Рішення

від 05.04.2019 по справі 171/2128/18

АПОСТОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/2128/18

2/171/164/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2019 р. м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Кодрян Л.І.

за участю секретаря Титаренко Л.Б.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4

відповідача: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_6, ОСОБА_5, Нивотрудівської сільської ради Апостолівського району, Дніпропетровської області, третя особа Апостолівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_5, Нивотрудівської сільської ради Апостолівського району, Дніпропетровської області, третя особа Апостолівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Посилаються на те, що 13.03.2016 року померла їхня мати ОСОБА_7, яка до своєї смерті згідно державного акту на право приватної власності на землю від 15.03.2000 року, серії ІV-ДП №021170 отримала земельну ділянку площею 9,3198 га в межах згідно плану, яка розташована на території Вільненської сільської ради. Зазначають, що до своєї смерті 15.08.2002 року ОСОБА_8 склала заповіт на користь позивачів сина - ОСОБА_1 та онука - ОСОБА_3, який посвідчений секретарем Вільненської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області ОСОБА_9 за реєстровим у реєстрі номером 65, на земельну частку (пай), що належить їй згідно державного акту на право приватної власності на землю ІV-ДП №021170, виданого Вільненської сільською радою від 15.03.2000 року.

Позивачі зазначають, що на даний час діяльність Вільненської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області припинено. Після їх звернення до правонаступника - Нивотрудівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області вказаної сільською радою їм було видано дублікат заповіту.

Звернувшись до державного нотаріуса Апостолівської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, у його видачі нотаріусом постановою від 28.09.2018 року їм було відмовлено, оскільки: на час відкриття спадщини заповідачу ОСОБА_8 право на земельну частку (пай) не належало, так як з 15.03.2000 року вона набула право власності на земельну ділянку; зазначений державний акт на право приватної власності на землю підписаний головою Вільнянської сільської Ради народних депутатів, але скріплений печаткою Вільненської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області; зазначений державний акт на право приватної власності на землю містить виправлення в даті видачі державного акту, а саме 199 виправлено на 2000 .

В зв'язку з викладеним позивачі в позасудовому порядку позбавлені можливості оформити право власності на спадкове майно.

ОСОБА_1 просить визнати за ним право власностів порядку спадкування за заповітом на 7/16 часток земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вільненської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1220382500:01:018:0028, яка належала померлій 13 березня 2016 року - ОСОБА_8 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ДП № 021170, виданого 15 березня 2000 року.

ОСОБА_3 просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на 7/16 часток земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вільненської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1220382500:01:018:0028, яка належала померлій 13 березня 2016 року - ОСОБА_8 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ДП № 021170, виданого 15 березня 2000 року.

Ухвалою суду від 19.10.2018 року у даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 22.11.2018 року за клопотанням представника позивача у державного нотаріуса Апостолівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_10 витребувано копію спадкової справи після смерті ОСОБА_8, померлої 13.03.2016 року.

Ухвалою суду від 14.12.2018 року по справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_6 та ОСОБА_5.

Ухвалою суду від 05.02.2019 року по справі в якості співвідповідачів залучено ОСОБА_6 та ОСОБА_5.

Ухвалою суду від 01.03.2019 року підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав обґрунтовуючи позовні вимоги доводами, викладеними в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав з підстав викладених у ньому, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_4 позов підтримала з підстав викладених у позові, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Відповідач ОСОБА_5 позов не визнала та пояснила, що їй відомо, що її мати у 2002 році склала заповіт на земельну ділянку, яку заповіла позивачам. Проте, вона вважає, що мати вчинила неправильно, позбавивши її права на вказане майно. Вважає таке волевиявлення несправедливим, оскільки їй не дісталася навіть обов'язкова частка у спадковому майні.

Відповідачі ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилися, про час і місце судового розгляду повідомлялися належним чином, відзив до суду не подала.

Відповідач виконавчий комітет Нивотрудівської сільської ради надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності їхнього представника, проти позову не заперечує.

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представників позивачів, відповідача ОСОБА_5, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування підлягає задоволенню, а у задоволенні позовних вимог позивачів до Нивотрудівської сільської ради, Апостолівського району, Дніпропетровської області слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть виданого 15.03.2016 року виконкомом Нивортудівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, серії І-КИ №680628, ОСОБА_8 померла 13.03.2016 року (а.с.50).

Згідно свідоцтва про народження серії ЯТ № 310734 від 14 січня 1949 року встановлено, що 10.01.1949 року народився ОСОБА_1, батьками якого є ОСОБА_11 та ОСОБА_8 (а.с.51).

Згідно свідоцтва про народження серія ІV-КИ № 299711 від 30 жовтня 1982 року встановлено, що 09.10.1982 року народився ОСОБА_3, батьками якого є ОСОБА_12 та ОСОБА_4 (а.с.70).

Згідно свідоцтва про народження серія ІІ-УР № 269898 від 04 березня 1960 року встановлено, що 06.02.1960 року народилася ОСОБА_13, батьками якої є ОСОБА_11 та ОСОБА_8 (а.с.74).

Із повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00015190810 від 24.03.2015 року встановлено, що ОСОБА_13 змінила своє дівоче прізвище на ОСОБА_5 (а.с.75).

Згідно свідоцтва про народження серія ЯИ № 052150 від 13 серпня 1953 року встановлено, що 03.08.1953 року народилася ОСОБА_14, батьками якої є ОСОБА_11 та ОСОБА_8 (а.с.80).

Згідно свідоцтва про шлюб серія І-КИ № 311909 від 19 серпня 1972 року встановлено, що ОСОБА_14 змінила своє дівоче прізвище на ОСОБА_6 (а.с.81).

18.08.2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 подали в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_8 (а.с.49,69).

22.08.2016 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_8 (а.с.73,79).

13.09.2016 року ОСОБА_5 подала в нотаріальну контору заяву згідно якої просила не видавати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, оскільки вона буде звертатися до суду з питанням щодо оспорювання заповіту та визнання його недійсним (а.с.85).

Згідно рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 08.05.2018 року у задоволенні позову ОСОБА_5 до Нивотрудівської територіальної громади, треті особи - ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6, про визнання заповіту недійсним відмовлено (а.с.92).

Відповідно до копії дублікату заповіту, складеного 15.08.2002 року та посвідченого секретарем Вільняенської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області ОСОБА_9, встановлено, що ОСОБА_8, заповіла земельну частку (пай), що належить їй згідно державного акту на право приватної власності на землю ІV-ДП №021170, виданого Вільненською сільською радою від 15.03.2000 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.131).

28.09.2018 року ОСОБА_1, який діяв від свого імені та імені ОСОБА_3 звернувся до державного нотаріуса Апостолівського районного нотаріального округу ОСОБА_10 з заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину на спадкове майно за заповітом, яке належало ОСОБА_8, яка померла 13.03.2016 року (а.с.83,152).

Із постанов державного нотаріуса Апостолівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_10 від 28.09.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_8, померлої 13.03.2016 року, на 7/16 часток земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9,3198 га, в межах згідно з планом, розташованої на території Вільненської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, що належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДП №021170 від 15 березня 2000 року оскільки: державний акт на право приватної власності на землю виданий спадкодавиці 15 березня 2000 року, на час відкриття спадщини заповідачу ОСОБА_8 право на земельну частку (пай) не належало, оскільки з 15.03.2000 року вона набула право власності на земельну ділянку; зазначений державний акт на право приватної власності на землю підписаний головою Вільнянської сільської Ради народних депутатів, але скріплений печаткою Вільненської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області; зазначений державний акт на право приватної власності на землю містить виправлення в дані видачі державного акту, а саме 199 виправлено на 2000 (а.с.149,157).

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДП №021170 від 15 березня 2000 року ОСОБА_8 на підставі рішення виконкому Вільнянської сільської ради народних депутатів № 95 від 17 листопада 1999 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 9,3198 га в межах згідно з планом на території Вільнянської сільської ради для сільськогосподарського виробництва. Акт підписаний головою Вільнянської сільської ради народних депутатів та скліплений печаткою Вільняенської сільської ради народних депутатів (а.с.9).

Таким чином судом встановлено, що з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса звернулися, як спадкоємці за заповітом ОСОБА_1, ОСОБА_3 та, як спадкоємці за законом ОСОБА_6, ОСОБА_5

Відповідно до статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Положеннями ч.2, 3 ст. 47 Закону України Про нотаріат передбачено, що тексти нотаріально посвідчуваних правочинів, заяв, засвідчуваних копій (фотокопій) документів і витягів з них, тексти перекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко, дати, що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, повинні бути позначені хоча б один раз словами, а назви юридичних осіб та їх ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - без скорочень із зазначенням їх місцезнаходження. Прізвища, імена та по батькові фізичних осіб, їх місце проживання та ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків, крім уповноважених представників юридичних осіб, повинні бути написані повністю, а у випадках, передбачених законами, - із зазначенням дати їх народження. Для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем.

Згідно п. 2 глави 13 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року, №296/5 нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 зазначеного Закону.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Одним із способів набуття права власності є спадкування.

Так статті 1216, 1217 ЦК України, визначають, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст.ст.1233-1235 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини. У разі смерті особи, яка була позбавлена права на спадкування, до смерті заповідача, позбавлення її права на спадкування втрачає чинність. Діти (внуки) цієї особи мають право на спадкування на загальних підставах.

Відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Відповідно до ст.1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.1251 ЦК України якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного , може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Як встановлено судом, ОСОБА_8 є власником земельної ділянки для сільськогосподарського виробництва, площею 9,3198 га на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДП №021170 від 15 березня 2000 року, який видано Вільненською сільською радою народних депутатів, що вбачається з печатки на державному акті. Проте, як встановлено судом в державному акті помилково вказано, що земельна ділянка передана на підставі рішення виконкому Вільнянської сільської ради народних депутатів, в межах згідно з планом на території Вільнянської сільської ради.

Згідно копії дублікату заповіту, складеного 15 серпня 2002 року та посвідченого секретарем виконкому Вільненської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області ОСОБА_9, встановлено, що ОСОБА_8, розпорядилася своїм майном, яке належало їй згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДП №021170 від 15 березня 2000 року та заповіла його ОСОБА_1, ОСОБА_3 Проте, в заповіті помилково зазначено, що згідно державного акту спадкодавцю належить земельна частка (пай). Однак, як встановлено судом станом на день посвідчення заповіту ОСОБА_8 вже належала земельна ділянка площею 9,3198 га згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДП №021170 від 15 березня 2000 року (а.с.7,9).

Згідно інформаційної довідки із Спадкового реєстру №53478476 28.09.2018 року встановлено, що 06.05.2006 року за №39640448 до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про заповіт ОСОБА_8, посвідчений 15.08.2002 року Вільненською сільською радою Апостолівського району Дніпропетровської області, зареєстрований за номером 65 в реєстрі нотаріальних дій (а.с.142-147).

Таким чином судом достовірно встановлено, що ОСОБА_8 була власником земельної ділянки для сільськогосподарського виробництва, площею 9,3198 га на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДП №021170 від 15 березня 2000 року та спадкодавець за життя склала заповіт, розпорядившись своїм майном, яке належало їй згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДП №021170 від 15 березня 2000 року на користь спадкоємців за заповітом ОСОБА_1, ОСОБА_3, в той же час у зв'язку із вищезазначеними помилками у державному акті та заповіті, позивачі, як спадкоємці позбавлені можливості реалізувати своє право на спадкування.

Зі змісту ст.ст. 15-16 ЦК України вбачається, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання права.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом ст. 392 ЦК належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно, зокрема, житловий будинок, земельну ділянку.

Отже, належними відповідачами у даній справі є доньки померлої ОСОБА_8- ОСОБА_6, ОСОБА_5Г, які звернулися з до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом.

Таким чином, Нивотрудівська сільська рада Апостолівського району Дніпропетровської області є неналежним відповідачем у даних правовідносинах.

У п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30.05.2008 року зазначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_3 постановами нотаріуса відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що обраний позивачами спосіб захисту свого порушеного права як визнання права власності в порядку спадкування за заповітом є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самого порушеного права позивача, а тому може бути застосований судом.

Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача ОСОБА_5 про те, що мати вчинила неправильно, позбавивши її права на земельну ділянку є необґрунтованими, оскільки згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а відповідно до ч.1 ст.319, ч.1 ст.1233, ч.2 ст.1236 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті; заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4,5,12,13,76-82,89,95,247,258-259,264,265,273,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_6, ОСОБА_5, третя особа Апостолівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1, прож. ІНФОРМАЦІЯ_2) право власності в порядку спадкування за заповітом на 7/16 часток земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вільненської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1220382500:01:018:0028, яка належала померлій 13 березня 2016 року - ОСОБА_8 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ДП № 021170, виданого 15 березня 2000 року.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, (РНОКПП НОМЕР_2, прож. ІНФОРМАЦІЯ_4) право власності в порядку спадкування за заповітом на 7/16 часток земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вільненської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1220382500:01:018:0028, яка належала померлій 13 березня 2016 року - ОСОБА_8 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ДП № 021170, виданого 15 березня 2000 року.

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_3 в частині вимог до Нивотрудівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 10.04.2019 року.

СуддяОСОБА_15