Ухвала

від 08.04.2019 по справі 916/3095/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"08" квітня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/3095/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Орлов О.О.

розглянувши у судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС на бездіяльність державного виконавця Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області за вх.№2-1414/19 від 28.03.2019р.

у справі №916/3095/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"

до відповідачів: 1.Товариство з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО";

2.Фермерське господарство "КАЛИНОВА ЛЕВАДА"

про стягнення 466,01 грн., -

за участю представників:

від позивача (скаржник): ОСОБА_1, довіреність від 03.08.2018р.

від відповідача -1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

від органу ДВС: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.02.2018р. стягнуто солідарно з ФГ "КАЛИНОВА ЛЕВАДА" та ТОВ "СОВАГРО" на користь ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" штраф у розмірі 1586,60 грн., індекс інфляції у розмірі 2411,63 грн., 3% річних у розмірі 1060,29 грн., пеню у розмірі 6417,53 грн. та судовий збір у розмірі 1599,83 грн.

13.03.2018р. господарським судом Одеської області видані відповідні накази на виконання рішення господарського суду Одеської області від 16.02.2018р. у справі №916/3095/17.

28.03.2019р. за вх.№2-1414/19 господарським судом одержано скаргу на бездіяльність державного виконавця Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у ВП № 56144142 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.03.2018р. у справі № 916/3095/17, в якій ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" просить господарський суд:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Полтавського РВДВС ГТУЮ у Полтавській області у виконавчому провадженні №56144142 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 13 березня 2018 року по справі №916/3095/17, котра виразилась у порушенні строків та порядку поновлення виконавчого провадження №56144142 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 13 березня 2018 року по справі № 916/3095/17 із врахуванням статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» ;

- зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу Полтавського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом відновлення виконавчого провадження №56144142 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 13 березня 2018 року по справі №916/3095/17 із врахуванням статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» ;

- стягнути із Полтавського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області витрати на правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн.

В обґрунтування скарги ТОВ Компанія НІКО-ТАЙС посилається на те, що 14.03.2019р. та 18.03.2019р. товариством направлені на адресу органу ДВС клопотання про відновлення виконавчого провадження №56144142 на підставі ухвали господарського суду Одеської області від 04.02.2019р. Скаржник просить врахувати позицію Верховного Суду від 30.10.2018р. у справі № 903/1297/14, згідно якої наявні відомості про вчинення виконавчих дій, які відображені в Інформації про виконавче провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження за відсутності доказів зворотного, є достовірними. Скаржник зазначає, що виконавче провадження №56144142 не відновлено, а наказ невиконаний.

Ухвалою від 29.03.2019р. скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" за вх.№2-1414/19 від 28.03.2019р. призначено до розгляду у судовому засіданні на 08.04.2019р., з повідомленням учасників справи та органу ДВС та доручено господарському суду міста Києва забезпечити проведення відеоконференції за участю представника ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" у судовому засіданні.

08.04.2019р. за вх. № 6942/19 господарський суд одержав заперечення на скаргу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС", в якій Полтавський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області вважає подану скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, з посианням при цьому на те, що 05.04.2019р. заступнику начальника відділу, у якого перебувало виконавче провадження, було передано клопотання про відновлення провадження у зв'язку із скасуванням судом постанови про повернення виконавчого документу стягувачу. 08.04.2019р. заступником начальника відділу винесено постанову про скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу по ВП № 56144142.

У судовому засіданні в режимі відеоконфенерції скаржник підтримав скаргу та просив суд її задовольнити, з посиланням при цьому на те, що прийняття 08.04.2019р. заступником начальника відділу постанови про скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу по ВП № 56144142 не спростовує факт бездіяльності органу ДВС та більш того не свідчить про відновлення порушеного права скаржника.

Полтавський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, про що свідчить відповідна телефонограма від 05.04.2019р., але у судове засідання не з'явився, що в силу вимог ч.2 ст.342 ГПК України не перешкоджає розгляду скарги.

Відповідачі про дату, час і місце судового засідання щодо розгляду скарги повідомлені належним чином, про що свідчать відповідні відмітки суду на зворотній стороні ухвали від 05.04.2019р. про відправлення цієї ухвали відповідачам, але у судове засідання не з'явились, що в силу вимог ч.2 ст.342 ГПК України не перешкоджає розгляду скарги.

