ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2019 року, м. Херсон, справа № 923/94/19
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу
за позовом Приватного підприємства Дукат-Агро
до Фермерського господарства Агроспектр
про стягнення 173 228,32 грн,
за участю:
секретаря судового засідання Бєлової О.С.,
представників сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - ОСОБА_1,
у с т а н о в и в:
Дії, аргументи та докази позивача
07.02.2019 Приватне підприємство Дукат-Агро звернулося з позовом до Фермерського господарства Агроспектр про стягнення 199 755,81 грн, з яких: 75 000 грн основної заборгованості, 14 604 грн інфляційних, 40 167,13 грн річних, 50 465,59 грн пені, 15 000 штрафу та 5 362,39 грн проіндексованої суми заборгованості; які ґрунтуються на невиконанні умов договору купівлі-продажу № 51 від 08.06.2017.
Заявою від 14.03.2019 позивач зменшив загальну суму стягнення, але збільшив період нарахування, у зв'язку просить суд стягнути 173 228,32 грн, з яких: 50 000 грн основної заборгованості, 15 729 грн інфляційних, 41 845,21 грн річних, 52 882,02 грн пені, 10 000 штрафу та 2 772,09 грн проіндексованої суми заборгованості.
У якості обґрунтування власної позиції, позивач вказав, що на підставі договору купівлі-продажу № 51 від 08.06.2017 реалізував відповідачу за накладною № 90 від 13.06.2017 засоби захисту рослин на загальну суму 108 000 грн, проте відповідач своєчасно вартість отриманого товару не сплатив, у зв'язку з чим заборгував 50 000 грн. У зв'язку з несвоєчасною оплатою ним нараховано за умовами договору та діючим законодавством до сплати відповідачу також 15 729 грн інфляційних, 41 845,21 грн річних, 52 882,02 грн пені, 10 000 штрафу та 2 772,09 грн проіндексованої суми заборгованості.
З метою підтвердження заявлених вимог, позивач надав та послався на наступні докази:
- договір купівлі-продажу № 51 від 08.06.2017 з додатком № 1,
- видаткову накладну № 90 від 13.06.2017,
- акти звірок взаєморозрахунків,
- довіреність № 23 від 01.06.2017,
- рахунок на оплату № 122 від 08.06.2017,
- товарно-транспортну накладну № Р90 від 13.06.2017, претензію № 14 від 23.11.2017,
- платіжне доручення № 70 від 19.02.2019
Дії та аргументи відповідача
Представник відповідача у судовому засіданні вказала на визнання позову у частині основної заборгованості, проте письмового відзиву на позов відповідачем не надано.
Процесуальні дії та рішення суду
Ухвалою суду від 12.02.2019 суд відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та підготовче засідання призначив на 19.03.2019. Цією ж ухвалою відповідачу був встановлений строк (13.03.2019) надати відзив на позов, а позивачу строк (18.03.2019) - відповідь на відзив, проте у вказаний час відповідач відзив на позов не надав. Вказана ухвала направлена відповідачу за його адресою у той же день та отримана ним 16.02.2019. Таким чином судом вжиті належні заходи щодо повідомлення відповідача про заявлений до нього позов та судовий його розгляд.
Безпосередньо підготовче провадження проведене у підготовчому засіданні 19.03.2019, а розгляд справи по суті 09.04.2019.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подавши клопотання про розгляд справи без його участі. Це клопотання судом задоволене, у зв'язку з чим суд розгляд справи проведений без участі позивача.
У судовому засіданні представником відповідача заявлене клопотання про оголошення перерви з метою надання часу для врегулювання спору у добровільному порядку шляхом примирення. Це клопотання судом відхилене через недоведеність відповідними доказами про наявність дій щодо примирення.
При вирішенні питання порядку подачі доказів з метою їх подальшої оцінки при винесенні даного рішення, суд зазначає, що позивачем та відповідачем дотримані вимоги частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України щодо подачі доказів, а тому названі вище письмові докази прийняті судом до розгляду.
Установлені судом обставини
08.06.2017 між Приватним підприємством Дукат-Агро , виступаючим у якості продавця та Фермерським господарством Агроспектр , як покупцем, укладений договір купівлі-продажу № 51.
Основними умовами цього договору, які впливають на взаємовідносини сторін щодо наявного між ними спору, є наступні:
- Продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин … (пункт 1.1.),
- Конкретний асортимент, кількість та ціна товару на кожну окрему партію зазначається у додатках та/або накладних на передачу товару … (пункт 3.1.),
- Ціна товару встановлена по домовленості сторін, а сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті - долар США та встановлюють, що протягом дії договору грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті у гривні згідно розділу 4 цього договору. Сума у гривні, що підлягає сплаті покупцем на виконання ним зобов'язань по договору, визначається шляхом множення вартості товару в доларах США на комерційний курс гривні до долару США, який буде встановлений міжбанківським валютним курсом продажу долара США до гривні … на момент виставлення рахунку продавцем. … В разі, якщо курс міжбанку гривні змінився, продавець виставляє покупцю новий рахунок з урахуванням встановленого міжбанком курсу гривні до долару США (пункт 3.2.),
- Оплата повинна бути здійснена покупцем … протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку … (пункт 4.2.),
- У випадку порушення термінів або умов оплати поставленої продукції покупець зобов'язаний на вимогу продавця сплатити пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення, а також проценти на суму прострочення згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі 25% річних … (пункт 7.3.),
- Сторони домовились, що стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за даним договором не припиняється строком, визначеним п. 6 статті 232 Господарського кодексу України, і здійснюється до моменту повного розрахунку … (пункт 7.5.),
- У разі порушення строків оплати більше ніж на 30 календарних днів покупець крім пені, передбаченої пунктом 7.3., договору зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 20 % від суми несвоєчасно оплаченого товару (пункт 7.6.).
На виконання умов договору позивач 08.06.2017 виставив відповідачу рахунок для оплати на загальну суму 108 000 грн, а у подальшому за накладною № 90 від 13.06.2017 та товарно-транспортною накладною № Р90 від 13.06.2017 поставив відповідачу, який діяв через свого представника за довіреністю № 23 від 01.06.2017, товар на загальну суму 108 000 грн.
Проте, за обрахунками позивача, відповідачем станом на час розгляду справи в суді вартість отриманого товару сплатив частково у сумі 58 000 грн, у зв'язку з чим несплаченою сумою є 50 000 грн.
Власну суму заборгованості відповідач взнавав у складених між сторонами актах взаємозвірок станом на 31.12.2017 та 31.08.2018.
Отже, за вказаних обставин та доказів позивач підтвердив наявність договірних відносин з відповідачем щодо продажу товару, його вартість, а також несплачену суму заборгованості станом на час розгляду справи в суді, яка складає 50 000 грн.
Через невиконання умов договору позивачем нараховані також відповідачу 15 729 грн інфляційних за період з 01.07.2017 по 01.02.2019, 41 845,21 грн річних за період з 01.07.2017 по 12.03.2019, 52 882,02 грн пені за період з 01.07.2017 по 19.02.2019, 10 000 штрафу та 2 772,09 грн проіндексованої суми заборгованості.
Оцінка суду установлених обставин та положень законодавства
Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов'язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов'язань (майново-господарських зобов'язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір купівлі-продажу.
Зокрема, згідно з приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає …майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає … майно (товар) і зобов'язується сплатити за нього певну грошову суму .
Водночас, відповідно до частини 1 статті 692 того ж Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором не встановлений інший строк оплати.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов'язань, за якими: Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1); Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7).
Підсумовуючи наведені правові положення, суд зазначає, що за договором купівлі-продажу покупець зобов'язаний сплатити вартість отриманого товару у встановлений договором строк.
У даному випадку відповідач не сплатив 50 000 грн, а тому порушив взяті на себе зобов'язання.
Щодо відповідальності за невиконання зобов'язань
Вирішуючи правомірність нарахованих та заявлених до стягнення сум пені та штрафу, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.
Безпосередньо правові наслідки порушення грошових зобов'язань передбачені приписами статей 230-237 ГК України та статей 549 - 552, 611 ЦК України.
Так, згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В статті 549 ЦК України конкретизовано визначення таких штрафних санкцій, а саме штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина 2), пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3).
Разом з тим, у відповідності до приписів частини 2 статті 551 того ж Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Таким чином, неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов'язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов'язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов'язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.
За приписом статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.
При цьому за частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, в пунктах 7.3. та 7.6. договору сторони встановили можливість застосування неустойки у випадку невиконання та неналежного виконання покупцем зобов'язань по договору відповідно у розмірах: пені - в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення платежу за весь період прострочення; штрафу - в розмірі 20 % від суми заборгованості у разі порушення строку оплати більше ніж на 30 календарних днів. При цьому у пункт 7.5. договору сторонами встановлений інший строк можливого нарахування пені, який не обмежений шестимісячним строком.
Отже нарахування позивачем 52 882,02 грн пені за період з 01.07.2017 по 19.02.2019 та 10 000 штрафу, який нарахований виходячи з розрахунку: 50 000 грн х 20 % = 10 000 грн; є правомірним.
Щодо відповідальності за невиконання грошового зобов'язання
У відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .
Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, відповідач, порушивши грошове зобов'язання, повинен, за вказаних правових приписів та договірних умов, сплатити позивачу 15 729 грн інфляційних за період з 01.07.2017 по 01.02.2019 та 41 845,21 грн річних за період з 01.07.2017 по 12.03.2019, розрахунок яких судом перевірений та він є правомірним. При цьому суд враховує, що пунктом 7.3. договору сторонами визначений збільшений розмір річних, який складає 25 %.
Щодо нарахування індексації у зв'язку зі зміною курсу валют
У здійсненому позивачем розрахунку заборгованості ним нараховано 2 772,09 грн проіндексованої суми заборгованості, яка пов'язана зі зміною курсу гривні по відношенню до долара США у відповідності до умов пункту 3.2. договору.
Проте, суд зазначає, що у названому пункті 3.2. договору сторонами обумовлена необхідність виставлення позивачем відповідачу нового рахунку у разі, якщо курс міжбанку гривні змінився по відношенню до долара США.
Водночас, позивачем не доведено виставлення відповідачу зміненого рахунку, в якому була б відображена збільшена сума вартості товару, а тому нарахування цієї суми є безпідставним.
Висновки суду з предмету судового розгляду
На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати відповідачем 50 000 грн основної заборгованості, 15 729 грн інфляційних, 41 845,21 грн річних, 52 882,02 грн пені та 10 000 штрафу у добровільному порядку, доведеністю позивачем власних вимог, не спростування їх відповідачем, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у цих сумах. Натомість вимоги про стягнення 2 772,09 грн проіндексованої суми заборгованості задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат
Судовими витратами у даній справі є витрати позивача на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 1250 від 05.02.2019 у сумі 3 008,98 грн.
Зокрема, у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається у разі зменшення розміру позовних вимог.
У даному випадку позивач зменшив суму позовних вимог зі стягнення 199 755,81 грн, з якої було сплачено 3 008,98 грн судового збору, до стягнення 173 228,32 грн, з якої до сплати підлягає 2 598,42 грн судового збору, а тому різниця сум судового збору у сумі 410,55 грн підлягає поверненню позивачу.
Інша частина сплаченого позивачем судового збору (у сумі 2 598,42 грн) згідно із приписами статті 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам (98,40 % задоволених вимог) у сумі 2 556,85 грн.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,
в и р і ш и в:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства Агроспектр (75832 Херсонська область, Каланчацький район, с. Гаврилівка Друга, вул. Першотравнева, буд. 28; ідентифікаційний код 32472104) на користь Приватного підприємства Дукат-Агро (73000 м. Херсон, смт. Комишати, вул. Радянська, буд. 95-а, ідентифікаційний номер 34074426) - 50 000 грн основної заборгованості, 15 729 грн інфляційних, 41 845,21 грн річних, 52 882,02 грн пені, 10 000 штрафу та 2 556,85 грн компенсації по сплаті судового збору.
3. В іншій частині позову у задоволенні позовних вимог відмовити.
4. Повернути Приватному підприємству Дукат - Агро 410,55 грн сплаченого платіжним дорученням № 1250 від 05.02.2019 судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене - 10.04.2019
Суддя М.К. Закурін
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2019 |
Оприлюднено | 10.04.2019 |
Номер документу | 81042179 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Закурін М. К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні