Рішення

від 10.04.2019 по справі 320/6837/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2019 року           № 320/6837/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Трансенергоресурси-22» до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Трансенергоресурси-22» звернулось до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, в якому просило визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо застосування коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельних ділянок, значення 3,0 при формуванні та видачі приватному підприємству «Трансенергоресурси-22» витягів від 02 жовтня 2018р. та від 22 жовтня 2018р. за №1282, 1283, 1284, 1285 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок; визнати протиправними та скасувати витяги від 02 жовтня 2018р. та від 22 жовтня 2018р. за №1282, 1283, 1284, 1285 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, видані приватному підприємству «Трансенергоресурси-22» Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області через структурний підрозділ - відділ у Бориспільському районі Київської області; зобов'язати відповідача через структурний підрозділ – відділ у Бориспільському районі, для обчислення орендної плати за землю у 2018р. сформувати та видати позивачу в установленому порядку через Центр надання адміністративних послуг Бориспільської РДА витяги на підставі нормативної грошової оцінки земель та технічної документації, затверджених рішенням №587-12-II Вишеньківської сільської ради від 06 липня 2016р. «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Вишеньки Бориспільського району Київської області», з наступними коефіцієнтами, які характеризують функціональне використання земельних ділянок: земельна ділянка кадастровий номер 3220881300:03:005:0833, площею 2,7049 га Кф-0,5; земельна ділянка кадастровий номер 3220881301:01:009:0802 площею 1,5956 га Кф-0,5; земельна ділянка кадастровий номер 3220881300:03:005:0835 площею 0,5693 га Кф-0,5; земельна ділянка кадастровий номер 3220881300:03:005:0834 площею 0,8950 га Кф-0,5.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору оренди, зареєстрованого за №52 від 16 травня 2007р., орендує земельні ділянки площею 5, 7648 га з кадастровими номерами: 3220881300:03:005:0833, площею 2,7049 га; 3220881301:01:009:0802 площею 1,5956 га; 3220881300:03:005:0835 площею 0,5693 га; 3220881300:03:005:0834 площею 0,8950 га., з цільовим призначенням – землі рекреаційного призначення під розміщення зелених зон та земельних насаджень, у межах населеного пункту села Вишеньки Бориспільського району Київської області. Відповідно до умов договору оренди позивач є платником орендної плати за користування зазначеною землею. 02 жовтня 2018р. та 22 жовтня 2018р. позивач отримав від відділу у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області чотири витяги за №3364, 3365, 3366, 3539 із технічної документації про нормативну грошову оцінку орендованих земельних ділянок, в яких коефіцієнт функціонального використання застосовано на рівні значення 3,00. Позивач вважає, що підстав для застосування такого коефіцієнту не має, оскільки згідно Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Вишеньки від 30 червня 2016р., було визначено, що для земельних ділянок рекреаційного призначення застосовується Кф 0,5. За таких обставин, вважає дії відповідача щодо видачі витягів із застосування коефіцієнта 3,0 протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з вказаним позовом.

11 січня 2019р. ухвалою суду провадження по справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників процесу у судове засідання на 27 лютого 2019р.

У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, у порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. У відзиві, який був скерований на адресу суду зазначив, що позовні вимоги не визнає, просить у їх задоволенні відмовити. Свою позицію обґрунтовує тим, що 17 липня 2018р. набрав чинності Наказ Мінагрополітики та продовольства України від 27 березня 2018р. за №162, яким внесено зміни до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів за №489 від 25 листопада 2016р., згідно якого коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, встановлюється на підставі Класифікатора видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 200р. за №548. Враховуючи те, що у державному земельному кадастрі дані про орендовану позивачем земельну ділянку не містять коди Класифікації видів цільового призначення земель, тому при формуванні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки був заснований коефіцієнт 3,0 згідно із Додатком №1, в якому міститься посилання на те, що у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки застосовується із зазначенням 3.0.

У відповіді на відзив позивач вказав, що не погоджується з доводами відповідача з тих підстав, що державна реєстрація земельних ділянок відбулась у 2007р., а жодним нормативним актом не передбачено скасування, оновлення та обов'язок користувачів земельних ділянок змінювати коди цільового використання землі, внесених до Державного земельного кадастру згідно Українського класифікатора цільового використання землі.

У запереченнях на відповідь на відзив та додаткових письмових поясненнях відповідач вказав, що витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є технічними документами, які формуються автоматично без втручання посадових осіб управління Держгеокадастру, у зв'язку з чим витяги сформовано відповідно до відомостей Державного земельного кадастру. Крім того, за заявами позивача в Національну кадастрову систему були внесені зміни про земельні ділянки, які перебувають в останнього в оренді, у зв'язку з чим позивачу видано нові витяги із технічної документації із землеустрою про нормативну грошову оцінку землі, із застосуванням коефіцієнту 0,5.

Відповідно до положень ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наведеного вище, суд дійшов висновку про розгляд справи в письмовому провадженні за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 27 квітня 2007р. між Вишеньківською сільською радою та приватним підприємством «Трансенергоресурси-22», було укладено нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,7648 га, із земель загального користування за рахунок земель державної власності у селі Вишеньки Бориспільського району Київської області, з цільовим призначенням земельної ділянки – під розміщення зелених зон та зелених насаджень, на строк 49 років.

Пунктом 2.7.1. зазначеного договору визначено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі, в розмірі 10 відсотків від грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у пункті 1,4 договору за рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням інфляції і збільшується на такі індекси без складання додаткових угод відносно змін орендної плати.

Зазначений договір було зареєстровано Державному реєстрі земель 16 травня 2007р.

28 грудня 2012р. між Вишеньківською сільською радою та ПП «Трансенергоресурси-22» були укладені договори про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 27 квітня 2007р., якими змінено нормативну грошову оцінку земельної ділянки, та встановлено, що орендна плата встановлюється та справляється за рік у розмірі 5% та 4% від грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у пункті 1,4 основного договору.

Рішенням Бориспільської ради Київської області від 24 грудня 2015р. за №22-03-VII, «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Вишеньки Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області» було вирішено затвердити проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Вишеньки Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області загальною площею 233,27 га.

Зі змісту технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Вишеньки Бориспільського району Київської області, вбачається, що на території села наявні земельні ділянки з наступними коефіцієнтами, які характеризують їх функціональне використання: для будівництва та обслуговування житлового будинку (Кф1); землі комерційного використання (Кф2,5); землі промисловості (Кф1,2); землі громадського призначення (Кф 0,70); землі рекреації (Кф0,65); землі транспорту та зв'язку (Кф 1); землі зелених насаджень загального користування (Кф 0,50).

01 лютого 2016р. позивачем були отримані витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за №03-10/310, 03-10/311, 03-10/312, 03-10/313, зі змісту яких вбачається, що коефіцієнт земельних ділянок, які орендуються ПП «Трансенергоресурси-22», у с. Вишеньки Бориспільського району Київської області, з цільовим призначенням – під розміщення зелених зон та зелених насаджень встановлено 0,50.

У подальшому, позивачем 02 жовтня 2018р. та 22 жовтня 2018р., через Центр надання адміністративних послуг отримано чотири витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку орендованих земельних ділянок, що були видані відділом у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області за №3364,3365,3366,3539, в яких коефіцієнт функціонального використання земельних ділянок, які орендуються позивачем на території села Вишеньки Бориспільського району Київської області визначено 3,0.

Позивач не погоджуючись з тим, що відповідачем застосовано коефіцієнт 3,0, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 Земельного кодексу України, грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України «Про оцінку земель».

Статтею 1 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

При цьому під рентним доходом розуміється дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.

Згідно з частиною 5 ст. 5 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно з частиною 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться серед іншого у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

З 01.01.2017 набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016р. за №489, яким затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок), що є обов'язковим для територіальних органів Держгеокадастру при формуванні витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок.

Згідно пунктів 1,3, 5 розділу II Порядку в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів визначається за формулою Цн = ВхНп/Нк*Кф*Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010р. за №548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306 (додаток № 1).

Відповідно до п. 2 приміток до додатку 1 Порядку, яким визначаються значення коефіцієнтів функціонального використання земель, у разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0.

Таким чином, застосування коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки (Кф), із значенням 3,0 відбувається за умов, коли у відомостях Державного земельного кадастру відсутні дані про встановлення коду цільового призначення земельної ділянки, визначеного у відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010р. за №548.

Судом встановлено, що згідно з даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, код Класифікації видів цільового призначення земель щодо спірних земельних ділянок - відсутній.

Доводи позивача про те, що підставою визначення коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки (Кф) є певне цільове призначення земельної ділянки, яке вказане у правовстановлюючих документах, є невірними, оскільки нормами Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, визначення зазначеного коефіцієнта пов'язано із застосуванням саме коду цільового призначення земельної ділянки, визначеного у відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010р. за №548. Відсутність вказаного коду є підставою для застосування лише коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 3.0.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно із нормою ст. 20 Закону України «Про оцінку землі», дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Враховуючи, що у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код класифікації видів цільового призначення спірних земельних ділянок, уповноваженою собою відповідача у передбачений законодавством спосіб були видані витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, кадастровий номер 3220881300:03:005:0833, 3220881301:01:009:0802, 3220881300:03:005:0835, 3220881300:03:005:0834, у яких при розрахунку нормативної грошової оцінки був правомірно застосований коефіцієнт функціонального використання Кф - 3,0, як того вимагає Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом, у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Як встановлено судом, відповідачем в автоматизованому порядку було перенесено до Державного земельного кадастру всі наявні відомості про земельні ділянки за кадастровими номерами 3220881300:03:005:0833, 3220881301:01:009:0802, 3220881300:03:005:0835, 3220881300:03:005:0834.

До набрання чинності Закону України «Про державний земельний кадастр» у відомостях Державного реєстру земель про дані земельні ділянки був відсутній код класифікації видів цільового призначення, який відповідно не міг бути перенесений до Державного земельного кадастру.

Відповідно до пунктів 117, 118, 138 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17 жовтня 2012р. за №1051, відомості (зміни до них) про зареєстровані земельні ділянки вносяться до державного земельного кадастру в разі: внесення змін до відомостей про земельну ділянку; внесення нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку, а також виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру.

Згідно до пункту 2 Розділу ІІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, з метою внесення даних до Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів, оформлюється електронний документ відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17 жовтня 2012р. за №1051.

Відповідно до ч.5 ст. 5 Закону України «Про Державний земельний кадастр», внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Крім цього, роз'ясненнями Держгеокадастру від 03.02.2017 №22-28-0.21-1591/2-17, з метою забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення та врегулювання питання приведення у відповідність до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010р. за №548 (КВЦПЗ), інформації про цільове призначення земельних ділянок у випадку наявності у Державному земельному кадастрі застарілої інформації з Українського класифікатора цільового використання землі або відсутності про підрозділ коду КВЦПЗ рекомендовано наступне: при надходженні до Державного кадастрового реєстратора від власника чи користувача земельної ділянки заяви про внесення змін до відомостей про неї за формою згідно з додатком 12 до Порядку, електронного документа з визначеним цільовим призначенням земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ та листа Управління/Відділу Головного управління Держгеокадастру в області у відповідному районі/місті за підписом керівника структурного підрозділу, який надається на запит власника, користувача земельної ділянки або розробника електронного документа з врахуванням матеріалів по формуванню земельної ділянки щодо можливості визначення цільового призначення земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ, Державний кадастровий реєстратор вносить відповідні зміни до відомостей про зареєстровану земельну ділянку.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що відповідач позбавлений права самостійно визначати цільове призначення земельних ділянок у випадку наявності у Державному земельному кадастрі застарілої інформації з Українського класифікатора цільового використання землі або відсутності коду класифікації видів цільового призначення відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010р. за №548.

Натомість позивач заяв до часу видачі спірних витягів до державного кадастрового реєстратора про внесення змін до відомостей про цільове призначення земельної ділянки не подавав, що не заперечується учасниками справи.

Відповідно до ст. 19 Конституії України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладені обставини суд вважає, що дії відповідача під час видачі спірних витягів, та самі оскаржувані витяги відповідають критеріям, визначеним ч. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства, а надані позивачем докази у своїй сукупності не дають підстави вважати, що такі є протиправними, прийняті відповідачем необґрунтовано, без дотриманням вимог законів України, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи у суді, позивач звернувся із заявами про внесення змін до відомостей про цільове призначення земельної ділянки до Державного земельного кадастру, за наслідком розгляду яких, були внесені відповідні зміни до реєстру, а також видано витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок із зазначенням коефіцієнту 0,5, що на думку суду виключає можливість задоволення вимог позивача про зобов'язання відповідача сформувати та видати витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок із зазначенням коефіцієнту 0,5.

За наведених обставин, факт наявності у позивача порушеного права не знайшов свого підтвердження у ході судового розгляду, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства, підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову приватного підприємства «Трансенергоресурси-22» - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя                                                                                 Василенко Г.Ю.