Постанова

від 09.04.2019 по справі 905/3375/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 905/3375/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

здійснивши перегляд у порядку письмового провадження постанови Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 (судді: Чернота Л. Ф., Зубченко І. В., Радіонова О. О.) і рішення Господарського суду Донецької області від 10.10.2017 (судді: Курило Г. Є., Попов О. В., Тарапата С. С.)

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар" у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖКбуд", Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції, Комунального підприємства "Маріупольське бюро технічної інвентаризації", Маріупольської міської ради та Юридичного департаменту Маріупольської міської ради

про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Пульсар" (далі - ТОВ "Пульсар") звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом про зобов'язання Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції (далі - Реєстраційна служба) внести записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "МЖКбуд" (далі - ТОВ "МЖКбуд") стосовно частини п'ятого поверху будівлі адміністративно-побутового комплексу (далі - АПК), розташованого за адресою: м. Маріуполь, просп. Металургів, 99, а саме приміщення літ. А-5 загальною площею 137,2 м 2 , корисна площа 122,9 м 2 , що складається із: коридору - прим. 1 площею 10,4 м 2 ; санвузла - прим. 2 площею - 4,6 м 2 ; окремої кімнати - прим. 3 площею 13,6 м 2 ; кабінету - прим. 4 площею 16,5 м 2 ; кабінету - прим. 5 площею 17,0 м 2 ; кабінету - прим. 6 площею 10,8 м 2 ; кабінету - прим. 7 площею 16,7 м 2 ; кабінету - прим. 8 площею 19,0 м 2 ; кабінету - прим. 9 площею 14,3 м 2 ; сходової клітини І площею 14,3 м 2 (далі - приміщення літ. А-5 загальною площею 137,2 м 2 ); визнання права власності за ТОВ "Пульсар" на зазначені приміщення.

Позивач в обґрунтування позову послався на положення статей 317, 319, 331, 334 Цивільного кодексу України, статей 20, 133, 147 Господарського кодексу України та наголосив, що він є власником п'ятого поверху будівлі АПК, і це підтверджено постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 у справі № 905/1261/14, тому правомірно вимагає скасувати реєстрацію права власності на спірне майно за ТОВ "МЖКбуд" і визнати право власності на зазначені приміщення за ТОВ "Пульсар".

У подальшому позивач уточнив позовні вимоги, у заяві від 16.06.2016 просив виключити зі складу відповідачів Реєстраційну службу, Комунальне підприємство "Маріупольське бюро технічної інвентаризації" (далі - Маріупольське БТІ); визнати за ним право власності на п'ятий поверх нежитлового приміщення АПК, розташованого за адресою: м. Маріуполь, просп. Металургів, 99, що становить 13/100 частин від всього АПК, а саме приміщення літ. А-5 загальною площею 137,22 м 2 , і внести відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

1.2. У відзиві на позов ТОВ "МЖКбуд" проти задоволення позовних вимог заперечило лише у частині визнання за позивачем права власності на сходову клітину п'ятого поверху, зазначаючи, що сходова клітина конструктивно не належить до цього поверху. Щодо визнання права власності на інше майно товариство наголосило, що провадження у цій частині підлягає припиненню, оскільки в цій частині спору із позивачем немає, натомість із цього приводу вже є рішення суду, яке набрало законної сили.

1.3. Реєстраційна служба у відзиві на позов також заперечила проти нього та наголосила, що позивач із заявою про скасування державної реєстрації не звертався і рішення про відмову в такій реєстрації прийнято не було. Крім того, Реєстраційна служба просила визнати її третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, виключивши її зі складу відповідачів у справі.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.08.2016 (судді: Говорун О. В., Сковородіна О. М., Харакоз К. С.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.12.2016 (судді: Будко Н. В., Дучал Н. М., Сгара Е. В.), позов задоволено частково. Визнано за ТОВ "Пульсар" право власності на п'ятий поверх нежитлового приміщення АПК, розташованого за адресою: м. Маріуполь, просп. Металургів, 99, що становить 13/100 часток від всього АПК, а саме на приміщення літ. А-5 загальною площею 137,2 м 2 . У задоволенні решти вимог відмовлено. У задоволенні позову до Реєстраційної служби, Маріупольського БТІ та Маріупольської міської ради відмовлено. Стягнуто з ТОВ "МЖКбуд" на користь державного бюджету України 1 097,84 грн судового збору. Стягнуто з ТОВ "МЖКбуд" на користь ТОВ "Пульсар" 60,08 грн витрат зі сплати судового збору за позовом і 3 000,00 грн витрат за проведення судової експертизи.

2.2. Постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2017 (судді: Селіваненко В. П., Палій В. В., Студенець В. І.) рішення Господарського суду Донецької області від 16.08.2016 і постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.12.2016 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

2.3. 06.06.2017 позивач звернувся до місцевого господарського суду із заявою про зміну позову, яку прийнято судом до розгляду, та просив скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ "МЖКбуд" на п'ятий поверх будівлі АПК, розташованого за адресою: м. Маріуполь, просп. Металургів, 99, що становить 13/100 часток від всього АПК, а саме на приміщення літ. А-5 загальною площею 137,2 м 2 , здійснену на підставі свідоцтва про право власності, виданого 17.10.2007 Маріупольською міською радою; визнати за ТОВ "Пульсар" право власності на п'ятий поверх нежитлового приміщення АПК, розташованого за адресою: м. Маріуполь, просп. Металургів, 99, що становить 13/100 часток від всього АПК, а саме на приміщення літ. А-5 загальною площею 137,2 м 2 .

2.4. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Донецької області від 10.10.2017 (судді: Курило Г. Є., Попов О. В., Тарапата С. С.) позов задоволено частково. Визнано за ТОВ "Пульсар" право власності на п'ятий поверх нежитлового приміщення АПК, розташованого за адресою: м. Маріуполь, просп. Металургів, 99, що становить 11/100 часток від всього АПК, літ. А-5 загальною площею 122,9 м 2 , що складається із: коридору - прим. 1 площею 10,4 м 2 ; санвузла - прим. 2 площею 4,6 м 2 ; кімнати відпочинку - прим. 3 площею 13,6 м; кабінету - прим. 4 площею 16,5 м 2 ; кабінету - прим. 5 площею 17,0 м 2 ; коридору - прим. 6 площею 10,8 м 2 ; кабінету - прим. 7 площею 16,7 м 2 ; кабінету - прим. 8 площею 19,0 м 2 ; кабінету - прим. 9 площею 14,3 м 2 (далі - приміщення літ. А-5 загальною площею 122,9 м 2 ). Скасовано державну реєстрацію права власності за ТОВ "МЖКбуд" на п'ятий поверх нежитлового приміщення АПК, розташованого за адресою: м. Маріуполь, просп. Металургів, 99, що становить 11/100 часток від всього АПК літ. А-5 загальною площею 122,9 м 2 , здійснену на підставі свідоцтва про право власності, виданого 17.10.2007 Маріупольською міською радою. У решті позову відмовлено. У задоволенні позову до Реєстраційної служби, Маріупольського БТІ та Маріупольської міської ради відмовлено. Стягнуто з ТОВ "МЖКбуд" на користь Державного бюджету України 1 097,84 грн судового збору. Стягнуто з ТОВ "МЖКбуд" на користь ТОВ "Пульсар" 2 436,00 грн витрат зі сплати судового збору, 3 000,00 грн витрат за проведення судової експертизи.

Судове рішення аргументовано тим, що п'ятий поверх нежитлового приміщення АПК, розташованого за адресою: м. Маріуполь, просп. Металургів, 99, що становить 11/100 часток від усього АПК літ. А-5 (без урахування сходової клітини), належить на праві власності позивачеві - ТОВ "Пульсар" , а державну реєстрацію права власності за ТОВ "МЖКбуд" - відповідачем на п'ятий поверх нежитлового приміщення АПК не скасовано, тобто саме дії ТОВ "МЖКбуд" призвели до державної реєстрації об'єкта АПК у повному обсязі виключно за останнім, вимога позивача про визнання права власності за ТОВ "Пульсар" і скасування державної реєстрації за ТОВ "МЖКбуд" на приміщення п'ятого поверху у зазначеній будівлі (без урахування сходової клітини) у цій частині підлягає задоволенню.

Водночас господарський суд визнав недоведеним позивачем факт належності йому на праві власності сходової клітини І площею 14,3 м 2 із четвертого на п'ятий поверх і дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

2.5. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2018 (судді: Геза Т. Д., Мартюхіна Н. О., Склярук О. І.) рішення Господарського суду Донецької області від 10.10.2017 залишено без змін із тих самих підстав.

2.6. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.08.2018 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2018 у цій справі скасовано, справу передано на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

2.7. За результатами нового розгляду справи постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 рішення Господарського суду Донецької області від 10.10.2017 залишено без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Пульсар" - без задоволення.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. ТОВ "Пульсар", не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, подало касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 і рішення Господарського суду Донецької області від 10.10.2017, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Підставами для скасування судових рішень ТОВ "Пульсар" вважає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, зокрема статей 98, 101, 210, 236, 269, 282, 316 Господарського процесуального кодексу України, незазначення судом мотивів відхилення чи прийняття аргументів позивача. Скаржник вважає, що до спірних правовідносин не застосовуються положення Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та наголошує на приналежності йому на праві власності п'ятого поверху АПК разом зі спірною сходовою клітиною як його невід'ємною частиною. Крім того, скаржник акцентує, що апеляційний господарський суд мав урахувати висновок № 33 експерта як доказ у справі, чого проте не зробив.

3.2. У запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "МЖКбуд" просило залишити оскаржені рішення і постанову у справі без змін, посилаючись на правомірність висновків судів попередніх інстанцій, викладених у судових рішеннях, і необґрунтованість доводів, зазначених у касаційній скарзі.

4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи

4.1. Переглянувши оскаржені у справі постанову та рішення, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Як установлено господарськими судами попередніх інстанцій і підтверджено матеріалами справи, 27.05.1999 між Закритим акціонерним товариством "МЖКбуд" (забудовник), правонаступником якого є ТОВ "МЖКбуд", і Закритим акціонерним товариством "Пульсар" (пайовик), правонаступником якого є ТОВ "Пульсар", укладено договір № 7 на пайову участь у будівництві п'ятиповерхового АПК по просп. Металургів, 99 (далі - договір від 27.05.1999), за умовами якого забудовник зобов'язався передати під оздоблювальні та спеціальні роботи п'ятий поверх пайовику в тому вигляді, який він наразі має, впродовж 1 місяця із дня підписання договору (пункт 2); пайовик зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок забудовника у порядку пайової участі 43 000,00 грн у строк не більше 1 місяця із дня підписання цього договору (пункт 5); після виконання пункту 5 договору пайовик стає власником п'ятого поверху АПК по просп. Металургів, 99 (пункт 6); після введення в експлуатацію будівлі забудовник буде володільцем, а пайовик - співволодільцем АПК, їх відносини регламентуватимуться іншим обов'язковим договором, укладеним між ними (пункт 9).

17.10.2007 Маріупольською міською радою видано свідоцтво про реєстрацію права власності, відповідно до якого ТОВ "МЖКбуд" стало власником всього АПК, розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, просп. Металургів, 99, загальною площею 1119,7 м 2 .

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 у справі № 905/1261/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2015, визнано недійсним свідоцтво про право власності, видане 17.10.2007 Маріупольською міською радою щодо оформлення права власності за ТОВ "МЖКбуд" на п'ятий поверх АПК за адресою: м. Маріуполь, просп. Металургів, 99, оскільки встановлено, що п'ятий поверх зазначеного АПК належить на праві власності ТОВ "Пульсар".

ТОВ "Пульсар" зверталося до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби з питання внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно об'єкта нерухомості за адресою: м. Маріуполь, просп. Металургів, 99.

У листі Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби від 07.08.2015 № 1569/4.6-15 позивачеві роз'яснено порядок звернення до органів державної реєстрації прав із відповідною заявою та документами, які є необхідними для вчинення цієї реєстраційної дії.

У подальшому позивач звернувся до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного департаменту Маріупольської міської ради із заявою про видачу йому свідоцтва на право власності на п'ятий поверх АПК за зазначеною адресою.

Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного департаменту Маріупольської міської ради у листі від 22.07.2016 № 05/06-46 повідомив позивачеві, що державна реєстрація права власності проводиться на підставі документів, визначених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зокрема на підставі рішення суду щодо права власності.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.01.2016 у цій справі з метою визначення правильного розміру судового збору було призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 05.05.2016 № 1 ринкова (дійсна) вартість об'єкта оцінки - п'ятого поверху будівлі АПК, розташованого за адресою: м. Маріуполь, просп. Металургів, 99, з урахуванням сходової клітини І площею 14,3 м 2 може становити 154 389,00 грн. Згідно із цим висновком фактично п'ятий поверх відносно всієї будівлі АПК, розташованого у м. Маріуполі по просп. Металургів, 99, з урахуванням сходової клітини І площею 14,3 м 2 становить: 137,2х100:1090,7=12,579 або, з урахуванням скорочення 13/100, а без урахування сходової клітини І площею 14,3 м 2 складає 122,92х100:1090,7=11,268, з урахуванням скорочення 11/100; зазначена сходова клітина є місцем загального користування.

Господарськими судами також установлено, що станом на 27.07.2007 Маріупольське БТІ виготовило технічний паспорт на нежитлове приміщення № 99 п'ятого поверху по просп. Металургів, м. Маріуполь, власником цього приміщення зазначено ТОВ "Пульсар".

Згідно з експлікацією до цього технічного паспорта до п'ятого поверху належать: коридор - прим. 1 площею 10,4 м 2 ; санвузол - прим. 2 площею 4,6 м 2 ; кімната відпочинку - прим. 3 площею 13,6 м 2 ; кабінет - прим. 4 площею 16,5 м 2 ; кабінет - прим. 5 площею 17,0 м 2 ; коридор - прим. 6 площею 10,8 м 2 ; кабінет - прим. 7 площею 16,7 м 2 ; кабінет - прим. 8 площею 19,0 м 2 ; кабінет - прим. 9 площею 14,3 м 2 ; сходова клітина І площею - 14,3 м 2 . Загальна площа п'ятого поверху становить 137,2 м 2 з урахуванням сходової клітини.

Водночас у технічному паспорті, виготовленому 27.11.2007 Маріупольським БТІ на нежитлове приміщення № 99, п'ятий поверх будівлі АПК за адресою: просп. Металургів, м. Маріуполь, власником цього приміщення зазначено ТОВ "МЖКбуд".

Згідно з експлікацією до зазначеного технічного паспорта до п'ятого поверху належать: коридор - прим. 1 площею 10,4 м 2 ; санвузол - прим. 2 площею 4,6 м 2 ; кімната відпочинку - прим. 3 площею 13,6 м 2 ; кабінет - прим. 4 площею 16,5 м 2 ; кабінет - прим. 5 площею 17,0 м 2 ; коридор - прим. 6 площею 10,8 м 2 ; кабінет - прим. 7 площею 16,7 м 2 ; кабінет - прим. 8 площею 19,0 м 2 ; кабінет - прим. 9 площею 14,3 м 2 . Загальна площа п'ятого поверху становить 122,9 м 2 .

Відповідно до експлікації приміщень до плану поверху громадського будинку № 99 літ. А-5 по просп. Металургів, м. Маріуполь, та плану поверхів громадського будинку нежитлового приміщення за наведеною адресою до цього технічного паспорта окремо зазначені сходові клітини будинку, у тому числі сходова клітина V поверху площею 14,3 м 2 .

Крім того, згідно з наданим позивачем і долученим судом до матеріалів справи висновком судового експерта Спиридонова В. А. від 22.05.2017 № 33, який було складено за результатами проведення будівельно-технічної експертизи на запит директора ТОВ "Пульсар" стосовно сходової клітини І площею 14,3 м 2 , розташованої на п'ятому поверсі будівлі АПК за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, просп. Металургів, 99, до складу п'ятого поверху належать приміщення: приміщення 1 (коридор) площею 10,4 м 2 ; приміщення 2 (санвузол) площею 4,6 м 2 ; приміщення 3 (кімната відпочинку) площею 13,6 м 2 ; приміщення 4 (кабінет) площею 16,5 м 2 ; приміщення 5 (кабінет) площею 17,0 м 2 ; приміщення 6 (коридор) площею 10,8 м 2 ; приміщення 7 (кабінет) площею 16,7 м 2 ; приміщення 8 (кабінет) площею 19,0 м 2 ; приміщення 9 (кабінет) площею 14,3 м 2 ; сходова клітина І площею 14,3 м 2 , загалом 137,2 м 2 ; сходи є конструктивним елементом будівлі, а отже сходова клітина І площею 14,3 м 2 , розташована на п'ятому поверсі будівлі АПК за адресою: м. Маріуполь, просп. Металургів, 99, пов'язана конструктивно з основною будівлею і належить до складу п'ятого поверху.

Суди відхилили зазначений висновок експерта як такий, що за змістом не є актом судової експертизи, оскільки експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку попереджено не було.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Як убачається із матеріалів справи, спір у ній стосується питання наявності або відсутності підстав для визнання за ТОВ "Пульсар" права власності на п'ятий поверх нежитлового приміщення АПК за адресою: м. Маріуполь, просп. Металургів, 99, що становить 13/100 часток від всього АПК, а саме літ. А-5 загальною площею 137,2 м 2 , та, відповідно, скасування державної реєстрації такого права за ТОВ "МЖКбуд". При цьому ТОВ "МЖКбуд" заперечує проти задоволення позовних вимог лише у частині визнання права власності за ТОВ "Пульсар" на сходову клітину І площею 14,3 м 2 . Зі змісту касаційної скарги також убачається, що доводи, викладені у касаційній скарзі, зводяться до незгоди скаржника із відмовою судів у визнанні за позивачем права власності саме на зазначену сходову клітину.

За змістом статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Статтею 321 цього Кодексу встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорються або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 зазначеного Кодексу).

Тобто, за правилами статті 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

У розумінні наведених норм позов про визнання права власності у порядку статті 392 Цивільного кодексу України пред'являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності є оспорення або невизнання існуючого права, а не намір набути таке право за рішенням суду.

Позивач у позові про визнання права власності - особа, яка вже є власником, а відповідачем - будь-яка особа, яка має сумнів у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, яка має до майна власний інтерес.

Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на окремі об'єкти, з'ясуванню судом, зокрема, підлягає те, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.

5.2. Ухвалюючи судові рішення у справі, попередні судові інстанції установили, що позивач є власником п'ятого поверху нежитлового приміщення АПК, розташованого за адресою: м. Маріуполь, просп. Металургів, 99, що становить 11/100 часток від усього АПК літ. А-5 (без урахування сходової клітини), та зазначили про неправомірність державної реєстрації права власності на п'ятий поверх нежитлового приміщення АПК за ТОВ "МЖКбуд" (відповідачем).

Разом із тим, дослідивши обставини справи та зібрані у справі докази, господарські суди попередніх інстанцій визнали недоведеним належними та допустимими доказами факт приналежності позивачеві на праві власності сходової клітини з четвертого на п'ятий поверх. При цьому місцевий господарський суд відхилив посилання позивача на те, що ТОВ "МЖКбуд" (відповідач) підтверджувало право власності позивача на спірну сходову клітину, з огляду на те, що зі змісту листів зазначеного товариства від 09.02.2001 № 12, від 07.12.2004 № 121, додатку № 2 до договору сервітуту № 1/06, який, між іншим, не був укладений між сторонами, не вбачається, що сходова клітина саме з четвертого на п'ятий поверх належить позивачеві на праві власності; ці листи не змінюють умов договору від 27.05.1999, яким правову долю спірної сходової клітини сторонами визначено не було. Водночас суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку та залишаючи без змін судове рішення, з'ясував, що зазначена сходова клітина має правовий режим допоміжного приміщення, яке віднесено до спільного майна співвласників усієї будівлі, належної їм на праві спільної сумісної власності, та визнання права власності на сходову клітину за позивачем як єдиним власником такого об'єкта у наведеному випадку не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Посилання скаржника на помилкове неврахування судами під час вирішення спору висновку експерта № 33, а отже і порушення вимог статей 98, 101 Господарського процесуального кодексу України не отримали підтвердження, оскільки, по-перше, за змістом положень частини 7 статті 98 і частини 5 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у висновку експерта має бути зазначено, що він (експерт) попереджений (обізнаний) про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, утім, як установили суди, зазначений висновок експерта наведеним вимогам не відповідає; а по-друге, згідно з частиною 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Крім того, спростовуються змістом судових рішень і посилання скаржника на залишення судами поза увагою письмових пояснень експерта.

Інші викладені у касаційній скарзі аргументи скаржника також не можуть бути підставами для скасування оскаржених у справі судових рішень, оскільки вони не спростовують обставин, установлених судами, та фактично зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, однак за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів зазначає, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

6.2. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги наведені положення законодавства та обставини, установлені судами, ураховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що судові рішення у справі підлягають залишенню без змін, а касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки підстав для скасування постанови і рішення та задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар" залишити без задоволення.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 і рішення Господарського суду Донецької області від 10.10.2017 у справі № 905/3375/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді К. М. Пільков

Ю. Я. Чумак