Рішення

від 10.04.2019 по справі 140/2718/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2718/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Україна про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Рожищенське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - Рожищенське об'єднане управління ПФУ у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Україна (далі - СГВК Україна ) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період 01.10.2017 року по 30.11.2018 року в сумі 19 982,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог Закону України Про пенсійне забезпечення , Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року, СГВК Україна не відшкодував (не покрив) позивачу фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі пунктів а , б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , у розмірі 19 982,44 грн. за період 01.10.2017 року по 30.11.2018 року включно. Просить стягнути з СГВК Україна на користь Рожищенського об'єднаного управління ПФУ у Волинській області заборгованість у розмірі 19 982,44 грн., яка виникла в результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду Смокович В.І. від 26.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Розпорядженням керівника апарату Волинського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року №01-67/7/19 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2019 року визначено головуючого суддю Костюкевича С.Ф.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду Костюкевича С.Ф. прийнято до свого провадження дану справу.

Копія ухвали від 26.12.2018 року про відкриття провадження в адміністративній справі була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проте поштове відправлення повернулося на адресу суду із довідкою відділення поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання та відбитком календарного штемпеля від 03.01.2019 року, тобто, в розумінні пункту 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) днем вручення вказаної ухвали є 03.01.2019 року.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач пред'явлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що СГВК Україна зареєстроване як юридична особа; перебуває на обліку як платник страхових внесків та зобов'язане відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Частиною третьою статті 15 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Статтею 2 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Судом встановлено, що за відповідачем рахуються пенсіонери-пільговики, яким пенсія призначена і виплачується відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

У відповідності до пункту 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення . При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Пунктами 6.2, 6.4, 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року (з наступними змінами та доповненнями), встановлено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування . При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах. Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем проведено нарахування та направлено СГВК Україна реєстри фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення з жовтня 2017 року по листопад 2018 року.

Таким чином, за період 01.10.2017 року по 30.11.2018 року включно позивачем було фактично витрачено на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , 19 982,44 грн., що підтверджується реєстрами фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до п. б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та розрахунком суми заборгованості, наданими позивачем.

Проте, всупереч статті 2 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідачем не вжито заходів для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у зв'язку з чим у відповідача виникла перед органом Пенсійного фонду заборгованість по сплаті цих платежів в сумі 19 982,44 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у відповідача перед Рожищенським об'єднаним управлінням ПФУ за період 01.10.2017 року по 30.11.2018 року існує заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 19 982,44 грн., яка на день розгляду справи не сплачена та повинна бути стягнута із боржника на користь позивача.

Керуючись статтями 194, 205, 229, 243, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування , Закону України Про пенсійне забезпечення , суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу Україна на користь Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області заборгованість по відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, за період 01.10.2017 року по 30.11.2018 року включно у розмірі 19 982,44 грн. (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві гривні сорок чотири копійки).

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення цього Кодексу. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач Рожищенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (45100, Волинська область, Рожищенський район, місто Рожище, вулиця Шевченка, будинок 89, ідентифікаційний код юридичної особи 40378680).

Відповідач Сільськогосподарський виробничий кооператив Україна (45214, Волинська область, Ківерцівський район, село Тростянець, вулиця Волі, будинок 79, ідентифікаційний код юридичної особи 03735788) .

Головуючий суддя С.Ф. Костюкевич