ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/2094/18
27 березня 2019 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
за участю:
секретаря судового засідання Заблоцька І.І.
представника позивача Берегуляк В.Ф.
представника відповідача Рацин Р.Р.
представника третьої особи Капустинська Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Орієнтертранс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" до Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Орієнтертранс" (надалі позивач, ТОВ "Орієнтертранс"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс", звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України (надалі, відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просило скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 24.01.2018 року №569094/41162196, зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 08.12.2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, зупиняючи реєстрацію податкової накладної №2 від 08.12.2017 року, допустив перевищення повноважень при здійсненні функцій податкового контролю, у тому числі щодо прийняття оскаржуваного рішення від 24.01.2018 року № 569094/41162196 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 08.12.2017 року. Вважає, що відповідач при прийнятті вказаної відмови у реєстрації податкової накладної неправомірно вказав, що позивачем надано копії документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної, оскільки не вказав конкретні недоліки документів, а надав формальну відповідь, яка є, на думку представника позивача, протиправною. Зазначив, що позивачем було надано усі передбачені законодавством документи. Тому, просив задовольнити позов повністю.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 26.10.2018 року. У вказаний строк позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання у справі призначено на 27.11.2018 року о 12:00 год.
Представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що станом на 18.01.2018 року позивачем для підтвердження господарської операції надано договір №20170601/155 від 01.06.2017 року, акт виконаних робіт №ОУ-0000092 від 08.12.2017 року, реєстр товарно-транспортних накладних на оплату до акту виконаних робіт, банківську виписку, картку рахунку 361, договір оренди офісного приміщення від 01.04.2017 року, договори оренди автомобіля, товарно-транспортні накладні в кількості 41 шт., проте товарно-транспортні накладні неможливо переглянути у зв'язку із пошкодженням файлів. Також зазначив, що із доданих документів, контролюючим органом встановлено, що по товарно-транспортних накладних від 22.11.2017 року №170000403559 (перевезення автомобілем НОМЕР_1), від 22.11.2017 року №170000403558 (перевезення автомобілем НОМЕР_2) відсутні правовстановлюючі документи на транспортні засоби, якими надавались послуги по перевезенню. Крім того, в п.3.1. договорів оренди автомобілів, які зазначені майже у всіх товарно-транспортних накладних, вказано, що термін оренди складає п'ять років з моменту прийняття об'єктів, що орендуються, однак ні до ДФС України, ні до суду позивачем не надано документів, що свідчать про прийняття об'єктів, що орендуються. Таким чином, вважає, що рішення контролюючого орану про відмову у реєстрації податкової накладної є правомірним.
Представник третьої особи подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що контролюючим органом не взято до уваги специфіку діяльності ТОВ "Орієнтертранс". При цьому, зазначив, що позивач, як самостійний господарюючий суб'єкт, не позбавлений права та можливостей використовувати орендовані основні засоби та засоби виробництва, укладати з працівниками цивільно-правові договори та залучати сторонніх кваліфікованих фахівців в галузі вантажних перевезень. Також вказав, що позивач мав технічні можливості надавати послуги вантажного перевезення третім особам, на договірній основі, а тому здійснені господарські операції мають реальний характер, а первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та в повному обсязі відображають зміст проведених операцій. Також зазначив, що висновки контролюючого органу щодо невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах, є передчасними, оскільки відсутні конкретні дані, які б відповідали умовам зупинення за цим критерієм. Також, на думку третьої особи, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРП, не містить вичерпного переліку таких документів.
27.11.2018 року у підготовчому судовому засіданні розгляд справи відкладено до 18.12.2018 року о 14:00 год.
18.12.2018 року у підготовчому судовому засіданні ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати продовжено термін розгляну справи на 1 місяць, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 18.01.2019 року о 10:00 год.
18.01.2019 року у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 30.01.2019 року о 09:30 год.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідач у відзив на позовну заяву не конкретизує в чому було порушення, що і було зроблено при наданні відмови платник податків при реєстрації податкової накладної. Також зазначив, що до контролюючого органу був наданий повний пакет документів, що підтверджують реальність здійсненої господарської операції. А тому, позов просив задовольнити у повному обсязі.
30.01.2019 року у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 25.02.2019 року о 14:00 год.
