Рішення

від 01.04.2019 по справі 910/15631/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.04.2019Справа № 910/15631/18

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Фемос Лайт доАкціонерного товариства УкрСиббанк простягнення 155 493,48 грн. та за зустрічним позовомАкціонерного товариства УкрСиббанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Фемос Лайт простягнення 593 348,44 грн. Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом:Бурка А.О.; від відповідача за первісним позовом:Люта В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фемос Лайт (надалі - ТОВ Фемос Лайт ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк (надалі - АТ УкрСиббанк ) про стягнення 155 493,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання з оплати виконаних робіт за договором будівельного підряду б/н від 03.03.2018, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 155 493,48 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

14.12.2018 через канцелярію суду від АТ УкрСиббанк надійшла зустрічна позовна заява до ТОВ Фемос Лайт про стягнення 593 348,44 грн. та надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову та просить відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на те, що роботи виконані позивачем з недоліками.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ Фемос Лайт зобов'язання з виконання робіт за договором будівельного підряду б/н від 03.03.2018, у зв'язку з чим АТ УкрСиббанк вказує на наявність заборгованості у розмірі 63 997,07 грн., а також заявляє про стягнення пені у розмірі 52 259,48 грн., штрафу у розмірі 107 593,06 грн., штрафу у розмірі 307 408,72 грн., 3% річних у розмірі 1 167,73 грн., інфляційних у розмірі 1 860,31 грн., збитків у розмірі 44 775,96 грн. та витрат на послуги експерта у розмірі 14 286,14 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 замінено відповідача у справі з Публічне акціонерне товариство Укрсиббанк на його правонаступника - Акціонерне товариство Укрсиббанк , прийнято зустрічний позов до розгляду з первісним позовом, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом, а також ухвалено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.02.2019.

В судовому засіданні 11.02.2019 судом оголошено перерву на 13.03.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження на 01.04.2019.

Представник позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним, в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги за первісним позовом підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, проти зустрічного позову заперечив.

Представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним, в судове засідання з'явилась, надала пояснення по суті спору, проти первісного позову заперечила та просила відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, зустрічний позов підтримала та просила задовольнити зустрічні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні 01.04.2019 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2018 між АТ УкрСиббанк (замовник) та ТОВ Фемос Лайт (генеральний підрядник) був укладений договір будівельного підряду (надалі - Договір ), відповідно до п. 1.1 якого генеральний підрядник зобов'язується здійснити комплекс ремонтно-будівельних робіт, пов'язаних з поліпшенням існуючих експлуатаційних показників приміщення в приміщенні замовника, що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Брацлавська 1, на підставі наданої замовником проектно-кошторисної документації. Замовник зобов'язується надати будівельний майданчик (фронт робіт), передати проектно-кошторисну документацію, прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що обсяг, види, ціна та строки поетапного виконання робіт, а також ціна матеріалів і обладнання, передбачених п. 1.1 цього договору, визначається проектно-кошторисною документацією (додаток №1, що включає локальний кошторис 2-1-1, локальний кошторис 2-1-2, локальний кошторис 2-1-3, відомість ресурсів), договірною ціною (протокол узгодження договірної ціни) (додаток №2), календарним планом виконання робіт (додаток №3), іншими узгодженими між сторонами документами, що є невід'ємними частинами цього договору.

Згідно з п. 2.2 Договору договірна ціна по цьому договору складає: 1 537 043,60 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 2.5 Договору оплата ціни робіт здійснюється на підставі акту приймання виконаних робіт з урахуванням сплаченого авансу. При цьому оплата проводиться замовником по фактичним витратам генерального підрядника на підставі підтверджуючих документів, але не більше обумовленої цим договором ціни робіт.

Після підписання сторонами акта приймання виконаних робіт, передбаченого п. 5.2 цього договору, замовник протягом 3-х робочих днів оплачує генеральному підряднику ціну виконаних робіт (п. 2.6 Договору).

Розрахунки, що стосуються поставки обладнання, матеріалів здійснюються на підставі накладних та акту приймання обладнання, матеріалів. Оплата здійснюється протягом 3-х робочих днів з моменту підписання зазначеного акту (п. 2.7 Договору).

Не пізніше 14 березня 2018 року замовник надає генеральному підряднику аванс в розмірі 1 075 930,52 грн. без ПДВ (п. 2.8 Договору).

Відповідно до п. 2.9 Договору суми використаного авансу закриваються на підставі актів приймання виконаних робіт і актів приймання обладнання, матеріалів підписаних уповноваженими представниками сторін у порядку, передбаченому п. 5.2-5.3 цього договору.

Згідно з п. 4.1 Договору остаточний термін виконання робіт, передбачених п. 1.1 цього договору, передбачається календарним планом виконання робіт (додаток №3 до договору) і встановлюється до 03 травня 2018 року (включно).

Пунктом 5.1 Договору визначено, що передавання виконаних робіт генеральним підрядником і прийняття робіт замовником оформлюється актом приймання виконаних робіт, підписаним уповноваженими представниками сторін.

Акт приймання виконаних робіт за примірною формою КБ-2В та КБ-3, форма яких затверджена в додатках У, Т ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 готує генеральний підрядник і передає замовнику після закінчення робіт (якщо строк виконання робіт не перевищує 60 календарних днів), а замовник протягом 5 робочих днів перевіряє достовірність акта приймання виконаних робіт в частині фактично виконаних робіт і використаних матеріалів, їх відповідності показникам якості, і при відсутності явних чи прихованих недоліків підписує його (п. 5.2 Договору).

У разі виявлення недоліків у роботі чи матеріалах, розбіжностей у розрахунку виконаних робіт, кількості використаних матеріалів, незадовільної якості виконаних робіт або матеріалів, наявності інших зауважень щодо виконання робіт за договором, замовник складає дефектний акт, в якому обов'язково фіксується дата виявлення дефекту і дата щодо його ліквідації. Для участі у складанні акта, узгодження порядку і строків усунення дефектів Генеральний підрядник зобов'язаний відрядити свого представника не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дня одержання письмового повідомлення замовника. Повідомлення може бути передане генеральному підряднику телефонограмою. У випадку неявки генерального підрядника для складання акту приймання виконаних робіт або дефектного акту замовник має право за участю сторонніх спеціалізованих організацій скласти відповідні акти та повідомити про це генерального підрядника у триденний строк від складання таких документів з направленням генеральному підряднику відповідних копій. Якщо замовник понесе за таких обставин витрати на послуги сторонніх спеціалізованих організацій, то сума витрат підлягає відшкодуванню за рахунок генерального підрядника шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Такі документи, складені за участю сторонніх спеціалізованих організацій є підставою для пред'явлення взаємних вимог сторонами у випадках передбачених цим договором. Після усунення генеральним підрядником зауважень і недоліків та прийняття цих виправлень замовником, підписується акт приймання виконаних робіт, на підставі якого і здійснюється оплата. Акт приймання виконаних робіт, підписаний однією стороною, вважається недійсним (п. 5.3 Договору).

На виконання умов Договору АТ УкрСиббанк перерахувало ТОВ Фемос Лайт аванс в загальному розмірі 1 075 930,52 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0015292639 від 15.03.2018.

Після виконання робіт, генеральний підрядник направив замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2018 року на загальну суму 1 231 424,00 грн., проте акт не підписаний з боку замовника, у зв'язку з тим, що було виявлено ряд недоліків виконаної роботи, про що складено акт контролю якості робіт від 05.05.2018.

Спір у справі за первісним позовом виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання з оплати виконаних робіт за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 155 493,48 грн.

Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України та Глави 33 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ч. 2 ст. 854 Цивільного кодексу України підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Як вбачається із матеріалів справи (платіжне доручення №0015292639 від 15.03.2018) на виконання умов п. 2.8 Договору АТ УкрСиббанк було перераховано ТОВ Фемос Лайт аванс в загальному розмірі 1 075 930,52 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Так, на підтвердження виконання робіт за Договором позивачем надано суду акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2018 року на загальну суму 1 231 424,00 грн., який підписаний ТОВ Фемос Лайт , однак не підписаний АТ УкрСиббанк .

Обгрунтовуючи відмову від підписання зазначеного акту, замовник вказує на факт виявлення ним недоліків у виконаній генеральним підрядником роботі на підставі Договору, у зв'язку з чим було складено відповідний акт контролю якості робіт (дефектний акт), при цьому, наявність недоліків не заперечується ТОВ Фемос Лайт .

Отже, виконані генеральним підрядником на підставі Договору роботи не були прийняті замовником з огляду на виявлення недоліків, при цьому, докази усунення зазначених в дефектному акті недоліків в матеріалах справи відсутні.

Стаття 882 Цивільного кодексу України передбачає, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином, оскільки позивач в обґрунтування вимог посилається на односторонній акт, підписання якого замовник заперечує, враховуючи наведені норми закону, сам по собі акт приймання виконаних будівельних робіт не є визначальним для висновку про виникнення зобов'язального правовідношення з оплати. Вказівка в договорі на акт виконаних робіт свідчить, що з його допомогою визначено порядок та строки реалізації обов'язку замовника з оплати, який виникає саме у зв'язку з фактом виконання обумовлених умовами договору робіт.

Нормою ст. 882 Цивільного кодексу України, передбачено можливість складання одностороннього акту, що спрямовано на захист інтересів підрядника, якщо замовник безпідставно відмовляється від належного оформлення акту виконаних робіт.

Відповідно до умов п. 2.6 Договору після підписання сторонами акта приймання виконаних робіт, передбаченого п. 5.2 цього договору, замовник протягом 3-х робочих днів оплачує генеральному підряднику ціну виконаних робіт.

При цьому, згідно з вимогами ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Таким чином, виникнення зобов'язання з оплати робіт пов'язано з фактом підписання обома сторонами акта приймання виконаних робіт.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В ст. 77 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Наявний в матеріалах справи акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2018 року на суму 1 231 424,00 грн. підписаний одноособово, тільки представником ТОВ Фемос Лайт .

При цьому, абзацом 4 пункту 5.3 Договору передбачено, що акт приймання виконаних робіт, підписаний однією стороною, вважається недійсним.

Більш того, п. 5.3 Договору визначено, що після усунення генеральним підрядником зауважень і недоліків та прийняття цих виправлень замовником, підписується акт приймання виконаних робіт, на підставі якого і здійснюється оплата.

Матеріалами справи підтверджується, що після підписання сторонами дефектного акту, 20.07.2018, як стороною замовника, так і стороною підрядника були складені акти виконаних робіт, які підписані в односторонньому порядку. При цьому, суми, зафіксовані в таких актах, які відображають вартість виконаних робіт, є різними. Тобто, сторонами після складання дефектного акту не було досягнуто згоди щодо обсягу та вартості виконаних ТОВ Фемос Лайт робіт.

Частиною 4 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

В матеріалах справи відсутній висновок експерта в розумінні Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , а наданий банком звіт за результатами проведення технічного аудиту, з огляду на положення вказаного закону та Господарського процесуального кодексу України, не є таким висновком.

На пропозицію суду призначити у справі судову експертизу і позивач, і відповідач - заперечили.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд відзначає, що матеріали справи не містять, а позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту виконання робіт за Договором на суму 1 231 424,00 грн.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не подано належних та допустимих доказів того, що ним фактично були виконані роботи на заявлену до стягнення суму, а тому у суду відсутні підстави вважати відповідача, таким що прострочив виконання грошового зобов'язання як на момент звернення до суду, так і на момент розгляду справи в суді.

Відтак, вимога ТОВ Фемос Лайт про стягнення з АТ УкрСиббанк заборгованості у розмірі 155 493,48 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Стосовно зустрічних позовних вимог АТ УкрСиббанк суд відзначає наступне.

Як вказує позивач за зустрічним позовом, на виконання умов Договору генеральним підрядником були виконані роботи на загальну суму 1 011 933,48 грн., у зв'язку з чим, враховуючи суму попередньої оплати у розмір 1 075 930,52 грн. (платіжне доручення №0015292639 від 15.03.2018), у відповідача за зустрічним позовом наявна заборгованість у розмірі 63 997,04 грн. (сума невикористаного авансу). В підтвердження викладеного факту до зустрічної позовної заяви долучено акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2018 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2018 року, які були складені замовником на підставі звіту за результатами технічного аудиту №0009-01-01.00-ТН, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю ТМД Груп 30.05.2018.

АТ УкрСиббанк на адресу ТОВ Фемос Лайт направлено лист №47-1/44517 від 20.07.2018, до якого додано зазначені акт та довідка, з вимогою повернути суму невикористаного авансу у розмірі 63 997,04 грн., відшкодувати збитки та сплатити штрафні санкції.

В свою чергу, ТОВ Фемос Лайт було направлено на адресу АТ УкрСиббанк претензію №20/08-18 від 20.08.2018, в якій відповідач за зустрічним позовом стверджує, що вартість робіт вказана в акті та довідці за липень 2018 року не відповідає вартості фактично виконаним роботом, у зв'язку з чим генеральним підрядником не підписано такий акт.

Оскільки належним доказом на підтвердження факту виконання підрядником робіт за Договором є акт приймання-передачі, підписаний обома сторонами та засвідчений їх печаткою, то суд не приймає наданий АТ УкрСиббанк акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2018 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2018 року в якості доказів виконання ТОВ Фемос Лайт робіт згідно Договору на суму 1 011 933,48 грн.

Окрім того, звіт за результатами технічного аудиту №0009-01-01.00-ТН, складений Товариством з обмеженою відповідальністю ТМД Груп 30.05.2018, не приймається судом як доказ з огляду на те, що він був проведений на замовлення АТ Укрсиббанк , тобто заінтересованої сторони у даній справі, що ставить під сумнів його об'єктивність, а також він не є висновком експерта у розумінні Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні та Господарського процесуального кодексу України.

Отже, позивачем за зустрічним позовом не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту виконання генеральним підрядником робіт за Договором на суму 1 011 933,48 грн., а відтак вимога АТ УкрСиббанк про стягнення з ТОВ Фемос Лайт заборгованості у розмірі 63 997,07 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем за зустрічним позовом заявлено вимогу про стягнення 3% річних у розмірі 1 167,73 грн. та інфляційних у розмірі 1 860,31 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язання з повернення суми невикористаного авансу у розмірі 63 997,07 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено відсутність підстав для стягнення основної суми боргу у розмір 63 997,07 грн., то позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 1 167,73 грн. та інфляційних у розмірі 1 860,31 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання не підлягають задоволенню.

Також, АТ УкрСиббанк вказує на обов'язок ТОВ Фемос Лайт відшкодувати витрати на послуги експерта у розмірі 14 286,14 грн. та збитки у розмірі 44 775,96 грн., які складаються із суми орендної плати, що підлягає сплаті за оренду приміщення в якому виконувались роботи на підставі Договору, за період з 04.05.2018 до 06.06.2018.

Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначено вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вище перелічених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода -наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Таким чином, позивач за зустрічним позовом повинен довести протиправність дій відповідача і його вину, наявність та розмір збитків, наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та спричиненням шкоди.

В обґрунтування вимоги про відшкодування шкоди, позивач за зустрічним позовом посилається на те, що 01.01.2018 між АТ Укрсиббанк (суборндар) та Фізичною особою-підприємцем Коломієць Валентиною Станіславівною (користувач) укладено договір суборенди нежитлового приміщення, відповідно до п. 1.1 якого користувач зобов'язується передати суборендарю в тимчасове користування частину приміщення, розташоване за адресою м. Вінниця, вул. Брацлавська (Островського), буд. 1, загальною площею 163,3 кв. м для використання з метою, визначеною у цьому договорі (для розміщення підрозділу суборендаря), а суборендар зобов'язується оплачувати користувачу плату за користування.

Тобто, приміщення, в якому виконувався комплекс ремонтно-будівельних робіт на підставі Договору, було отримане позивачем за зустрічним позовом в суборенду за договором суборенди нежитлового приміщення від 01.01.2018, на підставі якого АТ Укрсиббанк і взяло на себе зобов'язання сплачувати суборендну плату.

У зв'язку із неналежним виконанням ТОВ Фемос Лайт зобов'язання з виконання робіт за Договором позивач за зустрічним позовом вказує на обов'язок відшкодувати суборендну плату у розмірі 44 775,96 грн., яка підлягала сплаті за період з 04.05.2018 до 06.06.2018, оскільки АТ Укрсиббанк , маючи намір, не могло використовувати приміщення для виробничих потреб.

Суд відзначає, що неналежне виконання генеральним підрядником зобов'язання за Договором жодним чином не впливає на зобов'язання замовника із сплати суборендної плати.

Тобто, в даному випадку сплата АТ Укрсиббанк суборендної плати не є шкідливим результатом (збитками) протиправної поведінки ТОВ Фемос Лайт , а є зобов'язанням за договором суборенди нежитлового приміщення від 01.01.2018.

За таких обставин, підстави для покладення на відповідача за зустрічним позовом обов'язку з відшкодування суборендної плати відсутні.

Стосовно витрат на послуги експерта, суд звертає увагу на той факт, що позивачем за зустрічним позовом не надано доказів та не обґрунтовано неможливості уникнення таких витрат.

Окрім того, наданий за результатами проведення технічного аудиту звіт не прийнятий судом в якості належного та допустимого доказу в підтвердження обставин на які АТ Укрсиббанк посилається як на підставу свої вимог.

З огляду на викладене, на переконання суду, заявлена позивачем за зустрічним позовом вимога про стягнення з відповідача витрат на послуги експерта у розмірі 14 286,14 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Також, позивачем за зустрічним позовом заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 52 259,48 грн., штрафу у розмірі 107 593,06 грн. та штрафу у розмірі 307 408,72 грн. за неналежне виконання зобов'язання з виконання робіт за Договором.

Суд відзначає, що пунктом 4.1 Договору сторони дійшли згоди про остаточний термін виконання робіт, який передбачається календарним планом виконання робіт і встановлюється до 03 травня 2018 року (включно), проте, як встановлено судом, генеральним підрядником роботи так і не були здані, у зв'язку з чим відповідач за зустрічним позовом свого обов'язку щодо своєчасного виконання робіт за Договору не виконав, а тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов'язань.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що у випадку необґрунтованої відмови від виконання генеральним підрядником чи субпідрядними організаціями цього договору чи неналежного, у тому числі неякісного, виконання умов договору генеральний підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від ціни цього договору.

Відповідно до п. 10.2 договору при порушенні строків виконання робіт, передбачених п. 4.1 - 4.2 цього договору, генеральний підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від ціни Договору, за кожен день понад строк, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків ціни договору.

Виходячи з того, що сторони умовами Договору передбачили застосування у разі неналежного виконання робіт за Договором пені та штрафів, спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські санкції, зокрема, штраф та пеня, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими.

При цьому, представником ТОВ Фемос Лайт не заперечувалися як факт прострочення виконання зобов'язання із завершення робіт так і факт неналежного виконання робіт за Договором (на підтвердження чого в матеріалах справи знаходиться дефектний акт, підписаний обома сторонами).

Суд перевірив наданий позивачем за зустрічним позовом розрахунок та вважає за можливе задовольнити вимогу про стягнення з відповідача пеню у розмірі 52 259,48 грн., 7% штрафу у розмірі 107 593,06 грн. та 20% штрафу у розмірі 307 408,72 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення зустрічних позовних вимог та стягнення з ТОВ Фемос Лайт на користь АТ УкрСиббанк пені у розмірі 52 259,48 грн., штрафу у розмірі 107 593,06 грн. та штрафу у розмірі 307 408,72 грн.

В іншій частині в задоволенні зустрічних позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, за первісним позовом покладаються на позивача, за зустрічним позовом - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Фемос Лайт відмовити повністю.

2. Позовні вимоги Акціонерного товариства УкрСиббанк задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фемос Лайт (04136, м. Київ, вул. Котовського, 47, кв. 381; ідентифікаційний код 41741012) на користь Акціонерного товариства УкрСиббанк (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12; ідентифікаційний код 09807750) штраф у розмірі 307 408 (триста сім тисяч чотириста вісім) грн. 72 коп., штраф у розмірі 107 593 (сто сім тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн. 06 коп., пеню у розмірі 52 259 (п'ятдесят дві тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 48 коп. та судовий збір у розмірі 7 008 (сім тисяч вісім) грн. 92 коп. Видати наказ.

4. В іншій частині в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства УкрСиббанк відмовити.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 10.04.2019.

Суддя В.П. Босий