Рішення

від 05.04.2019 по справі 400/278/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2019 р. № 400/278/19

м. Миколаїв

          Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Фульги А.П., розглянув в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИП-ТРАНС", вул. Кагатна, 1-К, м. Миколаїв, 54007

до відповідача: Державної фіскальної служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю " ПЕРІ УКРАЇНА ", вул. Об'їзна дорога, 60,Бровари,Київська область,07400

про: скасування рішення від 26.10.2018 року № 967606/38790224, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИП-ТРАНС" звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, за участю у справі третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРІ УКРАЇНА", в якому просило суд:

- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації від 26.10.2018 року № 967606/38790224 та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №17 від 08.12.2017р. за датою їх подання.

          Мотивуючи свої вимоги тим, що ДФС, зупиняючи реєстрацію податкових накладних, допущено перевищення повноважень при здійсненні функції податкового контролю, що автоматично призводить до визнання таких дій та рішення незаконними і позбавляє їх будь-яких правових наслідків, у т.ч. компетенції на прийняття рішення про комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН. Оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною у реєстрації якої було відмовлено. З рішення контролюючого органу не зрозуміло чому не враховані пояснення позивача, не надана оцінка направленим ним документам та відсутнє посилання на норми Закону, якими відповідач обґрунтовує своє рішення. Рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, яку воно не містить.

          Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

          Представник відповідача відзиву на позов не надав.

          Відповідно до положень ч. 4. ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

          У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.

          Суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

          З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

          TOB “ВИП-ТРАНС” здійснює господарську діяльність за наступними кодами КВЕД: 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами, 46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами, 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, 46.34 Оптова торгівля напоями, 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

          Для надання послуг з перевезення вантажів та транспортно-експедиційного обслуговування ТОВ "ВИП-ТРАНС" використовує орендовані транспортні засоби, а для надання послуг з перевезення вантажів та транспортно-експедиційного обслуговування - підрядні організації. Керування вантажними транспортними засобами здійснюється як штатними водіями, та й водіями на підставі укладених з ними цивільно-правових договорів, які мають відповідну освіту та права на керування вантажними транспортними засобами.

           15.07.2015р. ТОВ “ВИП-ТРАНС” уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРІ УКРАЇНА» (Україна, 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Об'їзна дорога, 60; ЄДРПОУ 31032954; ШН 310329526033) Договір №15/07/2015-ВТ про надання транспортно-експедиційних послуг.

Податкова накладна №17 від 08.12.2017р.

           08.12.2017р. ТОВ “ВИП-ТРАНС” надало ТОВ " ПЕРІ УКРАЇНА " наступну послугу: Транспортно-експедиційні (код ДКПП - 52.29) на суму 11 666,67 грн. без ПДВ, всього на загальну суму 14 000,00грн. в т.ч. ПДВ 20% - 2 333,33 грн. Факт надання вищезазначених послуг підтверджується Актом №1699 надання послуг від 08.12.2017р. між ТОВ “ВИП-ТРАНС” надало ТОВ " ПЕРІ УКРАЇНА ", та ттн №734/1с від 07.12.2017р.

          Зазначені послуги виконувались за допомогою транспортних засобів які знаходяться в оренді/ суборенді та підрядників на підставі вищенаведених Договорів.

           28.12.2017р. відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПКУ ТОВ “ВИП-ТРАНС” було складено податкову накладну №17 від 08.12.2017р. та направлено 28.12.2017р. в 17:11:43 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (зареєстровано за №9281391926).

          Згідно отриманої квитанції №1 від 28.12.2017р. податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено.

          На виконання п.п.201.16.2. п.201.16. ст.201 ПКУ ТОВ «ВИП-Транс» було направлено на адресу ДФС повідомлення від 10.10.2018р. №16 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, зокрема, копії Договір №15/07/2015-ВТ про надання транспортно-експедиційних послуг від 15.07.2015р., Договору оренди №01/08 від 01.08.2017р., Договору оренди автомобіля від 27.06.2017р., Договору оренди транспортних засобів від 23.08.2017р., Договору оренди №3 від 01.10.2013р., Договору про проведення технічного обслуговування та поточного ремонту транспортних засобів №12/09 від 08.09.2017р., Таблиці даних платника податку від 04.12.2017р.          №186405601 (копії квитанцій №1 про збереження документів на центральному рівні додаються) та пояснень. Отже, було надало усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній.

          Однак, рішенням комісії ДФС від 26.10.2018р. №967607/38790224 було відмовлено у реєстрації податкової накладної.

          Відповідно ч. 1 ст. 14 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

          Згідно пп. "а", пп. "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

          Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;

          Керуючись п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

          Пунктом 201.10. статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

          Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

          Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

          За приписами п. 74.2. ст. 74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

          Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

          Керуючись п. 74.3 ст. 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

          Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010 року, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

- наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

          Відповідно до п. 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

          Аналогічні приписи містить пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

          Відповідно пп. 201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

          У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

- порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

- визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

          Зі змісту квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних по податковій накладній №17 від 08.12.2017р. вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 13 червня 2017 року № 567.

          Суд зазначає, що визначення фіскальним органом у квитанціях конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Наказі № 567 "Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

          Так, відповідно до п. 1 Вичерпного переліку документів Наказу № 567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567:

- для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

- для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

          З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

          Зі змісту квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних по податковій накладній № 17 від 08.12.2017 року вбачається, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до пункту "в" пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено Наказом № 567, та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

          Таким чином, судом встановлено, що у квитанціях фіскальним органом, в порушення пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, не вказано конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567, з огляду на те, що пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику.

          Щодо формулювання фіскальним органом у Квитанціях вимоги надання "та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу" (тобто Наказу № 567), суд зазначає, що таке визначення також являється нечітким та незрозумілим, зокрема, для платника податків.

          Так, Наказ № 567 містить у собі пункт 4 наступного змісту: "Державній фіскальній службі України: до 25 червня 2017 року здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п'ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення; щокварталу до п'ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки".

          Натомість, Критерії оцінки ступеня ризиків Наказу № 567 містить пункт 4 наступного змісту: "Інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акту щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою".

          Разом з тим, Вичерпний перелік документів Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" № 567 взагалі не містить пункту 4.

          Таким чином, враховуючи позицію фіскального органу щодо необхідності надання платником податків переліку документів та/або Таблиці даних, йому необхідно чітко зазначати, що пункт 4 відноситься до Критеріїв оцінки ризиків Наказу № 567.

          У відповідності до пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

          Згідно пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп. 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

          Зазначена комісія приймає рішення про:

- реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

          Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

          Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

          Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 Податкового кодексу України.

          Встановлено, що у порядку визначеному пп. 201.16.2 п. 201.6 ст. 201 ПК України товариством з обмеженою відповідальністю "ВИП-ТРАНС" до комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було направлено повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН/РК.

          Проте, як вбачається з матеріалів справи, рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації від 26.10.2018 року №967606/38790224, про відмову в реєстрації податкових накладних не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: ненадання платником податку копій документів, розрахункових документів, банківських виписок з банківських рахунків.

          Проте, в рішеннях не досліджувались фактичні обставини щодо змісту та умов угоди, зобов'язань сторін за договором та порядку оплати вартості готової продукції.

          Керуючись абз. 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" № 190 від 29.03.2017 року установлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

          Відповідно абз. 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

          Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, проте, оскаржувані рішення не містять чіткого визначення підстав для прийняття комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

          Окрім того, суд звертає увагу на приписи пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, відповідно до яких, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

- прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;

- набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

          Нормами Податкового кодексу України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

          Таким чином, суд вважає, що оскаржене рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною у реєстрації якої було відмовлено.

          Керуючись ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

          Відповідач не довів суду правомірності оскаржуваного рішення, що є підставою для задоволення позову.

          Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача у встановлений судом строк подати до суду звіт про виконання судового рішення суд зазначає наступне.

          Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

          З огляду на вищевикладену норму діючого законодавства, суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.

          У даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання.

          Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

          Керуючись ст. 2, 19, 78, 139, 194, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИП-ТРАНС " (вул. Кагатна, 1-К, м. Миколаїв, 54007, код ЄДРПОУ 38790224) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) задовольнити.

           2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації від 26.10.2018 року № 967606/38790224.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИП-ТРАНС " (вул. Кагатна, 1-К, м. Миколаїв, 54007 код ЄДРПОУ 38790224) судові витрати в розмірі 3842,00 грн.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

          Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

          Суддя                                                                                 А. П. Фульга