Рішення

від 01.04.2019 по справі 911/212/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2019 р. Справа № 911/212/19

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., при секретарі судового засідання Литовці А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Авер-ТЕХ

до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Омега

про стягнення 12 743,36 грн.

за участю представників

позивача: Лященко В.В. - адвокат, угода про надання правової допомоги від 28.12.2018;

відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Авер-ТЕХ (далі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Омега (далі - відповідач) про стягнення 12 743,36 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.02.2019 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 25.02.2019.

Ухвалою суду від 25.02.2019 розгляд справи по суті відкладено на 11.03.2019.

11.03.2019 на електронну пошту суду від відповідача надійшов лист, в якому заявлено про відкладення розгляду справи та до якого долучено докази часткової оплати спірної заборгованості.

Ухвалою суду від 11.03.2019 розгляд справи по суті відкладено на 01.04.2019.

Присутній в судовому засіданні 01.04.2019 представник позивача обґрунтувала в усному порядку заявлені вимоги та просила суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач не забезпечив участі уповноваженого представника в судових засіданнях, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення копій ухвал на його адресу, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадках розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

01.04.2019, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, та об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

04.11.2016 товариство з обмеженою відповідальністю Авер-ТЕХ поставило, а товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Омега прийняло товар - Композитні панелі ECOBOND, col 3мм , на суму 23751,94 грн. на підставі видаткової накладної № АТ-11040440. Зазначена видаткова накладна підписана представниками сторін та скріплена їх печатками.

Для отримання вказаного у спірній накладній товару відповідачем видано довіреність № 083 від 04.11.2016 на ім'я директора Старостіна Івана Миколайовича.

Крім вказаного позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № АТ-66999 від 04.11.2016 на суму 23751,94 грн.

Позивач стверджує, що розрахунок за отриманий товар відповідачем проведено частково, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 12743,36 грн.

Судом встановлено та підтверджено з боку позивача, що відповідачем здійснено часткові оплати вартості отриманого товару згідно платіжних доручень: № 418 від 31.07.2017 на суму 5000,00 грн. № 475 від18.09.2017 на суму 3000,00 грн., № 553 від 17.11.2017 на суму 2000,00 грн. Проведення вказаних оплат також підтверджується з боку відповідача.

Разом з тим відповідач подав до суду копію платіжного доручення № 916 від 20.12.2018 про здійснення оплати на суму 2000,00 грн. за рахунком № АТ-66999 від 04.11.2016. При зверненні з позовом до суду зазначена оплата позивачем врахована не була.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки у спрощений спосіб, про що свідчить отримання відповідачем товару від позивача та підписання видаткової накладної, внаслідок чого у сторін виникають відповідні права та обов'язки, в тому числі зобов'язання з приводу поставки товару та його своєчасної і належної оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець повинен сплатити повну ціну переданого товару.

Оскільки обов'язок оплати отриманого покупцем товару у відповідності до ст. 692 Цивільного кодексу України, за загальним правилом обчислення строків (ст. 253 ЦК України) настав на наступний день після підписання спірної видаткової накладної, однак відповідач в добровільному порядку з позивачем повністю не розрахувався, станом на дату подання позову до суду у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 11751,94 грн. - різниця між вартістю поставленого товару та розміром часткової оплати.

Докази повної оплати товару, отриманого відповідачем за накладною № АТ-11040440 від 04.11.2016, у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 11751,94 грн., в решті позову слід відмовити, оскільки, як зазначено вище, до звернення позивача з позовом до суду - 20.12.2018 відповідачем здійснено часткову оплату за товар згідно рахунку № АТ-66999 від 04.11.2016 в сумі 2000,00 грн., що не враховано позивачем при зверненні до суду.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Омега (07100, Київська обл., м. Славутич, Бакинський Квартал, буд. 7, кв. 25, код ЄДРПОУ 20573991) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Авер-ТЕХ (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, буд. 13-Ж, код ЄДРПОУ 21665318) 11751 (одинадцять тисяч сімсот п'ятдесят одну) грн. 94 коп. заборгованості та 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.04.2019.

Суддя О.В. Щоткін