Постанова

від 09.04.2019 по справі 804/13488/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

09 квітня 2019 року

справа №804/13488/15

адміністративне провадження №К/9901/26543/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Антей Ойл

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року у складі судді Олійника В.М.,

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року у складі суддів Богданенка І.Ю., Уханенка С.А., Дадим Ю.М.,

у справі №804/13488/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Антей Ойл

до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

31 серпня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Антей Ойл (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 16 червня 2015 року № 0001302205, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 366740 грн за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 91685 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.

29 вересня 2015 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року, Товариству у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю, з мотивів доведеності податковим органом податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

26 серпня 2016 року Товариством подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства.

В обґрунтування касаційної скарги позивач наводить докази купівлі товару - нафтопродуктів, які в подальшому використанні в його господарській діяльності, вважає, що судами попередніх інстанцій не досліджувались відносини між учасниками операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, в основу податкового правопорушення покладено відносини контрагента позивача з його контрагентом, що не має безпосереднього впливу на спірні правовідносини.

10 жовтня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 26 серпня 2016 року та витребувано справу №804/13488/15 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Податковим органом заперечення або відзив на касаційну скаргу Товариства до Суду не подавались, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.

01 листопада 2016 року справа №804/13488/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

21 лютого 2018 року справа №804/13488/15 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/26543/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Суди попередніх інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 39460766, перебуває на податковому обліку з 09 жовтня 2014 року, є платником податку на додану вартість з 01 грудня 2014 року.

Податковим органом у квітні-травні 2015 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість щодо придбання товарів (робіт, послуг) при фінансово-господарських взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Донмас за грудень 2014 року і подальшої їх реалізації та повноти декларування акцизного податку за січень, лютий 2015 року, результати якої викладені в акті перевірки від 13 травня 2015 року №1161/49/04-03-22-03/39460766 (далі - акт перевірки).

Керівником податкового органу 16 червня 2015 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0001302205, згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 366740 грн за порушення підпунктів 14.1.36, 14.1.56, 14.1.191, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, статті 44, пункту 180.1 статті 180, пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, підпунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктом 201.1 статті 200 Податкового кодексу України, яке полягає у завищенні податкового кредиту за грудень 2014 року, та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 91685 грн на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Антей Ойл та Товариством з обмеженою відповідальністю Донмас укладено договір поставки нафтопродуктів від 22 грудня 2014 року №ДГ-0314, з урахуванням додаткової угоди від 22 грудня 2014 року №141231000000106, за умовами якого предметом поставки є нафтопродукти (товар), передача якого оформлюється відповідними актами прийому-передачі або іншими документами, які є невід'ємною частиною договору. Якість товару, що поставляється, має відповідати технічним умовам та державним стандартам, діючим на території України та підтверджуватись паспортом (сертифікатом) якості заводу-виробника товару.

Поставка товару здійснюється на умовах: ЕХW резервуари нафтобаз публічного акціонерного товариства Дніпронафтопродукт і інших нафтобаз, що належать публічному акціонерному товариству Дніпронафтопродукт на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів (ІНКОТЕРМС-2010).

За умовами договору приймання товару за кількістю та якістю здійснюється згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту і зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155, згідно з діючим законодавством України (далі Інструкція) а також згідно умов дійсного договору та Додаткових угод до нього.

Також встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Антей Ойл за вищезазначеним договором отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю Донмас нафтопродукти на суму 2200440,54 грн, в тому числі податок на додану вартість в розмірі 366740,09 грн. На підтвердження факту перевезення паливно-мастильних матеріалів позивачем надані акти приймання-передачі виконаних робіт. Оплата товару на час розгляду справи судами попередніх інстанцій Товариством не здійснена.

Товарно-транспортні накладні в підтвердження транспортування товару від Товариства з обмеженою відповідальністю Донмас до Товариства з обмеженою відповідальністю Антей Ойл не були предметом перевірки податкового органу.

Оцінюючи спірні правовідносини, суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що Інструкція встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів. Інструкція поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів.

Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Згідно з пунктом 7.5.6 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється товарно-транспортною накладною у чотирьох примірниках. Бланки яких є документами суворої звітності.

Суд зазначає, що наголосивши на особливостях приймання, транспортування та відпуску нафтопродуктів та виклавши у судових рішеннях докази особливостей правового регулювання цих питань, суди попередніх інстанцій не встановили, у чому полягають порушення вищеозначених норм безпосередньо позивачем, з урахуванням умов поставки товару встановлених договором.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що у Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України мають місце розбіжності між податковим кредитом Товариства з обмеженою відповідальністю Антей Ойл та податковими зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю Донмас за грудень 2014 року в сумі 366740,09 грн. Розбіжність виникла внаслідок відображення державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька в Системі співставлення акта камеральної перевірки від 06 лютого 2015 року №3, відповідно до якого остання звітність з податку на додану вартість подана Товариством з обмеженою відповідальністю Донмас за жовтень 2014 року, декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року даного платника податків присвоєно статус Історія подання і дане Товариство залучено до схеми формування штучного податкового кредиту. Інформація про основні засоби відсутня.

Аналізуючи дані співставлення суди попередніх інстанцій не надали оцінку тій обставині, що податковий кредит Товариством сформований на підставі податкової накладної №100 від 31 грудня 2014 року, яка зареєстрована в ЄРПН 31 лютого 2015 року, про що зазначено в акті перевірки, не дали належну оцінку цьому факту, та не встановили, яким чином ця обставина впливає на правомірність формування податкового кредиту позивачем.

Суд визнає, що навівши податкову інформацію, суди попередніх інстанцій не оцінили її за процесуальними критеріями належності, допустимості, достатності та достовірності доказів, не долучили цю інформацію у вигляді письмових (або електронних) доказів до матеріалів справи, що обумовлює висновок про те, що судами попередніх інстанцій серед інших процесуальних порушень, має місце не дослідження доказів у цій частині.

Суд першої інстанції зазначає, що за даними Єдиного реєстру податкових накладних та декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Донмас задекларувало податковий кредит від Товариства з обмеженою відповідальністю Майстер-2012 в розмірі 238638939,00 грн. (період виписки податкових накладних - грудень 2014 року), що вказує на суперечливість висновків судів попередніх інстанцій, адже абзацом вище судовими рішеннями встановлено, що остання декларація з податку на додану вартість контрагентом позивача була подана до податкового органу за жовтень 2014 року.

Судами попередніх інстанцій здійснений системний аналіз пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пунктів 198.2, 198.6 статті 198, пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України, статті 1, частин першої, другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , який зумовив висновок про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, встановлено, що Товариством не підтверджено належним чином оформленими первинними документами господарські операції здійснені з контрагентом.

Суд визнає такий висновок судів попередніх інстанцій передчасним, оскільки господарські операції та документи, які стали підставою формування даних бухгалтерського обліку Товариства по факту здійснення господарських операцій судами не досліджувались. До матеріалів справи долучені неякісні світлокопії первинних документів, які не є оригіналами або засвідченими судами копіями, що унеможливлює здійснення належного касаційного перегляду. В матеріалах справи відсутня податкова накладна на підставі якої Товариством сформований податковий кредит у грудні 2014 року, не встановлений склад податкових правопорушень в розрізі норм, покладених в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, відсутнім у справі є також наказ керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки, результати якої покладені в основу прийняття спірного рішення.

Дослідженнями акта перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами не підтверджений рух придбаної позивачем продукції, незважаючи на те, що такі доводи наводились Товариством при зверненні із позовом та впродовж усіх судових розглядів.

Позивач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із його контрагентом, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд визнає, що судами попередніх інстанцій порушені норми процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок не дослідження зібраних у справі доказів та встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, що обумовлює часткове задоволення касаційної скарги Товариства, скасування судових рішень у справі та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Антей Ойл задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року у справі №804/13488/15 скасувати.

Справу № 804/13488/15 направити на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер