Рішення

від 01.04.2019 по справі 916/2902/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" квітня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2902/18

За позовом: Приватного підприємства Бізон-Тех 2006 (70605, Запорізька обл., Пологівський р-н, м. Пологи, вул. Лесі Українки, б. 162, кв. 11, код ЄДРПОУ - 34216986)

До відповідача: Селянського (фермерського) господарства Князь (66731, Одеська обл., Захарівський р-н, с. Йосипівка, вул. Шкільна, б. 44, код ЄДРПОУ - 30821616)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з ОСОБА_1

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - на підставі довіреності № 41/19 від 02.01.2019 р.;

Від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Приватне підприємство Бізон-Тех 2006 , звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства Князь про стягнення заборгованості у розмірі 234 838 грн. 84 коп., інфляційних втрат у розмірі 25 785 грн. 30 коп., штрафу у розмірі 46 9678 грн. 76 коп. та відсотків у розмірі 127 237 грн. 60 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02 січня 2019 р. відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04 березня 2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 916/2902/18 до розгляду по суті в засіданні суду.

У судових засіданнях щодо розгляду справи по суті представник позивача підтримує позовні вимоги, просить їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях по справі.

Відповідач - Селянське (фермерське) господарство Князь , визнає позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 117 419 грн. 00 коп., в частині інших позовних вимог заперечує в повному обсязі з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 18 лютого 2019 р. (вх. № 3290/19).

27 березня 2019 р. до суду надійшло клопотання відповідача у справі про закриття провадження у справі у зв'язку із оплатою заборгованості у сумі 234 838 грн. 84 коп., штрафу у розмірі 2 999 грн. 86 коп.

Крім того, 29 березня 2019р. від позивача у справі надійшло повідомлення про часткове погашення боргу, згідно якого позивач просив суд закрити провадження у справі у частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 234 838 грн. 84 коп., штрафу у розмірі 2 999 грн. 86 коп. на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.

03 квітня 2019 р., після проголошення судом вступної та резолютивної частини рішення, на електронну адресу Господарського суду Одеської області від відповідача надійшла заява (вх. № 6504/19 від 03.04.2019 р.) про розгляд справи № 916/2902/18 без участі представника відповідача на підставі наявних у справі матеріалів. Крім того, відповідач просив суд взяти до уваги те, що СФГ Кнізь є сільськогосподарським підприємством, діяльність якого пов'язана із врожайністю сільськогосподарських культур та залежить від сезонних робіт. Враховуючи погашення суми основного боргу у розмірі 234 838 грн. 84 коп., штрафу у розмірі 2 999 грн. 86 коп., відповідач просив в іншій частині позову відмовити, так як задоволення позовних вимог в повному обсязі призведе до повної фінансової неспроможності підприємства.

Позивач у справі зазначає, що 31 жовтня 2016 р. між Приватним підприємством Бізон-Тех 2006 (Постачальник) та Селянським (фермерським) господарством Князь (Покупець) укладено Договір № ПР-057, відповідно до п. 1.1 якого у порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором і Специфікаціями до нього, Постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупцю насіння для сівби, пестициди в препаративних формах (засоби захисту рослин) та мікродобрива (далі - товар), а Покупець зобов'язується приймати цей товар й оплачувати його.

Відповідно до п. 2.1 Договору найменування і асортимент товару, його кількість і ціна вказуються в Специфікаціях до Договору, що є невід'ємними його частинами.

Згідно п. 2.2 Договору сторонами може бути укладено як одну, так і більшу кількість Специфікацій до Договору. Кожна наступна Специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках цього Договору й не скасовує та не змінює попередні Специфікації ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не вказано в ній. Сторони в Специфікації можуть вказати про непоширення на неї певних умов Договору або застосування їх до певної Специфікації на умовах, вказаних у такій Специфікації. Тобто у випадку розходжень між умовами Договору і умовами певної Специфікації пріоритет мають умови такої Специфікації.

Як зазначає позивач, на виконання Договору поставки № ПР-057 від 31.10.2016 р. сторонами договору підписано наступні Специфікації на загальну суму 577 077 грн. 38 коп.: №1 від 31.10.2016 р. на загальну суму 66 000 грн. 00 коп. із кінцевою датою оплати 07.11.2016 р.; № 2 від 02.02.2017 р. на загальну суму 90 201 грн. 94 коп. із кінцевою датою оплати до 01.11.2017 р.; № 3 від 02.02.2017 р. на загальну суму 116 524 грн. 80 коп. із кінцевою датою оплати до 01.11.2017 р.; № 4 від 20.03.2017 р. на загальну суму 224 465 грн. 92 коп. із кінцевою датою оплати до 01.11.2017 р.; № 5 від 17.05.2017 р. на загальну суму 30 468 грн. 48 коп. із кінцевою датою оплати до 01.11.2017 р.; № 6 від 22.05.2017 р. на загальну суму 16 091 грн. 28 коп. із кінцевою датою оплати до 01.11.2017 р.; № 7 від 20.06.2017 р. на загальну суму 33 324 грн. 96 коп. із кінцевою датою оплати до 01.11.2017 р. Зазначеними специфікаціями визначено умови поставки (передачі) товару як ЕХW, склад Постачальника.

На виконання умов Договору, позивачем було здійснено поставку товару у відповідності до вищезазначених Специфікацій, про що складено та підписано сторонами видаткові накладні на загальну суму 577 077 грн. 38 коп., а саме: № ЗП1064 від 15.02.2017 р. на суму 44 000 грн. 00 коп.; № ЗП1301 від 27.02.2017 р. на суму 22 000 грн. 00 коп.; № ЗП2481 від 14.03.2017 р. на суму 90 201 грн. 94 коп.; № ЗП2483 від 14.03.2017 р. на суму 116 524 грн. 80 коп.; № ЗП7872 від 14.04.2017 р. на суму 224 465 грн. 92 коп.; № ЗП13143 від 19.05.2017 р. на суму 30 468 грн. 48 коп.; № ЗП13532 від 22.05.2017 р. на суму 16 091 грн. 28 коп.; № ЗП17212 від 20.06.2017 р. на суму 33 324 грн. 96 коп.

У відповідності до п. 6.1 Договору Покупець зобов'язується оплатити товар у встановлені Специфікаціями (договором) строки.

Також, відповідно до п. 5.1 Договору Покупець зобов'язується оплатити Постачальнику товар у строк, що вказаний в Специфікації. Якщо в Специфікації не вказано строк (термін) оплати товару, то такий товар оплачується Покупцем у день його отримання від Постачальника. Такий же строк оплати товару діє, якщо між Сторонами фактично відбулась поставка товару за накладною, але на такий товар не була підписана Специфікація і він попередньо не був оплачений Покупцем.

Однак, як зазначає позивач, відповідачем були порушені строки, встановлені в Специфікаціях для оплати поставленого товару, та станом на 18.12.2018 р. Селянським (фермерським) господарством Князь сплачено на користь Приватного підприємства Бізон-Тех 2006 лише 342 238 грн. 54 коп., у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 234 838 грн. 84 коп.

Несплату відповідачем вартості поставленого товару за Договором поставки № ПР-057 від 31.10.2016 р. позивач вважає порушень своїх прав та інтересів, у зв'язку з чим Приватне підприємство Бізон-Тех 2006 звернулося до суду з вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 234 838 грн. 84 коп. за Договором поставки № ПР-057 від 31.10.2016 р.

Враховуючи погашення даної заборгованості відповідачем в ході розгляду справи, в судовому розгляді справи по суті у цій частині позовних вимог представник позивача просить суд провадження у справі закрити за відсутністю предмету спору.

При цьому, позивач зауважив, що неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № ПР-057 від 31.10.2016 р. мало місце, у зв'язку зі чим наявні підстави для застосування до відповідача відповідних санкцій, передбачених умовами Договору та положеннями законодавства.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 7.1.3 Договору за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором понад 20 (двадцять) календарних днів Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10 (десяти) % від суми грошового зобов'язання, простроченої понад 20 (двадцять) календарних днів, а за прострочення їх виконання понад 40 (сорок) календарних днів Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20 (двадцяти) % від суми грошового зобов'язання, простроченої понад 40 (сорок) календарних днів. Покупець сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів виходячи із загального строку прострочення певної суми грошового зобов'язання. Штрафи на суму простроченої попередньої оплати, авансового платежу, якщо товар не був отриманий Покупцем, не нараховуються.

З урахуванням неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором, на підставі п. 7.1.3 Договору позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 46 967 грн. 76 коп. Але, з урахуванням оплати відповідачем в ході розгляду справи штрафу у розмірі 2 999 грн. 86 коп., позивач просить суд стягнути з Селянського (фермерського) господарства Князь штраф у розмірі 43 967 грн. 90 коп. .

Крім того, позивач посилається на п. 7.2.3 Договору, відповідно до якого в разі прострочення виконання грошових зобов'язань за цим Договором Покупець зобов'язується замість трьох процентів річних, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, сплатити Постачальнику 48 процентів річних від простроченої суми за весь час її прострочення. У періоди, в яких подвійна облікова ставка Національного банку України буде перевищувати сорок вісім процентів річних, Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику проценти за ставкою (в розмірі), що дорівнює подвійній обліковій ставці Національного банку України, що діяла в такий період. У будь-якому випадку розмір процентів, що сплачуються Покупцем Постачальнику, не може бути менший за сорок вісім процентів річних від простроченої суми за весь час її прострочення. Проценти на суму простроченої попередньої оплати, авансового платежу, якщо товар не був отриманий Покупцем, не нараховуються.

За таких обставин, керуючись п. 7.2.3 Договору позивач нарахував відповідачу 48 % річних за період з 02.11.2017 р. по 18.12.2018 р. у розмірі 127 237 грн. 60 коп., які також просить суд стягнути з Селянського (фермерського) господарства Князь .

Позивач також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищенаведеної норми законодавства позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати за період з листопада 2017 р. по листопада 2018 р. у розмірі 25 785 грн. 30 коп., які просить стягнути з відповідача.

В обґрунтування позову Приватне підприємство Бізон-Тех 2006 зазначає, що відповідно до положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Крім того, позивач посилається на положення ст. 193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загально-господарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Також, позивач зауважує, що відповідно до положень ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 18 лютого 2019 р. (вх. № 3290/19), визнає що 31 жовтня 2016 р. між Приватним підприємством Бізон-Тех 2006 та Селянським (фермерським) господарством Князь укладено Договір поставки № ПР-057, на виконання якого позивачем поставлявся відповідачу товар згідно Специфікацій. Однак, як зазначає відповідач, позивачем були порушені вимоги п. 3.1 Договору, відповідно до якого якість насіння повинна відповідати діючому на момент поставки державному стандарту України, який встановлює вимоги до його якості, і підтверджується сертифікатом на насіння, копія якого надається Покупцю.

Як зазначає відповідач, після здійснення у 2017 р. засіву насіння, що були поставлені позивачем на виконання умов Договору поставки № ПР-057від 31.10.2016 р., Селянським (фермерським) господарством Князь було виявлено, що це насіння було неналежної якості, у зв'язку з чим останнім було понесено збитки. На підставі вищевикладеного, Селянське (фермерське) господарство Князь визнає позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 117 419 грн. 00 коп., що становить 50 % від заявленої позивачем суми основної заборгованості.

Крім того, відповідач зазначав, що Приватним підприємством Бізон-Тех 2006 були порушені строки поставки товару за Договором поставки № ПР-057 від 31.10.2016 р., у зв'язку з чим відповідач не мав змоги перевірити на якість насіння з метою здіснення сівби за графіком.

Відповідач також заперечує проти нарахування інфляційних втрат,посилаючись на те, що при здійсненні закупівлі насіння останній був впевнений, що закупівля насіння здійснювалося за ціною, де курс долара США був вказаний у кожній специфікації.

При цьому, в ході розгляду справи відповідачем було погашено заявлену позивачем суму заборгованості у розмірі 234 838 грн., та сплачено штраф у розмірі 2 999 грн. 86 коп., що підтверджується наданим до матеріалів справи платіжним дорученням № 25 від 22.03.2019 р. на суму 241 361 грн. 28 коп.

Розглянув матеріали справи, на підставі пояснень представника позивача, судом встановлено, що 31 жовтня 2016 р. між Приватним підприємством Бізон-Тех 2006 (Постачальник) та Селянським (фермерським) господарством Князь (Покупець) укладено Договір поставки № ПР-057, відповідно до п. 1.1 якого у порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором і Специфікаціями до нього, Постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупцю насіння для сівби, пестициди в препаративних формах (засоби захисту рослин) та мікродобрива (далі - товар), а Покупець зобов'язується приймати цей товар й оплачувати його.

Зазначений договір за своєю правовою природою є договором поставки, адже, відповідно до положень ч.ч.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 8.1 Договору, він є укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до кінця року, в якому він був укладений. Усі поставки Постачальником Покупцю товару з момент укладення цього Договору і до кінця року, в якому був укладений цей Договір, а також порядок їх оплати, регулюється цим Договором. Якщо в наступних роках сторони не укладуть новий договір поставки товару, але фактично Постачальником будуть здійснюватися поставки товару Покупцю, то цей Договір продовжуватиме діяти та регулювати умови таких поставок між сторонами і в наступних роках аж до дати укладання ними нового договору поставки товару.

Відповідно до п. 2.1 Договору найменування й асортимент товару, його кількість і ціна вказуються в Специфікаціях до Договору, що є невід'ємними його частинами.

Згідно п. 2.2 Договору сторонами може бути укладено як одну, так і більшу кількість Специфікацій до Договору. Кожна наступна Специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках цього договору й не скасовує та не змінює попередні Специфікації ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не вказано в ній. Сторони в Специфікації можуть вказати про непоширення на неї певних умов договору або застосування їх до певної Специфікації на умовах, вказаних у такій Специфікації. Тобто у випадку розходжень між умовами договору і умовами певної Специфікації пріоритет мають умови такої Специфікації.

Відповідно до п. 4.1 Договору поставка товару здійснюється на умовах: ЕХW, склад Постачальника, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна, 2 (два), якщо інше не буде визначено у відповідній Специфікації. Вказана умова поставки передбачає вибірку (самовивіз) товару Покупцем зі складу Постачальника у строк (термін) поставки товару, що визначений у відповідній Специфікації, автомобільним транспортом за свій рахунок. Адреса складу може змінюватися Постачальником, про що він повинен завчасно повідомити Покупця. Покупець повинен письмово повідомити Постачальника не менші ніж за 2 (два) дні про подачу автотранспорту під завантаження. Завантаження товару в неробочі дні може здійснюватися за згодою Постачальника. Пунктом 4.2 Договору передбачено, що якщо сторони в Специфікації визначили умови поставки товару, які передбачають доставку товару на склад Покупця, то Покупець зобов'язується завчасно письмово повідомити Постачальника про адресу складу Покупця (місце поставки), якщо він не зазначений в Специфікації, а Постачальник за свій рахунок зобов'язується доставити товар в місце поставки і передати його там Покупцю. Право власності на товар від Постачальника до Покупця переходить у місці поставки в момент передачі товару Покупцю. До цього моменту (у т.ч. під час перевезення товару) власником товару залишається Постачальник. Покупець зобов'язується розвантажувати товар своїми силами та за свій рахунок одразу після прибуття транспорту в місце поставки, не допускаючи його простою. Товар може доставлятися Покупцю перевізником, достроково, а також партіями в кількості, визначеній Постачальником на свій розсуд, при цьому Постачальник повинен поставити всю кількість товару за відповідною специфікацією до граничної дати поставки. Усі базиси поставок розуміються сторонами згідно з правилами Інкотермс у редакції 2010 року враховуючи застереження в цьому договорі.

Відповідно до п. 4.3 Договору строк (термін) поставки товару вказується в Специфікаціях. Якщо їх не вказано, то товар постачається Покупцю за його письмовими заявками по мірі необхідності Покупця в ньому, але не пізніше 30 календарних днів з моменту одержання Постачальником заявки про поставку товару.

Згідно п. 4.4 Договору Постачальник зобов'язується поставити (передати) Покупцю товар у строки. Зумовлені сторонами, тальки за умови надходження на поточний рахунок Постачальника у строки визначені в специфікації, повністю суми попередньої оплати або авансових платежів, якщо такі умови були передбачені у відповідній специфікації, разом із сумою індексації ціни товару. Під попередньою оплатою, авансом, авансовим платежем сторони розуміють платіж, що повинен бути здійсненим Покупцем і отриманий Постачальником до моменту передачі Покупцю товару Постачальник має право поставити Покупцю товар і до отримання від нього попередньої оплати або авансових платежів, і такі дії Постачальника не є порушенням ним зобов'язань за цим Договором.

Відповідно до матеріалів справи, на виконання Договору поставки № ПР-057 від 31.10.2016 р. сторонами за Договором підписано наступні Специфікації на загальну суму 577 077 грн. 38 коп., а саме: №1 від 31.10.2016 р. на загальну суму 66 000 грн. 00 коп. із кінцевою датою оплати до 07.11.2016 р. та датою поставки не пізніше 30.03.2017 р.; № 2 від 02.02.2017 р. на загальну суму 90 201 грн. 94 коп. із кінцевою датою оплати до 01.11.2017 р. та датою поставки не пізніше 30.03.2017 р.; № 3 від 02.02.2017 р. на загальну суму 116 524 грн. 80 коп. із кінцевою датою оплати до 01.11.2017 р. та датою поставки не пізніше 30.03.2017 р.; № 4 від 20.03.2017 р. на загальну суму 224 465 грн. 92 коп. із кінцевою датою оплати до 01.11.2017 р. та датою поставки не пізніше 20.04.2017 р.; № 5 від 17.05.2017 р. на загальну суму 30 468 грн. 48 коп. із кінцевою датою оплати до 01.11.2017 р. та датою поставки не пізніше 20.05.2017 р.; № 6 від 22.05.2017 р. на загальну суму 16 091 грн. 28 коп. із кінцевою датою оплати до 01.11.2017 р. та датою поставки не пізніше 25.05.2017 р.; № 7 від 20.06.2017 р. на загальну суму 33 324 грн. 96 коп. із кінцевою датою оплати до 01.11.2017 р. та датою поставки не пізніше 20.06.2017 р. Зазначеними Специфікаціями визначено умови поставки (передачі) товару як ЕХW, склад Постачальника.

В подальшому, позивачем було здійснено поставку товару у відповідності до вищезазначених Специфікацій, про що складено та підписано сторонами видаткові накладні на загальну суму 577 077 грн. 38 коп.: № ЗП1064 від 15.02.2017 р. на суму 44 000 грн. 00 коп.; № ЗП1301 від 27.02.2017 р. на суму 22 000 грн. 00 коп.; № ЗП2481 від 14.03.2017 р. на суму 90 201 грн. 94 коп.; № ЗП2483 від 14.03.2017 р. на суму 116 524 грн. 80 коп.; № ЗП7872 від 14.04.2017 р. на суму 224 465 грн. 92 коп.; № ЗП13143 від 19.05.2017 р. на суму 30 468 грн. 48 коп.; № ЗП13532 від 22.05.2017 р. на суму 16 091 грн. 28 коп.; № ЗП17212 від 20.06.2017 р. на суму 33 324 грн. 96 коп.

У відповідності до п. 6.1 Договору Покупець зобов'язується оплатити товар у встановлені специфікаціями (договором) строки. Відповідно до п. 5.1 Договору Покупець зобов'язується оплатити Постачальнику товар у строк, що вказаний в Специфікації. Якщо в Специфікації не вказано строк (термін) оплати товару, то такий товар оплачується Покупцем у день його отримання від Постачальника. Такий же строк оплати товару діє, якщо між Сторонами фактично відбулась поставка товару за накладною, але на такий товар не була підписана Специфікація і він попередньо не був оплачений Покупцем.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що у визначені Договором строки відповідач не сплатив в повному обсязі вартість поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 234 838 грн. 84 коп., яку ним було погашено лише в ході розгляду справи.

Згідно п. 7.1.3 договору за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим Договором понад 20 (двадцять) календарних днів Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10 (десяти) % від суми грошового зобов'язання, простроченої понад 20 (двадцять) календарних днів, а за прострочення їх виконання понад 40 (сорок) календарних днів Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20 (двадцяти) % від суми грошового зобов'язання, простроченої понад 40 (сорок) календарних днів. Покупець сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів виходячи із загального строку прострочення певної суми грошового зобов'язання. Штрафи на суму простроченої попередньої оплати, авансового платежу, якщо товар не був отриманий Покупцем, не нараховуються.

Розглянув матеріали справи, судом встановлено, що відповідачем було порушено строки оплати вартості товару, встановлені у Специфікаціях, понад 40 днів, у зв'язку з чим, на думку суду є правомірним вимога позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 46 967 грн. 76 коп. Але, враховуючи оплату відповідачем в ході розгляду справи штрафу у розмірі 2 999 грн. 86 коп., стягненню підлягає лише штраф у розмірі 43 967 грн. 90 коп.

Крім того, відповідно до п. 7.2.3 Договору в разі прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором Покупець зобов'язується замість трьох процентів річних, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, сплатити Постачальнику 48 процентів річних від простроченої суми за весь час її прострочення. У періоди, в яких подвійна облікова ставка Національного банку України буде перевищувати сорок вісім процентів річних, Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику проценти за ставкою (в розмірі), що дорівнює подвійній обліковій ставці Національного банку України, що діяла в такий період. У будь-якому випадку розмір процентів, що сплачуються Покупцем Постачальнику, не може бути менший за сорок вісім процентів річних від простроченої суми за весь час її прострочення. Проценти на суму простроченої попередньої оплати, авансового платежу, якщо товар не був отриманий Покупцем, не нараховуються.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищенаведеного, на думку суду, позивач правомірно нарахував відповідачу 48 % річних за період з 02.11.2017 р. по 18.12.2018 р. у розмірі 127 237 грн. 60 коп. та інфляційні втрати з листопада 2017 р. по листопад 2018 р. у розмірі 25 785 грн. 30 коп.

Як вже зазначалося судом, 29 березня 2019 р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшло повідомлення (вх. № 6133/19 від 29.03.2019 р.) про погашення Селянським (фермерським) господарством Князь боргу у розмірі 234 838 грн. 84 коп. за Договором поставки № ПР-057 від 31.10.2016 р.; сплату 2 999 грн. 86 коп. штрафу та 3 522 грн. 58 коп. у вигляді компенсації витрат позивача на судовий збір за подачу позову до Господарського суду Одеської області, у зв'язку з чим позивач просив суд закрити провадження у справі в частині стягнення з Селянського (фермерського) господарства Князь основного боргу у розмірі 234 838 грн. 84 коп., штрафу у розмірі 2 999 грн. 86 коп. та не покладати на відповідача обов'язок зі сплати на користь позивача суми сплаченого судового збору у розмірі 3 522 грн. 58 коп.

У відповідності до ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо:1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу; 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідачем в ході розгляду справи судом сплачено 234 838 грн. 84 коп. основного боргу за Договором поставки № ПР-057 від 31.10.2016 р. та 2 999 грн. 86 коп. штрафу, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу у розмірі 234 838 грн. 84 коп. та штрафу у розмірі 2 999 грн. 86 коп.

Крім того, судом не покладатиметься на відповідача обов'язок зі сплати на користь позивача суми сплаченого судового збору у розмірі 3 522 грн. 58 коп.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 231, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині позовних вимог Приватного підприємства Бізон-Тех 2006 щодо стягнення з Селянського (фермерського) господарства Князь основного боргу у розмірі 234 838 грн. 84 коп. та штрафу у розмірі 2 999 грн. 86 коп. закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

2. Позовну заяву Приватного підприємства Бізон-Тех 2006 до Селянського (фермерського) господарства Князь в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 25 785 грн. 30 коп., штрафу у розмірі 43 967 грн. грн. 90 коп., процентів у розмірі 127 237 грн. 60 коп. - задовольнити.

3. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Князь (66731, Одеська обл., Захарівський р-н, с. Йосипівка, вул. Шкільна, б. 44, код ЄДРПОУ - 30821616) на користь Приватного підприємства Бізон-Тех 2006 (70605, Запорізька обл., Пологівський р-н, м. Пологи, вул. Лесі Українки, б. 162, кв. 11, код ЄДРПОУ - 34216986) інфляційні втрати у розмірі 25 785 грн. 30 коп., штраф у розмірі 43 967 грн. грн. 90 коп., проценти у розмірі 127 237 грн. 60 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 999 грн. 86 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Повне рішення складено 10 квітня 2019 р.

Суддя Н.В. Рога