Рішення

від 04.04.2019 по справі 200/2692/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2019 р. Справа№200/2692/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Зеленов А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

21.02.2019 позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії/а.с.3-5/.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 07.11.2018 він звернувся із заявою №19694 до Слов'янського управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про призначення пенсії. Рішенням №11 від 06.02.2019 Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відмовило йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. Вважає вказане рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки він має необхідний загальний стаж, як працівник, зайнятий повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 11 від 06.02.2019 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) та зобов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву №19694 від 07.11.2018 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058-УІ від 09.07.2003 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з урахуванням висновків суду.

Відповідач позовні вимоги не визнав, з підстав наведених у відзиві. Вказує на те, що відповідно до наданих документів на момент звернення 07.11.2018, ОСОБА_1 має загальний страховий стаж 31 рік 11 місяців 08 днів, стаж за Списком № 1 складає 09 років 02 місяців 12 днів (за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування з урахуванням атестації робочих місць). За таких обставин, управлінням було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_2, так як на момент звернення 07.11.2018 він не має необхідного пільгового стажу. Право на пенсію за віком згідно чинного законодавства ОСОБА_1 набуде після досягнення 51 року. Просив суд відмовити у задоволенні позову/а.с.35-37/.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні)/а.с.1/.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії ВК 740837, виданий Центрально-Міським РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області 24.10.2010, ІПН 2513914118 /а.с.7-8/.

У відповідності з довідкою від 06.11.2018 №0000645960 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, позивач є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території України м. Макіївка до с. Тетянівка, фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3/а.с.9/.

Відповідач - Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, є юридичною особою (код ЄДРПОУ 37803258), яка в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 №384/2011 (далі за текстом - Положення №384/2011) та відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою 07.11.2018 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальонообов'язкове державне пенсійне страхування» /а.с.39/.

Рішенням №11 від 06.02.2019 Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відмовив йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1/а.с.28-31/.

Відповідач у своєму рішенні зазначив, що ОСОБА_1 має загальний страховий стаж 31 рік 11 місяців 08 днів, стаж за Списком № 1 складає 09 років 02 місяців 12 днів (за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування з урахуванням атестації робочих місць). Право на пенсію за віком згідно чинного законодавства ОСОБА_1 набуде після досягнення 51 року.

Відповідно до оскаржуваного рішення, відповідач не зарахував до пільгового стажу позивача періоди у зв'язку із тим, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.01.2019, ДП Макіїввугілля (ЄДРПОУ 26553082) зареєстровано у м. Макіївка, отже отримати довідку за період роботи на цьому підприємстві не має можливості, тому спеціальний трудовий стаж відповідач перевіряв за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (з 01.12.2014 по 31.12.2014 та з 01.06.2005 по 02.07.2013. Крім того, наявна інформація в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.01.2019 ДП Донецька вугільна коксова компанія (ЄДРПОУ 33333520) зареєстровано у м. Макіївка, отже отримати довідку за період роботи на цьому підприємстві не має можливості, тому спеціальний трудовий стаж відповідач перевіряв за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (з 01.01.2005 по 27.05.2005). В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записів на ДВАТ Шахта Ясинівська-глибока ДП Макіїввугілля не знайдено.

Не погоджуючись із рішенням Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 06.02.2019, позивач звернувся до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходить з наступного.

Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст. 3 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення» .

Закон України «Про пенсійне забезпечення» №1788 від 05.11.1991, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ).

Згідно п.2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» .

Згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 08.11.2005 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України №1451/11731 від 01.12.2005 (далі - Порядок 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці на час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992

Відповідно до п.10 Порядку 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637(далі - Порядок 637).

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.

Щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи за Списком № 1 суд зазначає наступне.

Як вбачається з копії трудової книжки серії БТ-ІІ №1130538 ОСОБА_1 у період з 01.09.1983 по 10.01.1987 навчався у Професійно - технічному училищі №102 м. Макіївки (запис №1) /а.с.18/.

Також, позивачем отримано диплом серії А №195657, відповідно до якого встановлено, що з 01.09.1983 ОСОБА_1 поступив до ПТУ №102 м. Макіївки, Донецької області та 10.01.1987 закінчив повний курс з одержанням професії електрослюсар підземний (з навиками виконування роботи машиніста гірничовидобувних машин) та присвоєно кваліфікацію четвертого розряду /а.с. 11/.

Судом встановлено, що позивач з 01.09.1983 по 10.01.1987 навчався у Професійно - технічному училищі №102, тобто до прийняття та набрання чинності Законом України «Про професійно - технічну освіту» від 10.02.1998.

Відповідно Конституційний суд України в своєму рішенні № 1-рп/99 від 09.02.1999 року зазначив, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Суд звертає увагу, що до спірних правовідносин має застосовуватись законодавство чинне на момент їх виникнення.

Так, відповідно до п.п. «з» п. 109 розд. VIII ОСОБА_3 Міністрів СРСР «Про затвердження Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій» від 03.08.1972 № 590 крім роботи в якості робітника або службовця до загального стаж роботи зараховується також: навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах і училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т. д.) і в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, з підвищення кваліфікації і з перекваліфікації.

Приписами частини 3 п. 109 розділу VIII постанови ОСОБА_3 міністрів СРСР № 590 від 03.08.1972 передбачено, що при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (Підпункти "а" і "б" пункту 16), і пенсій у зв'язку з втратою годувальника їх сім'ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт "в" пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах "до" і "л", прирівнюються за вибору яка звернулася за призначенням пенсії або до роботи, яка передувала даного періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті "з", прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що для зарахування даного періоду навчання до пільгового стажу, встановлено, що особа після завершення навчання має працевлаштуватись за професією, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, при цьому не встановлюючи обмежень щодо часу працевлаштування особи або конкретної професії, а тому посилання відповідача на те, що позивач після закінчення професійно - технічного училища протягом третьої місяців мав працевлаштуватись на роботу за набутою у професійно - технічному училищі професією є безпідставними.

Крім того, суд враховує положення ч. 1 ст. 38 Закону України «Про професійно - технічну освіту» відповідно до яких час навчання у професійно - технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Оскільки, ОСОБА_1 був працевлаштований за набутою спеціальністю, через 4 дні після закінчення навчання, про що свідчить запис №2 в трудовій книжці /а.с.18/.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що період навчання ОСОБА_1 у професійно - технічному училищі №102 м. Макіївка з 01.09.1983 по 10.01.1987 за професією «електрослюсар підземний» має бути зараховано до пільгового стажу останнього, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, у відповідності до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» .

Щодо зарахування до пільгового стажу періодів проходження строкової військової служби з 22.04.1987 по 06.05.1989, суд зазначає наступне.

Трудовою книжкою позивача серія БТ-ІІ №1130538 підтверджено, що з 14.01.1987 позивач працював електрослючарем підземним 3 розряду з повним робочим днем у шахті на дільниці по видобутку вугілля в Макіївському виробничому об'єднанні по видобутку вугілля Макіїввугілля шахта ім. В.М.Бажанова. При цьому, звільнений 15.04.1987 у зв'язку із призовом в ОСОБА_4. Служба в рядах ОСОБА_4 армії з 22.04.1987 по 06.05.1989. З 31.07.1989 прийнятий електрослючарем підземним 3 розряду з повним робочим днем у шахті на дільниці по видобутку вугілля в Макіївському виробничому об'єднанні по видобутку вугілля Макіїввугілля .

Отже, обставина проходження військової служби позивачем підтверджується записами у трудовій книжці, військовим квитком та не є спірною.

На період проходження позивачем військової служби діяло «Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій» , затверджене ОСОБА_3 Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590 (далі по тексту - Положення).

Пунктом «к» частини 1 пункту 109 вказаного вище Положення передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.

При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти «а» та «б» пункту 16), та пенсії у зв'язку з втратою годувальника їх сім'ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт «в» пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах «к» та «л» , дорівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.

З матеріалів справи вбачається, що безпосередньо після періоду військової служби ОСОБА_1 був прийнятий, електрослючарем підземним 3 розряду з повним робочим днем у шахті на дільниці по видобутку вугілля в Макіївському виробничому обєднанні по видобутку вугілля Макіїввугілля .

Таким чином, строк військової служби ОСОБА_1 в Збройних Силах СРСР дорівнюється за вибором позивача до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду, у зв'язку з чим відповідач діяв неправомірно не зарахувавши даний період до пільгового стажу позивача.

Трудовою книжкою позивача серія БТ-ІІ №1130538 підтверджено, що:

- з 31.07.1989 по 10.05.1995 позивач працював електрослюсарем, з повним робочим днем в шахті Макіївського виробничого об'єднання по видобутку вугілля Макіїввугілля шахта ім. В.М.Бажанова;

- з 11.05.1995 по 06.06.1996 позивач працював підземним електрослюсарем, з повним робочим днем в шахті на шахті Кіровська ;

- з 24.06.1996 по 11.07.1997 позивач працював підземним електрослюсарем, з повним робочим днем в шахті Макіївського виробничого об'єднання по видобутку вугілля Макіїввугілля шахта ім. В.М.Бажанова;

- з 24.05.1999 по 06.02.2000 позивач працював підземним електрослюсарем, з повним робочим днем в шахті Державного відкритого акціонерного товариства шахта Ясинівська глибока Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії Макіїввугілля ;

- з 29.11.2004 по 02.07.2013 позивач працював електрослюсарем, з повним робочим днем в шахті на Шахта імені ОСОБА_5 ДП Макіїввугілля /а.с.18-21/.

Вказані роботи у ці періоди відносились до Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад з тяжкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільговому розмірі, затвердженого ОСОБА_3 Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 та Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого ОСОБА_3 КМУ № 162 від 11.03.1994 Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах .

Так, доказів, які б спростовували факт роботи позивача повний робочий день у шкідливих умовах праці (за Списком №1) відповідачем не надано.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Таким чином, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Разом з цим, суд враховуючи вимоги пункту 20 Порядку №637 зазначає, що наявність у трудовій книжці записів про займану посаду і період виконуваної роботи підтверджує пільговий характер роботи позивача на Макіївському виробничому об'єднанні по видобутку вугілля Макіїввугілля шахта ім. В.М.Бажанова та Державному відкритому акціонерному товаристві шахта Ясинівська глибока Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії Макіїввугілля .

У зв'язку з чим суд критично ставиться до посилання відповідача, що зарахування спірних періодів до пільгового стажу можливо тільки після надання пільгових довідок.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не включено до страхового стажу зазначені періоди роботи, відтак рішення відповідача є незаконним та підлягає скасуванню.

За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не доведено та не надано доказів на підтвердження правомірності прийнятого спірного рішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року суд відстрочив позивачеві сплату судового збору у розмірі 768,40 грн. до ухвалення судового рішення .

Нормами частини другої статті 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 768,4 грн. підлягає стягненню на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення , Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (вул.Шкірятова, буд.81, м. Макіївка, адреса листування: вул. Свободи,1, а/с 54, м. Слов'янськ, 84122, ІПН НОМЕР_1) до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл.Соборна,3, м. Слов'янськ, 84100, ЄДРПОУ 37803258) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл.Соборна,3, м. Слов'янськ, 84100, ЄДРПОУ 37803258) від 6 лютого 2019 року №11 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Зобов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл.Соборна,3, м. Слов'янськ, 84100, ЄДРПОУ 37803258) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (вул. Шкірятова, буд.81, м. Макіївка, адреса листування: вул. Свободи,1, а/с 54, м. Слов'янськ, 84122, ІПН НОМЕР_1) про призначення пенсії на пільгових умовах від 7 листопада 2018 року №19694, з урахуванням висновків суду у данному рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 37803258) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження 4 квітня 2019 року. Повний текст рішення виготовлено та підписано 9 квітня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Зеленов А.С.