Рішення

від 11.04.2019 по справі 910/1495/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.04.2019Справа № 910/1495/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЛЕНД" (02105, м.Київ, пр. Ю.Гагаріна, 9, кв.24, код ЄДРПОУ 31748637)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьюжен" (04070, м.Київ, вул.Петра Сагайдачного, 27-б, код ЄДРПОУ 39622242)

про стягнення 8 875,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙЛЕНД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьюжен" про стягнення 8875,53 грн. основного боргу - заборгованості за поставлений товар по договору поставка № 2452 від 10.03.2015, 2612,07 грн. інфляційних втрат, 2331,68 грн. 10% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним було належним чином виконано умови договору поставки №2452 від 10.03.2015, проте відповідач не оплатив за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 ГПК України, ухвала суду від 11.02.2019 отримана - 16.02.2019.

Відповідач письмового відзиву не надав, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду від 11.02.2019 була надіслана відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та на адресу, вказану у позовній заяві, проте повернена до суду із зазначенням причини повернення адресат не знайдений, не зареєстрований . Відомостей щодо зміни місцезнаходження відповідача суду не надано.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також, слід врахувати, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 21 лютого 2018 року у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.03.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙЛЕНД" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фьюжен" (далі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки №2452 (далі - договір), на умовах якого постачальник зобов'язався передати у встановлений строк алкогольні та безалкогольні напої (далі - товар), у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти товар й оплатити його в об'ємах і по ціні згідно видаткових накладних, в строк визначений даним договором (п. 1.1. договору).

Загальна ціна договору складається із сум, вказаних у видаткових накладних до даного договору, оформлених належним чином протягом дії даного договору (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору, поставка товару може здійснюватися на умовах попередньої оплати або відстрочення платежу. При відстрочці платежу товар повинен бути оплачений не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту підписання видаткової накладної (або фактичної передачі товару покупцю).

Датою передачі товару у власність покупця вважається дата фактичної передачі товару постачальником, яка зазначена в накладній (п. 3.3. договору).

Протягом 2016 року позивач поставив, а відповідач прийняв товар згідно умов договору та видаткових накладних на суму 14 202,33 грн., з яких відповідачем залишились несплаченими накладна №РН-201606126 від 03.06.2016 на суму 4 329,66 грн., накладна №РН-201606393 від 10.06.2016 на суму 4 545,87 грн., які згідно умов п. 3.2. договору повинні були повністю бути оплачені 17.06.2016 та 24.06.2016.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 8 875,53 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не виконав свої зобов'язання по договору щодо поставки, у визначені строки не оплатив поставлений товар на загальну суму 8 875,53 грн., а також просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 2 612,07 грн. та 10% річних у розмірі 2 331,68 грн. за період з 18.06.2016 по 05.02.2019 на підставі п.5.1 договору та ст. 625 ЦК України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд задовольняє позов, виходячи з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору поставки №2452 від 10.03.2015 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт передачі обумовленого договором поставки № 2452 від 10.03.2015 товару відповідачу підтверджується підписаною сторонами накладною №РН-201606126 від 03.06.2016 на суму 4 329,66 грн., накладною №РН-201606393 від 10.06.2016 на суму 4 545,87 грн., копії яких долучені до справи.

Відповідно до п. 3.2. договору передбачено, що поставка товару може здійснюватися на умовах попередньої оплати або відстрочення платежу. При відстрочці платежу товар повинен бути оплачений не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту підписання видаткової накладної (або фактичної передачі товару покупцю).

Таким чином, враховуючи умови договору поставки № 2452 від 10.03.2015 строк оплати, відповідачем повинен був оплатити вартість отриманого товару за накладною №РН- 201606126 від 03.06.2016 до 17.06.2016 та за накладною №РН-201606393 від 10.06.2016 до 24.06.2016, що ним здійснено не було.

Доказів оплати відповідачем суми 8 875,53 грн., в тому числі у визначені строки, суду не надано.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача за отриманий за накладними по договору поставки товар склала 8 875,53 грн., які залишились неоплаченими.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання зі сплати за отриманий товару.

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.1. договору, за несвоєчасну оплату товару, у відповідності з пунктом 3.2. даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожну добу затримки. Крім того, сторони дійшли згоди, що в разі прострочення грошового зобов'язання покупець сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 10 (десять) процентів річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. Покупець оплачує зазначені в даному пункті штрафні санкції за увесь період прострочення оплати.

Перевіривши правильність нарахування заборгованості, настання строків оплати по кожній видатковій накладній, з урахуванням встановленого п.3.2. договору, строку оплати - протягом 14 календарних днів з дати поставки та перевіривши розрахунок нарахованих позивачем інфляційних втрат та 10% річних, суд встановив, що вони є вірними та підлягають задоволенню повністю, а саме 2 612,07 грн. інфляційних втрат та 2331,68 грн. 10% річних за період з 18.06.2016 по 05.02.2019.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин та підтвердження наявності обставин звільнення його від обов'язку оплати вартості отриманого товару та понесення відповідальності за неналежне виконання зобов'язання.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в сумі 8 875,53 грн. заборгованості за поставлений товар, 2 612,17 грн. інфляційних втрат та 2 331,68 грн. 10 % річних.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьюжен" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, б. 27Б, код ЄДРПОУ 39622242) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЛЕНД" (02105, м.Київ, пр. Ю.Гагаріна, 9, кв.24, код ЄДРПОУ 31748637) 8 875 (вісім тисяч вісімсот сімдесят п'ять) грн. 53 коп. заборгованість за поставлений товар, 2 612 (дві тисячі шістсот дванадцять) грн. 07 коп. інфляційних втрат, 2 331 (дві тисячі триста тридцять одна) грн. 68 коп. 10% річних та 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак