Постанова

від 03.04.2019 по справі 337/1510/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 03.04.2019 Справа № 337/1510/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №337/1510/18 Головуючий у 1 інстанції Салтан Л.Г.

Провадження № 22-ц/807/1257/19 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

Полякова О.З.

за участю секретаря судового засідання: Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Ювілейний 19-а на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Ювілейний 19-а про скасування наказу про звільнення, зобов'язання видати наказ про звільнення, здійснення відповідного запису до трудової книжки та її видачі, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул, вихідної допомоги та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітня 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, неодноразово уточненим в ході судового розгляду справи, до ОСОБА_4, ОСББ Ювілейний 19-а про скасування наказу про звільнення, зобов'язання видати наказ про звільнення, здійснення відповідного запису до трудової книжки та її видачі, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул, вихідної допомоги та моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначала, що відповідно до наказу № 1-0001 від 30.12.2016 року ОСОБА_3 призначена на посаду Голови Правління ОСББ Ювілейний 19-а . 02 лютого 2018 року загальних зборів ОСББ Ювілейний 19-а , де буде вирішуватися питання про перевибори Голови Правління, посаду якої на той час займала вона, їй було відомо, хоча офіційно на збори її не запрошували. Вона навіть була присутня на початку цих зборів, без реєстрації, потім залишила збори. На час звернення з позовом до суду рішення зборів оприлюднено не було. Наприкінці лютого 2018 року вона передала ОСОБА_4 всі документи, пов'язанні з діяльністю ОСББ, хоча з наказом про звільнення її не знайомили. Свою трудову книжку вона ОСОБА_4. не передавала, залишила на зберігання собі. Підстави звільнення їй були невідомі. Вона зверталася до ОСОБА_4 з заявами про видачу наказу на належно оформленої трудової книжки. У березні отримала розрахунок. 19.03.2018 року оскільки їй причини звільнення були невідомі, вона 19 березня 2018 року звернулася до Голови Правління ОССБ з заявою про звільнення за п.5 ст.41 КЗпП України, яку направила поштою, однак зазначений лист Правлінням отриманий не був, тому вона була змушена звернутися до суду з позовом. Відповідач, до відзиву на позов надав копію наказу про її звільнення, який вона вважає незаконним, оскільки зміст наказу не відповідає змісту протоколу загальних зборів, порядком денним якого були перевибори Голови та було прийнято рішення про її звільнення з посади Голови Правління, без зазначення будь-яких претензій з боку співвласників ОСББ. Крім того, жодною нормою законодавства не передбачено, що саме Голова Правління має обслуговувати безпосередньо грошові, товарні або культурні цінності. У відповідності до ч.5 ст.235 КЗПП України вона має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки підприємство до теперішнього часу не видало їй належним чином оформлену трудову книжку

Просила суд визнати незаконним наказ № 1-К від 19.02.2018 р. про її звільнення у зв'язку з припиненням посадових зобов'язань за п. 2 ст. 41 КЗпП України; зобов'язати Голову Правління ОСББ Ювілейний 19-а ОСОБА_4 видати наказ про її звільнення за п.5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України; зобов'язати Голову Правління ОСББ Ювілейний 19-а ОСОБА_4 внести відповідний запис до її трудової книжки, де вказати що ОСОБА_3 звільнена з посади Голови Правління ОСББ Ювілейний 19-а за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, в зв'язку з припиненням повноважень та видати їй належним чином оформлену трудову книжку; стягнути з ОСББ Ювілейний 19-а на її користь невиплачену вихідну допомогу у сумі 32 400 гривень; середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 56451,63 гривень; моральну шкоду в сумі 7000 грн та судові витрати.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2018 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним звільнення ОСОБА_3.з посади Голови Правління ОСББ Ювілейний 19-а з 19 лютого 2018 року у зв'язку з припиненням посадових зобов'язань за п.2 ст.41 КЗпП України.

Змінено формулювання причини звільнення ОСОБА_3 з посади Голови Правління ОСББ Ювілейний 19-а з 19 лютого 2018 року у зв'язку з припиненням посадових зобов'язань за п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України на п.5 ч.1 ст. 41 КЗпП України - у зв'язку припиненням повноважень посадових осіб .

Зобов'язано Голову правління ОСББ Ювілейний 19-а внести відповідний запис до трудової книжки ОСОБА_3 в якій зазначити: звільнена 19.02.2018 року з посади Голови Правління ОСББ Ювілейний 19-а у зв'язку припиненням повноважень посадових осіб згідно п.5 ч.1 ст. 41 КЗпП України .

Стягнуто з ОСББ Ювілейний 19-а на користь ОСОБА_3 суму вихідної допомоги в розмірі 31663,89 грн., без урахуванням податків та зборів.

Стягнуто з ОСББ Ювілейний 19-а на користь ОСОБА_3 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСББ Ювілейний 19-а на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 2315,76 грн.

Стягнуто з ОСББ Ювілейний 19-а на користь ОСОБА_3 судовий збір на користь держави у розмірі 704.80 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСББ Ювілейний 19-а подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

27 лютого 2019 року на адресу апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_5, як особи яка не приймала участі в розгляді справи, про залишення апеляційної скарги без розгляду та повернення судового збору.05 березня 2019 року ОСОБА_3, надала суду відзив на апеляційну скаргу в якому просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Згідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності заявлених позивачем вимог.

Колегія судді погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно наказу № 1-0001 від 30.12.2016 року ОСОБА_3 призначена на посаду Голови Правління ОСББ Ювілейний 19-а .

Наказом від 01 березня 2017 року ОСОБА_3, як Голові Правління , надано право першого підпису на фінансових та банківських документах ОСББ.

02 лютого 2018 року відбулися загальні збори ОСББ Ювілейний 19-а , в порядок денний яких було включено питання перевиборів Голови Правління.

За зазначеним питання слухали ОСОБА_6, власника НОМЕР_1 яка запропонувала звільнити з посади Голови Правління ОСББ Ювілейний 19-а ОСОБА_3 за систематичні порушення в роботі. Обрати новим Головою Правління ОСОБА_4 Діючому Голові Правління ОСОБА_3 було надано слово для пояснення своїх дій, але ОСОБА_3 відмовилася пояснювати свої дії перед співвласниками будинку. Більшістю голосів прийнято рішення Звільнити з посади Голови Правління ОСОБА_3

Наказом № 1-К від 19 лютого 2018 року припинено трудовий договір, відповідно до якого на підставі рішення загальних зборів співвласників будинку ОСОБА_3 звільнена з посади Голови Правління ОСББ у зв'язку з припиненням посадових зобов'язань, п.2 ст.41 КЗпП України.

19 березня 2018 року ОСОБА_3 поштою направила Правлінню ОСББ заяву, в якій просила у зв'язку з припиненням її повноважень як Голови Правління ОСББ Ювілейний 19-а звільнити її згідно п.5 ст.41 КЗпП України з 19 березня 2018 року.

Згідно пункту першого Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 Про практику розгляду судами трудових спорів зазначено, що при їх розгляді необхідно неухильно додержуватись Конституції України, КЗпП й інших актів законодавства. У п.18 зазначеної Постанови вказано, що при розгляді відповідної категорії справ судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами (ст.3 КЗпП України).

Пунктом 16 Статуту ОСББ Ювілейний 19-а передбачено, що для забезпечення діяльності об'єднання загальні збори обирають Голову Правління та в разі необхідності його заступників.

Пунктом 13 вищевказаного статуту визначено, що загальні збори своїм рішенням вправі в будь-який час припинити повноваження правління чи його окремих членів.

Відповідно до п.11 Статуту ОСББ Ювілейний 19-а рішення прийняте загальними зборами відповідно до Статуту, є обов'язковим для всіх його співвласників.

За положеннями статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, крім інших, може бути розірваний у випадках: винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу, а також відповідно до п.5 у зв'язку з припиненням повноважень посадових осіб.

Зі змісту оскаржуваного наказу позивача було звільнено з посади саме на підставі п.2 ст. 41 КЗпП України, тобто повинні мати місце на час звільнення винні дії ОСОБА_3, яким повинна бути надана належна оцінка та уповноваженим органом висловлено недовіру з боку власника або уповноваженого ним органу, однак зміст оскаржуваного наказу взагалі не містить на зазначення саме які конкретні дії були вчинені позивачкою та чи послугували вони підставою для втрати довіри з боку уповноваженого органу. Підставою наказу послугувало рішення загальних зборів від 02.02.2018 року, але відповідно до наданого протоколу було ухвалено рішення про звільнення з посади голови Правління ОСОБА_3 без зазначення підстав такого звільнення.

Скаржником не надано належних та допустимих доказів щодо дій позивача за час обрання посади Голови Правління, які б давали підстави для втрати довір'я до неї, що мали місце на час звільнення( актів ревізійних комісій, службових розслідувань, що передували звільненню).

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що наказ № 1-К від 19 лютого 2018 року про припинення трудового договору з позивачкою ОСОБА_3 носить формальний характер, оскільки в самому наказі конкретизований склад дисциплінарного проступку робітника, не зазначено саме в чому виразилася його винні дії, не встановлений причинний зв'язок між його діями та втратою довіри з боку співвласників ОСББ Ювілейний-19а .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що звільнення ОСОБА_3 з посади Голови Правління ОСББ Ювілейний-19А2 є незаконним.

З огляду на те, що рішеннями зборів відбулися перевибори Голови Правління, то фактично ОСОБА_3 була звільнена з обраної посади у зв'язку з припиненням своїх повноважень ( п.5 ст.41 КЗпП України).

Згідно ч.3 ст. КЗпП України, у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що звільнення ОСОБА_3 з посади Голови Правління ОСББ Ювілейний 19-а з 19 лютого 2018 року у зв'язку з припиненням посадових зобов'язань за п.2 ст.41 КЗпП України, є незаконним, а тому підлягає зміна формулювання причини звільнення ОСОБА_3 з посади голови правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Ювілейний 19-а з 19 лютого 2018 року у зв'язку з припиненням посадових зобов'язань за п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України на п.5 ч.1 ст. 41 КЗпП України - у зв'язку припиненням повноважень посадових осіб , з відповідним записом у трудовій книжці позивачки .

Відповідно до ст.. 44 КЗпП України у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше шестимісячного середнього заробітку.

Порядок обчислення середньої заробітної плати у разі стягнення тримісячного середнього заробітку врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995р. № 100. Цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках, в тому числі виплати вихідної допомоги.

Згідно пункту другого вищевказаного Порядку працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим розрахунок суду першої інстанції щодо середньоденного заробітку ОСОБА_3, який було із заробітку двох календарних місяців, що передували звільненню - за січень та грудень 2017 року, виходячи з кількості фактично відпрацьованих днів 5400+3095,34:33 дня, що становить 257,43грн.

Середньомісячний заробіток для вирахування розміру вихідної допомоги суд першої інстанції вірно вираховував виходячи із середньомісячного числа робочих днів у розрахунковому періоді, що становить 5277, 43 грн.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції вірно встановив, що сума вихідної допомоги, яка підлягає виплаті ОСОБА_3 становить 31663, 89 грн.

Відповідно до ч.3,5 ст. 235 КЗПП України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті. У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст.237 відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Колегія суддів погоджується з вірним висновком суду першої інстанції про те, що від незаконних дій відповідача, пов'язаних з незаконним звільненням ОСОБА_3 зазнала відповідних страждань та дійшов вірного висновку, з врахуванням розумності та справедливості оцінив моральну шкоду у розмірі 2000 грн.

Докази та обставини, ні які посилається скаржник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідження та встановленні судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

Отже доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

На підставі наведеного, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Випадки для звільнення від доказування, передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні.

Відповідно ж до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на наведене вбачається, що судом з дотриманням вимог ст. ст. 89,263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Ювілейний 19-а залишити без задоволення.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10 квітня 2019 року.

Головуючий

Судді: