Постанова

від 29.03.2019 по справі 1140/3079/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 березня 2019 року м. Дніпросправа № 1140/3079/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп-Транс"

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 р. (суддя Хилько Л.І., м. Кропивницький)

у справі № 1140/3079/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп-Транс"

до Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування наказу, -

встановив:

У листопаді 2018 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ в.о. начальника Головного управління ДФС у Кіровоградської області від 29 жовтня 2018 року № 1584 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Темп-Транс";

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Кіровоградської області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Темп-Транс", яка проводилась з 30 жовтня 2018 року по 5 листопада 2018 року на підставі наказу в.о. начальника Головного управління ДФС у Кіровоградської області від 29 жовтня 2018 року № 1584 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Темп-Транс".

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 р. в задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення мотивовано тим, що наказ від 29.10.2018 № 1584 винесено відповідно до чинного податкового законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, скаржник оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначає, що відповідно до наказу Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 29.10.2018 року № 1584 (далі - Наказ) на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Темп-Транс".

Відповідачем було направлено позивачу запит від 10.08.2018 р. вих. №8348/10/11-28-14-11-17 по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками: ТОВ "Милавица" за квітень, травень 2018 р., ТОВ "Юнеска ЛТД" за квітень, травень 2018 р., та запит від 14.09.2018 р. вих. №9545/10/11-28-14-11-17 по взаємовідносинах з контрагентами- постачальниками: ТОВ "Реал ЮА" за січень, лютий, липень 2018 р., ТОВ фірма "Ордос" за березень 2018 р., ТОВ "Інвестіон Сервіс" за березень 2018 р.

Аналіз пункту 73.3 статті 73 ПК України та Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1245, свідчить про те, що запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен містити конкретні підстави, тобто чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Судом не досліджені вказані запити, які були складені всупереч вимогам пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а також п. 73.3 ст. 73 ПК України.

Незважаючи на те, що позивач відповідно до абз. 14 п. 73.3. ст. 73 ПК України був звільнений від обов'язку надавати відповіді на запити, останній надав відповіді у строк, передбачений п. 73.3 ст. 73 ПК України.

Отримавши відповідь товариства щодо питань, поставлених у запиті від 10.08.2018 р. та 14.09.2018 р., відповідач не проінформував платника податків про те, яку саме інформацію не було висвітлено товариством у його відповіді та які саме додаткові документи потрібно надати, крім вже наданих, наказом №1584 від 29 жовтня 2018 р. незаконно призначив проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Зазначена позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, які викладено у постанові від 20.02.2018 р. у справі №826/12244/14, постанові від 19.06.2018 р. у справі №812/2907/17, постанові від 11.09.2018 р. у справі №813/4041/17.

Крім того, судом не досліджено спірний наказ, який містить питання щодо проведення правильності визначення податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "РЕАЛ ЮА" за березень 2018 р., хоча запит був направлений щодо надання інформації за січень, лютий, липень 2018 р. Отже, інформація, що була надана по господарським операціям з даним товариством за інші місяці, які здійсненні згідно умов одного й того ж договору, цілком задовольнила відповідача, та в наказі зазначено інший період перевірки.

Судом не враховано, що предмет перевірки згідно з наказом, за результатами якої складено акт, не відповідає предмету перевірки, який викладено у запитах від 10.08.2018 р. вих. №8348/10/11-28-14-11-17 та від 14.09.2018 р. вих. №9545/10/11-28-14-11-17.

Судом необґрунтовано прийнято до уваги доводи, на які вказує відповідач у відзиві, про ненадання в повному обсязі документів позивачем. На запит були направлені всі документи, що відповідають умовам договору та надано пояснення щодо здійснення господарських операцій ТОВ "Темп-Транс".

На сьогоднішній час ТОВ "Темп-Транс" здійснює адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень №0000071141 та №00000721411 від 28.11.2018 р., що винесені за результатами проведеної перевірки згідно спірного наказу (скарга на розгляді у ДФС), тому посилання суду на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 24.12.2010 р. у справі №21-25а10, є безпідставною та необґрунтованою.

Судом не враховано висновки суду, що викладені у постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 року у справі № 21-425а14, в якій зазначено право платника податків оскаржити наказ та дії щодо проведення перевірки після її проведення, та що порушення податковою інспекцією вимог щодо призначення та проведення податкової перевірки призводить до визнання її незаконною, відсутності правових наслідків такої.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про задоволення позову.

28.02.2019 року до суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому відповідач просить суд залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

ГУ ДФС у Кіровоградській області вважає, що контролюючий орган видав запити позивачу за наявності встановлених законом підстав та обґрунтовано; запити за формою та змістом відповідають вимогам, встановленим пунктом 73.3 статті 73 ПК України.

Ненадання пояснень, а також надання не в повному обсязі запитуваних податковим органом документів, так само, як і надання їх поза межами строку, встановленого підпунктом 78.1.4 пункту 78.1, пункту 78.4 статті 78 ПК України, є підставою для призначення документальної позапланової виїзної перевірки.

ГУ ДФС у Кіровоградській області зазначає, що позивачем до відповідей не надано: документально оформлені повноваження на здійснення господарської операції осіб, які в інтересах платника податків одержують продукцію та отримують послуги, затверджений керівником платника податків перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей; договори про право відступлення вимоги ТОВ "Милавица" та ТОВ "Юнеска ЛТД"; товаро-транспортні накладні ТОВ "Юнеска ЛТД" та ТОВ "Реал ЮА"; виписки банку; платіжні доручення по ТОВ "Реал ЮА", та не в повному обсязі надана інформація про подальше використання отриманих товарів ТОВ "Реал ЮА".

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що керуючись п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України відповідачем видано наказ від 29.10.2018 р. № 1584 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Темп-Транс" з питань правильності визначення ПДВ по відносинах з ТОВ "Милавица" за квітень, травень 2018 р., що відображені в податкових деклараціях за квітень, травень 2018 р., ТОВ "Юнеска ЛТД" за квітень, травень 2018 р., що відображені в податкових деклараціях за квітень, травень 2018 р., ТОВ "Реал ЮА" за березень 2018 р., що відображені в податковій декларації за березень 2018 р., та з питань правильності нарахування податку на прибуток при відображені обсягів зазначених правовідносин в податкових деклараціях з податку на прибуток за півріччя 2018 р. (а.с.31).

Перевірку проведено з відома та в присутності заступника директора з фінансово-економічних питань ОСОБА_1, а з поданих суду копій направлення від 29.10.2018 р. №1604 та №1605 вбачається, що до початку її проведення пред'явлено службове посвідчення та вручено копію наказу від 29.10.2018 р. №1584 (а.с.32-33, 45).

За результатами перевірки складено акт №56/11-28-14-11/37714210 від 12.11.2018 р.

28.11.2018 р. винесено податкові повідомлення-рішення №00000711411 та №00000721411.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, оскільки:

- на запит відповідача позивачем відомостей не надано: документально оформлені повноваження на здійснення господарської операції осіб, які в інтересах платника податків одержують продукцію/отримують послуги; затверджений керівником платника податків перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей; договори про право відступлення вимоги ТОВ "Милавица", ТОВ "Юнеска ЛТД"; товарно-транспортні накладні ТОВ "Юнеска ЛТД" та ТОВ "Реал ЮА"; виписки банку; платіжні доручення по ТОВ "Реал ЮА", та не в повному обсязі надана інформація про подальше використання отриманих товарів ТОВ "Реал ЮА" (первинні документи, регістри бухгалтерського обліку);

- відповідно пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

- відповідно до пункту 1 рішення Конституційного Суду України №2-зп/1997 від 23 червня 1997 року за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію. В п. 5 рішення Конституційного Суду України № 9-рп/2008 від 22 квітня 2008 вказано, що при визначенні природи правового акта індивідуальної дії правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію;

- оскаржуваний наказ про проведення перевірки суб'єкта господарювання, було реалізовано, проведено документальну позапланову виїзну перевірку, тобто оскаржуваний наказ вичерпав свою дію;

- враховуючи факт допущення позивачем посадових осіб контролюючого органу до перевірки, у спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов'язки для платника податків, є рішення податкового органу (акт індивідуальної дії), прийняте за результатами проведеної перевірки відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 ПК України;

- з огляду на те, що результатом вирішення публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, правові наслідки оскаржуваного наказу є вичерпаними та його оскарження не сприяє відновленню порушених прав позивача;

- при постановленні рішення по суті судом також враховано правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 24 грудня 2010 року у справі №21-25а10. Також, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 27.01.2015 р. у справі №21-425а14, виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. У контролюючого органу є право на оцінку пояснень та їх документальних підтверджень. Якщо податковий орган вважає, що ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками(найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно з п.78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу від 29.10.2018 р. №1584 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Темп-Транс".

Судом встановлено та не заперечується позивачем, що допуск до перевірки фактично відбувся. За результатами перевірки складено акт №56/11-28-14-11/37714210 від 12.11.2018 р. та 28.11.2018 р. винесено податкові повідомлення-рішення №00000711411, №00000721411.

Рішенням Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 визначено, що ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Ненормативні правові акти є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.

Наказ відповідача від 29.10.2018 р. №1584 є ненормативним правовим актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом виконання та, відповідно, не може бути скасованим.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 24 січня 2019 року у справі №826/13963/16, адміністративне провадження №К/9901/40298/18, зазначив, що "платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту ухвалення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а, отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки".

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 р. у справі №804/1113/16 (К/9901/19326/18), від 30.11.2018 р. у справі №808/1641/15 (К/9901/6626/18).

Таким чином, оскільки допуск до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Темп-Транс" відбувся, а відповідачем фактично реалізовано свою компетенцію на проведення такої перевірки та оформлення її результатів, то дії контролюючого органу щодо призначення та проведення розглядуваної перевірки не є такими, що порушують права позивача.

При цьому позивач не позбавлений права оскаржити прийняті за результатами документальної виїзної перевірки податкові повідомлення-рішення з підстав їх невідповідності закону чи компетенції контролюючого органу.

Посилання позивача на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 р. у справі № 21-425а14, колегія суддів вважає безпідставним з огляду на те, що спірні правовідносини у вказаній справі виникли у зв'язку з проведенням контролюючим органом саме невиїзних перевірок, умови та порядок проведення яких не передбачають вирішення питання допуску до проведення таких перевірок.

В п. 23 рішення від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України" (Заява N63566/00) Європейський суд з прав людини нагадує, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N303-A, параграф 29).

Колегія суддів вважає, що інші аргументи, наведені в апеляційній скарзі позивача, не вимагають детального обґрунтування, оскільки не є вирішальними.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення позову.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп-Транс" залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 р. у справі №1140/3079/18 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.М. Панченко

Суддя С.М. Іванов

Суддя В.Є. Чередниченко