Рішення

від 10.04.2019 по справі 420/6478/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6478/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року м. Одеса

В залі судових засідань № 33

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.,

при секретарі судового засідання - Безбах І.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Форостян С.Г.,

представника відповідача - Литвинчук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства ЕТАНА-ПІВДЕНЬ до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось Приватне підприємство ЕТАНА-ПІВДЕНЬ до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, про:

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0052511405 від 30.11.2018 року, про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 123 919,00 гривень;

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0052521405 від 30.11.2018 року, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 15 217 155,00 гривень, з них 10 144 770,00 за основним платежем та 5 072 385,00 гривень за штрафними санкціями;

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0052561405 від 30.11.2018 року, про застосування штрафу у сумі 14 843,64 гривень (10% за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків на 15 і менше календарних днів).

Адміністративний позов мотивовано наступним.

Приватне підприємство ЕТАНА-ПІВДЕНЬ з податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДФС в Одеській області не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Наголошувалося, що висновки перевіряючих порушують закріплений в Конституції України принцип персональної відповідальності, відповідно до якого, суб'єкт господарювання не може нести відповідальність за своїх контрагентів, а може бути притягнутий до юридичної відповідальності лише за власні правопорушення. Стосовно штрафних санкцій за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків, позивачем зазначалося, що податкові накладні/розрахунки коригувань до податкових накладних, складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року - вважаються своєчасно зареєстрованими.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року, вищезгадану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження по справі.

05 березня 2019 року закрито підготовче засідання по справі та призначено справу до судового розгляду суті.

У встановлений судом строк, відповідач надав відзив (вх.№3774/19 від 01.02.2019р.) на позовну заяву (т.IV, а.с.47-50).

Відзив обґрунтований наступним .

В ході перевірки встановлено, що в період який перевірявся, ПП ЕТАНА-ПІВДЕНЬ до складу податкового кредиту віднесено податок на додану вартість товарів, отриманих від ТОВ СТАКСТРОЙ та ТОВ МЕГА ОПТ ТРЕЙД . Згідно первинних документів наданих до перевірки, даних ЄРПН, позивачем здійснено лише документальне оформлення придбаних товарів та товарно-матеріальних цінностей з вищевказаними контрагентами, без фактичної їх поставки та виконання, а також формування податкового кредиту без реального здійснення господарської та іншої економічної діяльності за такими операціями. Стосовно несвоєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних повідомлялося, що під час проведення перевірки ПП ЕТАНА-ПІВДЕНЬ не було надано доказів, що позивач намагався своєчасно зареєструвати податкові накладні. Зокрема - квитанції про відмову у реєстрації із зазначенням причин такої реєстрації. На думку відповідача, ПП ЕТАНА-ПІВДЕНЬ свідомо не реєструвало податкові накладні своєчасно.

У своїй відповіді на відзив (т.IV, а.с.51-56), Приватне підприємство ЕТАНА-ПІВДЕНЬ зазначило, що перед укладанням угод з ТОВ СТАКСТРОЙ та ТОВ МЕГА ОПТ ТРЕЙД , було проведено перевірку контрагентів через офіційний сайт ДФС України. На момент здійснення перевірки, ознак фіктивності контрагентів позивачем - не виявлено. Крім того, первинні документи з вищевказаними контрагентами є юридично належними, допустимими та достатніми для підтвердження факту зміни стану майна, зобов'язань і фінансових результатів і, відповідно, реальності проведення господарських операцій. Також наголошувалося, що податкові накладні/розрахунки коригувань до податкових накладних, складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року - вважаються своєчасно зареєстрованими.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Приватне підприємство ЕТАНА-ПІВДЕНЬ зареєстроване 27.01.2006 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №15561020000016911 та перебуває на обліку ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області. Основний вид діяльності згідно КВЕД:46.34 Оптова торгівля напоями (т.І, а.с.125-132).

Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП ЕТАНА-ПІВДЕНЬ з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість, податку на прибуток та місцевих податків і зборів за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року, за результатами якої складено Акт №2136/15-32-14-05/34108109 від 03.10.2018 року (т.І, а.с.135-176).

В акті викладено висновки про порушення позивачем:

- п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.1,п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 10 144 770,00 гривень;

- п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення по ПДВ (рядок 21 Декларації Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду ) за грудень 2017 року у сумі 123 919,00 гривень.

- п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України - встановлено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Акт перевірки №2136/15-32-14-05/34108109 від 03.10.2018 року директором ПП ЕТАНА-ПІВДЕНЬ не підписувався.

За результатами виявлених порушень, Головним управлінням ДФС в Одеській області, були прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0052511405 від 30 листопада 2018 року, яким за порушення п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ПП ЕТАНА-ПІВДЕНЬ зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 123 919,00 гривень (т.І, а.с.132);

№0052521405 від 30 листопада 2018 року, яким за порушення п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ПП ЕТАНА-ПІВДЕНЬ збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковими зобов'язаннями на 10 144 770,00 гривень та штрафними санкціями на суму 5 072 385,00 гривень (т.І, а.с.133);

№0052561405 від 30 листопада 2018 року, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 та статтею 120 1 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 10 % суми таких податкових накладних у розмірі 14 843,64 гривень (т.І, а.с.134).

За результатами адміністративного оскарження, висновком щодо розгляду заперечень №351/15-32-14-05 від 26.11.2018 року, податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Виявлені порушення щодо повноти декларування податку на додану вартість та правомірність декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню, відповідач пов'язує з фактом відсутності реального здійснення господарських операцій між ПП ЕТАНА-ПІВДЕНЬ та ТОВ СТАКСТРОЙ і ТОВ МЕГА ОПТ ТРЕЙД .

Не погоджуючись з висновками контролюючого органу та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, ПП ЕТАНА-ПІВДЕНЬ звернулось до суду з даною позовною заявою.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Стосовно податкових повідомлень-рішень, яким ПП ЕТАНА-ПІВДЕНЬ зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі - Податковий кодекс).

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

У відповідності до пункту 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначається, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплачений отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

Як встановлено статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За змістом статті 3 Закону № 996-ХІV податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 9 Закону України № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Зважаючи на викладене, розглядаючи спір про правомірність віднесення платником податків на витрати певних сум, в тому числі ПДВ, та як наслідок формування податкового кредиту, суд повинен надати належну правову оцінку усім доказам та обставинам, що стосуються предмету доказування, в їх сукупному зв'язку один з одним, з'ясувати характер та зміст спірних операцій позивачем з його контрагентом, дослідити договори укладені з останнім, а також усі укладені на його реалізацію первинні документи, пов'язані з їх виконанням та які належить складати залежно від певного виду господарської операції, і лише на підставі цього зробити вмотивований висновок про достовірність чи не достовірність даних, вказаних в первинних документах, або про їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства чи навпаки, а також про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, встановити наявність зв'язку між фактом придбання товарів/робіт/послуг з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання їх у господарській діяльності.

Водночас, суд звертає увагу, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання на суму понесених витрат, що підлягають перерахуванню до бюджету.

Суд звертає також увагу на те, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для однозначних висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Приватне підприємство ЕТАНА-ПІВДЕНЬ за ліцензійним договором №01/15-1 від 01 липня 2015 року, використовує знак для товарів та послуг ТОЧКА та здійснює реалізацію продовольчих та непродовольчих товарів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, зокрема, через мережу магазинів ТОЧКА , чим підтверджується наявність господарської мети з придбання товарів для подальшої реалізації (т.IV, а.с.114-143).

Як вже зазначалося судом, позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства ЕТАНА-ПІВДЕНЬ проводилася з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість, податку на прибуток та місцевих податків і зборів за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року.

Крім того, позивач самостійно звернувся з листом до Головного управління ДФС в Одеській області (вих.№ 22/06-1 від 22.06.2018 року), з проханням проведення перевірки з питань нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість, податку на прибутоко та місцевих податків і зборів за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року (т.IV, а.с.69).

Як зазначається контролюючим органом в акті перевірки №2136/15-32-14-05/34108109 від 03 жовтня 2018 року, у ході перевірки позивачем було надано Договір комісії №201216/К укладений між ТОВ СТАКСТРОЙ та ПП ЕТАНА ПІВДЕНЬ . Датою укладання договору зазначено 20 грудня 2016 року.

…ТОВ СТАКСТРОЙ (Постачальник) зобов'язується передати, а ПП ЕТАНА-ПІВДЕНЬ (Покупець) зобов'язується прийняти товари для подальшої реалізації в мережах роздрібної торгівлі в порядку та на умовах, визначених цим договором… (т.І, а.с.142).

Також, в акті перевірки №2136/15-32-14-05/34108109 від 03 жовтня 2018 року вказано, що розрахунки між підприємствами не здійснювались, у бухгалтерському обліку дані операції відображено проводками.

Проте, у судовому засіданні представник позивача пояснив, що з контрагентом Товариство з обмеженою відповідальністю МЕГА ОПТ РЕЙД укладався договір поставки №01012017 від 01 січня 2017 року (т.І, а.с.217-219), стверджував, що договір комісії №201216/К від 20.12.2016 року не укладався, уся первинна документація складалась на виконання договору поставки.

В порядку та на умовах вищевказаного договору, постачальник зобов'язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість та асортимент, що вказану у рахунках-фактурах.

Під час судового розгляду справи, представник позивача пояснив, що замість рахунків-фактур підприємствами використовувалися видаткові накладні, що не заборонено законодавством.

Відповідно частини 3 договору поставки №01012017 від 01 січня 2017 року - Строки і умови поставки , постачальник зобов'язується поставити покупцеві товари, що поставляються за цим договором, протягом 30-ти днів з моменту оплати товару.

На підтвердження реальності господарських операцій з придбання товарів позивачем було надано: копії видаткових та податкових накладних, копії платіжних доручень.

Суд акцентує увагу, що у Додатку 4 до акта перевірки №№2136/15-32-14-05/34108109 від 03 жовтня 2018 року, п.4 Дохід та фінансовий результат до оподаткування зазначено, що під час перевірки вибірково використані угоди, договори та контракти з контрагентами укладені з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року. Договір комісії №201216/К від 20.12.2016 року у вищевказаному додатку - не зазначено (т.І, а.с.63).

Крім того, суд наголошує, що документальна позапланова виїзна перевірка проводилася з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість, податку на прибуток та місцевих податків і зборів за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року. Період перевірки не охоплює грудень 2016 року.

Крім того, як зазначається контролюючим органом у акті №2136/15-32-14-05/34108109 від 03 жовтня 2018 року, у ході перевірки встановлено, що у періоді з 01.01.2017 року, ПП ЕТАНА-ПІВДЕНЬ до складу податкового кредиту віднесено податок на додану вартість у складі вартості товарів, отриманих від ТОВ СТАКСТРОЙ . Номер, дата та інші реквізити вищевказаного договору у акті перевірки - відсутні.

…Згідно договору встановлено наступне: ТОВ СТАКСТРОЙ (комітент) зобов'язується передати, а ПП ЕТАНА-ПІВДЕНЬ (комісіонер) зобов'язується прийняти товари для подальшої реалізації в мережі роздрібної торгівлі в порядку та на умовах, визначених цим договором… (т.І, а.с.145).

Як зазначено у акті перевірки №2136/15-32-14-05/34108109 від 03 жовтня 2018 року, у бухгалтерському обліку дані операції відображено проводками, розрахунки між підприємствами здійснювались у сумі 3 183 888,27 гривень.

Проте, під час судового розгляду справи позивачем було надано копію договору поставки №01/04 від 01 квітня 2017 року, укладеного у місті Харкові між Товариством з обмеженою відповідальністю СТАКСТРОЙ (Постачальник) та ПП ЕТАНА-ПІВДЕНЬ (Покупець), (т.ІІІ, а.с.232-234).

Згідно умов вищевказаного договору, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, вид, кількість та вартість якого визначається видатковими накладними.

Відповідно до умов договору №01/04 від 01 квітня 2017 року, поставка товару здійснюється на склад покупця. Прийом-передача товару здійснюється шляхом підписання сторонами видаткової накладної.

Слід зазначити, що згідно матеріалів справи, ПП ЕТАНА-ПІВДЕНЬ орендує частину нежитлового приміщення площею 2000,00 кв.м., та частину приміщення складу площею 500 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, 3-й Аеропортівський провулок 1, що підтверджується наданою копією договору оренди №01/16-1 від 01 грудня 2016 року, укладеного між ТОВ АРІАДНА та ПП ЕТАНА-ПІВДЕНЬ (т.IV, а.с.8-12). Згідно Акту передавання-приймання (додаткових приміщень) до договору оренди №01/16-1 від 01 грудня 2016 року, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування частину нежитлового приміщення, загальною площею 36,9 кв.м., розташованих за адресою м. Одеса, 3-й Аеропортівський провулок 1(т.IV, а.с.12).

На підтвердження реальності господарських операцій з придбання товарів позивачем було надано: копії видаткових та податкових накладних.

Крім того, Головне управління ДФС в Одеській області, у акті перевірки зазначає, що: …згідно даних АІС Податковий блок та відповідно до матеріалів, що знаходяться у справах контрагентів-постачальників, ТОВ СТАКСТРОЙ , код ЄДРПОУ 40882675 зареєстровано Юридичним департаментом Маріупольської міської ради за №14441020000010879 від 07.10.2016 року. Платник податків за основним місцем обліку - Київська ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області - №112316195304 від 07.10.2016 року. ТОВ "СТАКСТРОЙ" зареєстроване в якості платника ПДВ 30.09.2016 року. Статутний капітал: 330000 гривень. Основний вид діяльності: Оптова торгівля іншими проміжними продуктами. Наявність трудових ресурсів в періоді квітень 2017 року - 4 особи. Інформація про основні засоби, об'єкти оподаткування, земельні ділянки - відсутня, за даними фінансового звіту за 2017 рік вартість основних фондів складає станом на 01.01.2017 рік - 330 тис.грн., на 03.12.2017-1089,8 тис.грн. Згідно даних ДIC Податковий Блок ТОВ "СТАКСТРОЙ" у сторонніх організацій товари, наведені у додатку №10 до акту перевірки - не придбавало. Тобто, відсутній факт реального походження вищенаведеного товару. До відома. Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000004299 від 17.11.2017 року за фактами вчинення за попередньою змовою групою осіб фіктивного підприємництва (у тому числі ТОВ "СТАКСТРОЙ"), вчинення за попередньою змовою групою осіб фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння злочинним шляхом легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, підроблення групою осіб документів по створенню (придбанню) ряду суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочинів передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. З ст. 358 КК України… (т.І, а.с.142-143).

Стосовно ТОВ МЕГА ОПТ ТРЕЙД , відповідачем зазначено: …згідно даних АІС Податковий блок та відповідно до матеріалів, що знаходяться у справах контрагентів-постачальників, ТОВ МЕГА ОПТ ТРЕЙД , код ЄДРПОУ 41086367, зареєстроване Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією за №10711020000037259 від 18.01.2017 року. Юридична адреса: 87515, Донецька область, Жовтневий, вул. Італійська 116-А. Платник податків за основним місцем обліку - Маріупольська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Центральне відділення №265617010344 від 18.01.2017 року). ТОВ МЕГА ОПТ ТРЕЙД зареєстроване в якості платника ПДВ від 01.03.2017 року, ІПН410863626567. Наявність трудових ресурсів у період 2017 року - дані відсутні. Остання звітність подана за листопад 2017 року. Інформація про основні засоби, об'єкти оподаткування, земельні ділянки - відсутня, фінансовий звіт за 2017 рік - не наданий. Декларація з податку на прибуток за 2017 рік - не надана. Згідно даних АІС Податковий блок ТОВ МЕГА ОПТ ТРЕЙД , у сторонніх організацій частину товарів, наведених у додатку №12 до акту перевірки - не придбавало. До відома. Слідчим відділом Печерського УП у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження №12017100060005821 від 16.11.2017 року за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст. 358 КК України (у тому числі ТОВ МЕГА ОПТ ТРЕЙД )… (т.І, а.с.146).

З урахуванням вищевикладеного суд зазначає, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Крім того, сам по собі факт відсутності об'єктивної можливості для виконання контрагентами позивача робіт та поставки товарів за укладеними договорами в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу за наявності первинних бухгалтерських документів щодо господарської операції недостатньо для висновку про безтоварність господарських операцій з придбання товару, послуг без врахування умов виконання договору; укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавства не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка послуг постачальником; товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

У цій справі позивач здійснював операції з придбання товару та не виступав в якості замовника за договором перевезення, у зв'язку з чим відсутність товарно-транспортних накладних не можна розцінювати як беззаперечне свідчення безтоварності спірних операцій.

"Добросовісний платник податків " не може нести відповідальність за неправомірні дії постачальників товару чи зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту. Лише достовірне встановлення в ході судового розгляду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на формування податкового кредиту. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суд враховує, що відповідно до вимог ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі якщо податковий орган доведе узгодженість дій між платником та його контрагентом, які свідчать про здійснення операцій без наміру створити цими операціями відповідні правові наслідки з метою отримання податкової вигоди, або що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, то право платника на податковий кредит не можна вважати законним.

Оцінивши доводи сторін, суд дійшов висновку, що податковим органом не доведено, що позивач та його контрагенти при укладанні вказаних угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; наміром ухилення від оподаткування, безтоварність операцій, неможливості їх вчинення в силу відсутності основних засобів.

Дана правова позиція повністю узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №813/2719/13-а від 29 березня 2019 року.

Враховуючи вищевикладене, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №№0052511405, 0052521405 від 30.11.2018 року - протиправні та підлягають скасуванню.

Стосовно податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0052561405 від 30.11.2018 року, про застосування штрафу у сумі 14 843,64 гривень (10% за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків на 15 і менше календарних днів), суд зазначає наступне.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну (розрахунок коригування) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 від 29.12.2010 року, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Між тим, Верховною Радою України прийнято Закон України Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп'ютерних мереж платників податків № 2143-VIII від 13.07.2017 (далі - Закон).

Вказаним Законом, внесено доповнення до підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, зокрема: доповнено пунктом 42, яким передбачено, що штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу за порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу, які були складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Податкові накладні та/або розрахунки коригувань до податкових накладних, складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року, вважаються своєчасно зареєстрованими.

Тобто, вказана норма є спеціальною і виключає у платника податку обов'язку сплачувати штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації лише відносно тих податкових накладних, які складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року. У всіх інших випадках платники податків несуть відповідальність на загальних підставах.

Отже, з аналізу положень пункту 42 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу за порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних не застосовуються до платника податків при наявності двох обов'язкових умов: 1) складання податкових накладних та/або розрахунків коригувань до податкових накладних у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року; 2) реєстрація не пізніше 31 липня 2017 року складених податкових накладних та/або розрахунків коригувань до податкових накладних у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року.

Приватним підприємством ЕТАНА-ПІВДЕНЬ було дотримано вимоги п.42 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, а саме: податкова накладна №550 від 26.06.2017 року зареєстрована 18.07.2017 року (т.ІV, а.с.13-14), податкова накладна №561 від 06.06.2017 року зареєстрована 03.07.2017 року (т.ІV, а.с.15-16), податкова накладна №9672 від 30.06.2017 року зареєстрована 20.07.2017 року (т.ІV, а.с.17-27).

Стосовно посилань відповідача у відзиві, на відсутність доказів, що позивач намагався своєчасно зареєструвати вищевказані податкові накладні, однак з незалежних від нього причин така реєстрація не відбулася, суд зазначає, що законодавець не ставить у залежність звільнення від відповідальності, у цьому випадку, шляхом надання доказів неможливості зареєструвати податкові накладні у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року.

Крім того, пунктом 45 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України визначено (тимчасово, до 31 грудня 2017 року), що у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі інформації, що міститься у базах даних обліку платника податків) внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп'ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп'ютерних мереж платників податків" зобов'язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності; платник податків зобов'язаний відновити втрачену та/або пошкоджену інформацію, визначену абзацом другим цього пункту; у разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим пунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться контролюючим органом до дати відновлення такої інформації, але не пізніше 31 грудня 2017 року.

Таким чином, вказаною нормою визначений обов'язок платника податків у разі втрати та/або пошкодження інформації внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп'ютерних мереж платника податків, письмово повідомити про це контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Суд зазначає, що позивач не був зобов'язаний повідомляти контролюючий орган про несанкціоноване втручання в роботу комп'ютерних мереж, оскільки такий обов'язок виникає за умови втрати та/або пошкодження інформації внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп'ютерних мереж платника податків. У випадку позивача втрати та/або пошкодження інформації не відбулося.

Проте, податкова накладна №205 від 16.03.2017 року, на суму ПДВ 75,00 гривень, зареєстрована 20.04.2017 року, тобто - несвоєчасно.

Однак, підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0052561405 від 30.11.2018 року, про застосування штрафу у сумі 14 843,64 гривень (10% за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків на 15 і менше календарних днів) - протиправне та підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Дотримання цього принципу, розкритого в частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вимагає від суду, який розглядає адміністративну справу, вжиття визначених законом заходів, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (стаття 244 Кодексу адміністративного судочинства України).

Головним управлінням ДФС в Одеській області, не доведено правомірності винесення податкових повідомлень-рішень №0052511405, №0052521405 та №0052521405 від 30 листопада 2018 року, а тому, адміністративний позов Приватного підприємства ЕТАНА-ПІВДЕНЬ підлягає задоволенню.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини, розглянувши справу "Інтерсплав проти України", вказав на те, що " коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

У п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа РуїзТоріха проти Іспанії (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час подання позовної заяви Приватним підприємством ЕТАНА-ПІВДЕНЬ , було сплачено судовий збір у розмірі 230 338,77 гривень, згідно платіжного доручення №5230 від 12 грудня 2018 року, який підлягає відшкодуванню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства ЕТАНА-ПІВДЕНЬ (65101, м. Одеса, вул. Космонавта Комарова 12, код ЄДРПОУ 34108109) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська 5, код ЄДРПОУ 39398646), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0052511405 від 30.11.2018 року, про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 123 919,00 гривень; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0052521405 від 30.11.2018 року, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 15 217 155,00 гривень, з них 10 144 770,00 за основним платежем та 5 072 385,00 гривень за штрафними санкціями; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0052561405 від 30.11.2018 року, про застосування штрафу у сумі 14 843,64 гривень (10% за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків на 15 і менше календарних днів) - задовольнити в повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0052511405 від 30.11.2018 року, про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 123 919,00 гривень - визнати противним та скасувати;

Податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0052521405 від 30.11.2018 року, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 15 217 155,00 гривень, з них 10 144 770,00 за основним платежем та 5 072 385,00 гривень за штрафними санкціями - визнати протиправним та скасувати;

Податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0052561405 від 30.11.2018 року, про застосування штрафу у сумі 14 843,64 гривень (10% за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків на 15 і менше календарних днів) - визнати протиправним та скасувати;

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) понесені Приватним підприємством ЕТАНА-ПІВДЕНЬ (код ЄДРПОУ 34108109) судові витрати у розмірі 230 338,77 гривень.

Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.

Повне рішення складено та підписано 10 квітня 2019 року.

Суддя Балан Я.В.

.