Рішення

від 08.04.2019 по справі 910/77/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 08.04.2019Справа №  910/77/19 За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пушкін-Парк" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення 36372,24 грн. Суддя Пінчук В.І. Представники сторін: без виклику сторін Обставини справи: Позивач – Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пушкін-Парк" звернувся до суду з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення 36372,24 грн. передоплати за договорами на постачання теплової енергії у гарячій воді №8604076 (для потреб нежитлових приміщень у будинку) та №8604075 (для потреб квартир у будинку) від 01.10.2010 р. відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.02.2019 р. відкрите провадження у справі №910/77/19, враховуючи ціну позову та категорію спору, а також враховуючи відсутність клопотання про розгляд справи з викликом сторін, судом було вирішене питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також ухвалою були встановлені строки для подання сторонами заяв, клопотань, відзиву та заперечень на відзив. 01.03.2019 р.  через канцелярію суду представником відповідача був поданий відзив на позовну заяву. У вказаному відзиві відповідач проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволені позову відмовити посилаючись на те, що позивач обрав невірний спосіб захисту своїх порушених прав і що останній повинен був звернутись з позовом на підставі ст. 693 ЦК України, а також вказує на те, що позивач не довів належними первинними бухгалтерськими доказами здійснення попередньої оплати по договору. Також у вказаному відзиві відповідач зазначає про те, що на момент звернення позивача з позовом договори вважаються пролонгованими і діють. 25.03.2019 р. на адресу суду від позивача надійшло заперечення на відзив на позовну заяву, в якому останній спростовує твердження відповідача, на підтвердження чого надає до суду належним чином засвідчені копії усіх первинних бухгалтерських документів за 2017-2018 опалювальний період. Крім того, позивач у запереченнях також вказує на те, що відповідно до рішення Київської міської ради №517/4581 від 24.04.2018 р. відповідач починаючи з 01.05.2018 р. припинив діяльність у сфері теплопостачання, у зв'язку із чим був позбавлений можливості надавати послуги з постачання теплової енергії, а тому пролонгація договорів не відбулася. Відповідно до  ч. 5 ст. 252  ГПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами. Дослідивши матеріали справи, суд –                                                    В С Т А Н О В И В: 01.10.2010 р. між позивачем (абонентом) та відповідачем (енергопостачальною організацією) були укладені договори №8604076  та №8604075  на постачання теплової енергії у гарячій воді, як для потреб нежитлових приміщень, так і для потреб квартир у будинку по вул. Молдавська, 2 у м. Києві. Предметом вказаних договорів є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим договором. При виконанні умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими органом виконавчої влади, що здійснює державне регулювання у сфері теплопостачання – Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг ( Закон України від 09.07.2010 р. № 2479 – VI ), Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України ( п. 2.1 договорів  8604076  та №8604075). Відповідно до умов вказаних договорів відповідач зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляції – в період опалювального сезону, гарячого водопостачання – протягом року, в кількості та в обсягах передбачених умовами договору. Згідно п. 2.3.1 договору №8604075 від 01.10.2010 р. відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. Пунктом 2.3.2 договору №8604076 передбачений обов'язок Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пушкін-Парк" виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору. Відповідно до п. 8.1 договору №8604076 договір цей набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2011 р. Відповідно до п. 4.1 договору №8604075 цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2011 р. Договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. (п. 8.4 договору №8604076 та п. 4.3 договору№8604075). Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що договір кожного року пролонгувався на новий термін і був розірваний лише у 2018 р. у зв'язку із припиненням дії угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 р., що укладений між Київською міською державною адміністрацією та публічним акціонерним товариством  “Київенерго” на підставі рішення Київської міської ради №517/4581 від 24.04.2018 р. Відповідно до вказаного рішення майно комунальної власності територіальної громади м. Києва закріплене на праві господарського відання за Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської державної адміністрації "Київтеплоенерго". Таким чином, як стверджує позивач, з 01.05.2018 р. ПАТ "Київенерго" припинило діяльність у сфері теплопостачання. Після припинення дії договорів №8604076, №8604075залишилась переплата за тепло в розмірі 36372,24 грн., яка є попередньою оплатою за постачання тепла і яка не була фактично використана у зв'язку із   припиненням договорів. Згідно акту звіряння розрахунків за теплову енергію та фактичних обсягів спожитого тепла залишок авансових коштів позивача по договору №8604076 від 01.10.2010 р. станом на 01.11.2018 р. становить 9977,93 грн. Згідно акту звіряння розрахунків за теплову енергію та фактичних обсягів спожитого тепла залишок авансових коштів позивача по договору №8604075 від 01.10.2010 р. станом на 01.11.2018 р. становить 26394,31 грн. Позивач звернувся до відповідача з листами №2018-23/09-4 від 26.09.2018 р. та №2018/14-11 від 14.11.2018 р.  з вимогою повернути кошти в розмірі 9977,93 грн. та 26394,31 грн. Не отримавши відповіді від ПАТ "Київенерго" позивач звернувся до останнього з претензіями про сплату зазначених коштів. Натомість, вказані листи та претензії залишені відповідачем без відповіді та без задоволення. Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов‘язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання ). ( ст. 610 ЦК України ). Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. ( ст. 525 ЦК України ).    Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до   ст. 86 Господарського процесуального кодексу України   суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Твердження представника відповідача про те, що позивачем невірно обраний спосіб захисту своїх порушених прав судом до уваги не приймається, оскільки правовідносини між сторонами виникли на підставі договорів №8604076  та №8604075  від 01.10.2010 р., і на підставі яких відповідач поставляв позивачу теплову енергію, а останній в рамках цього договору здійснював попередню оплату за вказану теплову енергію, а тому позивачем обраний вірний спосіб захисту, оскільки вказані відносини є відносинами зобов'язального характеру. Також, доводи відповідача, викладені у письмовому відзиві з приводу того, що договір вважається пролонгованим на наступний рік у зв'язку з відсутністю угоди про його припинення, до уваги судом не приймаються, оскільки з 01.05.2018 ПАТ «Київенерго» позбавлене права на провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв`язку з чим у останнього фактично відсутня можливість в подальшому надавати зазначені послуги за договорами №8604076  та №8604075  від 01.10.2010 р. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем до суду надані належні докази попередньої оплати у вигляді первинних бухгалтерських документів, на відсутність яких посилався у відзиві на позовну заяву відповідач. За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню. З урахуванням викладеного, керуючись ст. 129, ст. ст. 232, 233, ст.ст. 236 - 238, ст. 240 ГПК України, суд, - В И Р І Ш И В: Позов задовольнити. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Київенерго" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, код 00131305) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пушкін-Парк" (03057, м. Київ, вул. Молдавська, буд. 2, код 37202489) 36372 (тридцять шість тисяч триста сімдесят дві) грн. 24 коп. переплати та 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.           Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.           Суддя                                                                                           В.І.Пінчук