Ухвала

від 10.04.2019 по справі 701/406/19

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

10 квітня 2019 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області І.Д.Калієвський , розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Русалівської сільської ради Маньківського району Черкаської області про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про визнання права власності.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ОСОБА_2, є власником майнового паю на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ім. Калініна , реорганізованого в ТОВ Русалівське с. Русалівка Маньківського району Черкаської області, виданого Русалівською сільською радою Маньківського району Черкаської області 31.01.2019 року серія НОМЕР_1.

Майновий пай отримано у власність в процесі реорганізації та розпаювання колективного сільськогосподарського підприємства "ім. Калініна", с. Русалівка Маньківського району Черкаської області.

Розмір частки пайового фонду визначено в розмірі 1805 грн. 00 коп.

Також, на підставі укладених договорів купівлі-продажу від 17 січня 2019 року, позивачем було придбано у ОСОБА_3 майнові сертифікати реорганізованого КСП ім. Калініна в ТОВ Русалівське с. Русалівка Маньківського району Черкаської області, що оформлено відповідними договорами купівлі-продажу майнового паю у відповідності до наказу Міністерства аграрної політики України №97 від 09.04.2001 року „Про затвердження рекомендацій щодо використання майна, яке перебуває у спільній частковій власності".

За умовами даних договорів, продавець (відповідач-1) продав, а позивач купив майнові сертифікати, які посвідчені Свідоцтвами про право на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, видані Русалівською сільською радою Маньківського району Черкаської області: серія НОМЕР_2 від 16.06.2016 року, серія НОМЕР_3 від 16.06.2016 року, серія НОМЕР_4 від 16.06.2016 року, серія НОМЕР_2 від 16.06.2016 року.

Згідно наданих продавцем документів, попередньо вказані майнові паї було прийнято в дар ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідчених договорів дарування від 24.12.2015 року за №5202, від 24.12.2015 року за №5200, від 17.05.2016 року за №1398.

Також, згідно переданих відповідачем-1 документів, а саме Акту приймання-передачі майна реорганізованого КСП імені Калініна , яке перебувало на балансі ТОВ Русалівське , уповноваженій особі власників майнових паїв від 01.03.2010 року вбачається, що арбітражним керуючим - ліквідатором підприємства - банкрута ТОВ Русалівське ідентифікаційний код 03791433 с. Русалівка Маньківського району Черкаської області Юдицьким О.В., передані, а ОСОБА_3, представником власників майнових паїв в кількості 4 (чотирьох) осіб прийнято майно реорганізованого КСП імені Калініна , яке виділено загальними зборами власників майнових паїв протокол №1 від 12.03.2002 року як основні засоби, які підлягають паюванню (майно пайового фонду), і обліковується на балансі ТОВ Русалівське , відповідно до наступного переліку: телятник №10, 1959 року побудови, залишковою вартістю 3358 грн. 00 коп., телятник №12, 1958 року побудови, залишковою вартістю 652 грн. 00 коп., корівник №7, 1963 року побудови, залишковою вартістю 10192 грн. 00 коп.

Загальна вартість переданого майна становить 14202,00 грн. (чотирнадцять тисяч двісті дві грн. 00 коп.).

Перелічене майно перебувало на схові у уповноваженої особи ОСОБА_3, з 1 березня 2008 року.

Даний акт підписано вказаними у ньому уповноваженими особами та скріплено печаткою.

Крім того позивач усно звернувся до відповідача ОСОБА_3, про оформлення права власності на майно. 01.02.2019 він отримав лист де він позивачу відмовив у оформленні права власності та пропонує вирішити дане питання в судовому порядку.

Згідно протоколу №1 загальних зборів співвласників земельних та майнових паїв колишнього КСП ім. Калініна від 12.03.2002 року, структура пайового фонду майна становить: весь майновий фонд 100 %, 67 % - будівлі, 15,2 % - техніка, 17 % оборотні засоби, 0,8 % фінансові вкладення.

До структури пайового фонду згідно переліку основних засобів, які підлягають паюванню, включено зокрема такі будівлі: телятник №10, 1959 року побудови, залишковою вартістю 3358 грн. 00 коп., телятник №12, 1958 року побудови, залишковою вартістю 652 грн. 00 коп., корівник №7, 1963 року побудови, залишковою вартістю 10192 грн. 00 коп.

Всього залишкова інвентаризаційна вартість визначених будівель, яка встановлена на час проведення розпаювання, становить 14202 грн. 00 коп.

Таким чином, з урахуванням придбаних майнових паїв в розмірі 12481,00 грн., та власного майнового паю в розмірі 1805 грн. 00 коп., позивач володіє майновими паями в розмірі 14646 грн. 00 коп.

Як співвласник майнових паїв на суму номінальної вартості свідоцтв в сумі 14646 грн. 00 коп., позивач має право на виділення в натурі майна згідно структури пайового фонду та оформлення прав власності на майно.

З цією метою, на замовлення позивача проведено технічну інвентаризацію майна з виготовленням технічних паспортів на вищевказане майно - виробничі будинки - телятники та корівник.

Поштові адреси майну попередньо присвоєно виконавчим комітетом Русалівської сільської ради Маньківського району Черкаської області згідно рішення №6 від 12.02.2018.

Однак, після цього виявилось, що оформити права власності у іншому порядку, ніж шляхом звернення до суду з відповідним позовом, немає можливості, що було встановлено після проведення аналізу наявних документів та встановлення обставин наявності необхідного пакету документів.

Державною реєстраційною службою України листом від 06.06.2014 року №9299/05-15-14 надано роз'яснення щодо порядку оформлення прав власності на майно, виділене в натурі власникам майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств.

Як вбачається із суті даних роз'яснень, для проведення державної реєстрації прав власності на майно, яке попередньо входило до пайового фонду реорганізованого сільськогосподарського підприємства, необхідно надати свідоцтво про право власності на майновий пай з відміткою керівника підприємства про виділення майна в натурі, засвідчене печаткою підприємства.

Дана вимога передбачена Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженим Наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 року №62, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 04.04.2001 року за №306/5496, який втратив чинність 24.05.2013 року на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства від 11.04.2013 року за №253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2013 року за №673/23205.

Такого документа - свідоцтва з відміткою керівника підприємства про виділення майна в натурі, засвідчене печаткою підприємства позивач також не має і не може його надати у зв'язку з банкрутством підприємства-правонаступника та його ліквідацією.

Як вбачається з даних Свідоцтв про право власності на майновий пай (паї) члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнові сертифікати), вказані свідоцтва посвідчують права на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства ім. Калініна , реорганізованого в ТОВ Русалівське с. Русалівка Маньківського району Черкаської області, з визначенням розміру кожного власника майнового сертифіката.

За наявною інформацією, ТОВ Русалівське (підприємство, яке могло би вчинити відмітку на свідоцтві про право власності на майновий пай про виділення майна пайового фонду в натурі), припинило свою діяльність і ліквідовано, що підтверджується інформацією, отриманою з Державного підприємства Інформаційно-ресурсний центр , запис про припинення ТОВ Русалівське вчинено в реєстрі 06.09.2010 року за № 10111170004000340.

Тобто, виконати вимоги, які необхідні для здійснення реєстрації права власності на майно, набуте у незаборонений спосіб, немає можливості, оскільки підприємство-правонаступник реорганізованого сільськогосподарського підприємства ліквідований.

Вищевикладене вказує на те, що з плином часу неодноразово змінились вимоги законодавства щодо проведення реєстрації прав власності на розпайоване майно, що не дає в кінцевому рахунку можливості встановити право власності на майно в іншому порядку, ніж шляхом звернення до суду у зв'язку з відсутністю спеціального нормативно-правового акту, направленого на врегулювання порядку виділення членам реорганізованого сільськогосподарського підприємства майна.

У зв'язку з цим, позивач вимушений звернутись до суду за захистом з даним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України , за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу .

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України , суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7 , ст. 11 , ч. 8 ст. 43 , ст. ст. 44 , 49 , 53 , 71 , 83 , 84 , 85 , 86 , 91 , 93 , 95 , 183 , 185, 187 , 189 , 190-193 , 196 , 199 , 257 , ч. 2 ст. 261 , ст. ст. 272 , 353-355 ЦПК України , п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України , суддя,-

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/406/19-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Русалівської сільської ради Маньківського району Черкаської області про визнання права власності.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 25 квітня 2019 року о 10 годині 30 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).

Роз'яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України , звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України .

Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов'язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім'я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 25 квітня 2019 року .

Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 25 квітня 2019 року , попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Роз'яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п'ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов'язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім'ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз'яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України , подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв'язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України .

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.court.gov.ua/sud2312/.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до апеляційного суду Черкаської області у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя І.Д.Калієвський