Представник відповідача подав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що предметом господарської операції, по якій виписано спірну податкову накладну, є надання послуг по перевезенню автомобільним транспортом, тому відсутність (ненадання контролюючому органу) товарно-транспортних накладних є недопустимим. Також зазначив, що договори, долучені позивачем до даного позову, при прийнятті рішення про реєстрацію податкової накладної контролюючому органу надано не було. Зазначив, що з огляду на таке, відсутні правові підстави для задоволення даного позову.
25.02.2019 року у судовому засіданні закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.03.2019 року о 10:00 год.
19.03.2019 року судове засідання відкладено до 27.03.2019 року о 12:00 год. у зв'язку із перебуванням головуючої судді на лікарняному.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов повністю з мотивів, наведених у позовній заяві (з урахуванням уточнень), відповіді на відзив.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні повністю, з мотивів, наведених у відзиві на адміністративний позов, запереченнях.
Представник третьої особи позов підтримала, просила його задовольнити з мотивів, наведених у письмових поясненнях.
Судом встановлено, що 01.06.2017 року між позивачем (перевізник) та ТОВ "Мрія Сервіс" (замовник) укладено договір №20170601/155, відповідно до якого перевізник зобов'язується на підставі замовлень замовника власними силами в обумовлений термін надати послуги перевезення вантажів автомобільним транспортом в узгоджених сторонами замовленнях замовника, а замовник зобов'язується прийняти виконані послуги та сплатити за них обумовлену договором грошову суму.
Виконання господарських операцій згідно даного договору підтверджується інформацією з картки рахунку 361, сформованого 17.01.2018 року.
Позивачем було складено податкову накладну №2 від 08.12.2017 року та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Після цього, у відповідності до квитанції №9282852547 від 30.12.2017 року зупинено реєстрацію податкової накладної №2 від 08.12.2017 року.
Рішенням комісії ДФС України від 24.01.2018 року №569094/41162196 відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 08.12.2017 року.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що у відповідності до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами п. 74.2 ст. 74 Податкового кодексу України (надалі, ПК України), в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У відповідності до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в України" від 21.12.2016 року №1797-УІІІ, були внесені зміни до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.
У відповідності до пункту 01.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з квитанції №9282852547 від 30.12.2017 року, реєстрацію податкової накладної №2 від 08.12.2017 року було зупинено у зв'язку із тим, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, податкова накладна/розрахунок коригування відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ:ЗЕД:49.41 Також, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту "в" п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України.
Разом з тим, пунктом 6 Критеріїв № 567 передбачено, що моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПК України стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі; 3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів). Системний аналіз норм чинного законодавства України дає підстави вважати, що контролюючий орган зобов'язаний у квитанції чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв № 567.
Також суд зазначає, що визначення фіскальним органом у квитанції конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Наказі № 567 "Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу № 567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567: 1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством; 2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Також, підпунктом 201.16.3 передбачено, що письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
З Квитанції від 30.12.2017 року №9282852547 про зупинення реєстрації податкової накладної вбачається, що відповідачем запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
На виконання вказаного, позивачем було направлено на адресу ДФС повідомлення від 17.01.2018 року №13 з документами для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, а саме: договір №20170601/155 від 01.06.2017 року, акт виконаних робіт №ОУ-0000092 від 08.12.2017 року, реєстр ТТН на оплату до акту виконаних робіт, банківська виписка, картка рахунку 361, договір оренди офісного приміщення від 01.01.2017 року, договори оренди автомобіля, товарно-транспортні накладні в кількості 41 шт.
Подання позивачем зазначених документів не заперечувалось також стороною відповідача у судовому засіданні.
Крім того, позивачем подано до контролюючого органу бухгалтерську довідку про те, що ТОВ "Орієнтертранс" винаймає офісне приміщення та транспортні засоби.
З метою здійснення власної господарської діяльності, ТОВ "Орієнтертранс" укладені наступні договори оренди транспортних засобів: 11.03.2017 року з гр.ОСОБА_5 (21 одиниця вантажної техніки, спеціалізовані напівпричіпи та вантажні сідлові тягачі); 29.09.2017 року з гр.ОСОБА_6 (2 одиниці техніки (напівпричіп самоскид та вантажний сідловий тягач); 05.05.2017 року з гр.ОСОБА_7 (2 одиниці техніки (напівпричіп самоскид та вантажний сідловий тягач); 29.09.2017 року з гр.ОСОБА_8 (1 одиниця техніки (вантажний сідловий тягач); 05.05.2017 року з гр.ОСОБА_9М.(2 одиниці техніки (напівпричіп самоскид та вантажний сідловий тягач); 15.07.2017 року з гр. ОСОБА_10 (2 одиниці техніки (напівпричіп самоскд та вантажний сідловий тягач); 15.07.2017 року з гр.ОСОБА_11 (4 одиниці техніки (напівпричіпи самоскид та вантажні сідлові тягачі); 11.10.2017 року з гр. ОСОБА_12.(3 одиниці техніки напівпричіпи самоскиди та вантажний сідловий тягач).
Крім того, суд враховує пояснення третьої особи про те, що ТОВ "Мрія Сервіс" не мало змоги надати послуги по перевезенню урожаю сої, кукурудзи та соняшника іншим контрагентам власним транспортом, однак з метою дотримання взятих договірних зобов'язань, ТОВ "Мрія Сервіс" було залучено техніку третіх осіб, на підставі договору перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладеного з позивачем у даній справі. Вказане, на думку суду, також підтверджує реальність здійснення господарських операцій.
Також, при прийнятті рішення по суті, суд також приймає до уваги твердження сторони позивача стосовно того, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставами для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку із його господарською діяльністю.
Суд зазначає, що в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані тільки про фактично здійснені господарські операції, а на підтвердження господарської операції щодо перевезення вантажів можуть бути надані як договір про надання транспортних послуг, так і товарно-транспортні накладні, акти приймання-передавання наданих послуг. При цьому, суд не приймає до уваги твердження представника відповідача, що позивачем не були надані правовстановлюючі документи, якими надавались послуги по перевезенню, а також не надані документи, що свідчать про прийняття об'єктів, що орендуються, а саме транспортних засобів, оскільки в ході судового розгляду даної справи судом здобуті, а учасниками справи надані належні, достатні та допустимі докази, що спростовують дане твердження.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" від 29.03.2017 № 190 установлено, що комісія ДФС приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.
Крім того, у відповідності до пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, тобто або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування. Таким чином, суд вважає, що оскільки в оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме документи складені із порушенням норм законодавства, та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрації податкової накладної, платником податків надано всі необхідні документи для реєстрації такої податкової накладної.
Суд враховує, що рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких, а лише загальну інформацію про те, що підставою для його прийняття є: наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування, зазначено "та/або".
Зазначене свідчить про прийняття відповідачем зазначеного рішення не у спосіб передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації".
Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідач не довів правомірності оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, що свідчить про його протиправність.
При цьому, у розумінні Порядку № 1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. З огляду на зазначене суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині шляхом зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 08.12.2017 року №2 датою її подання.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, то з врахуванням положень ст.139 КАС України, сплачений судовий збір підлягає до відшкодування.
Також, щодо вимоги позивача щодо зобов'язання Державної фіскальної фіскальної України подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання законної сили даним судовим рішення, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу вказаної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов'язком суду. У даному випадку, у встановленні судового контролю, шляхом встановлення звіту про виконання судового рішення, слід відмовити.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Орієнтертранс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" до Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 24.01.2018 року №569094/41162196.
3.Зобов'язати Державну фіскальну службу України (м.Київ, Львівська пл.,8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 08.12.2017 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Орієнтертранс" (Тернопільська область, Збаразький район, село старий Вишнівець, вул.Шкільна,6, код ЄДРПОУ 41162196) датою її подання.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (м.Київ, Львівська пл.,8, код ЄДРПОУ 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Орієнтертранс" (Тернопільська область, Збаразький район, село Старий Вишнівець, вул.Шкільна,6, код ЄДРПОУ 41162196) судовий збір у розмірі 8577 (вісім тисяч п'ятсот сімдесят сім) грн. 57 коп., сплачений згідно платіжного доручення №592 від 02.10.2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Повне судове рішення складено 05 квітня 2019 року.
Головуюча суддя Дерех Н.В.
копія вірна
Суддя Дерех Н.В.
Суд | Тернопільський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2019 |
Оприлюднено | 11.04.2019 |
Номер документу | 81044026 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Дерех Надія Володимирівна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Дерех Надія Володимирівна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Дерех Надія Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні