Рішення

від 20.03.2019 по справі 910/16275/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.03.2019Справа № 910/16275/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.,

за участю секретаря судового засідання: Зінчук С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В-ЦЕНТР

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА

2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

3. ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_2

про визнання недійсними результатів приватизації об'єкта малої приватизації та

договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації,

Представники учасників справи:

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: Михаленко Л.С.;

від відповідача-2: не з'явився;

від відповідача-3: ОСОБА_4, ОСОБА_5;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю В-ЦЕНТР (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА (далі - відповідач-1) та Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - відповідач-2) про:

- визнання недійсним результатів приватизації об'єкта малої приватизації (державного пакету акцій Приватного акціонерного товариства Ритм розміром 51,1990% статутного капіталу, що становить 2 870 575 штук акцій) за проведеним електронним аукціоном/торгах UA-PS-2018-08-02-000020-3/8def78dd36bc44439727d700114289fc;

- визнання недійсним Договору № 145 купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - пакета акцій розміром 51,1990% у статутному капіталі Приватного акціонерного товариства Ритм , що підлягає продажу на аукціоні з умовами від 09.11.2018 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву в особі першого заступника начальника Регіонального відділення Новікова Руслана Миколайовича та громадянином України ОСОБА_1.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що під час проведення приватизації об'єкта малої приватизації (державного пакету акцій Приватного акціонерного товариства Ритм розміром 51,1990% статутного капіталу, що становить 2 870 575 штук акцій) на електронному аукціоні UA-PS-2018-08-02-000020-3/8def78dd36bc44439727 d700114289fc, його учасники ОСОБА_2 та ОСОБА_1 узгоджували свою поведінку, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, тендерів, і тягне за собою визнання недійсним укладеного за результатами оспорюваного аукціону Договору. У зв'язку з цим позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.12.2018 відкрито провадження у справі № 910/16275/18, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1, підготовче засідання призначено на 21.01.2019 року.

04.01.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача-2 подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач-2 проти задоволення позову заперечує, оскільки у нього не було підстав для недопущення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до аукціону. Визначені положенням частини 9 статті 14 Закону України Про приватизацію державного та комунального майна підстави, які б надавали відповідачу-2 право не затверджувати результати аукціону, також були відсутні, а Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву не є органом, що здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції та захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень.

14.01.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва третьою особою ОСОБА_1 подані письмові пояснення у справі, відповідно до змісту яких третя особа проти задоволення позову заперечує, оскільки:

- висновки позивача щодо узгодженості дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час проведення аукціону є надуманими, необґрунтованими і є виключно припущеннями позивача;

- Закон України Про захист економічної конкуренції не підлягає застосуванню до спірних правовідносин;

- будь-яких порушень приписів спеціального законодавства у сфері приватизації позивачем у позові не наведено, тоді як електронний аукціон у процесі приватизації об'єкта малої приватизації - державного пакета акцій ПАТ Рітм , був проведений з додержанням норм чинного законодавства;

- правових підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу позивачем не наведено;

- права позивача результатами аукціону не порушені і він не може вважатися особою, що має право оспорювати договір купівлі-продажу, не будучи його стороною.

15.01.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва ОСОБА_2 були подані письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог, відповідно до змісту яких третя особа вказує на те, що позивачем у позовній заяві не наведено нормативно-правових підстав для задоволення позовних вимог, зокрема відсутнє посилання на нормативно-правовий акт, який врегульовує питання скасування результатів малої приватизації чи визнання недійсним договору купівлі-продажу, а саме не наведено підстав для визнання недійсним результатів малої приватизації відповідно до Закону України Про приватизацію державного та комунального майна , та не зазначено підстав для визнання правочину недійсним згідно зі статтями 203, 215 Цивільного кодексу України.

Крім того, ОСОБА_2 вказує на те, що вона скористалась наданим їй чинним законодавством правом та стала учасником електронного аукціону № UA-PS-2018-08-02-000020-9/8def78dd36bc44439727d700114289fc, підготувала та подала до організатора аукціону всі необхідні документи, передбачені статтею 14 Закону України Про приватизацію державного та комунального майна та Порядком проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432. Форми відповідних заяв третій особі було надано безпосередньо організатором аукціону - ТОВ ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА .

При цьому, ОСОБА_2 зазначила, що Закон України Про захист економічної конкуренції не розповсюджується на спірні правовідносини.

21.01.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача-1 подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач-1 проти задоволення позову заперечує, оскільки:

- електронний аукціон було проведено з дотриманням вимог чинного законодавства;

- використання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одного електронного майданчика пояснюється тим, що належний відповідачу-1 електронний майданчик Zakupki.Prom.ua є одним із найбільших майданчиків електронної системи Прозорро.Продажі. та лідером серед майданчиків, з якого учасники подають пропозиції. До того ж, позивач та четвертий учасник ТОВ КАЛЬДО також були зареєстровані та приймали участь з одного майданчику, що належить Товарній біржі ІННЕКС ;

- аргументи позивача про використання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 однакових зразків документів є безпідставними, оскільки всі учасники, що реєструються на електронному майданчику відповідача-1 використовують один і той же зразок документів, в тому числі Письмова згода потенційного покупця та Заява на участь у приватизації об'єкта малої приватизації у зв'язку з наявністю в системі електронного майданчика відповідних зразків документів, які доступні для завантаження всім користувачам Zakupki.Prom.ua та знаходяться в особистому кабінеті учасника аукціону. Аналогічно пояснюється і засвідчення документів учасниками, оскільки супровід та консультування учасників, в тому числі і щодо порядку засвідчення копій документів, здійснюється фахівцями одного електронного майданчика, і тому фахівці, які здійснюють консультування всім клієнтам надають схожу інформацію та однакові консультації з подібних питань;

- положення Закону України Про захист економічної конкуренції не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Крім того, відповідач-1 просив суд покласти на позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 500, 00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2019 підготовче засідання відкладено на 06.02.2019 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.02.2019 на підставі статті 48 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням позивача залучено до участі у справі в якості відповідача-3 ОСОБА_1, на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2, підготовче засідання відкладено на 13.02.2019 року.

11.02.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача-3 подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач-3 проти задоволення позову заперечує, оскільки:

- висновки позивача щодо узгодженості дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час проведення аукціону жодними доказами не підтверджені та мають характер звичайних припущень;

- Закон України Про захист економічної конкуренції не підлягає застосуванню до спірних правовідносин;

- будь-яких порушень приписів спеціального законодавства у сфері приватизації позивачем у позові не наведено, тоді як електронний аукціон у процесі приватизації об'єкта малої приватизації - державного пакета акцій ПАТ Рітм , був проведений з додержанням норм чинного законодавства;

- правових підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу позивачем не наведено;

- права позивача результатами аукціону не порушені і він не може вважатися особою, що має право оспорювати договір купівлі-продажу, не будучи його стороною.

Крім того, відповідач-3 просить покласти на позивача витрати на правову допомогу в сумі 20 000, 00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.02.2019 підготовче засідання відкладено на 20.02.2019 року.

20.02.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про витребування додаткових доказів у справі, а також клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Громадську організацію Трансперенсі Інтернешнл Україна

У підготовчому засіданні 20.02.2019 року судом відмовлено у задоволенні клопотань позивача про витребування додаткових доказів у справі та залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Громадську організацію Трансперенсі Інтернешнл Україна .

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/16275/18 до судового розгляду по суті на 04.03.2019 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.03.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 20.03.2019 року.

Представники позивача, відповідача-2 та третьої особи у судове засідання 20.03.2019 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Зокрема, згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на те, що неявка представників позивача, відповідача-2 та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 20.03.2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву було розміщено Інформаційне повідомлення про проведення продажу на аукціоні об'єкта малої приватизації - державного пакета акцій розміром 51,1990% статутного капіталу Приватного акціонерного товариства Рітм (опубліковано у Державному бюлетені про приватизацію від 06.08.2018 (посилання на інтернет-ресурс: http://www.spfu.gov.ua/userfiles/pdf/1-32-dib-s-06-08-2018_12978.pdf ).

До оцінки конкурсних пропозицій були допущені учасники з наступними ціновими пропозиціями конкурсних торгів:

- Товариство з обмеженою відповідальністю КАЛЬДО - 2 870 575, 00 грн.;

- Товариство з обмеженою відповідальністю В-ЦЕНТР - 2 956 692, 25 грн.;

- ОСОБА_1 - 3 010 000, 00 грн.;

- ОСОБА_2 - 6 001 000, 00 грн.

Згідно з протоколом про результати електронного аукціону № UA-PS-2018-08-08-000020-3 від 04.09.2018, затвердженим наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 12.09.2018 № 1193, переможцем електронного аукціону було визначено ОСОБА_2.

Проте, договір купівлі-продажу пакета акцій розміром 51,1990% статутного капіталу ПАТ РІТМ між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місті Києву та ОСОБА_2 укладено не було.

У зв'язку з цим, протоколом від 05.10.2018 засідання аукціонної комісії з продажу об'єкта малої приватизації - державного пакета акцій розміром 51,1990% статутного капіталу приватного акціонерного товариства Рітм , що становить 2 870 575 штук, дискваліфіковано переможця електронного аукціону з продажу державного пакета акцій розміром 51,1990% статутного капіталу ПрАТ Рітм - ОСОБА_2; завантажено відповідний акт в електронну торгову систему, в якій автоматично формується новий протокол про результати електронного аукціону з визначенням переможцем електронного аукціону учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією, а у разі однакових цінових пропозицій - учасника, що подав її раніше, за умови, що ним зроблений щонайменше один крок аукціону, та у разі відсутності належним чином оформленого листа (звернення) від такого учасника щодо повернення йому гарантійного внеску та відсутності факту натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна по місту Києву № 1251 від 05.10.2018 було затверджено протокол від 05 жовтня 2018 року засідання аукціонної комісії з продажу об'єкта малої приватизації - державного пакета акцій розміром 51,1990% статутного капіталу приватного акціонерного товариства Рітм , що становить 2 870 575 штук; дискваліфіковано переможця електронного аукціону з продажу державного пакета акцій розміром 51,1990% статутного капіталу ПрАТ Рітм ОСОБА_2; завантажено наказ в електронну торгову систему, в якій автоматично формується новий протокол про результати електронного аукціону з визначенням переможцем електронного аукціону учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією.

Відповідно до протоколу про результати аукціону № UA-PS-2018-08-02-000020-3 з продажу об'єкта малої приватизації - державного пакету акцій приватного акціонерного товариства Рітм розміром 51,1990% статутного капіталу, що становить 2 870 575 штук акцій, який затверджено наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву № 1319 від 29.10.2018, переможцем аукціону було визнано ОСОБА_1.

09.11.2018 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено Договір № 145 купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - пакета акцій розміром 51,1990% у статутному капіталі приватного акціонерного товариства Рітм , що підлягає продажу на аукціоні з умовами, предметом якого є об'єкт малої приватизації - пакет акцій у кількості 2 870 575 штук (номінальна вартість однієї акції 1 гривня) розміром 51,1990% у статутному капіталі приватного акціонерного товариства Рітм .

Позивач з вищевказаними результатами аукціону не погодився та стверджує, що аналіз пропозицій конкурсних торгів та ведення при цьому торгів безпосередньо його учасниками свідчить про узгодженість поведінки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час підготовки та участі у торгах, що виражається у:

- ОСОБА_2 та ОСОБА_1 приймали участь у торгах використовуючи послуги електронного майданчика http://zakupki.prom.ua , який належить відповідачу-1, що свідчить про їх обізнаність про діяльність один одного, можливість доступу і обміну інформацією між собою щодо фінансової діяльності, в тому числі і щодо участі у торгах;

- дублікати квитанцій про сплату гарантійного внеску сформовані ПАТ КБ Приватбанк на банківських номерних бланках за послідовними номерами та за послідовними реєстраційними номерами з невеликим проміжком часу один від одного (25 хвилин) та в один день - 09.03.2018;

- письмові згоди потенційного покупця були надані ними в один день за вихідними № 1 від 03.09.2018 та № 1.9.18 від 03.09.2018, є ідентичні один з одним, що прослідковується у їх стилістиці та граматичних помилках;

- заяви на участь у приватизації об'єкта малої приватизації мають ідентичні номери з письмовою згодою потенційного покупця, а саме № 1 від 03.09.2018 та № 1.9.18 від 03.09.2018, що свідчить про те, що під виданими номерами учасниками закріплені два різних документа, які мають нехарактерну для такого випадку схожість у зовнішньому оформленні та структурі, що не може пояснюватись випадковим збігом. Окрім цього, заяви на участь у приватизації об'єкта малої приватизації та письмові згоди потенційного покупця ідентичні один з одним, що прослідковується у їх стилістиці та граматичних помилках;

- ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подають документацію особисто в один день з різницею у 5 хвилин, про що є відмітки у реєстрі отриманих пропозицій конкурсних торгів;

- надані на вимогу Замовника фотокопії документів засвідчені від однієї дати (03.09.2018 року) з практично ідентичним текстом та порушенням п. 5.27 Вимог до оформлення документів ДСТУ 4163-2003, затверджених наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55;

- ОСОБА_2 на початку визначення конкурсної пропозиції пропонує ціну за лот в розмірі 6 001 000, 00 грн. і більше ціну не збільшувала, тоді як ОСОБА_1 протягом всього часу проведення торгів пропонує ціну на 1, 00 грн. більше, ніж позивач, що дає підстави стверджувати про те, що вони не конкурували, а співпрацювали між собою та узгодили вартість цінової пропозиції за лот.

За таких обставин, позивач вважає, що ОСОБА_2 приймала участь в аукціоні в якості технічної кандидатури.

На переконання позивача, такі дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а саме здійснення ними узгодженої поведінки при проведенні відкритих торгів є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, тендерів.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

За результатами розгляду вищевказаної заяви Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України листом № 60-02/3783 від 03.11.2018 повідомило, що нормами чинного законодавства у сфері захисту економічної конкуренції не передбачено встановлення ознак порушень в діях фізичних осіб, що не є суб'єктами господарювання, під час їх участі в торгах, аукціонах, конкурсах, тендерах. З огляду на вищевикладене та з урахуванням приписів статей 5 та 6 Закону України Про захист економічної конкуренції неможливо кваліфікувати дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час участі в аукціоні за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді анти конкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Також, позивач звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву із заявою, в якій просив прийняти рішення у відповідності до змісту якого відмовити ОСОБА_1 в праві на підписання/укладення договору купівлі-продажу об'єкта приватизації за проведеним електронним аукціоном № UA-PS-2018-08-02-000020-3 у зв'язку з порушенням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 положень діючого законодавства, зокрема Закону України Про захист економічної конкуренції та Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції .

Відповідь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на вищевказану заяву в матеріалах справи відсутня.

У зв'язку з цим позивач вирішив звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України Про приватизацію державного та комунального майна Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації.

Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження, зокрема, приймають рішення про приватизацію об'єктів державної власності у випадках, установлених законодавством (частина 2 статті 7 Закону України Про приватизацію державного та комунального майна ).

Положеннями частини 1 статті 13 Закону України Про приватизацію державного та комунального майна визначено, що приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом продажу об'єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, у тому числі аукціоні з умовами.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України Про приватизацію державного та комунального майна об'єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Механізм проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації з використанням електронної торгової системи, визначення переможця за результатами електронного аукціону, розміру та порядку внесення плати за участь в електронному аукціоні, а також визначення додаткових умов продажу відповідно до положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначається Порядком проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 432 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України Про приватизацію державного та комунального майна покупцями об'єктів приватизації з урахуванням обмежень, установлених цією статтею, можуть бути громадяни України, у зв'язку з чим у Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву не було підстав не допускати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до участі в аукціоні.

Частиною 1 статті 14 Закону України Про приватизацію державного та комунального майна визначено, що потенційні покупці зобов'язані подати разом із заявою у довільній формі інформацію і документи на участь у приватизації, визначені:

частиною другою цієї статті, - для об'єктів великої приватизації;

частиною сьомою цієї статті, - для об'єктів малої приватизації.

До заяви на участь у приватизації об'єкта великої приватизації додаються:

1) для потенційних покупців - юридичних осіб:

витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань України - для юридичних осіб - резидентів;

документ про реєстрацію у державі її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо), засвідчений згідно із законодавством держави його видачі, перекладений українською мовою, - для юридичних осіб - нерезидентів;

інформація про кінцевого бенефіціарного власника. Якщо особа не має кінцевого бенефіціарного власника, зазначається інформація про відсутність кінцевого бенефіціарного власника і про причину його відсутності;

остання річна або квартальна фінансова звітність, підтверджена аудитором;

2) для потенційних покупців - фізичних осіб громадян України:

інформація про джерела походження коштів для придбання об'єкта великої приватизації, копія паспорта;

3) для іноземних громадян - документ про майновий стан і доходи, виданий уповноваженим органом держави громадянства або податкового резидентства, копія паспорта;

4) документ, що підтверджує сплату гарантійного внеску (з рахунка потенційного покупця, відкритого в українському або іноземному банку (крім банків держав, внесених FATF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом) у розмірі п'яти відсотків стартової ціни об'єкта великої приватизації або банківську гарантію, а також документ, що підтверджує сплату реєстраційного внеску. Гарантійний внесок у розмірі п'яти відсотків стартової ціни об'єкта великої приватизації сплачується на відповідний поточний рахунок органів приватизації;

5) письмова згода потенційного покупця щодо взяття на себе зобов'язань, визначених умовами продажу.

Заява і документи, передбачені частиною другою цієї статті, подаються органу приватизації.

Відповідно до частини 7 статті 14 Закону України Про приватизацію державного та комунального майна до заяви на участь у приватизації об'єкта малої приватизації подаються:

1) для потенційних покупців - фізичних осіб - громадян України - копія паспорта громадянина України;

2) для іноземних громадян - копія документа, що посвідчує особу;

3) для потенційних покупців - юридичних осіб:

витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань України - для юридичних осіб - резидентів;

документ про реєстрацію у державі її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо), засвідчений згідно із законодавством держави його видачі, перекладений українською мовою, - для юридичних осіб - нерезидентів;

інформація про кінцевого бенефіціарного власника. Якщо особа не має кінцевого бенефіціарного власника, зазначається інформація про відсутність кінцевого бенефіціарного власника і про причину його відсутності;

остання річна або квартальна фінансова звітність;

4) документ, що підтверджує сплату реєстраційного внеску, а також документ, що підтверджує сплату гарантійного внеску в розмірі 10 відсотків стартової ціни з рахунка потенційного покупця, відкритого в українському або іноземному банку (крім банків держав, внесених FATF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом), на рахунок, визначений частиною одинадцятою цієї статті;

5) письмова згода потенційного покупця щодо взяття на себе зобов'язань, визначених умовами продажу.

Положеннями частини 8 статті 14 Закону України Про приватизацію державного та комунального майна передбачено, що організатор аукціону з продажу об'єкта малої приватизації не має права витребувати від потенційного покупця інші документи і відомості, ніж передбачені частиною сьомою цієї статті.

Згідно з частиною 9 статті 14 Закону України Про приватизацію державного та комунального майна орган приватизації з продажу об'єкта малої приватизації не затверджує протокол електронних торгів, не укладає договір купівлі-продажу за результатами продажу на аукціоні чи застосування процедури викупу із потенційним покупцем, який: не відповідає вимогам статті 8 цього Закону; не подав документи або відомості, обов'язкове подання яких передбачено цим Законом; подав неправдиві відомості про себе.

Таким чином, частина 9 статті 14 Закону України Про приватизацію державного та комунального майна містить вичерпний перелік підстав для відмови у затвердженні Фондом державного майна протоколу електронних торгів.

При цьому, цією ж нормою матеріального права передбачено, що не можуть бути підставою для прийняття рішення про відмову в затвердженні протоколу електронних торгів та подальшому укладенні договору купівлі-продажу формальні (несуттєві) помилки в оформленні заяви на участь у приватизації об'єкта малої приватизації або в документах та інформації, що подаються разом із такою заявою, які не впливають на зміст заяви або документів та інформації, зокрема технічні помилки та описки.

В даному випадку, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву не було встановлено підстав для відмови у затвердженні протоколу електронних торгів, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 15 Закону України Про приватизацію державного та комунального майна об'єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України. Електронний аукціон проводиться відповідно до договору, що укладається між організатором аукціону з операторами електронних майданчиків.

Протокол про результати електронного аукціону формується та оприлюднюється електронною торговою системою автоматично в день завершення аукціону в електронній формі. У разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, що підтверджується відповідним актом, електронною торговою системою автоматично формується та оприлюднюється новий протокол аукціону (частина 6 статті 15 Закону України Про приватизацію державного та комунального майна

Пунктами 63 та 63 Порядку встановлено, що переможець електронного аукціону визначається шляхом автоматичної оцінки електронною торговою системою цінових пропозицій учасників після завершення останнього раунду електронного аукціону та формування протоколу про результати електронного аукціону. Переможець електронного аукціону:

підписує протокол про результати електронного аукціону та надає його оператору електронного майданчика, через якого ним подано цінову пропозицію, протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою;

укладає договір купівлі-продажу об'єкта приватизації з органом приватизації протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону.

У разі коли переможець електронного аукціону не відповідає вимогам статті 8 Закону, або в інших випадках, передбачених частиною дев'ятою статті 14 Закону, орган приватизації завантажує рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону або про відмову від укладення договору купівлі-продажу в електронній торговій системі. Якщо переможець електронного аукціону відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу чи не підписав такий протокол або договір у встановлені строки, орган приватизації складає та завантажує відповідний акт в електронну торгову систему. У такому випадку в електронній торговій системі автоматично формується новий протокол про результати електронного аукціону з визначенням переможцем електронного аукціону учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією, а у разі однакових цінових пропозицій - учасника, що подав її раніше, за умови, що ним зроблений щонайменше один крок аукціону, та у разі відсутності належним чином оформленого листа (звернення) від такого учасника щодо повернення йому гарантійного внеску та відсутності факту натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті. Переможець електронного аукціону, який відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу, позбавляється права на участь у подальших аукціонах з продажу того самого об'єкта (пункт 67 Порядку).

Протоколом від 05.10.2018 засідання аукціонної комісії з продажу об'єкта малої приватизації - державного пакета акцій розміром 51,1990% статутного капіталу приватного акціонерного товариства Рітм , що становить 2 870 575 штук, дискваліфіковано переможця електронного аукціону з продажу державного пакета акцій розміром 51,1990% статутного капіталу ПрАТ Рітм - ОСОБА_2; завантажено відповідний акт в електронну торгову систему, в якій автоматично формується новий протокол про результати електронного аукціону з визначенням переможцем електронного аукціону учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією, а у разі однакових цінових пропозицій - учасника, що подав її раніше, за умови, що ним зроблений щонайменше один крок аукціону, та у разі відсутності належним чином оформленого листа (звернення) від такого учасника щодо повернення йому гарантійного внеску та відсутності факту натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна по місту Києву № 1251 від 05.10.2018 було затверджено протокол від 05 жовтня 2018 року засідання аукціонної комісії з продажу об'єкта малої приватизації - державного пакета акцій розміром 51,1990% статутного капіталу приватного акціонерного товариства Рітм , що становить 2 870 575 штук; дискваліфіковано переможця електронного аукціону з продажу державного пакета акцій розміром 51,1990% статутного капіталу ПрАТ Рітм ОСОБА_2; завантажено наказ в електронну торгову систему, в якій автоматично формується новий протокол про результати електронного аукціону з визначенням переможцем електронного аукціону учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією.

Відповідно до протоколу про результати аукціону № UA-PS-2018-08-02-000020-3 з продажу об'єкта малої приватизації - державного пакету акцій приватного акціонерного товариства Рітм розміром 51,1990% статутного капіталу, що становить 2 870 575 штук акцій, переможцем аукціону було визнано ОСОБА_1.

Відповідно до пункту 70 Порядку договір купівлі-продажу об'єкта приватизації за результатами проведення електронного аукціону укладається між органом приватизації та переможцем електронного аукціону протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону та опубліковується органом приватизації в електронній торговій системі через особистий кабінет протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем його укладення. Вказаний строк закінчується о 18 годині останнього дня строку, встановленого для опублікування договору. Даний обов'язок виникає в органа приватизації виключно за умови відсутності рішення про відміну (скасування) електронного аукціону.

09.11.2018 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено Договір № 145 купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - пакета акцій розміром 51,1990% у статутному капіталі приватного акціонерного товариства Рітм , що підлягає продажу на аукціоні з умовами, предметом якого є об'єкт малої приватизації - пакет акцій у кількості 2 870 575 штук (номінальна вартість однієї акції 1 гривня) розміром 51,1990% у статутному капіталі приватного акціонерного товариства Рітм .

Надаючи правову оцінку аргументам позивача щодо наявності підстав для задоволення позову суд зазначає, що позивачем не було наведено жодної обставини, які б свідчили про порушення відповідачем-1 та відповідачем-2 вимог діючого законодавства під час проведення оскаржуваного аукціону з приватизації державного майна, які б спричинили спотворення його результатів та призвели до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Натомість, єдиною підставою для визнання недійсним результатів приватизації об'єкта малої приватизації (державного пакету акцій Приватного акціонерного товариства Ритм розміром 51,1990% статутного капіталу, що становить 2 870 575 штук акцій) за проведеним електронним аукціоном/торгах UA-PS-2018-08-02-000020-3/8def78dd36bc44439727d 700114289fc позивач зазначає вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону.

Проте, суд до наведеної правової позиції позивача ставиться критично та вважає її необґрунтованою, враховуючи наступне.

Закон України Про захист економічної конкуренції визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин, а отже, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Статтею 2 Закону України Про захист економічної конкуренції передбачено, що цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією.

Економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (стаття 1 Закону України Про захист економічної конкуренції ).

Відповідно до частин 1-4 статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються: 1) встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів; 2) обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними; 3) розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками; 4) спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів; 5) усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб'єктів господарювання, покупців, продавців; 6) застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб'єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції; 7) укладення угод за умови прийняття іншими суб'єктами господарювання додаткових зобов'язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод; 8) суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин. Антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності). Вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Таким чином, нормами чинного законодавства у сфері захисту економічної конкуренції не передбачено встановлення ознак порушень в діях фізичних осіб, що не є суб'єктами господарювання, під час їх участі у торгах, аукціонах, конкурсах, тендерах положень Закону України Про захист економічної конкуренції , що виключає можливість кваліфікації дій фізичних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час участі в аукціоні за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції .

При цьому, суд зазначає, що виходячи з приписів статей 1, 5 Закону України Про Фонд державного майна України та частини 4 статті 4 Закону України Про захист економічної конкуренції , Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву не є органом, що здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції та захист суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень.

Підсумовуючи вищевикладене суд зазначає, що під час розгляду справи не встановлено порушення вимог діючого законодавства під час проведення оспорюваного аукціону з боку відповідачів, положення Закону України Про захист економічної конкуренції не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, що виключає можливість визнання недійсними результатів приватизації об'єкта малої приватизації з тих підстав, що дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону.

За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги в цій частині необґрунтованими та відмовляє у їх задоволенні.

Що стосується заявлених позивачем вимог про визнання недійсним Договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - пакета акцій розміром 51,1990% у статутному капіталі Приватного акціонерного товариства Рітм , що підлягає продажу на аукціоні з умовами № 145 від 09.11.2018, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 № 18-рп/2004, поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (частина 2 статті 20 Господарського кодексу України).

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містяться у статті 20 Господарського кодексу України.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України та статтею 7 Закону України Про судоустрій і статус суддів право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.

Крім того, виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та приписів Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

В силу статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, відповідно до вказаної норми зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

В даному випадку судом не встановлено, а позивачем не доведено, що приватизація об'єкта малої приватизації - державного пакета акцій Приватного акціонерного товариства Рітм розміром 51,1990% статутного капіталу, що становить 2 870 575 штук акцій на електронному аукціоні UA-PS-2018-08-02-000020-3/8def78dd36bc44439727d700114289fc була проведена з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим відсутні жодні правові підстави для визнання недійсним укладеного за результатами даного аукціону Договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - пакета акцій розміром 51,1990% у статутному капіталі Приватного акціонерного товариства Рітм , що підлягає продажу на аукціоні з умовами № 145 від 09.11.2018.

За таких обставин, суд відмовляє позивачу у задоволенні позову в частині визнання Договору недійсним.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Що стосується заявлених відповідач-1 та відповідачем-3 вимог про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Проте, відповідачем-1 та відповідачем-3 не надано жодних доказів на підтвердження оплати ними професійної правничої допомоги, у зв'язку з чим суд не вбачає правових підстав для покладення на позивача судових витрат по оплаті послуг адвоката.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю В-ЦЕНТР до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА , Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, ОСОБА_1 про визнання недійсним результатів торгів та визнання недійсним Договору.

2. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Згідно з підпунктом 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено та підписано 10.04.2019 року.

Суддя М.Є. Літвінова