Ухвала

від 02.04.2019 по справі 760/3150/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Торговий дім «ВЕРІАС» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 04 лютого 2019 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_5 , про арешт майна та накладено арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «ТД» Веріас» (ЄДРПОУ 33346828), на які вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, із забороною їхнім службовим особам та працівникам, використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 04 лютого 2019 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що сума ліміту податку на додану вартість в системі електронного адміністрування ПДВ не є майном в розумінні ст. 170 КПК України, що унеможливлює накладення на такий об`єкт арешту. Арешт суми податку на додану вартість в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) зазначеною нормою КПК України не передбачений, як не передбачено можливості накладення арешту на кошти, які знаходяться на електронному рахунку платника ПДВ, відкритому в Казначействі.

Щодо строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає, що клопотання слідчого розглядалось у відсутність представника власника майна, а апеляційна скаргу була подана у визначений ст. 395 КПК України строк.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора про законність ухвали слідчого судді та необхідності залишити її без змін, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що апелянтв судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймав,а апеляційна скарга подана в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.

Як вбачається з матеріалів провадження, СУ ФР ГУ ДФС у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32018110000000011 від 19.02.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 212 КК України.

01.02.2019 року старший слідчий з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «ТД» Веріас» (ЄДРПОУ 33346828), на які вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, із забороною їхнім службовим особам та працівникам, використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, посилаючись на наявність правових підстав, передбачених ч. 3 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04.02.2019 року клопотання задоволено.

Задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на майно, зазначене в клопотанні.

З таким рішенням слідчого судді погодитись неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатись в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Однак, прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, на думку колегії суддів, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Між тим, як вбачається з внесеного органом досудового розслідування на розгляд слідчого судді клопотання про арешт майна, в ньому ставиться питання про арешт коштів - суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «ТД» Веріас» (ЄДРПОУ 33346828), на які вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, із забороною їхнім службовим особам та працівникам, використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Разом з тим, згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі на кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках, чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

З огляду на наведену норму закону, накладення арешту на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) є неможливим з огляду на те, що жодна мета такого арешту не може бути досягнута, а відсутність мети арешту майна не дає правових підстав накласти на нього арешт.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.

На підставі викладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання органу досудового розслідування, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Торговий дім «ВЕРІАС» - адвоката ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 04 лютого 2019 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_5 , про арешт майна та накладено арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «ТД» Веріас» (ЄДРПОУ 33346828), на які вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, із забороною їхнім службовим особам та працівникам, використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_5 , про арешт майна, а саме сум ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «ТД» Веріас» (ЄДРПОУ 33346828), на які вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/1938/2019 Категорія ст.170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_8

Доповідач: ОСОБА_1