Постанова

від 09.04.2019 по справі 826/11375/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11375/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Владам на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва про залишення позову в частині без розгляду від 24 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Владам до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, визнання протиправною та нечинною постанову,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Владам звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання дій відповідача щодо проведення 14 лютого 2017 року перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ Фірма Владам протиправними; визнання постанови №22/1014-1187-17 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 28 лютого 2017 року протиправною і нечинною.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2018 року повернуто без розгляду клопотання представника Державної архітектурно-будівельної інспекції про залишення без розгляду, в якому відповідач просив відмовити у відкритті провадження у справі. Визнано причини пропуску звернення до суду з адміністративним позовом не поважними. Адміністративний позов ТОВ Фірма Владам до ДАБІ України про визнання дій протиправними, визнання протиправною та нечинною постанову в частині визнання дій відповідача щодо проведення 14 лютого 2017 року перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ Фірма Владам протиправними залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач ТОВ Фірма Владам звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким допустити розгляд справи по суті.

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оспорюючи законність оскаржуваної ухвали, позивач в апеляційній скарзі зазначив, що спірні правовідносини виникли 14 лютого 2017 року, тобто у період, коли був чинним КАСУ в редакції від 06.07.2005 року, а тому необхідно застосовувати строк звернення до суду, визначений ч.2 ст. 99 КАС України в редакції, що діяла до 15.12.2017 року, тобто 1 рік.

Крім того, позивач зазначив, що 15.02.2017 року звертався до Миколаївського окружного адмінсуду з даним позовом, а потім оскаржував рішення суду до Одеського апеляційного адміністративного суду, який ухвалив рішення 14.02.2018 року.

Також позивачем зазначено, що позивачу не було відомо про визнання відповідно до рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 року протиправною повторну перевірку від 14.02.2017 року.

Колегія суддів вважає помилковими доводи апелянта щодо застосування до даних правовідносин строку звернення до суду, який діяв станом на час виникнення спірних правовідносин, тобто 1 рік.

Відповідно до частин 3, 4 статті 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої адміністративної дії, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Згідно ст.122 КАС України строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Но з ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції станом на 05.01.2017 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 23.07.2018 року.

Отже, враховуючи вимоги ст. 3 КАС України та, що з даним позовом позивач звернувся до суду 23.07.2018 року, необхідно обчислювати строк звернення позивача до суду, встановлений частиною 2 ст.122 КАС України, тобто 6-місячний строк, з часу, коли особа дізналася про порушення її прав та інтересів.

Водночас, колегія суддів зазначає, що станом на 14 лютого 2017 року, як на те посилається позивач, строк звернення до суду з позовом відповідно до ст. 99 КАС України визначено 6 місяців, а не 1 рік.

У даному позові позивач просить суд визнати перевірку, проведену 14.02.2017 року ДАБІ у Миколаївській області безпідставною та визнати постанову від 28.02.2017 протиправною і нечинною.

У позові, з яким позивач звертався до Миколаївського окружного адміністративного суду 13.04.2018 року, останній просив суд визнати дії ДАБІ у Миколаївській області щодо проведення перевірки від 14.02.2017 року протиправними, визнати акт перевірки від 14.02.2017 року та постанову від 28.02.2017 року протиправними і нечинними.

Отже, як у даному позові, так і в позові до Миколаївського окружного адміністративного суду, позивач просив визнати протиправними і нечинними постанову про накладення адміністративного стягнення та дії щодо проведення перевірки протиправними.

Фактично предметом позову у даному спорі є дії щодо проведення перевірки та постанова про накладення стягнення.

Таким чином, про проведення перевірки та складання відповідного акту за її наслідками, позивачу було відомо 14 лютого 2017 року.

В матеріалах справи наявне клопотання, в якому позивач просить суд вважати пропуск строку звернення до суду з даним позовом з поважних причин. Обґрунтовуючи вказане клопотання, позивач зазначає, що факт безпідставності та незаконності проведення перевірки 14 лютого 2017 року Управлінням ДАБІ у Миколаївській області був з'ясований лише на підставі постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року. У подальшому позивач з позовом звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду 13 квітня 2018 року, ухвалою суду від 16 квітня 2018 року вказаний позов був залишений без руху. В процесі усунення недоліків позовної заяви позивач дізнався, що Управління ДАБІ у Миколаївській області не є юридичною особою, а є структурним підрозділом ДАБІ України, після чого позивач подав позов до належного відповідача.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного, що заявлена позивачем позовна вимога про визнання дій Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо проведення 14 лютого 2017 року перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ Фірма Владам протиправними подана з пропуском строку звернення до суду і відсутні докази поважності пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Процесуальний закон обмежує право звернення до адміністративного суду певними часовими рамками, що сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Зазначена позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, який вказав, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, "Стаббігс на інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії").

Згідно ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2018 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, якщо визначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду є законною і обґрунтованою, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Владам залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва про залишення позову в частині без розгляду від 24 грудня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Пилипенко О.Є.

Повний текст виготовлено: 10 квітня 2019 року.