Постанова
від 21.03.2019 по справі 902/1722/14
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 902/1722/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.

учасники справи:

позивач, боржник - Публічне акціонерне товариство "Південьзахідшляхбуд"

представник не з'явився,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар'єр"

представник - адвокат Демидюк О.Б. (договір №19/09 про надання правничої допомоги від 19.09.2018, ордер серії КС №276397 від 04.01.2019)

ліквідатор - арбітражний керуючий Василик Віталій Валентинович

розглянув касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар'єр"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

від 29.11.2018

у складі колегії суддів: Дужич С.П. (головуючий), Савченко Г.І., Саврій В.А.

та на ухвалу Господарського суду Вінницької області

від 12.09.2018

у складі судді: Лабунської Т.І.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар'єр"

про визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника

в межах справи № 902/1722/14

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Севєродонецького "Об'єднання склопластик"

про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд"

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 04.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар'єр" звернулося до Верховного Суду з касаційними скаргами від 04.01.2019 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 12.09.2018 у справі №902/1722/14 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №902/1722/14 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.01.2019 та від 23.01.2019.

3. Ухвалою Верховного Суду від 28.01.2019 відкрито касаційне провадження у справі №902/1722/14 за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар'єр" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 12.09.2018 та призначено їх розгляд у судовому засіданні на 19.03.2019 о 09 год. 30 хв., в якому оголошено перерву до 21.03.2019 09 год. 50 хв.

4. Публічне акціонерне товариство "Південьзахідшляхбуд" подало відзив на касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар'єр".

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

5. У провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1722/14 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" (далі - ПАТ "Південьзахідшляхбуд", боржник), порушена за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Севєродонецького "Об'єднання склопластик" ухвалою місцевого суду від 29.12.2014 за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 (далі - Закон про банкрутство).

6. Постановою Господарського суду Вінницької області від 28.12.2015 боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ретьмана О.А., повноваження якого припинено ухвалою місцевого господарського суду від 27.03.2018 з призначенням ліквідатором ПАТ "Південьзахідшляхбуд" арбітражного керуючого Василика В.В.

7. 10.09.2018 ПАТ "Південьзахідшляхбуд" звернулося до місцевого господарського суду з позовною заявою від 07.09.2018 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар'єр" (далі - ТОВ "Полонський спецкар'єр", відповідач) про визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника - ПАТ "Південьзахідшляхбуд" щодо передачі майна до статутного капіталу ТОВ "Полонський спецкар'єр" на підставі статей 20, 41 Закону про банкрутство.

7.1. В обґрунтування позовних вимог ПАТ "Південьзахідшляхбуд" зазначило, що позивачу-боржнику належав майновий комплекс, розташований за адресою: Хмельницька область, місто Полонне, вулиця Академіка Герасимчука, 190 В, що було включене як частка до статутного капіталу новоствореного ТОВ "Полонський спецкар'єр", яке в подальшому незаконно відчужило спірне нерухоме майно на користь третьої особи; зазначене, за твердженням позивача, призвело до виведення активів ПАТ "Південьзахідшляхбуд" та фактичної втрати ним спірного майнового комплексу.

8. 12.09.2018 ухвалою Господарського суду Вінницької області відкрито провадження з розгляду позовної заяви ПАТ "Південьзахідшляхбуд" до ТОВ "Полонський спецкар'єр" про визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника у межах справи №902/1722/14 про банкрутство ПАТ "Південьзахідшляхбуд" в порядку загального позовного провадження.

9. 10.09.2018 ПАТ "Південьзахідшляхбуд" у прохальній частині позовної заяви від 07.09.2018 заявив клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно ТОВ "Полонський спецкар'єр" до вирішення справи по суті, накладення арешту на корпоративні права ТОВ "Полонський спецкар'єр" та заборони їх відчуження, витребування реєстраційної справи ТОВ "Полонський спецкар'єр" у Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області.

9.1. В обґрунтування доцільності вжиття заходів забезпечення позову в порядку статей 136, 137 ГПК України ПАТ "Південьзахідшляхбуд" зазначило, що за відповідачем - ТОВ "Полонський спецкар'єр" зареєстровано право власності на нерухоме майно, обсяг якого позивачу достеменно не відомо у зв'язку з відсутністю реєстраційної справи, тому не є можливим встановлення правової підстави та конкретного майна, яке передавалось ПАТ "Південьзахідшляхбуд" в якості внеску до статутного капіталу ТОВ "Полонський спецкар'єр" при його створенні як юридичної особи; позивач доводив, що накладення арешту на корпоративні права ТОВ "Полонський спецкар'єр" та встановлення заборони на їх відчуження на користь третіх осіб унеможливить виведення частки учасника ТОВ "Полонський спецкар'єр", що передавалась до його статутного капіталу у вигляді спірного нерухомого майна ПАТ "Південьзахідшляхбуд".

10. 12.09.2018 ухвалою Господарського суду Вінницької області клопотання ПАТ "Південьзахідшляхбуд" від 07.09.2018 про забезпечення позову до ТОВ "Полонський спецкар'єр" про визнання недійсними правочинів (договорів) про спростування майнових дій боржника у справі №902/1722/14 задоволено (пункт 1 резолютивної частини ухвали) ; забезпечено позов шляхом накладення арешту на все майно ТОВ "Полонський спецкар'єр" до вирішення справи по суті та накладення арешту на корпоративні права ТОВ "Полонський спецкар'єр" та заборони на їх відчуження (пункт 2 резолютивної частини ухвали) ; ухвалено, що відповідно до частини 1 статті 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (пункт 3 резолютивної частини ухвали) ; відповідно до частини 2 статті 235 ГПК України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 12.09.2018 (пункт 4 резолютивної частини ухвали).

11. Місцевим судом встановлено, що ПАТ "Південьзахідшляхбуд" з метою захисту своїх майнових прав заявило у справу №902/1722/14 про банкрутство ПАТ "Південьзахідшляхбуд" вимогу про визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника щодо передачі майна до статутного капіталу ТОВ "Полонський спецкар'єр", мотивовану тим, що під час виконання обов'язків ліквідатора ПАТ "Південьзахідшляхбуд" арбітражним керуючим Василиком В.В. виявлено, що за даними державних реєстрів права власності на нерухоме майно та їх обтяжень вбачається, що ТОВ "Полонський спецкар'єр" зареєстровано за адресою: 30501, Хмельницька область, Полонський район, місто Полонне, вулиця Академіка Герасимчука, 190 В; нерухоме майно (майновий комплекс), що розташоване за зазначеною адресою, включено як частку до статутного капіталу ТОВ "Полонський спецкар'єр", а в подальшому відчужено відповідачем на користь третьої особи; за твердженням позивача, такі дії відповідача щодо нерухомого майна позивача призвели до виведення активів позивача-банкрута і фактичної втрати спірного майна.

12. Вживаючи заходів до забезпечення позову ПАТ "Південьзахідшляхбуд", суд першої інстанції надав оцінку заявленим позивачем до застосування заходам забезпечення вимог про спростування майнових дій позивача-боржника на предмет їх адекватності та обґрунтованості та дійшов висновку, що накладення арешту на все майно відповідача - ТОВ "Полонський спецкар'єр" та його корпоративні права в порядку частини 1 статті 137 ГПК України унеможливить виведення спірного нерухомого майна як частки учасника (засновника) із статутного капіталу ТОВ "Полонський спецкар'єр" з подальшим його виділом у натуральній формі та відчуження на користь третіх осіб та забезпечить збалансованість інтересів сторін спору та можливість фактичного виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог шляхом повернення спірного майна для його включення до ліквідаційної маси ПАТ "Південьзахідшляхбуд".

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови

13. ТОВ "Полонський спецкар'єр" подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 12.09.2018, в якій просило скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову в повному обсязі. Скаржник зазначив про неспівмірність обраних місцевим судом заходів забезпечення позову з позовними вимогами та фактичними обставинами справи, про прийняття оскаржуваного рішення без зазначення судом мотивів щодо обрання конкретних заходів забезпечення позову та за умов недодержання балансу інтересів позивача та відповідача у справі.

14. 29.11.2018 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Полонський спецкар'єр" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 12.09.2018 у справі №902/1722/14 залишено без змін.

15. Апеляційний суд погодився з правильністю оцінки та повнотою встановлення обставин справи місцевим судом при розгляді заяви ПАТ "Південьзахідшляхбуд" про вжиття заходів забезпечення позову про визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника та його висновками про доведення позивачем обґрунтованості заявлених ним вимог про забезпечення позову накладенням арешту на все майно ТОВ "Полонський спецкар'єр" до вирішення справи по суті та накладенням арешту на корпоративні права ТОВ "Полонський спецкар'єр" та заборони на їх відчуження.

16. Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час виконання обов'язків ліквідатора у справі №902/1722/14 про банкрутство ПАТ "Південьзахідшляхбуд" арбітражний керуючий Василик В.В. за даними державних реєстрів виявив, що 04.03.2014 в ЄДРЮОФОПГФ зареєстровано новостворену юридичну особу - ТОВ "Полонський спецкар'єр" (код ЄДРПОУ 39121538), засновник ОСОБА_10 із внеском до статутного капіталу товариства в розмірі 500 грн.; 07.04.2014 проведено державну реєстрацію з включення до складу учасників (засновників) ТОВ "Полонський спецкар'єр" позивача - ПАТ "Південьзахідшляхбуд" з часткою у статутному капіталі в розмірі 809 872, 77 грн., яка внесена нерухомим майном ПАТ "Південьзахідшляхбуд"; а 10.04.2014 проведено державну реєстрацію з виключення ПАТ "Південьзахідшляхбуд" зі складу учасників (засновників) ТОВ "Полонський спецкар'єр" та зареєстровано учасником товариства ОСОБА_11 з часткою у статутному капіталі 809 872, 77 грн. Отже, з 10.04.2014 власником частки в розмірі 809 872, 77 грн., що була внесена до статутного капіталу ТОВ "Полонський спецкар'єр" як майновий комплекc ПАТ "Південьзахідшляхбуд", стала третя особа (ОСОБА_11), яка в подальшому відчужила свою частку на користь ОСОБА_10 і станом на 09.08.2018 за даними ЄДРЮОФОПГФ саме ОСОБА_10 є єдиним учасником (засновником) відповідача - ТОВ "Полонський спецкар'єр" із внеском до статутного капіталу - 810 372, 77 грн.

17. Апеляційним судом встановлено, що позивач доводить порушення його прав як власника спірного нерухомого майна, яке було незаконно відчужено відповідачем на користь третьої особи, що мало наслідком виведення активів позивача-боржника із статутного капіталу відповідача та фактичну втрату позивачем спірного майна; відповідач після отримання запиту ліквідатора позивача здійснив перерозподіл часток у статутному капіталі з проведенням реєстраційних дій з виключення ОСОБА_11 зі складу учасників (засновників) ТОВ "Полонський спецкар'єр", фактично передано належну йому частку у статутному капіталі ТОВ "Полонський спецкар'єр" іншому учаснику товариства - ОСОБА_10 та здійснено реєстрацію зміни місцезнаходження ТОВ "Полонський спецкар'єр".

Зазначені дії відповідача суд апеляційної інстанції оцінив як такі, що можуть ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, прийнятого по суті спору про визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій позивача-боржника щодо передачі спірного нерухомого майна до статутного капіталу товариства-відповідача, що є підставою для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно відповідача та його корпоративні права із забороною на їх відчуження в порядку статей 137, 138 ГПК України.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (відповідач у справі)

18. Скаржник аргументував, що суди попередніх інстанцій при вирішенні питання щодо вжиття заходів для забезпечення позову не надали належної оцінки доводам позивача на предмет розумності, обґрунтованості та адекватності вимог щодо накладення арешту на все майно та корпоративні права товариства-відповідача, а також забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом для забезпечення позову і предметом позовної вимоги, співмірності заходів для забезпечення позову із заявленими позивачем позовними вимогами.

19. Скаржник зауважив, що 11.07.2018 відповідачем було здійснено реєстрацію зміни місцезнаходження та перерозподіл часток у статутному капіталі ТОВ "Полонський спецкар'єр", тоді як провадження з розгляду даного майнового спору в межах справи №902/1722/14 відкрито ухвалою місцевого суду від 12.09.2018, що в цілому свідчить про безпідставність доводів позивача про свідоме вчинення відповідачем таких реєстраційних дій з метою зменшення статутного капіталу ТОВ "Полонський спецкар'єр" за рахунок нерухомого майна позивача - ПАТ "Південьзахідшляхбуд" та відчуження спірного майна на користь третьої особи.

20. Скаржник стверджував, що наведені позивачем в клопотанні про вжиття заходів для забезпечення позову доводи про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду по суті спору є припущеннями, оскільки суди попередніх інстанцій не надали оцінки реальності загрози невиконання чи ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення майнових вимог позивача до відповідача; посилання позивача на те, що за відповідачем зареєстровано право власності на спірне майно, обсяг якого достеменно не відомо з огляду на відсутність матеріалів реєстраційної справи, у зв'язку з чим є неможливим встановити, на якій правовій підставі та яке саме майно передавалося позивачем до статутного капіталу відповідача у квітні 2014 року, та на припущення позивача щодо потенційної можливості виведення частки учасника товариства-відповідача зі статутного капіталу ТОВ "Полонський спецкар'єр" з подальшим її виділенням у натуральній формі, не є достатньо підставою для задоволення вимог позивача про вжиття заходів для забезпечення позову в порядку статей 137, 138 ГПК України.

21. Скаржник доводив, що в порушення вимог статей 73, 74 ГПК України позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження його доводів щодо доцільності вжиття заходів для забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно ТОВ "Полонський спецкар'єр" при зверненні до місцевого суду з позовом про спростування майнових дій ПАТ "Південьзахідшляхбуд" щодо передання до статутного капіталу ТОВ "Полонський спецкар'єр" належного позивачу майнового комплексу, а судами попередніх інстанцій в порушення вимог пункту 3 частини 1 статті 234 ГПК України та приписів статей 137, 138 ГПК України прийнято рішення про накладення арешту на все майно відповідача без зазначення мотивів обрання такого заходу забезпечення та його співмірності із заявленими позовними вимогами, що мало наслідком блокування господарської діяльності ТОВ "Полонський спецкар'єр".

Доводи інших учасників справи

22. ПАТ "Південьзахідшляхбуд" у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Полонський спецкар'єр" зазначило про законність та обґрунтованість прийнятих постанови апеляційного суду від 29.11.2018 та ухвали місцевого суду від 12.09.2018 щодо вжиття заходів для забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на все майно та корпоративні права ТОВ "Полонський спецкар'єр" та заперечувало доводи відповідача щодо неадекватності та неспівмірності заходів, які було вжито судами попередніх інстанцій на забезпечення позовних вимог про спростування майнових дій позивача з передання спірного нерухомого майна до статутного капіталу товариства-відповідача.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

23. Цивільний кодекс України

Стаття 179 - річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Частина 1 статті 181 - до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Частина 1 статті 190 - майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Частини 1, 2 статті 191 - підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

24. Господарський кодекс України

Частина 1 статті 3 - під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частина 1 статті 6 - загальними принципами господарювання в Україні є, зокрема, свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Частина 1 статті 66 - майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Частина 2 статті 66 - джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України.

Частина 3 статті 80 - товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Стаття 85 - господарське товариство є власником: майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески; продукції, виробленої в результаті господарської діяльності товариства; доходів, одержаних від господарської діяльності товариства; іншого майна, набутого товариством на підставах, не заборонених законом.

25. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011

Частина 4 статті 10 - суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника.

Частина 2 статті 41 - ліквідатор з дня свого призначення вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

26. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 136 - господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частина 1 статті 137 - позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1); забороною відповідачу вчиняти певні дії (пункт 2).

Частина 5 статті 140 - залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Частина 6 статті 140 - про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Частина 1 статті 234 - ухвала, що викладається окремим документом, складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу (пункт 3).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

27. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятними касаційні скарги щодо доводів позивача про порушення судами першої та апеляційної інстанцій положень статей 179, 190 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 139 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статей 136, 137, 234 ГПК України при прийнятті оскаржуваних в касаційному порядку постанови та ухвали.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

28. За змістом пункту 8 частини 1 статті 20 та частини 9 статті 30 ГПК України, спори з майновими вимогами до боржника, в тому числі вимога ліквідатора про визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Отже, майнові спори є окремою процедурою у справі про банкрутство та розглядаються в її межах за правилами позовного провадження, передбаченого ГПК України, що надає господарському суду можливість вживати заходів для забезпечення вимог ліквідатора, який звернувся з позовом в інтересах банкрута, в порядку статей 136, 137, 140 ГПК України шляхом винесення ухвали.

29. Виходячи з приписів статей 136, 137 ГПК України, заходи для забезпечення позову, в тому числі з майновими вимогами в межах справи про банкрутство, застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися. При цьому, приймаючи ухвалу про вжиття заходів для забезпечення майнових вимог ліквідатора банкрута шляхом накладення арешту на все майно та корпоративні права відповідача, господарський суд повинен визначитись як з предметом спору у співвідношенні з певними заходами для забезпечення майнових вимог, які вимагаються до застосування, і певними діями, що вимагається заборонити вчиняти, так і з доцільністю та обґрунтованістю вжиття таких заходів. Право здійснення забезпечення вимог боржника у справі про банкрутство та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

30. Судами встановлено обставини виникнення майнового спору в межах справи №902/1722/14 про банкрутство ПАТ "Південьзахідшляхбуд" щодо спростування майнових дій боржника з передання до статутного капіталу ТОВ "Полонський спецкар'єр" нерухомого майна (майнового комплексу), розташованого за адресою: 30501, Хмельницька область, місто Полонне, вулиця Академіка Герасимчука, 190 В; при зверненні з позовними вимогами ПАТ "Південьзахідшляхбуд" заявило вимогу про вжиття заходів для забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно ТОВ "Полонський спецкар'єр" до вирішення справи по суті, накладення арешту на корпоративні права ТОВ "Полонський спецкар'єр" та заборони на їх відчуження.

31. Задовольняючи вимоги ПАТ "Південьзахідшляхбуд" про вжиття заходів для забезпечення позовних вимог, місцевий суд визнав заявлені позивачем до застосування заходи для забезпечення позову адекватними та достатньо обґрунтованими та в порядку статей 136, 138, 140 ГПК України наклав арешт на все майно відповідача - ТОВ "Полонський спецкар'єр" до вирішення спору по суті, а також корпоративні права ТОВ "Полонський спецкар'єр" із забороною на їх відчуження.

32. Апеляційний суд, переглядаючи справу в повному обсязі, відхилив доводи відповідача про те, що вжиття заходів для забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно відповідача блокує його господарську діяльність, оскільки накладення арешту на майно ТОВ "Полонський спецкар'єр" має на меті гарантування виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, при цьому, не створює перешкод для здійснення господарської діяльності товариства-відповідача.

Доводи відповідача про недоведеність позивачем доцільності вжиття заходів для забезпечення позову щодо спростування майнових дій позивача-боржника з передачі майна до статутного капіталу відповідача - ТОВ "Полонський спецкар'єр" шляхом накладення арешту на корпоративні права ТОВ "Полонський спецкар'єр" та заборони на їх відчуження суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими та зазначив, що такі заходи забезпечення спрямовані на запобігання можливості виведення відповідачем спірного майна із статутного капіталу шляхом виходу його учасника з товариства з одночасним поверненням належної йому частки у статутному капіталі товариства-відповідача в натуральній формі, тобто майном, що матиме такі ж негативні наслідки як відчуження спірного майна третім особам, що у свою чергу ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

33. Верховний Суд зазначає, що сторона, яка звертається із заявою про вжиття заходів для забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу для забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу для забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, із вартістю майна, на яке вимагається накласти арешт, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії або забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Умовою застосування заходів для забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Заходи для забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів для забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду у Постановах від 23.05.2018 у справі №910/2341/17, від 15.08.2018 у справі №922/4587/13 та від 08.10.2018 у справі №925/402/18.

34. За змістом касаційних скарг ТОВ "Полонський спецкар'єр" відповідач доводить, що вжиті судами першої та апеляційної інстанцій заходи для забезпечення позову не є адекватними та співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки накладення арешту на все майно та корпоративні права ТОВ "Полонський спецкар'єр" із забороною на їх відчуження мало наслідком повне блокування господарської діяльності ТОВ "Полонський спецкар'єр" та порушує його права як суб'єкта господарювання.

35. Аналіз статей 3, 6 ГК України дозволяє дійти висновку про те, що господарська діяльність як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, здійснюється за принципом свободи підприємницької діяльності у межах, визначених законом, та заборони незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Положеннями статті 6 Конституції України визначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

За змістом статей 124, 129-1 Конституції України вбачається, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Суд ухвалює рішення іменем України, яке є обов'язковим до виконання.

Отже, при здійсненні правосуддя шляхом ухвалення судових рішень, суди повинні діяти в межах, встановлених Конституцією України, і відповідно до законів України, а, зокрема, з урахуванням загальних принципів господарювання в Україні при прийнятті рішень, що стосуються прав та обов'язків суб'єктів господарювання.

36. Аналіз приписів частин 1, 2 статті 66 та статті 85 ГК України дозволяє дійти висновку, що господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками (учасниками) як внески; продукції, виробленої в результаті господарської діяльності товариства; доходів, одержаних від господарської діяльності товариства; іншого майна, набутого товариством на підставах, не заборонених законом. Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, інші цінності, що використовуються у діяльності суб'єктів господарювання. Джерелами формування майна підприємства є, зокрема, грошові і матеріальні внески засновників.

37. Оцінюючи обґрунтованість та законність постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 та ухвали Господарського суду Вінницької області від 12.09.2018 у справі №902/1722/14, Верховний Суд вважає, що застосовані місцевим та апеляційним судами заходи забезпечення позову в частині накладення арешту на все майно відповідача - ТОВ "Полонський спецкар'єр" можуть вчинити негативний вплив на діяльність товариства в цілому, оскільки блокують його господарську діяльність, на предмет виготовлення та реалізації продукції, оплати праці працівникам, сплати податків, з огляду на те, що забороняють відчуження будь-яких активів відповідача, до яких слід віднести грошові активи та матеріальні цінності (виготовлену продукцію) .

Апеляційний суд, переглядаючи справу в повному обсязі зазначив про те, що заходи на забезпечення позову не блокують роботи підприємства, однак, не звернув увагу на те, що накладення арешту на все майно відповідача охоплює його грошові активи, сировину та виготовлену продукцію, що фактично забороняє їх відчуження, а отже сплату податків, виплату заробітної плати, реалізацію виготовленої продукції. Відтак, апеляційний суд не виконав вимог частини 4 статті 269 ГПК України щодо перевірки рішення суду першої інстанції на предмет його прийняття з додержанням норм процесуального права.

38. Судами встановлено, що майновий спір у справі №902/1722/14 виник між позивачем - ПАТ "Південьзахідшляхбуд" та відповідачем - ТОВ "Полонський спецкар'єр" щодо спростування майнових дій боржника (позивача) з передачі до статутного капіталу відповідача об'єкта нерухомості - майнового комплексу, що знаходиться за адресою: 30501, Хмельницька область, Полонський район, місто Полонне, вулиця Академіка Герасимчука, 190 В; за даними ЄДРЮОФОПГФ вбачається, що зазначена адреса місцезнаходження спірного нерухомого майна визначена адресою місцезнаходження ТОВ "Полонський спецкар'єр" як юридичної особи.

За змістом статті 191 ЦК України вбачається, що єдиним майновим комплексом підприємства, що використовується для здійснення ним підприємницької діяльності, є сукупність усіх видів майна, призначеного для його діяльності, виключаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, до складу цілісного майнового комплексу підприємства входять, поряд з нерухомим майном (земельні ділянки, будівлі та споруди), й оборотні активи - грошові кошти, продукція, сировина, матеріали, які в силу статей 177, 178 ЦК України є об'єктами цивільних прав та перебувають у вільному цивільному обороті.

Отже, адекватним, розумним та співмірним з позовними вимогами заходом для забезпечення вимог позивача щодо спростування його майнових дій із внесення до статутного капіталу відповідача, як майнового внеску, спірного об'єкта нерухомості, є накладення арешту на цілісний майновий комплекс ТОВ "Полонський спецкар'єр", розташований за адресою: 30501, Хмельницька область, Полонський район, місто Полонне, вулиця Академіка Герасимчука, 190 В, за винятком грошових коштів, продукції, сировини та матеріалів , оскільки інакше матиме наслідком обмеження оборотоздатності оборотних активів відповідача та перешкоджатиме здійсненню ним господарській діяльності, що не допускається в силу статті 6 ГК України.

39. Колегія суддів касаційного суду зазначає про некоректність формулювання резолютивної частини ухвали суду першої інстанції від 12.09.2018 про "накладення арешту на корпоративні права ТОВ "Полонський спецкар'єр", оскільки таке формулювання допускає тлумачення про те, що суд наклав арешт на корпоративні права ТОВ "Полонський спецкар'єр", які належать йому у статутному капіталі третіх осіб. Разом з тим, як вбачається з висновків мотивувальної частини ухвали місцевого суду, малося на увазі накладення арешту на частку в статутному капіталі відповідача, яка було внесена боржником ПАТ "Південьзахідшляхбуд". Отже, резолютивну частину ухвали місцевого суду від 12.09.2018 слід змінити, використавши формулювання про накладення арешту на частку у статутному капіталі ТОВ "Полонський спецкар'єр", внесену ПАТ "Південьзахідшляхбуд".

З огляду на таке, Верховний Суд зауважує про порушення судом першої інстанції вимог статті 234 ГПК України до змісту ухвали суду щодо відображення як в мотивувальній, так і в її резолютивній частинах висновків щодо конкретної частки у статутному капіталі відповідача (її вартість (розмір), суб'єкт внесення), на яку слід накласти арешт як захід забезпечення вимог позивача, який 07.04.2014 передав до статутного капіталу відповідача спірне нерухоме майно. Апеляційний суд, переглядаючи ухвалу місцевого суду, на зазначене процесуальне порушення увагу не звернув, що не відповідає межам перегляду справи в суді апеляційної інстанції згідно із статтею 269 ГПК України.

А.3. Мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги

40. Доводи скаржника про помилковість висновків місцевого та апеляційного судів про накладення арешту на все майно відповідача в якості заходу забезпечення позову Суд вважає частково обґрунтованими, що підтверджується висновками пунктів 35-37 мотивувальної частини даної постанови. Суд погоджується з накладення арешту на цілісний майновий комплекс відповідача за адресою: 30501, Хмельницька область, Полонський район, місто Полонне, вулиця Академіка Герасимчука, 190В, за винятком оборотних активів: грошових коштів, продукції, сировини та матеріалів, та накладення арешту на корпоративні права (частку) у статутному капіталі ТОВ "Полонський спецкар'єр", вартістю 809 872, 77 грн., внесену ПАТ "Південьзахідшляхбуд" 07.04.2014 до статутного капіталу відповідача, що підтверджується висновками пунктів 38-39 мотивувальної частини цієї постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

41. Відповідно до частини 1 статті 311 ГПК України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідачем за змістом касаційних скарг не доведено, що застосування заходів для забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом позову, та корпоративні права (частку) у статутному капіталі відповідача, внесену позивачем спірним нерухомим майном, матиме наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів відповідача чи інших осіб, які не є учасниками справи, призведе до втручання у господарську діяльність відповідача. Вжиття судом таких заходів забезпечення запроваджує законні обмеження, наявність яких дасть змогу створити належні умови для запобігання перешкодам для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог про спростування майнових дій позивача щодо передання спірного майнового комплексу до статутного капіталу відповідача.

З огляду на таке, Верховний Суд вважає правильним касаційні скарги відповідача задовольнити частково, резолютивну частину постанови апеляційного суду від 29.11.2018 у справі №902/1722/14 змінити, виклавши її в такій редакції:

"1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар'єр" задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 12.09.2018 у справі №902/1722/14 змінити, виклавши пункт 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Вінницької області від 12.09.2018 у такій редакції:

"Застосувати такі заходи на забезпечення позову та вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд":

- накласти арешт на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: 30501, Хмельницька область, Полонський район, місто Полонне, вулиця Академіка Герасимчука, 190 В, за винятком оборотних активів: грошових коштів, продукції, сировини та матеріалів;

- накласти арешт на корпоративні права (частку) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар'єр" (код ЄДРПОУ 39121538, місто Полонне, Полонський район, Хмельницька область) вартістю 809 872, 77 грн., внесену Публічним акціонерним товариством "Південьзахідшляхбуд" 07.04.2014 до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар'єр".

В решті ухвалу Господарського суду Вінницької області від 12.09.2018 у справі №902/1722/14 залишити без змін.".

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 311, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар'єр" задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 у справі №902/1722/14 змінити, виклавши її резолютивну частину в такій редакції:

"1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар'єр" задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 12.09.2018 у справі №902/1722/14 змінити, виклавши пункт 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Вінницької області від 12.09.2018 у такій редакції:

"Застосувати такі заходи на забезпечення позову та вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд":

- накласти арешт на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: 30501, Хмельницька область, Полонський район, місто Полонне, вулиця Академіка Герасимчука, 190 В, за винятком оборотних активів: грошових коштів, продукції, сировини та матеріалів;

- накласти арешт на корпоративні права (частку) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар'єр" (код ЄДРПОУ 39121538, місто Полонне, Полонський район, Хмельницька область) вартістю 809 872, 77 грн., внесену Публічним акціонерним товариством "Південьзахідшляхбуд" 07.04.2014 до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар'єр".

В решті ухвалу Господарського суду Вінницької області від 12.09.2018 у справі №902/1722/14 залишити без змін.".

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк

Дата ухвалення рішення21.03.2019
Оприлюднено10.04.2019

Судовий реєстр по справі —902/1722/14

Ухвала від 19.03.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Картере В.І.

Ухвала від 23.11.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Картере В.І.

Постанова від 12.10.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Коломис В.В.

Ухвала від 21.09.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Коломис В.В.

Ухвала від 20.09.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Коломис В.В.

Ухвала від 18.09.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Коломис В.В.

Ухвала від 06.09.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Коломис В.В.

Ухвала від 25.07.2023

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

Ухвала від 16.06.2023

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

Ухвала від 14.06.2023

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні