Постанова

від 08.04.2019 по справі 808/1313/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 квітня 2019 року м. Дніпросправа № 808/1313/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В., Малиш Н.І.,

секретар судового засідання Лащенко Р.В.

за участі представників позивача Литвиненко Н.М., Литвиненко С.І.

представника відповідача Гавриленка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2018 р. (суддя Бойченко Ю.П., повне судове рішення складено 26.11.2018 р.) в справі № 808/1313/18 за позовом Приватного підприємства Агрофірма Прогрес до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Агрофірма Прогрес звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.03.2018 р. № 0010671306 про застосування штрафних санкцій в розмірі 744,04 за платежем військовий збір , № 0010661306 про застосування штрафних санкцій в розмірі 7119,65 за платежем податок на доходи фізичних осіб , від 05.03.2018 р. № 0002671415 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1 579 241,25 грн., в тому числі за основним платежем - 1 263 393 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 315 848,25 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2018 р. позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 05.03.2018 №0002671415, від 02.03.18 №0010661306, від 02.03.2018 №0010671306.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт вказує на неправильний висновок суду першої інстанції про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача. Податковою перевіркою доведено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість внаслідок реалізації сільськогосподарської продукції невідомого походження, оскільки кукурудза не вирощувалась на території Вільнянського району Запорізької області, а тільки на території Менського району Чернігівської області за договорами спільної обробки земельних ділянок. При цьому придбання культури у сторонніх організацій не встановлено. Також в ході перевірки встановлено невірне визначення розміру позитивної різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту звітного (податкового) періоду внаслідок невірного розподілу в частині продукції власного виробництва. Підприємством занижено податкові зобов'язання по операціям з продажу пшениці ТОВ Агро-Ч внаслідок не включення до складу сільськогосподарської продукції, яка підпадає під визначення п. 209.7 ст. 209 Податкового кодексу. Крім того, апелянт зазначає про встановлення порушень в частині несвоєчасного перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Стосовно порушень норм процесуального права вказує на врахування судом першої інстанції первинних документів, які не надавались в ході податкової перевірки.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП Агрофірма Прогрес (код ЄДРПОУ 31312713) зареєстроване в якості юридичної особи, є сільськогосподарським товаровиробником, основний вид діяльності - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11).

Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ПП Агрофірма Прогрес з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2014 по 30.06.2017, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.06.2017, за результатами якої складено акт від 23.01.2018 №36/08-01-14-15/31312713. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

1. п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.5 ст. 198, п. 209.6, п. 209.7 ст. 209 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за загальними деклараціями, на загальну суму 812 575 грн., в т. ч. по періодам: лютий 2015 року у сумі 56 083 грн.; березень 2015 року у сумі 121 513 грн.; квітень 2015 року у сумі 1 165 грн.; травень 2015 року у сумі 2 453 грн.; червень 2015 року у сумі 45 646 грн.; липень 2015року у сумі 12 995 грн.; грудень 2015 року у сумі 164 244 грн.; липень 2016 року у сумі 408 476 грн.;

2. п. 209.2, п. 209.19 ст. 209 Податкового кодексу України, вимог наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість , в результаті чого встановлено неперерахування в повному обсязі коштів, що підлягають сплаті до бюджету розмірі 225 409 грн., в т.ч. по періодам: травень 2016 року у сумі 44275 грн.; серпень 2016 року у сумі 22400 грн.; вересень 2016 року у сумі 158734 грн. та неперерахування коштів в сумі 225409 грн. на спеціальні рахунки (37531100058423), відкриті сільськогосподарським підприємствам, в т.ч. по періодам: травень 2016 року у сумі 44275 грн.; серпень 2016 року у сумі 22400 грн.; вересень 2016 року у сумі 158734 грн.;

3. пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, внаслідок порушення терміну подання податкової декларації з ПДВ (скорочена) за січень 2017 року;

4. п. 1.2, п. 3.2, п. 3.3, п. 3.4, п. 3.5 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за період І кв. 2016 року, ІІІ кв. 2016 року, ІV кв. 2016 року;

5. пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з 01.09.2014 по 30.06.2017 в розмірі 11 945,32 грн., в тому числі: з 01.09.2014 по 31.12.2014 1 959,58 грн., 2015 рік 5 666,82 грн., 2016 рік 4 127,40 грн., І-ше півріччя 2017 року 191,52 грн.;

6. пп. 168.1.2 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування до бюджету військового збору з заробітної плати працівників у періоді з 01.09.2014 по 30.06.2017 в розмірі 926,21 грн., в тому числі у серпні 2016 року 0,77 грн., у грудні 2016 оку 308,99 грн., у квітні 2017 року 616,45 грн.;

7. пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування до бюджету військового збору з орендної плати у періоді з 01.09.2014 по 30.06.2017 у сумі 198,28 грн., в т.ч. у травні 2015 року 198,28 грн.

Позивачем подано заперечення на акт перевірки від 20.02.2018, за результатом розгляду яких контролюючим органом листом від 01.03.2018 №5388/10/08-01/14-15-09 виправлено технічні помилки в акті перевірки, проте по суті у задоволенні заперечень відмовлено.

На підставі акту перевірки, враховуючи результати розгляду заперечень, відповідачем сформовано наступні податкові повідомлення-рішення:

від 02.03.2018 №0010661306 форми Д , яким застосовано штрафні санкції у розмірі 7119,65 грн. з податку на доходи фізичних осіб;

від 02.03.2018 №0010671306 форми Д , яким застосовано штрафні санкції у розмірі 744,04 грн. з військового збору;

від 05.03.2018 №0002671415 форми Р , яким збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1263393,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 315848,25 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору про спільний обробіток земельної ділянки від 01.09.2013, укладеного між Сільськогосподарським кооперативом Куковицький (сторона 1) та ПП Агрофірма Прогрес (сторона 2), зазначені підприємства спільно обробляли земельні ділянки (земельна ділянка від 01.09.2013 площею 252 га, розташована у Менському районі Чернігівської області) без створення юридичної особи; всі роботи, пов'язані з агротехнікою, виконує сторона 2 своєю технікою, насінням та необхідним обладнанням для вирощування зернових та бобових на площі відповідно карти-схеми розташування земельних ділянок; для спільного обробітку земельних ділянок сторона 2 використовує власні оборотні та основні засоби: насіння зернових та бобових культур, гербіциди, дизельне паливо, трактори, культиватори, сівалки, оприскувачі, комбайни для збирання врожаю та всю необхідну техніку, а вирощена у результаті спільного обробітку земельних ділянок продукція на площі, яка обробляється стороною 2, є власністю сторони 2 (п. 7.2 договору).

10.03.2016 між тими самими сторонами укладено договір про спільний обробіток земельної ділянки №10-03/16 на умовах, аналогічних викладених у договорі від 01.09.2013, терміном дії з 10.03.2016 по 31.12.2016, до якого додано акт надання доступу до земельної ділянки від 10.03.2016 площею 305 га, розташованої у Менському районі Чернігівської області.

Враховуючи, що відповідачем не заперечується та не спростовано використання позивачем земельної ділянки за умовами договору про спільний обробіток земельної ділянки від 01.09.2013, суд першої інстанції дійшов висновку, що використання ПП Агрофірма Прогрес при виробництві власної продукції земельної ділянки на підставі цього договору, не є підставою вважати вироблену сільськогосподарську продукцію (кукурудзу) продукцією не власного виробництва, тому вказав про відсутність підстав вважати доведеними порушення позивачем п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України в частині заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість внаслідок реалізації кукурудзи, яка не є власною виробленою сільгосппродукцією.

Стосовно неправильного заповнення позивачем Додатку 10 до декларації з податку на додану вартість (спеціальна) суд першої інстанції, дослідивши розрахунок сум податку на додану вартість по операціях з сільськогосподарськими товарами/послугами, що підлягають сплаті до Державного бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок, податкові декларації ПП Агрофірма Прогрес з податку на додану вартість за травень 2016 року, серпень 2016 року та вересень 2016 року, встановив, що платником у рядку 16 Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду відображено суми у розмірі 1641190 грн., 2129240 грн. та 269815 грн. відповідно. Позивачем невірно здійснено розподіл в частині продукції власного виробництва в Додатку 10 до декларації з податку на додану вартість за періоди травень 2016 року, серпень 2016 року та вересень 2016 року, проте внаслідок помилки позитивна різниця між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду не виникає у зв'язку із наявністю податкового кредиту у розмірі, що значно перевищує суму податкових зобов'язань.

Враховуючи, що перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.09.2014 по 30.06.2017 не встановлено його завищення (заниження), а контролюючим органом у власному розрахунку наявність податкового кредиту у платника не враховано, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для висновку про заниження позивачем податкових зобов'язань в цій частині.

В частині порушення п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України щодо реалізації продукції невідомого походження судом першої інстанції встановлено, що за умовами договору купівлі-продажу від 27.07.2016 №146, укладеного між позивачем (продавець) та ТОВ Агро Ч (покупець) продавець зобов'язується поставити і передати у власність останнього пшеницю (товар) на умовах FCA (автотранспорт покупця) на складі продавця в с. Купріянівка Вільнянського району Запорізької області; з моменту підписання покупцем видаткових накладних продавця товар вважається власністю покупця.

До перевірки надано товарно-транспортні накладні на переміщення товару, складені з порушеннями, а саме без підпису та печатки отримувача зерна та перевізника.

Дослідивши додаткову угоду від 28.07.2016 до договору купівлі-продажу від 27.07.2016 №146, пунктом 1 якої внесено зміни пп. 2.1 договору купівлі-продажу від 27.07.2016 №146, а саме викладено його в наступній редакції: Продавець зобов'язується передати (поставити) товар покупцю на умовах FCA (автотранспорт покупця) в с. Сахнівка Менського району Чернігівської області (тік, поле) ; видаткові накладні від 28.07.2016 №31 на пшеницю на загальну суму 341837,00 грн. (в т.ч. податок на додану вартість 56972,83 грн.); від 29.07.2016 №32 на суму 530410.00 грн. (в т.ч. податок на додану вартість 88401,67 грн.); від 30.07.2016 №33 на суму 107973,00 грн. (в т.ч. податок на додану вартість 17995,00 грн.); від 31.07.2016 №34 на суму 245210,00 грн. (в т.ч. податок на додану вартість 40868,33 грн.); довіреність від 28.07.2016 №261, видану комерційному директору ТОВ Агро Ч на отримання від ПП Агрофірма Прогрес пшениці; оборотно-сальдові відомості по рахунку 26 Готова продукція за липень 2016 року; статистичну звітність про площі та валові збори сільськогосподарських культур, основні економічні показники роботи сільськогосподарського підприємства; договір користування нерухомим майном за адресою: Чернігівська область, Менський район, с. Сахнівка, вул. Зелена, 10 від 28.07.2016, укладений між ПП Агрофірма Прогресс (код ЄДРПОУ 33210187; майнодавець) та позивачем (користувач), відповідно до умов якого майнодавець передає в тимчасове користування зазначене майно; книгу вагаря; подорожні листи; договір перевезення вантажу від 04.06.2016 3АК-1250, укладений між ТОВ Автокар-777 та ТОВ Агро Ч ; товарно-транспортні накладні, складені у липні 2016 року, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність продажу позивачем за договором купівлі-продажу від 27.07.2016 №146 ТОВ Агро Ч товару власного виробництва.

Відповідно, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0002671415.

Щодо податкових повідомлень-рішень №№ 0010671306, 0010661306 про застосування штрафних санкцій у зв'язку з несвоєчасним перерахуванням до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору, суд першої інстанції вказав, що ані в акті перевірки, ані в додатку 1 до акта перевірки жодним чином не відображено, на підставі чого відповідачем встановлено порушення строків перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору, суть такого порушення (застосування податкової пільги), ні алгоритму власного розрахунку (за яким принципом такий розрахунок зроблено).

Встановивши з пояснень представника відповідача, що несвоєчасна сплата податку на доходи фізичних осіб, на думку контролюючого органу, виникла через застосування підприємством податкової соціальної пільги при нарахуванні та виплаті авансу, а законодавство не містить прямої заборони застосування соціальної пільги до авансових платежів, а за результати місяця зменшення перерахувань податку до Державного бюджету не виникло, суд першої інстанції дійшов висновку, що алгоритм розрахунку, який застосовано підприємством, не може вважатися протиправним, у зв'язку з чим вважав, що зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Суд вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ГУ ДФС проведена документальна планова виїзна перевірка ПП Агрофірма Прогрес з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2014 р. по 30.06.2017 р., з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2017 р., за наслідками якої складено акт № 36/08-01-14-15/31312713 від 23.01.2018 р., за висновками якого встановлено порушення ПП Агрофірма Прогрес п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.5 ст. 198, п. 209.6, п. 209.7 ст. 209 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за загальними деклараціями на загальну суму 812575 грн., в тому числі по періодам: лютий 2015 р. - 56083 грн., березень 2015 р. - 121513 грн., квітень 2015 р. - 1165 грн., травень 2015 р. - 2453 грн., червень 2015 р. - 45646 грн., липень 2015 р. - 12995 грн., грудень 2015 р. - 164244 грн., липень 2016 р. - 408476 грн.; п. 209.2, п. 209.19 ст. 209 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. № 21, що призвело до неперерахування в повному обсязі коштів, що підлягають сплати до бюджету, в розмірі 225409 грн., в тому числі у травні 2016 р. - 44275 грн., серпні 2016 р. - 22400 грн., вересень 2016 р. - 158734 грн., а також неперерахування коштів в сумі 225409 грн. на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємством, в тому числі за травень 2016 р. - 44275 грн., серпень 2016 р. - 22400 грн., вересень 2016 р. - 158734 грн.; пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України в частині порушення терміну подання податкової декларації з податку на додану вартість (скорочена) за січень 2017 р.; п. п. 1.2, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. № 4, за 1 квартал 2016 р., 3 квартал 2016 р., 4 квартал 2016 р.; пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з 01.09.2014 р. по 30.06.2017 р. в розмірі 11945,32 грн., в тому числі з 01.09.2014 р. по 31.12.2014 р. - 1959,58 грн., 2015 р. - 5666,82 грн., 2016 р. - 4127,40 грн., 1 півріччя 2017 р. - 191,52 грн.; пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування до бюджету військового збору із заробітної плати працівників у періоді з 01.09.2014 р. по 30.06.2017 р. в розмірі 926,21 грн., в тому числі у серпні 2016 р. - 0,77 грн., у грудні 2016 р. - 309,9 грн., у квітні 2017 р. - 616,45 грн., а також несвоєчасного перерахування до бюджету військового збору з орендної плати у період з 01.09.2014 р. по 30.06.2017 р. в сумі 198,28 грн. (травень 2015 р.).

За результатами розгляду заперечень позивача контролюючим органом листом від 01.03.2018 р. №5388/10/08-01/14-15-09 виправлено технічні помилки в акті перевірки, проте по суті у задоволенні заперечень відмовлено.

На підставі зазначеного акту перевірки ГУ ДФС прийняті податкові повідомлення-рішення: від 02.03.2018 р. № 0010671306 про застосування штрафних санкцій в розмірі 744,04 за платежем військовий збір , № 0010661306 про застосування штрафних санкцій в розмірі 7119,65 за платежем податок на доходи фізичних осіб , від 05.03.2018 р. № 0002671415 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1 579 241,25 грн., в тому числі за основним платежем - 1 263 393 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 315 848,25 грн.

Підставою збільшення ПП Агрофірма Прогрес суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішення від 05.03.2018 р. № 0002671415 є наступні висновки контролюючого органу: 1) реалізація кукурудзи, яка не є власно виробленою сільськогосподарською продукцією (недотримання вимог п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України); 2) не вірне заповнення Додатку 10 до декларації з податку на додану вартість (спеціальна); 3) заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість по операціям з продажу пшениці ТОВ Агро Ч .

Позивач є сільськогосподарським товаровиробником, основний вид діяльності - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11).

Стосовно порушення позивачем п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України в частині реалізації кукурудзи, яка не є власно виробленою сільськогосподарською продукцією, суд зазначає наступне.

Суть порушення полягає у тому, що позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у рядку 9 декларації Усього податкових зобов'язань на суму 404099 грн. внаслідок не включення до складу податкових зобов'язань суми від реалізації сільськогосподарської продукції, яка вирощена не на власних або орендованих земельних ділянках. Контролюючим органом в акті перевірки вказано, що на земельні ділянки, що використовуються сільськогосподарським товаровиробником - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, має бути оформлено або право власності, або право оренди у встановленому законодавством порядку (зареєстрований договір оренди), а договори про спільний обробіток земельної ділянки не є належним доказом передавання землі в оренду.

Судом встановлено між позивачем та Сільськогосподарським кооперативом Куковицький укладено договір про спільний обробіток земельної ділянки від 01.09.2013 р., за умовами якого підприємства спільно обробляли земельні ділянки (земельна ділянка площею 252 га, розташована у Менському районі Чернігівської області) без створення юридичної особи; всі роботи, пов'язані з агротехнікою, виконує саме позивач своєю технікою, насінням та необхідним обладнанням для вирощування зернових та бобових на площі відповідно карти-схеми розташування земельних ділянок; для спільного обробітку земельних ділянок позивач використовує власні оборотні та основні засоби: насіння зернових та бобових культур, гербіциди, дизельне паливо, трактори, культиватори, сівалки, оприскувачі, комбайни для збирання врожаю та всю необхідну техніку, а вирощена у результаті спільного обробітку земельних ділянок продукція на площі, яка обробляється позивачем, є власністю саме позивача.

10.03.2016 р. між тими самими особами укладено договір про спільний обробіток земельної ділянки №10-03/16 на умовах, аналогічних викладених у договорі від 01.09.2013 р., терміном дії з 10.03.2016 по 31.12.2016, до якого додано акт надання доступу до земельної ділянки від 10.03.2016 площею 305 га, розташованої у Менському районі Чернігівської області.

Не є спірним питанням використання позивачем земельної ділянки за умовами договору про спільний обробіток земельної ділянки від 01.09.2013 р.

Пунктом 209.6 статті 209 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Ця норма діє з урахуванням того, що:

а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду;

б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 209.7 ст. 209 Податкового кодексу сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Згідно з п. 209.16 ст. 209 цього кодексу обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання в інших осіб) (05.01.0, 15.11.0, 15.12.0, 15.13.0, 15.20.0, 15.31.0, 15.32.0, 15.33.0, 15.41.0, 15.42.0, 15.43.0, 15.51.0, 15.61.0, 15.62.0, 15.71.0, 15.81.0, 15.83.0, 15.85.0 КВЕД).

Таким чином, оскільки позивачем земельна ділянка, розташована в Менському районі Чернігівської області, використовувалась на підставі договору про спільний обробіток земельної ділянки з Сільськогосподарським кооперативом Куковицький , саме позивачем здійснювалось вирощування зернових культур на цій земельної ділянки, є правильним висновок суду першої інстанції, що вирощена позивачем сільськогосподарська продукції вважається продукцією власного виробництва, відповідно, є недоведеними порушення позивачем п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України в частині заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість внаслідок реалізації кукурудзи, яка не є власною виробленою сільськогосподарською продукцією.

Стосовно невірного заповнення позивачем Додатку 10 до декларації з податку на додану вартість (спеціальна) суд зазначає наступне.

На думку контролюючого органу порушення полягає у тому, що підприємством невірно проведено розподіл в частині продукції власного виробництва, що призвело до невірного визначення розміру позитивної різниці між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, та відповідно до не перерахування в повному обсязі коштів з податку на додану вартість до Державного бюджету в розмірі 225409 грн.

Контролюючим органом в ході проведення перевірки здійснено перерозподіл податкових зобов'язань підприємства в розрізі номенклатурних одиниць реалізованої сільгосппродукції власного виробництва. Результати перерозподілу, проведеного на підставі складених підприємством податкових накладних, наведено в додатку 7 до акта перевірки.

За змістом акту перевірки платником не перераховано до бюджету податку на додану вартість у травні 2016 року у розмірі 44275 грн., у серпні 2016 року у розмірі 22400 грн., у вересні 2016 року у розмірі 158733 грн.

Відповідно до п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України в реакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 209.2 статті 209 Податкового кодексу встановлено, що позитивна різниця між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначена:

а) за операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими і технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва) підлягає перерахуванню:

до державного бюджету - у розмірі 50 відсотків;

на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам - суб'єктам спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, - у розмірі 50 відсотків;

б) за операціями із зерновими і технічними культурами підлягає перерахуванню:

до державного бюджету - у розмірі 85 відсотків;

на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам - суб'єктам спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, - у розмірі 15 відсотків.

При цьому за приписами пп. 209.2.1 п. 209.2 ст. 209 цього кодексу сільськогосподарські підприємства для забезпечення перерахування, зазначеного у:

а) підпункті "а" пункту 209.2 цієї статті, зараховують кошти на власні рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкриті для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів для здійснення операцій з сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими і технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва);

б) підпункті "б" пункту 209.2 цієї статті, зараховують кошти на власні рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкриті для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових і технічних культур.

Згідно з пп. 209.2.2 п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу кошти, зараховані на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, зазначені у підпункті 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, автоматично протягом наступного операційного дня за днем, в якому кошти надійшли на такі рахунки, перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у таких розмірах:

а) з рахунків, зазначених у підпункті "а" підпункту 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті:

50 відсотків - на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

50 відсотків - на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;

б) з рахунків, зазначених у підпункті "б" підпункту 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті:

85 відсотків - на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

15 відсотків - на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пп. 209.2.3 п. 209.2 ст. 209 цього кодексу для перерахування до державного бюджету коштів, зарахованих на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість з рахунків платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, зазначених у підпункті 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету, зазначена у податковій декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування за звітний (податковий) період. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

Суми податку на додану вартість, що підлягають перерахуванню на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг. Зазначені суми коштів акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на таких рахунках у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено пп. 209.2.4 п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу сільськогосподарські підприємства - суб'єкти спеціального режиму оподаткування у строки, встановлені цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, повинні забезпечити перерахування на їхні рахунки у системі електронного адміністрування податку, зазначені у підпункті 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, коштів у розмірі, достатньому для перерахування до державного бюджету та на спеціальний рахунок, на підставі поданої податкової декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування протягом звітного (податкового) періоду.

Проведення сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування розрахунків з бюджетом за іншими операціями, здійсненими протягом звітного (податкового) періоду не в межах спеціального режиму оподаткування, здійснюється у порядку, передбаченому статтею 200 цього Кодексу.

Відповідно до п. 209.19 ст. 209 цього кодексу з метою застосування пункту 209.2 і підпункту 209.15.1 пункту 209.15 цієї статті: зернові культури - зернові культури товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД.

В деклараціях з податку на додану вартість за травень 2016 р., серпень 2016 р., вересень 2016 р. платником у рядку 16 Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду відображено суми у розмірі 1641190 грн., 2129240 грн. та 269815 грн. відповідно.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачем допушені помилки у здійсненні розподілу в частині продукції власного виробництва в Додатку 10 до декларації з податку на додану вартість за періоди травень 2016 р., серпень 2016 р., вересень 2016 р., але внаслідок таких помилок позитивна різниця між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду не виникає, оскільки у позивача наявний податковий кредит у розмірі, що значно перевищує суму податкових зобов'язань, тобто не виникає позитивної різниці.

З урахуванням не встановлення податковою перевіркою завищення або заниження податкового кредиту платником за період з 01.09.2014 р. по 30.06.2017 р., не врахуванням контролюючим органом наявності податкового кредиту при розрахунку позитивної різниці при здійсненні перерозподілу податкових зобов'язань, є необґрунтованим висновок контролюючого органу про заниження позивачем податкових зобов'язань внаслідок невірного заповнення податкової звітності.

При цьому суд вказує, що порушення щодо невірного заповнення додатку 10 до декларації з податку на додану вартість з податку на додану вартість (спеціальна) базується на висновку, що кукурудза, вирощена в Менському районі Чернігівської області, не є продукцією власного виробництва. Оскільки суд вище визнав такий висновок контролюючого органу необґрунтованим, є безпідставним висновок відповідача про невірне заповнення додатку 10 до декларації з податку на додану вартість з податку на додану вартість (спеціальна).

Щодо заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість по операціям з продажу пшениці ТОВ Агро Ч суд вказує на таке.

Контролюючим органом в акті перевірки зроблено висновок, що платником у липні 2016 р. здійснено реалізацію сільськогосподарської продукції невідомого походження з відображенням її обсягів реалізації у складі спеціальної декларації з податку на додану вартість. Позиція контролюючого органу базується на тому, що товарно-транспорті накладні заповнено із порушеннями вимог законодавства, а також тому, що з метою отримання всебічної інформації ГУ ДФС у Запорізькій області звернулось із запитом від 17.01.2018 № 1261/10/08-01-14-15-08 до ТОВ Агро Ч , відповіддю на який підтверджено, що перехід права власності на товар відбувся за адресою с. Сахнівка Менського району Чернігівської області, де фактично і відбувалось завантаження пшениці у кількості 400 т. За даними ІС Податковий блок відсутня інформація про право власності ПП Агрофірма Прогрес на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: с. Сахнівка Менського району Чернігівської області. Крім того, відсутнє декларування фізичними та юридичними особами податкових зобов'язань з податку на додану вартість по прийманню, зберіганню, відвантаженню або наданню в оренду нерухомого майна ПП Агрофірма Прогрес . Інформацію щодо переміщення сільгосппродукції між с. Купріянівка Вільнянського району Запорізької області та с. Сахнівка Менського району Чернігівської області до перевірки не надано.

Судом встановлено, що за умовами договору купівлі-продажу від 27.07.2016 р. № 146, укладеного між ПП Агрофірма Прогрес як продавцем та ТОВ Агро Ч як покупцем, позивачем поставлялась покупцю пшениця на умовах FCA (автотранспорт покупця) на складі продавця в с. Купріянівка Вільнянського району Запорізької області.

Факт реалізації пшениці власного виробництва за умовами приведеного договору підтверджено додатковою угодою від 28.07.2016 р. до договору купівлі-продажу від 27.07.2016 р. № 146, пунктом 1 якої внесено зміни пп. 2.1 договору купівлі-продажу від 27.07.2016 р. № 146 в частині місця поставки товару - с. Сахнівка Менського району Чернігівської області (тік, поле); видатковими накладними від 28.07.2016 р. № 31 на пшеницю на загальну суму 341837,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 56972,83 грн., від 29.07.2016 р. № 32на суму 530410.00 грн., в том числі податок на додану вартість - 88401,67 грн., від 30.07.2016 р. № 33 на суму 107973,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 17995,00 грн., від 31.07.2016 р. № 34 на суму 245210,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 40868,33 грн.; довіреністю від 28.07.2016 р. № 261, яка видана комерційному директору ТОВ Агро Ч на отримання від ПП Агрофірма Прогрес пшениці; оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 26 Готова продукція за липень 2016 р.; статистичною звітністю про площі та валові збори сільськогосподарських культур, основні економічні показники роботи сільськогосподарського підприємства; договором користування нерухомим майном за адресою: Чернігівська область, Менський район, с. Сахнівка, вул. Зелена, 10 від 28.07.2016 р., укладеним між ПП Агрофірма Прогресс (код ЄДРПОУ 33210187; майнодавець) та позивачем (користувач), за умовами якого майнодавець передає в тимчасове користування майно; книгою вагаря; подорожними листами; договором перевезення вантажу від 04.06.2016 р. 3АК-1250, укладениим між ТОВ Автокар-777 та ТОВ Агро Ч ; товарно-транспортними накладними, складеними у липні 2016 р.

Товарно-транспортні накладні не містять підпису та печатки отримувача зерна та перевізника.

Відповідно до абзацу а п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

За приписами п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Абзацом 2 пп. 209.2.3 п. 209.2 ста. 209 Податкового кодексу встановлено, що суми податку на додану вартість, що підлягають перерахуванню на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг. Зазначені суми коштів акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на таких рахунках у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Позивачем відображено реалізацію зазначеної вище продукції власного сільськогосподарського виробництва у складі спеціальної декларації з податку на додану вартість на виконання приведеної вище норми законодавства, з чим не згоден контролюючий орган.

Судом встановлено, що пшениця, реалізована позивачем на адресу ТОВ Агро Ч , відноситься до товарної позиції групи 10, товарна позиція 1001, є сільськогосподарською продукцію, яка вироблена на власних та орендованих основних фондах, відповідно, цілком обґрунтовано позивачем відображено результати такої операції саме в спеціальній податковій декларації з податку на додану вартість.

Висновок контролюючого органу про реалізацію продукції невідомого походження спростований сукупністю доказів, якими підтверджено, що реалізована пшениця є продукцією власного сільськогосподарського виробництва, а факт відвантаження пшениці зі складів в Менському районі Черкаської області обумовлено додатковою угодою та підтвердженням здійснення господарської діяльності, в тому числі в с. Сахнівка Менського району Чернігівської області, на орендованих основних фондах.

Певні недоліки в товарно-транспортних накладних, про які зазначено в акті перевірки та апеляційній скарзі, не можуть слугувати підставою для висновку про реалізацію позивачем продукції невідомого походження.

Такий висновок узгоджується із правозастосуванням, викладеним Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 р. в справі № 821/589/17, відповідно до якого відсутність товарно-транспортних накладних на транспортування продукції не може свідчить про безтоварність операції, за наявності інших належних доказів, з огляду на що певні недоліки товарно-транспортних накладних або відсутність певних товарно-транспортних накладних не може спричиняти для позивача негативних наслідків.

Відтак, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0002671415.

Підставою застосування до позивача штрафних санкцій податковими повідомлення-рішеннями від 02.03.2018 р. № 0010671306 в розмірі 744,04 за платежем військовий збір , № 0010661306 в розмірі 7119,65 за платежем податок на доходи фізичних осіб є висновок контролюючого органу про несвоєчасне перерахування до бюджету вказаних платежів.

Так, в акті податкової перевірки зазначено, що в порушення пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Кодексу підприємством несвоєчасно перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 11945,32 грн., в тому числі: з 01.09.2014 - 1 959,58 грн., 2015 рік - 5666,82 грн., 2016 рік - 4127,40 грн., І-ше півріччя 2017 - року 191,52 грн.; в порушення пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України ПП Агрофірма Прогрес несвоєчасно перераховано до бюджету військовий збір з заробітної плати працівників у період з 01.09.2014 по 30.06.2017 у сумі 926,21 грн., а саме несвоєчасно перераховано у серпні 2016 року 0,77 грн., у грудні 2016 року - 308,99 грн., у квітні 2017 року - 616,45 грн.

Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір (абзац перший пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу (підпункт 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту (підпункт 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом (пункт 164.1 статті 164 Податкового кодексу України).

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до законусплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (пункт 164.6 статті 164 Податкового кодексу України).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Згідно з пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Разом з тим, акт перевірки не мість змісту порушення, посилання на конкретні факти порушення строків перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору, суть такого порушення (застосування податкової пільги, як це встановлено судом першої інстанції з пояснень відповідача), ні алгоритму власного розрахунку (за яким принципом такий розрахунок зроблено).

Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 р. № 727, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 р. за № 1300/27745, відповідно до пунктів 3-5 якого акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Зважаючи на відсутність в акті документальної перевірки чіткого, об'єктивного та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи фактів порушень несвоєчасного перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору, суд приходить до висновку, що контролюючим органом порушено спосіб встановлення податкового правопорушення.

Зазначене доводить протиправність податкових повідомлень-рішень внаслідок недоведеності складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апелянта про доведеність податкових правопорушень спростовані приведеними висновками суду.

Стосовно посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині врахування судом першої інстанції первинних документів, які не надавались в ході податкової перевірки суд вказує на таке. В апеляційній скарзі відповідачем не зазначено, які саме первинні документи, прийняті судом як докази, не надавались до перевірки, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості надати правову оцінку таким доводам апелянта.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2018 р. в справі № 808/1313/18 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2018 р. в справі № 808/1313/18 за позовом Приватного підприємства Агрофірма Прогрес до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09.04.2019 р.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.В. Білак

суддя Н.І. Малиш