Рішення

від 10.04.2019 по справі 904/4969/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.04.2019м. ДніпроСправа № 904/4969/18 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Київ

до ОСОБА_1, м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пром Метиз", с. Партизанське Дніпровського району Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у розмірі 196 571,83 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором від 16.01.2014 за послугою "Гарантований платіж", котра виникла станом на 17.10.2018 у загальному розмірі 376 272,11 грн., що складається із:

- заборгованості за кредитом - 148 784,70 грн.,

- заборгованості за відсотками - 135 746,64 грн.,

- заборгованості по пені - 91 740,77 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 26.11.2013 між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приват Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пром Метиз" укладений договір банківського обслуговування № б/н від 25.11.2013 шляхом підписання заяви про відкриття рахунку від 25.11.2013 та заяви про приєднання до публічної оферти Умов та правил надання банківських послуг й тарифів банку. Заяви про відкриття рахунку від 25.11.2013, про приєднання до Умов та Правил надання від 25.11.2013, Умови та Правила надання банківських послуг й тарифи банку складають договір банківського обслуговування від 26.11.2013.

16.01.2014 відповідач звернувся до Банку з заявкою №47 про надання кредиту на умовах "Гарантований платіж", що визначений розділом 3.2.2. договору. ТОВ "Пром Метиз" скористався послугою "Гарантований платіж" шляхом створення заявки №511 від 01.12.2016 на суму 534000,00грн. та підписання її в системі Приват-24. Банком проведено платіж 11.12.2016.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2017, яке набрало законної сили 26.09.2017, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Метиз" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 148 784,70 грн. - заборгованості по кредиту, 8 254,69 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 2 442,25 грн. - пені.

Зазначене рішення господарського суду ТОВ "Пром Метиз" не виконано, позивач продовжив нарахування відсотків за договором, пені та звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості з поручителя - ОСОБА_1, який в забезпечення виконання умов договору за послугою "Гарантований платіж" від 16.01.2014, укладений між Банком та ТОВ "Пром Метиз", підписав договір поруки №POR1421822767465 від 21.01.2015.

Позивач зазначає, що заборгованість за послугою "Гарантований платіж" станом на 17.10.2018 становить 376272,11грн., з яких:

заборгованість за кредитом 148 784,7грн. (тіло кредиту);

загальний залишок заборгованості за процентами, нарахованими за період користування кредитом з 23.05.2017 по 17.10.2018 (на підставі пунктів 3.2.2.2. та п.3.2.2.9.1. Умов та Правил надання банківських послуг) - 135 746,64грн.;

загальна сума пені, яка нарахована згідно п.3.2.2.10.1. Договору за період з 31.05.2017 по 17.10.2018 - у розмірі 91740,77грн.

28 січня 2018 року Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про зменшення позовних вимог (вх. суду 3975/19 від 28.01.2019, а.с.51-52, т.2), якою просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором від 16.01.2014 за послугою "Гарантований платіж", котра виникла станом на 22.01.2019 у загальному розмірі 226 854,99 грн., що складається із:

- заборгованості за кредитом у розмірі 148 784,70 грн.;

- заборгованості за відсотками у розмірі 8254,69 грн. відповідно до п.3.2.2.2 та п. 3.2.2.9.1 умов договору;

- заборгованості по пені у розмірі 2442,25 грн. за п. 3.2.2.10.1 договору за період з 31.05.2017 по 22.06.2017;

- заборгованості по процентам відповідно до ст. 1048 ЦК України в розмірі 37 090,19 грн. за період з 23.06.2017 по 22.01.2019;

- борг по процентам відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України в розмірі 7 080,52 грн. за період з 23.06.2017 по 22.01.2019;

- матеріальні втрати від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за період з 01.07.2017 по 31.12.2018 у розмірі 23 202,64 грн.

В обґрунтування заяви про зменшення розміру позовних вимог Банк зазначає, що, звернувшись у червні 2017 року до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Пром Метиз" заборгованості за кредитом, використав своє право дострокового повернення усієї суми позики. Оскільки договором не встановлено розміру процентів після спливу вищезазначеного строку, позивач доходить висновку про визначення розміру процентів, за користування грошовими коштами на рівні облікової ставки НБУ після використання кредитором права на дострокове стягнення заборгованості. Також позивач доповнює позовні вимоги посиланням на ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України щодо стягнення відсотків річних та інфляційних втрат.

В наведену дату (28.01.2019) позивачем подано заяву про доповнення позову новими обставинами без зміни підстав позову (а.с.41-42, т.2).

Відповідно до частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Як убачається зі змісту заяви про зменшення позовних вимог, позивачем фактично змінено предмет та підстави позову одночасно: позивачем доповнені первісно заявлені вимоги вимогою про стягнення трьох процентів річних та стягнення матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в порядку ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

З урахуванням викладеного, суд відмовляє в задоволенні заяви в частині вимог про стягнення трьох відсотків річних відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України в розмірі 7080,52 грн. за період з 23.06.2017 по 22.01.2019 та матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за період з 01.07.2017 по 31.12.2018 у розмірі 23 202,64 грн. та розглядає вимогу про стягнення заборгованості, яка виникла станом на 17.10.2018 у загальному розмірі 196 571,83грн. та складається із:

- заборгованості за кредитом у розмірі 148 784,70 грн.;

- заборгованості за відсотками у розмірі 8254,69 грн. відповідно до п.3.2.2.2 та п. 3.2.2.9.1 умов договору;

- заборгованості по пені у розмірі 2442,25 грн. за п. 3.2.2.10.1 договору за період з 31.05.2017 по 22.06.2017;

- заборгованості по процентам відповідно до ст. 1048 ЦК України в розмірі 37090,19 грн. за період з 23.06.2017 по 22.01.2019.

Відповідач, ОСОБА_1, проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що обсяг зобов'язання його, як поручителя перед кредитором - Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк", відповідно до укладеного договору поруки №РОR421822767465 від 21.01.2015, становить виключно 50 000,00 грн. Отже, вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" щодо стягнення заборгованості з поручителя у загальному розмірі 376 272, 11 грн., виходячи з розміру гарантованого платежу 534 000, 00 грн., який не було погоджено з ОСОБА_1, не підлягають задоволенню. Крім того, відповідач вказує, що у зв'язку із збільшенням основного зобов'язання, порука є припиненою, оскільки відповідач не надавав згоди на зміну, що призведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

У відповіді на відзив позивач вважає, що ОСОБА_1 не здійснив детальний аналіз договору поруки №РОR1421822767465, оскільки в абз. 2 п.п. в) п. 1.1.2 договору поруки сторони погодили, зокрема, якщо під час виконання "Угоди 2" зобов'язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає згоду на збільшення зобов'язання за "Угодою2" в розмірах таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібно. Отже, ОСОБА_1, як поручитель, надав згоду на збільшення зобов'язання, й додаткового узгодження на такі збільшення не потребують, а відтак застосування до правовідносин з відповідачем ч. 1 ст. 559 ЦК України є неприпустимим, оскільки поручитель надав згоду на збільшення основного зобов'язання, й відповідно надав згоду на збільшення обсягу відповідальності. Щодо твердження відповідача про припинення поруки відповідно ч. 4 ст. 559 ЦК України, позивач зазначає, що відповідно п. 4.1 договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 (п'ятнадцять) років після укладання цього договору, а тому заперечення відповідача є неправомірними та підлягають відхиленню.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2018 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пром Метиз".

Третя особа у судові засідання, призначені для розгляду справи не з'явилась, про день, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2018 відкрито провадження у справі та за клопотанням позивача ухвалено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження. Призначено перше судове засідання у справі на 18.12.2018.

11.12.2018 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження. Клопотання обґрунтоване тим, що розмір позовних вимог перевищує 200 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб на дату звернення з позовом до суду, а тому справа не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

15.01.2019 судом ухвалено про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Також від відповідача надійшло клопотання про повернення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з тим, що відповідачем у справі є фізична особа, яка не має статусу фізичної особи - підприємця, а відтак не може бути відповідачем у господарському процесі по вказаній категорії справ. Відповідач вважає, що розгляд справ щодо стягнення грошових коштів з боржника, а саме фізичної особи за договором поруки, має здійснюватися у порядку цивільного судочинства судом загальної юрисдикції за місцем реєстрації відповідача, як фізичної особи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2018 в задоволенні клопотання про повернення позовної заяви відмовлено.

З 11.02.2019 підготовче засідання відкладалося на 11.03.2019.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.03.2019. Розгляд справи було відкладено з 14.03.2019 на 10.04.2019.

У судове засідання 10.04.2019 позивач, відповідач та третя особа не з'явилися, про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином.

09.04.2019 від позивача електронною поштою до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться у матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

25 листопада 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Пром Метиз" звернулося до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приват Банк", правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" із заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та заявою про відкриття банківського рахунку, за умовами якого позивач відкрив товариству поточні та картковий рахунки (а.с. 19, 20).

Так, згідно заяви від 25 листопада 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Пром Метиз" приєдналося до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із цією заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 25.11.2013 року (далі - договір), та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору. Після підписання договору клієнту надається право користуватися послугами банку, однією з яких є послуга "Гарантований платіж", яка може бути надана як/за рахунок власних і клієнта, так і за рахунок коштів банку, тобто в кредит.

Згідно ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Розділом 3.2.2 Умов та Правил надання банківських послуг регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж".

Так, відповідно до п. 3.2.2.1 Умов Банк за наявності вільних коштів зобов'язується надати Клієнту кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії, з лімітом і на цілі, зазначені в Заявці на договірне списання (далі - "гарантований платіж" або "Заявка"), яка подається Клієнтом через систему дистанційного банківського обслуговування "Приват24", в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплаті процентів, винагороди в обумовлені цим Договором строки.

Договір вважається укладеним з моменту підписання Клієнтом Заявки про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та надання кредиту за послугою "Гарантовані платежі".

Обов'язковою умовою надання Клієнту - юридичній особі кредиту є укладення договору поруки між Банком та Поручителем Клієнта щодо виконання Клієнтом обов'язків за цим Договором. Поручителем може бути (за пріоритетом) бенефіціар, засновник, керівник юридичної особи.

Договір вважається укладеним з моменту підписання Клієнтом Заявки про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та надання кредиту за послугою "Гарантовані платежі" і діє до повного виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором (п.3.2.2.11.2 Умов).

Згідно з п. 3.2.2.6.3 Умов Клієнт зобов'язується повернути кредит у строки, встановлені у Заяві, пп. 3.2.2.2., 3.2.2.6.16., 3.2.2.6.17., 3.2.2.7.2. цього Договору.

16.01.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Пром Метиз" звернулося до Банку із заявкою №47 про надання кредиту на умовах "Гарантований платіж" (а.с.21).

01.12.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Пром Метиз" скористалося послугою "Гарантований платіж" шляхом створення заявки №511 на суму 534 000,00 грн. (а.с.23).

На виконання умов договору Товариству з обмеженою відповідальністю "Пром Метиз" надано послугу "Гарантований платіж" за рахунок кредитних коштів на загальну суму 534 000,00 грн. шляхом перерахування на рахунок 36485050215152 з подальшим перерахуванням на розрахунковий рахунок підприємства в дату виконання платежу - 11.12.2016 (повідомлення (а.с. 24)). Позивачем надано товариству кошти у розмірі 534 000,00 грн., що підтверджується виписками про рух коштів по рахунках.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Умовами та Правилами надання банківських послуг передбачено, що: - за користування кредитом у період з дати ініціювання клієнтом заявки до дати виконання заявки клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менше 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного в заявці клієнта; винагорода за надання фінансового інструменту сплачується клієнтом в дату надання в банк заявки; - у період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими до 01.02.2016); - у випадку зміни вартості кредитних ресурсів на ринку грошових ресурсів, зміни облікової ставки НБУ, зміни курсу гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют на 5 і більше відсотків, сторони на дату укладання даного Договору погодили збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом, при цьому, таке збільшення розміру відсотків за користування кредитом неповинне перевищувати подвійного розміру процентної ставки, зазначеної в цьому пункті; - інформацію про розмір погодженої зміненої процентної ставки за користування кредитом, банк розміщає для клієнта одним з наступних способів: у письмовій формі, через установлені засоби електронного зв'язку банку й клієнта - системи Інтернет-клієнт-банк "Приват24", повідомленні на еmail, sms-повідомлення на останні відомі Банку номера телефонів/адреси еmail, надані банку при ідентифікації й актуалізації відомостей про клієнта, або іншими засобами; погоджений сторонами змінений розмір відсотків за користування кредитом набуває чинності з моменту його розміщення способом, визначеним цим пунктом, якщо інша дата не встановлена в інформації про зміну розміру відсотків; - у випадку не погашення заборгованості клієнтом по кредиту в термін до 30 днів включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою, при цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими до 01.02.2016р.); - позичальник зобов'язується негайно передати банку в заставу майнові права на одержання коштів по господарському (-им) договору (-ам) і/або майнові права на одержання товару по господарському (-им) договору (-ам), і/або товар в обороті через укладання з банком відповідних договорів застави; - позичальник зобов'язується не ухилятися від виконання даного обов'язку і/або не перешкоджати в його виконанні та передачі даного майна і майнових прав у заставу банку; - у випадку, якщо в дату виконання заявки або після неї, у клієнта на поточному рахунку недостатньо власних коштів - клієнт доручає банку в односторонньому порядку здійснювати списання коштів на погашення заборгованості як за рахунок власних коштів клієнта, що надходять на всі поточні рахунки, відкриті в банку, так і за рахунок невикористаних коштів по "кредитному ліміту на розрахунковому рахунку", подальші взаємовідносини по якому регулюються розділом 3.2.1 "Умов і Правил"; згідно статей 212, 651 Цивільного кодексу України при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань за кредитом, банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого з зобов'язань має право встановити інший термін повернення кредиту; при цьому банк направляє клієнту повідомлення (через установлені засоби електронного зв'язку банку й клієнта - системи Інтернет-клієнт-банк „Приват24", повідомлення на еmail) із зазначенням дати терміну повернення кредиту; у випадку непогашення заборгованості згідно з цими Умовами у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня після дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою; у випадку порушення клієнтом, на якого поширюються дії пункту 3.2.2.13 ("Кредитні канікули"), будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення коштів, передбаченого Умовами та Правилами надання банківських послуг (у т.ч. діючим п. 3.2.2), клієнт сплачує банку пеню у розмірі 56% річних від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки; сплата пені здійснюється починаючи з дня, що йде за днем порушення зобов'язань (пункт 3.2.2.2).

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2017, яке набрало законної сили 26.09.2017, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Метиз" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 148 784,70 грн. - заборгованості по кредиту, 8 254,69 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 2 442,25 грн. - пені та 2 392,22 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, розмір заборгованості за тілом кредиту - 148 784,70 грн., нарахованих відсотків за користування кредитом - 8254,69 грн. та пені - 2442,25 грн., строк повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитними коштами та пені встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили, а відтак, вказані обставини не підлягають доказуванню.

Разом з цим, 21.01.2015 між ОСОБА_1 (поручитель) та Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (кредитор) укладено договір поруки №POR1421822767465 (а.с.38-40, т.1), відповідно до п.1.1 якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Пром Метиз" (боржник) зобов'язань за угодами-приєднання, зокрема до розділу 3.2.2 "Кредит за послугою "Гарантовані платежі" Умов та правил надання банківських послуг, далі - Угода 2, по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно п. 3.2.2.2 "Угоди 2" - 36% річних;

- за період користування кредитом у разі прострочки згідно п. 3.2.2.2 "Угоди 2" - 56% річних;

б) винагород, штрафів, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені в "Угоді 2";

в) кредиту в розмірі 50 000 грн.

Якщо під час виконання Угоди 2 зобов'язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за Угодою 2 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань в тому ж розмірі, що і боржник включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, що належить йому на праві власності (п.1.2 договору поруки).

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за Угодою1 та/або Угодою 2 цей договір припиняє свою дію (п. 4.1 договору поруки).

У пункті 5.1 договору поруки сторони домовились збільшити встановлену законом позовну давність, дійшовши згоди, щодо передбачених цим договором вимог кредитором до поручителя позовна давність встановлюється сторонами тривалістю 15 років.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно зі ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Як визначено у п. 4.1 договору поруки, порука припиняється через 15 років після укладення цього договору.

Крім того, у п. 1.1.2 договору поруки зазначено, що якщо під час виконання Угоди 2 зобов'язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за Угодою 2 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібно.

Таким чином, відповідач погодився (без підписання додаткових узгоджень) на збільшення обсягу відповідальності поручителя у випадку збільшення зобов'язань боржника за Угодою 2.

Вказаним спростовуються заперечення відповідача щодо обмеження обсягу відповідальності поручителя в межах 50 000,00 грн., а також припинення поруки у зв'язку із збільшенням обсягу основного зобов'язання.

Оскільки поручитель поручився за зобов'язаннями боржника у повному обсязі, позивач набув право вимоги до поручителя як відповідача щодо погашення заборгованості за кредитним договором.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості по кредиту та відсоткам за користування кредитними коштами перед позивачем не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як зазначено вище, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2017, яке набрало законної сили 26.09.2017, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Метиз" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 148 784,70 грн. - заборгованості по кредиту, 8 254,69 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 2 442,25 грн. - пені.

Вказана заборгованість та нарахування є підтвердженими, а отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 148 784,70 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 8 254,69 грн., та пені у розмірі 2 442,25 грн. підлягають задоволенню.

Умовами договору від 16.01.2014 визначено строк дії договору до 16.01.2018. Разом з цим, Банк, звертаючись до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Пром Метиз" заборгованості за кредитним договором, скористався своїм правом вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, процентів за користування кредитом, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, пені за порушення умов договору за період з 16.01.2014 по 22.06.2017.

Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду №202/4494/16-ц від 31.10.2018.

Із прохальної частини позову вбачається, що позивач заявив до стягнення, окрім іншого, заборгованість по процентам відповідно до ст. 1048 ЦК України в розмірі 37 090,19 грн. за період з 23.06.2017 по 22.01.2019 (проценти нараховані в період після припинення дії договору).

Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Разом з цим, у п.п.3.2.2.2, 3.2.2.9, 3.2.2.10 Умов та правил надання банківських послуг, визначений розмір процентів. Однак, як зазначено вище, позивач звернувшись до суду з позовом про стягнення боргу з ТОВ "Пром Метиз" змінив строк дії договору, а відтак договір припинився.

Отже, і правом на стягнення процентів за користування кредитом, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України позивач вже скористався, відтак вимога про стягнення з відповідача заборгованості по процентам відповідно до ст. 1048 ЦК України в розмірі 37 090,19 грн. задоволенню не підлягає.

Статтею 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові №202/4494/16-ц від 31.10.2018 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

За викладеного з відповідача підлягає до стягнення 159 481,64грн., з яких 148784,70 грн. - заборгованість по кредиту, 8 254,69 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 2 442,25 грн. - пені.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 2392,22грн. (159 481,64грн.х1,5%).

У заяві про зменшення позовних вимог позивач просить повернути судовий збір у розмірі 2 241,26 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" у випадку зменшення розміру позовних вимог сплачена сума судового збору може бути повернута за клопотанням особи.

Оскільки позивачем в процесі розгляду справи зменшено розмір позовних вимог, суд доходить висновку про наявність підстав для повернення судового збору пропорційно до зменшених позовних вимог у розмірі 2 241, 26 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Метиз" про стягнення заборгованості у розмірі 196571,83грн. - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д (адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50), ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у розмірі 148 784 (сто сорок вісім тисяч сімсот вісімдесят чотири)грн.70 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 8 254 (вісім тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн. 69 коп., пеню у розмірі 2 442 (дві тисячі чотириста сорок дві) грн. 25 коп. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2392 (дві тисячі триста дев'яносто дві) грн. 22коп., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Повернути Акціонерному товариству Комерційному банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д (адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50), ідентифікаційний код 14360570) із державного бюджету України судовий збір у розмірі 2241 (дві тисячі двісті сорок одна) грн. 26 коп., сплачений на підставі платіжного доручення №PROV5BTP8X від 05.11.2018, оригінал якого міститься в матеріалах справи, про що видати ухвалу.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення

Повне рішення складено 11.04.2019

Суддя Н.М. Євстигнеєва