Рішення

від 09.04.2019 по справі 567/221/19

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/221/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.19 м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

секретар - Гічиновська Я.В.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 сільської ради Острозького району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, про визнання права власності на земельну ділянку

встановив :

в Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_3 сільської ради Острозького району Рівненської області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, про визнання права власності на земельну ділянку звернулася ОСОБА_1

В обгрунтування позову зазначає, що її матері ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 2,85 га, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Острозького району Рівненської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку посвідчувалось Державним актом на право власності на земельну ділянку серії РВ №1425, виданим 03.12.1999 року ОСОБА_3 сільською радою Острозького району Рівненської області та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1311.

Зазначає, що 07.01.2008 року ОСОБА_4 померла.

На день своєї смерті ОСОБА_4 проживала та була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 разом зі своєю свекрухою ОСОБА_5, дочкою ОСОБА_1 та онукою ОСОБА_6

Зазначає, що нею після смерті ОСОБА_4 було подано до Острозької районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом, за наслідками якої було зведено спадкову справу №51. Інші особи із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріуса не зверталися, отже вона є єдиним спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_4, що належним чином прийняла спадщину, однак скористатись своїм правом спадкоємця не може, так як оригінал державного акту втрачено, що не дозволяє отримати в нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказане майно.

В зв'язку з цим просить визнати за собою право власності на земельну ділянку площею 2,85 га, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Острозького району Рівненської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності ОСОБА_4 на яку посвідчувалось Державним актом на право приватної власності на землю серії РВ №1425, виданим 03.12.1999 року ОСОБА_3 сільською радою Острозького району Рівненської області та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1311, як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4

Суд, розглянувши справу відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України за правилами загального позовного провадження, встановив наступне.

Ухвалою Острозького районного суду від 28.02.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, відповідачу було надано строк протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву та третій особі - для подання пояснень щодо позову.

Відповідно до ст.ст.81, 84 ЦПК України ухвалою суду від 20.03.2019 було витребувано від приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу ОСОБА_7 матеріали спадкової справи №51 заведеної після смерті ОСОБА_4

19.03.2019 на адресу суду надійшов відзив від ОСОБА_3 сільської ради Острозького району Рівненської області, в якому представник відповідача позовні вимоги ОСОБА_1 визнав в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Вказує, що відповідач визнає обставини викладені ОСОБА_1 в позовній заяві та погоджується з їх правовою оцінкою. Зокрема, з тим, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом ОСОБА_4 на земельну ділянку, що належала ОСОБА_4 відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії РВ №1425 від 03.12.1999 року та належним чином оформила свої спадкові права, звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Окрім того, ОСОБА_3 сільська рада погоджується з висновком позивача щодо неможливості в позасудовому порядку вирішити вказаний спір, оскільки за життя ОСОБА_4 було втрачено державний акт, який посвідчував її право власності на земельну ділянку, а відновити його на даний момент немає можливості.

Зазначаючи, що приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу ОСОБА_7 винесено постанову, якою ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку, просить позов ОСОБА_1 задоволити повністю.

15.03.2019 на адресу суду надійшло пояснення третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області в якому Головне управління Держгеокадастру вважає, що рішення у даній справі не вплине на права та обов'язки управління, оскільки Головне управління відповідно до пп.13 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, яке затверджене наказом Держгеокадастру №308 від 17.11.2016, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення, а не приватної власності, та просить розглядати справу без участі третьої особи.

В підготовчому засіданні позивач та її представник позов підтримали, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Пояснили, що ОСОБА_4 належала земельна ділянка загальною площею 2,85 га, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Острозького району Рівненської області, та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності ОСОБА_4 на яку посвідчувалось Державним актом на право приватної власності на землю серії РВ №1425 виданим 03.12.1999 року ОСОБА_3 сільською радою Острозького району Рівненської області, та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1311.

Зазначили, що 07.01.2008 року померла матір позивача - ОСОБА_4

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

На день своєї смерті ОСОБА_4 проживала та була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із своєю свекрухою ОСОБА_5, дочкою ОСОБА_1 та онукою ОСОБА_6

Вказують, що після смерті ОСОБА_4, 12.03.2013 року Острозькою районною державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу №51. Зазначають, що єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_1, яка звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Відомості про інших спадкоємців в нотаріальній конторі відсутні.

Таким чином, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4, як така, що належним чином прийняла спадщину.

Зазначають, що після звернення ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу ОСОБА_7 за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, у такій видачі їй було відмовлено в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказану земельну ділянку.

Враховуючи наведені обставини та посилаючись на те, що ОСОБА_1 не може скористатись своїм правом спадкоємця, оскільки державний акт, яким посвідчено право власності на вказану земельну ділянку на ОСОБА_4 втрачено, просять суд позов задовольнити та визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2,85 га, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Острозького району Рівненської області, та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності ОСОБА_4 на яку посвідчувалось Державним актом на право приватної власності на землю серії РВ №1425 виданим 03.12.1999 року ОСОБА_3 сільською радою Острозького району Рівненської області, та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1311, як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Острозького району Рівненської області та представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області в підготовче засідання не з'явились.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За правилами ч.4 ст.200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Перевіривши фактичні обставини справи, наявні докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд з врахуванням того, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, приходить до висновку про задоволення позову та ухвалення рішення за результатами підготовчого провадження, в порядку ст.ст. 200, 206 ЦПК України, виходячи з наступного.

З письмових доказів, досліджених в судовому засіданні, встановлено наступне.

ОСОБА_4 була матір'ю ОСОБА_1, що підтверджується її свідоцтвом про народження серії ІІ-ГЮ № 385560, виданим 13.10.1984 року, відповідно до якого ОСОБА_4 вказана матір'ю позивача, а ОСОБА_8 - батьком (актовий запис № 34 від 13.10.1984 року).

У власності ОСОБА_4 перебувала земельна ділянка загальною площею 2,85 га, яка яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Острозького району Рівненської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії РВ №1425. Зазначений державний акт було видано ОСОБА_4 03.12.1999 року ОСОБА_3 сільською радою Острозького району Рівненської області, та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1311.

Відповідно до оголошення, опублікованого в газеті Життя і слово №81-82 (9153-9154) від 14.10.2017 року, вказаний державний акт на землю серії РВ №1425 від 03.12.1999 року, виданий на ім'я ОСОБА_4, вважається недійсним, у зв'язку із втратою оригіналу.

Згідно свідоцтва про смерть серії І-ГЮ №052477 ОСОБА_4 померла 07.01.2008 року.

Відповідно до ч.1 ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, що померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.1 ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

На день своєї смерті ОСОБА_4 проживала та була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із свекрухою ОСОБА_5, дочкою ОСОБА_1 та онукою ОСОБА_6, що підтверджується довідкою виданою ОСОБА_3 сільською радою №16/02.23 від 04.01.2019.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270, ч.1 ст.1272 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу ОСОБА_7 із заявою про прийняття спадщини, де було заведено спадкову справу №51/2013. Таким чином, відповідно до ст.1268 ЦК України позивач ОСОБА_1 є такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4

З матеріалів спадкової справи №51/2013 встановлено, що спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 є її дочка - ОСОБА_1

Інших заяв про прийняття спадщини нотаріусу не надходило. Відомості про інших спадкоємців відсутні.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №33461672 вбачається, що заповіти від імені ОСОБА_4, яка померла 07.01.2008 не складались та не посвідчувались.

Водночас, згідно постанови приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу ОСОБА_7 про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.02.2019 вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку після смерті ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, крім іншого, державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року.

З пояснень позивача та оголошення в газеті "Життя і слово" №№ 81-82 (9153-9154) за 14.10.2017, встановлено, що оригінал державного акту про право власності на землю серії РВ №1425 було втрачено, що перешкоджає реалізації прав ОСОБА_1 на спадкове майно.

Відповідно до п.3.5. роз'яснення Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно до ст.1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Водночас, при вирішенні спору судом враховуються і норми п.г ч.1 ст.81 ЗК України, згідно якої громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1, 2 ст.131 ЗК України, громадяни, юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до ЦК України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст.1225 ЦК України, визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Оскільки в судовому засіданні встановленно, що ОСОБА_4 на праві власності належала земельна ділянка, площею 2,85 га, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Острозького району Рівненської області та призначена для ведення особистого селянського господарства , право власності ОСОБА_4 на яку посвідчувалось державним актом на право власності на земельну ділянку серії РВ №1425, виданим 03.12.1999 року та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №1311 , що був втрачений, а позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_4 щодо вказаної земельної ділянки за законом після її смерті і вважається такою, що прийнявла спадщину, однак через відсутність правовстановлючого документа на земельну ділянку, не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом та повною мірою реалізувати свої спадкові права, суд приходить до висновку про задоволення позову.

На підставі п.4 ст.25, п.11 ч.1 ст.346, ст.ст.392, 1216-1218, 1220, 1223, 1225, 1233, 1268, 1269, 1297 ЦК України, ст.81, 131, 152 ЗК України, керуючись ст.10, 81, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 (жительки с.Точевики вул.Ювілейна,5 Острозького району Рівненської області, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_3 сільської ради Острозького району Рівненської області (с.Плоске вул.Острозька,79 Острозького району Рівненської області, ЄДРПОУ 05273151), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області (м.Рівне вул. С.Петлюри,37, ЄДРПОУ 39768252) про визнання права власності на земельну ділянку задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4, право власності на земельну ділянку площею 2,85 га, яка розташована на територї ОСОБА_3 сільської ради Острозького району Рівненської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності ОСОБА_4 на яку посвідчувалось Державним актом на право приватної власності на землю серії РВ №1425 виданим 03.12.1999 ОСОБА_3 сільською радою Острозького району Рівненської області та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1311.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10.04.2019.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_9