Ухвала

від 08.04.2019 по справі 280/1469/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

08 квітня 2019 року Справа № 280/1469/19 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Максименко Л.Я., перевіривши матеріали

адміністративного позову Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 25-а, код ЄДРПОУ 41248959)

до Державного підприємства Технічний центр Зазавтотехніка (69027, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Степова, 11, код ЄДРПОУ 05813452)

про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - позивач) до Державного підприємства Технічний центр Зазавтотехніка (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з Державного підприємства Технічний центр Зазавтотехніка суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно п. б ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення по працівнику ОСОБА_1 з грудня 2017 року по березень 2019 року в розмірі 8 079,02 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали адміністративного позову, судом встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Зокрема, частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно до ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлено ставку судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 1921,00 грн.

Так, у позовній заяві Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя просить суд стягнути заборгованість в загальному розмірі 8 079,02 грн., у зв'язку з чим позивач зобов'язаний був сплатити судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

Проте, до матеріалів адміністративного позову позивачем не надано підтвердження сплати судового збору, натомість подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

За правилами ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд вважає за необхідне зауважити, що судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.133 КАС України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України "Про судовий збір" повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З огляду на вимоги ст.133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України "Про судовий збір", з власної ініціативи.

Звертаючись до суду із клопотанням щодо звільнення від сплати судового збору, позивач взагалі не надав суду доказів в обґрунтування майнового стану управління, який би позбавляв можливості сплатити судовий збір у встановленому законодавством України розмірі або відсутності достатніх коштів на рахунках позивача для оплати судових витрат.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позовній заяві позивач посилається на порушення відповідачем вимог щодо відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, проте будь-яких доказів на підтвердження підстав призначення та виплати пільгових пенсій пенсіонеру, вказаному у позові, а також фактичного понесення позивачем таких витрат (протоколи, розпорядження щодо призначення пенсій, довідки про підтвердження стажу, необхідного для призначення пільгової пенсії, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та докази їх направлення відповідачу, довідки про нарахування та виплату пенсії пенсіонеру, вказаному у позові, тощо) до позову не додано.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вищевикладені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з ч.1 ст.169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Суд зазначає, що недоліки даної позовної заяви можуть бути усунуті протягом 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати 1 921,00 грн. судового збору на р/р 34310206084010, отримувач коштів УК у Дніпровському районі м. Запоріжжя/Дніпр./22030101, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 3802542; доказів на підтвердження підстав призначення та виплати пільгових пенсій пенсіонеру, вказаному у позові, а також фактичного понесення позивачем таких витрат (протоколи, розпорядження щодо призначення пенсій, довідки про підтвердження стажу, необхідного для призначення пільгової пенсії, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та докази їх направлення відповідачу, довідки про нарахування та виплату пенсії тощо).

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити Шевченківському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України м. Запоріжжя у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за даним позовом.

Позовну заяву Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя до Державного підприємства Технічний центр Зазавтотехніка про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:

оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати 1 921,00 грн. судового збору на р/р 34310206084010, отримувач коштів УК у Дніпровському районі м. Запоріжжя/Дніпр./22030101, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 38025423;

доказів на підтвердження підстав призначення та виплати пільгових пенсій пенсіонеру, вказаному у позові, а також фактичного понесення позивачем таких витрат (протоколи, розпорядження щодо призначення пенсій, довідки про підтвердження стажу, необхідного для призначення пільгової пенсії, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та докази їх направлення відповідачу, довідки про нарахування та виплату пенсії пенсіонеру, вказаному у позові, тощо).

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Суддя Л.Я. Максименко