Постанова

від 09.04.2019 по справі 804/1171/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

09 квітня 2019 року

справа №804/1171/16

адміністративне провадження №К/9901/31996/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2016 року у складі судді Турлакової Н.В.,

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року у складі суддів Мельника В.В., Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

у справі №804/1171/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Спецтех

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

29 лютого 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Альянс Спецтех (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 11 лютого 2016 року № 0000011501, яким до позивача застосовані штрафні (фінансовими) санкції на 130033 грн 40 коп., з мотивів безпідставності його прийняття.

11 липня 2016 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року, задоволений позов Товариства, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 11 лютого 2016 року №0000011501, з мотивів відсутності підстав для застосування штрафу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання згідно зі статтею 126 Податкового кодексу України.

08 червня 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на технічний податковий борг, наявність якого зумовила застосування ним штрафу.

29 серпня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 09 червня 2017 року, справа із суду першої інстанції не була витребувана.

Товариством відзив або заперечення на касаційну скаргу податкового органу до Вищого адміністративного суду України, не надані, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.

02 березня 2018 року матеріали касаційної скарги №К/9901/31996/18 передані до Верховного Суду.

07 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду матеріали касаційної скарги №К/9901/31996/18 прийняті до свого провадження та витребувано справу №804/1171/16 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 37987806, перебуває на податковому обліку податкового органу з 08 лютого 2012 року, є платником податку на додану вартість.

03 листопада 2015 року податковим органом проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з питань несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, результат якої викладені в акті №2239/151/37987806, яким зафіксовано встановлене під час перевірки порушення позивачем приписів підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України через несвоєчасну сплату підприємством узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строку, визначеного цим кодексом (далі - акт перевірки).

Склад податкового правопорушення за висновком податкового органу полягає у тому, що Товариством допущена затримка сплати узгодженої суми з податку на додану вартість у сумі 650 167,00 грн на 238 днів, у сумі 1 700,00 грн на 199 днів, у сумі 146 745,00 грн на 187 днів, у сумі 77 002 грн на 187 днів.

11 лютого 2016 року керівником податкового органу на підставі акта перевірки, з урахуванням результатів адміністративного оскарження прийнято податкове повідомлення-рішення № 0017611501, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість до Товариства застосовано штраф у розмірі 130 033,44 грн, без визначення об'єкту такого застосування та його розміру, з посиланням на положення статті 126 Податкового кодексу України, як підставу застосування штрафу.

Податковий орган вважає, що платником податків несвоєчасно сплачені суми податків і тому при затримці більше 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку, нараховується штраф у розмірі 20% від погашеної суми.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій здійснили системний аналіз положень підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 46.1 статті 46, пункту 57.1 статті 57, пунктів 203.1, 203.2 статті 203, пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, який серед іншого зумовив висновок про те, що в разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відтак, правовою підставою для притягнення платника до відповідальності на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, є несвоєчасна сплата ним податкових зобов'язань і погашення їх з простроченням законодавчо визначених строків сплати, після виникнення саме податкового боргу, штрафні санкції застосовуються у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. У такому випадку розмір штрафної санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Досліджуючи склад податкових правопорушень, покладених в основу застосування штрафу, суди попередніх інстанцій встановили, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного від 06 червня 2016 року по справі № 804/2323/16, яка набрала законної сили, адміністративний позов Товариства до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0019071501 від 07 грудня 2015 року на суму 875 614,00 грн, яке прийнято з огляду на завищення від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, яке зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, та заниження суми від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) періоду, яке призвело до необґрунтованого, на думку податкового органу, погашення податкового боргу у сумі 875 614 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковий борг Товариства виник через відхилення ДПІ вчасно поданої декларації за листопад 2014 року, відсутній після повторного подання вказаної декларації, таким чином, декларація за листопад 2014 року заповнена вірно, а отже відсутність податкового боргу з ПДВ підтверджується доводами позивача, а податкове повідомлення-рішення №0019071501 від 07 грудня 2015 року підлягає скасуванню.

Відтак, в межах цієї справи є наявними підстави для звільнення від доказування, з огляду на те, що рішення суду, яке набрало законної сили - має преюдиціальне значення, згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діяла на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, за якою обставини, встановлені судовим рішенням в зокрема адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а відповідно до статті 255 цього кодексу постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Рішенням суду у справі № 804/2323/16, яке набрало законної сили, встановлено факт подання позивачем податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 року та відсутність у нього податкового боргу у сумі 875614 грн, відтак підстави для застосування до позивача штрафних фінансових (санкцій) за пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату суми грошового зобов'язання, оскільки фактично таке грошове зобов'язання Позивачем не декларувалось.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що нарахування штрафних санкцій позивачу здійснено саме за затримку календарних днів сплати грошового зобов'язання, тобто за несвоєчасну сплату, в той час, як відповідні суми не сплачувались та обов'язок щодо їх сплати відсутній, в судовому порядку встановлено відсутність у Товариства податкового боргу, що обумовлює відсутність підстав для застосування штрафу спірним податковим повідомленням-рішенням.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність податкових правопорушень покладених в основу застосування штрафу.

Посилання податкового органу на технічний податковий борг є неприйнятним, з огляду на те, що такий критерій знаходиться за межами значень податкового законодавства.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року у справі №804/1171/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер