами погоджено, що позивач зобов'язаний виконати чартерні рейси DAT 4433/4434 по перевезенню пасажирів замовника та їх багажу на повітряному судні А320 по наступному маршруту та графіку у відповідності з таблицею:

№Дата рейсуРозклад, час LTКвота місцьВартість рейсу, USD 1 29.06.2017 IEV 10:10 AGP 13:50/14:50 TFS 16:15/17:15 AGP 20:45/21:45 - IEV 03:15 180 75186 2 10.07.2017 IEV 10:10 AGP 13:50/14:50 TFS 16:15/17:15 AGP 20:45/21:45 - IEV 03:15 180 75186 3 20.07.2017 IEV 10:10 AGP 13:50/14:50 TFS 16:15/17:15 AGP 20:45/21:45 - IEV 03:15 180 75186 4 31.05.2017 IEV 10:10 AGP 13:50/14:50 TFS 16:15/17:15 AGP 20:45/21:45 - IEV 03:15 180 75186 5 10.08.2017 IEV 10:10 AGP 13:50/14:50 TFS 16:15/17:15 AGP 20:45/21:45 - IEV 03:15 180 75186 6 21.08.2017 IEV 10:10 AGP 13:50/14:50 TFS 16:15/17:15 AGP 20:45/21:45 - IEV 03:15 180 75186 7 31.08.2017 IEV 10:10 AGP 13:50/14:50 TFS 16:15/17:15 AGP 20:45/21:45 - IEV 03:15 180 75186

В пункті 2 додатку № 2 до договору вартість одного міжнародного чартерного рейсу за маршрутом IEV-AGP-TFS-AGP- IEV за узгодженим розкладом складає суму згідно таблиці з урахуванням 0% ПДВ. Оплата, здійснюється у відповідності до п. 5.1 даного договору за п'ять календарних днів до виконання рейсу, крім випадків передбачених п. 7 даного додатку.

Пунктом 6 додатку №2 до договору сторони погодили, що замовник, після виконання рейсу сплачує перевізнику згідно виставленого рахунку:

- за аеропортові пасажирські збори, збори за безпеку за фактично перевезених пасажирів з розрахунку в аеропорту Київ - 21 доларів США, в аеропорт Малага - 14,01 євро, у аеропорту Тенеріфе - 12,54 євро за кожного пасажира, за дитину до двох років аеропортові пасажирські збори та збори за безпеку не стягуються (при умові, що окреме місце та борт харчування не надається);

- за напої у розмірі два дол. США за одного пасажира на ділянці IEV-AGP-TFS та у розмірі два дол. США за одного пасажира на ділянці TFS-AGP- IEV. Вартість напоїв за пасажирів, які не вилетіли на рейсі ( в одну або обидві сторони) замовнику не повертається;

- різницю курсу з моменту виставлення рахунку перевізником до моменту отримання даних коштів, якщо збільшення курсу мало місце на момент отримання грошових коштів через несвоєчасну оплату рахунку замовником.

Оплата здійснюється протягом двох робочих днів, з моменту виставлених перевізником рахунків у відповідності до п. 5.1 даного договору.

Згідно із рахунком №289 від 26.06.2017 вартість послуг за міжнародні пасажирські авіаперевезення 29.06.2017 за напрямком Київ-Малага-Тенеріфе-Малага-Київ рейсом DAT 4433/4434 становить 1837880,48 грн.

Згідно із рахунком №547 від 10.08.2017 вартість послуг за міжнародні пасажирські авіаперевезення 10.08.2017 за напрямком Київ-Малага-Тенеріфе-Малага-Київ, аеропортових такс та зборів становить 165469,98 грн.

Згідно із рахунком №565 від 16.08.2017 вартість послуг за міжнародні пасажирські авіаперевезення 21.08.2017 за напрямком Київ-Малага-Тенеріфе-Малага-Київ рейсом DAT 4433/4434 становить 1294631,37 грн.

Згідно із рахунком №603 від 21.08.2017 вартість послуг за міжнародні пасажирські авіаперевезення 21.08.2017 за напрямком Київ-Малага-Тенеріфе-Малага-Київ, аеропортових такс та зборів становить 148933,07 грн.

Згідно із рахунком №604 від 28.08.2017 вартість послуг за міжнародні пасажирські авіаперевезення 01.09.2017 за напрямком Київ-Малага-Тенеріфе-Малага-Київ рейсом DAT 4433/4434 становить 1550531,37 грн.

Згідно із рахунком №645 від 01.09.2017 вартість послуг за міжнародні пасажирські авіаперевезення 01.09.2017 за напрямком Київ-Малага-Тенеріфе-Малага-Київ, аеропортових такс та зборів становить 47376,29 грн.

При розрахунку позивачем позовних вимог, за рахунком №604 від 28.08.2017, у зв'язку із тим, що перевезення за напрямком Київ-Тенеріфе здійснено не було, позивачем заявлено до стягнення по вказаному рахунку вартість послуг на суму 775265,68 грн.

За розрахунком позивача, з урахуванням здійснених позивачем оплат, заборгованість наданих позивачем послуг за договором на виконання чартерних авіаційних перевезень №17/5-5.1 від 03.03.2017 згідно додатку № 2 до договору, становить 2 053 312,17 грн.

Наявними в матеріалах справи польотними завданнями (а.с. 164-170, том 1) підтверджується виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором щодо здійснення перевезень передбачених договором та додатком № 2 до договору.

Позивачем також складено акти надання послуг №201 від 29.06.2017, №435 від 10.08.2017, №451 від 21.08.2017, №452 від 21.08.2017, №459 від 01.09.2017, №460 від 01.09.2017, які з боку відповідача не підписані.

Однак, за умовами пункту 12 додатку №2 договору після виконання авіаперевезень перевізник надає замовнику акти виконаних робіт. Замовник повинен підписати акти виконаних робіт протягом 10 робочих днів з дати отримання. У разі незгоди замовник повинен у письмовому вигляді повідомити свої зауваження протягом 10 робочих днів з моменту отримання акту. У разі неотримання даних зауважень акти вважаються підписаними належним чином.

Як підтверджено наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку та опису вкладення від 12.09.2017, акти надання послуг №201 від 29.06.2017, №435 від 10.08.2017, №451 від 21.08.2017, №452 від 21.08.2017, №459 від 01.09.2017, №460 від 01.09.2017, були направлені позивачем на адресу відповідача, та отримані відповідачем 22.09.2017, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення №03151 20638549.

Згідно із наявних в матеріалах справи копій опису вкладення у цінний лист від 12.09.2017 та фіскального чеку позивач направив відповідачу рахунки на оплату №289 від 26.06.2017, №547 від 10.08.2017, №565 від 16.08.2017, №603 від 21.08.2017, №604 від 28.08.2017, №645 від 01.09.2017. Згідно із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №03151 20638530 відповідач отримав дане відправлення 03.10.2018.

Також, як підтверджується наявними в матеріалах справи копіями описів вкладення у цінний лист та фіскальними чеками, рахунки на оплату №547 від 10.08.2017, №603 від 21.08.2017, №604 від 28.08.2017, №645 від 01.09.2017 направлялись позивачем на адресу відповідача та згідно із наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення №0303603563908, №0315110712031 №0303603437511 були отримані відповідачем.

Відповідач в заперечення позовних вимог, посилається на те, що підписи на вказаних повідомленнях про вручення поштового відправлення від імені представника відповідача - ОСОБА_3 здійснено не ОСОБА_3, а іншою особою.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Під час розгляду справи, відповідачем було заявлено клопотання про призначення у даній справі судової почеркознавчої експертизи з метою дослідження підписів вчинених від імені відповідача ОСОБА_3 на повідомленнях про вручення поштового відправлення №0315120638549, №0303603563908, №0303603437511, №0315110712031.

Ухвалою суду від 25.06.2018 на вирішення судового експерта було поставлено питання чи виконано на повідомленнях про вручення поштового відправлення № 0315120638549, №0303603563908, №0303603437511, №0315110712031 підпис від імені ОСОБА_3 особисто ОСОБА_3, чи іншою особою?

Втім, ухвала суду про призначення експертизи залишена Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України без виконання, у зв'язку із неоплатою та матеріали справи повернуті на адресу суду.

У повідомленні Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України вих. №16050/16051/18-32 від 09.01.2019 зазначено, що супровідним листом №16050/16051/18-32 від 06.08.2018 на адресу ТОВ "ІДРІСКА ТУР" було направлено рахунок на оплату вартості судово-почеркознавчої експертизи № 16050/16051/18-32 на суму 7150,00 грн.

14.09.2018 представник ТОВ "ІДРІСКА ТУР" ОСОБА_3 повідомила КНДІСЕ що рахунок на оплату висновку почеркознавчої експертизи не надходив, у зв'язку із чим представник ТОВ "ІДРІСКА ТУР" просив надіслати рахунок на електронну адресу зазначену у листі.

КНДІСЕ зазначено, що 20.09.2018 на електронну адресу, вказану у листі, було надіслано рахунок № 15331 від 01.08.2018 на оплату почеркознавчої експертизи №16050/16051/18-32. Оскільки, станом на 09.01.2019, відомості щодо оплати вартості судово-почеркознавчої експертизи № 16050/16051/18-32 в КНДІСЕ відсутні, то ухвала суду про призначення експертизи залишена Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України без виконання.

При цьому, суд зазначає, що про необхідність проведення оплати за проведення експертизи, яка згідно з ухвалою суду від 25.06.2018 покладена на Товариство з обмеженою відповідальністю "ІДРІСКА ТУР" було зазначено КНДІСЕ у листі вих. №16050/160511/18-32 від 06.08.2018, яким направлено до суду клопотання експерта.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 було зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ІДРІСКА ТУР" провести оплату витрат на проведення експертизи.

В судовому засіданні 11.09.2018, в якому здійснювався розгляд клопотання експерта, був присутній представник відповідача, ОСОБА_3

З урахуванням наведених обставин, суд зазначає, що відповідач був обізнаний про виставлений Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України рахунок на оплату витрат на проведення експертизи, а доводи відповідача про неотримання рахунку не підтверджені та не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.

Згідно з п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

Таким чином, є наявні в матеріалах справи описи вкладення та фіскальні чеки є належними доказами відправлення відповідачу рахунків та оплату та актів наданих послуг.

У відповідності до п. п. 94, 100, 101 Правил надання послуг поштового зв'язку, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв'язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил. Прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об'єкта поштового зв'язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти. Поштові відправлення з позначкою "Вручити особисто", адресовані фізичним особам, підлягають врученню особисто адресатам або особам, уповноваженим ними на це в установленому порядку. У разі коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.

Суд зазначає, що ні, умовами договору, ні нормами законодавства, на позивача не покладено обов'язку встановлювати чи отримання рахунків та оплату та актів здійснено від імені відповідача уповноваженою особою та окрім того, встановлювати таку особу.

В свою чергу, жодних доказів в підтвердження того, що рахунки та акти були отримані не уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДРІСКА ТУР", ОСОБА_3, відповідачем суду не надано.

Оскільки, в матеріалах справи наявні належні та достатні докази направлення позивачем відповідачу рахунків на оплати та актів наданих послуг, матеріали справи містять рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, в яких міститься відмітка про отримання представником відповідача відповідних поштових відправлень, за відсутності будь-яких доказів в спростування факту отримання від позивача поштових відправлень, суд прийшов до висновку про необґрунтованість доводів відповідача.

З урахуванням вище наведеного, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується направлення на адресу відповідача та отримання останнім рахунків на оплату №289 від 26.06.2017, №547 від 10.08.2017, №565 від 16.08.2017, №603 від 21.08.2017, №604 від 28.08.2017, №645 від 01.09.2017 та актів надання послуг №201 від 29.06.2017, №435 від 10.08.2017, №451 від 21.08.2017, №452 від 21.08.2017, №459 від 01.09.2017, №460 від 01.09.2017.

Зауважень щодо актів наданих послуг у строк встановлений пунктом 12 додатку №2 договору відповідачем надано не було.

Надані відповідачем зауваження вих. №16/04/2018 від 16.04.2018 до актів надання послуг (виконаних робіт) не приймаються судом як доказ наявності у відповідача заперечень щодо актів, оскільки зауваження направлені лише через сім місяців після направлення актів.

Враховуючи умови договору та додатку №2 договору, з огляду на відсутність зауважень, суд дійшов висновку, що зазначені акти прийняті з боку відповідача, а послуги відповідно надані без зауважень.

З приводу заперечень відповідача щодо дати зазначеного у рахунках на оплату додатку №2 до договору, то суд зазначає наступне.

Так, у рахунках на оплату 289 від 26.06.2017, №547 від 10.08.2017, №565 від 16.08.2017, №603 від 21.08.2017, №604 від 28.08.2017, №645 від 01.09.2017 підставою надання послуг зазначено договір №17/5-5.1, додаток №2 від 30.03.2017.

Заборгованість у даній справі виникла за додатком №2 від 05.05.2017 до договору №17/5-5.1. на виконання чартерних авіаційних перевезень від 03.03.2017.

Судом встановлено, що перелік послуг, номер основного договору, номер додаткової угоди визначені у рахунках повністю відповідають змісту додатку №2 від 05.05.2017 до договору №17/5-5.1. на виконання чартерних авіаційних перевезень від 03.03.2017.

З урахуванням наведеного, враховуючи наявність часткових оплат приймаючи до уваги пояснення позивача, що вказана в рахунках дата додатку №2 є опискою, а також, те, що інших додатків за номером 2 сторонами укладено не було, суд вважає заперечення відповідача необґрунтованими.

Щодо поданого до суду відповідачем висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби Безпеки України №58/7 від 14.09.2018, суд зазначає наступне.

Так, у відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Однак, висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби Безпеки України №58/7 від 14.09.2018, складений ні за замовленням відповідача, ні тим більше, не на підставі ухвали Господарського суду міста Києва, а тому вказаний висновок не приймається судом як належний та достатній доказ по справі.

Крім того, згідно із висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби Безпеки України №58/7 від 14.09.2018, вбачається, що на дослідження у вказаній експертизі були поставлені питання щодо здійснених ТОВ "ІДРІСКА ТУР" витрат за договором на виконання чартерних авіаційних перевезень № 17/5-5.1 від 03.03.2017, що не є предметом дослідження у даному спорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів, з цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Як підтверджено матеріалами справи, відповідач оплату вартості наданих позивачем послуг у повному обсязі та у строки передбачені договором не здійснив, у зв'язку із чим, заборгованість відповідача по додатку №2 від 05.05.2017 до договору №17/5-5.1. на виконання чартерних авіаційних перевезень від 03.03.2017 за перевезення (вартість рейсів), за гарантійний авансовий платіж та по витрат, що передбачені пунктом 6 додатку № 2 становить 2 053 312,17 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене вище, оскільки, невиконане зобов'язання за додатком №2 від 05.05.2017 до договору №17/5-5.1. на виконання чартерних авіаційних перевезень від 03.03.2017 у розмірі 2 053 312,17 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 2 053 312,17 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені у сумі 239703,10 грн., 3% річних у сумі 25314,81 грн. та інфляційних втрат у сумі 239703,10 грн.

В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В пункті 6.10 договору сторони погодили, що за несвоєчасне виконання оплати, замовник сплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення та інші штрафні санкції передбачені діючим законодавством України.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Нарахування пені, 3% річних здійснюється позивачем за період з 03.10.2017 по 02.03.2018 та нарахування інфляційних втрат - за період з 03.10.2017 по 31.01.2018, з урахуванням того, що рахунки про оплату отримані відповідачем 03.10.2017.

Здійснивши перерахунок пені, 3% річних, з урахуванням встановлених у додатку №2 строків оплати, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пеня у розмірі 237284,13 грн. та 3% річних у сумі 24977,28 грн., у зв'язку із чим, вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Сума інфляційних втрат у розмірі 92862,70 грн. є арифметично вірними, у зв'язку із чим вимоги у цій частині суд задовольняє повністю.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМУС ЕЙР".

З приводу заявленого відповідачем у відзиві клопотання про відстрочення виконання рішення на один рік з дня ухвалення рішення, суд зазначає наступне.

Наявність підстав для відстрочки виконання рішення обґрунтоване тим, що у позивача є невиконані зобов'язання перед відповідачем.

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

У відповідності до ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Зі змісту приписів статті 331 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що відстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується після набрання рішенням законної сили, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Враховуючи зазначене вище, оцінивши наведені відповідачем обґрунтування, суд дійшов висновку що наведені відповідачем обставини не свідчать про істотне ускладнення або неможливість виконання рішення у розумінні частини 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, доводи відповідача про наявність у позивача непогашених зобов'язань перед позивачем не свідчать про наявність підстав для звільнення відповідача від виконання господарського зобов'язання та відстрочення виконання рішення суду.

Враховуючи наведене, оскільки обставин, з якими стаття 331 Господарського процесуального кодексу України пов'язує можливість розстрочення виконання рішення господарського суду, відповідачем не надано, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду у даній справі.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДРІСКА ТУР" (04212, м. Київ, вулиця ЗОЇ ГАЙДАЙ, будинок 9/8, квартира 213, ідентифікаційний код 34578519) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМУС ЕЙР" (87547, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця КУПРІНА, будинок 10, ідентифікаційний код 25203037) заборгованість у розмірі 2053312,17 грн., пеню у розмірі 237284,13 грн., 3% річних у сумі 24977,28 грн., інфляційні втрати у сумі 92862,70 грн. та судовий збір у розмірі 36126,54 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 08.04.2019 .

Суддя О.В. Гулевець