Розглянувши скаргу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області та заслухавши пояснення представника скаржника, господарський суд дійшов висновку про задоволення скарги, з наступних мотивів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.02.2019р. визнано протиправними, передчасними та незаконними дії державного виконавця Полтавського РВДВС ГТУЮ у Полтавській області у виконавчому провадженні №56144142 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 13.03.2018р. у справі №916/3095/17, що виразились у винесені Постанови від 29.11.2018 р. про повернення наказу Господарського суду Одеської області від 13.03.2018р. у справі №916/3095/17 стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» ;

визнано недійсною та скасовано Постанову Полтавського РВДВС ГТУЮ у Полтавській області від 29.11.2018 р. про повернення наказу Господарського суду Одеської області від 13.03.2018 р. у справі №916/3095/17 стягувачеві на підставі п.9 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» ;

визнано за період з 15.11.2018р. по 29.11.2018р. неправомірною бездіяльність державного виконавця Полтавського РВДВС ГТУЮ у Полтавській області у виконавчому провадженні №56144142 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 13.03.2018р. у справі №916/3095/17, що виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №56144142 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 13.03.2018р. у справі №916/3095/17 із врахуванням положень Закону України «Про виконавче провадження» ;

зобов'язано державного виконавця або іншу посадову особу Полтавського РВДВС ГТУЮ у Полтавській області усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №56144142 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 13.03.2018р. у справі №916/3095/17 із врахуванням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження» , та які були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та примусове виконання наказу Господарського суду Одеської області від 13.03.2018р. у справі №916/3095/17;

стягнуто витрати на правничу допомогу у розмірі 1 620 грн.

Копію даної ухвали суду від 04.02.2019р. ВДВС Полтавського РУЮ ГТУЮ у Полтавській області отримано 18.02.2019р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

18.02.2019р. та 14.03.2019р. ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" направило на адресу ВДВС Полтавського РУЮ ГТУЮ у Полтавській області клопотання про відновлення виконавчого провадження №56144142, які отримані органом ВДВС відповідно 14.03.2019р. та 18.03.2019р.

Станом на 24.03.2019р. виконавче провадження не відновлено виконавчою службою, про що свідчить інформація про виконавче провадження №56144142.

08.04.2019р. заступником начальника Полтавського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області прийнято постанову у ВП №56144142, якою на підставі абз. 4 ч. 3 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження скасовано документ Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.11.2018р., що виданий при примусовому виконанні наказу № 916/3095/17 від 12.03.2018. про стягнення з ФГ Калинова левада на користь ТОВ Компанія НІКО-ТАЙС судовий збір у розмірі 130 75,00 грн.

Станом на 08.04.2019р. виконавче провадження не відновлено виконавчою службою, про що свідчить інформація про виконавче провадження №56144142.

Згідно з ч.1 ст. 41 Закону України Про виконавче провадження у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Отже, Законом встановлено обов'язок державного виконавця здійснити дії, направлені на відновлення виконавчого провадження у разі визнання недійсною відповідної постанови судом.

Як встановлено господарки судом, ухвала суду від 04.02.2019р., якою визнано недійсною та скасовано Постанову Полтавського РВДВС ГТУЮ у Полтавській області від 29.11.2018 р. про повернення наказу Господарського суду Одеської області від 13.03.2018 р. у справі №916/3095/17 одержана виконавчою службою 18.02.2019р.

Тобто, строк відновлення виконавчого провадження за вказаним наказом сплинув 19.02.2019р.

Проте, ані 19.02.2019р., ані після одержання виконавчою службою відповідних клопотань про відновлення виконавчого провадження 14.03.2019р. та 18.03.2019р., виконавче провадження за вказаним наказом відновлено не було.

Більш того, станом на 08.04.2019р. виконавче провадження за вказаним наказом також не відновлено, про що свідчить інформація про виконавче провадження №56144142.

Згідно з п.2 розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказ Міністерства юстиції України від 05.08.2016р. №2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.08.2016р. за №1126/29256, автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - комп'ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.

Відповідно до п.п.2,3 розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, виконавцем до Системи обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов'язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення.

Згідно з положеннями п.п.1,2 розділу VІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, Міністерство юстиції України забезпечує вільний та безоплатний доступ до інформації Системи у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації (на основі поширених веб-оглядачів та редакторів) без обмежень та цілодобово у формі відкритих даних. З метою забезпечення доступу до інформації Системи сторонам виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження роз'яснюється таке право, вказуються адреса відповідного веб-сайту в мережі Інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання. Система забезпечує можливість формування сторонами виконавчого провадження узагальненої інформації про рішення (виконавчі дії), прийняті (вчинені) виконавцем, із зазначенням дати їх прийняття (вчинення) та з можливістю роздрукування такої інформації.

Отже, державним виконавцем вносяться відомості про вчинення всіх виконавчих дій у виконавчому провадженні до автоматизованої системи виконавчого провадження, доступ до якої є відкритим у мережі Інтернет з урахуванням наявного у сторони виконавчого провадження ідентифікатору для доступу до інформації про виконавче провадження.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що наявні відомості про вчинення виконавчих дій, які відображені у Інформації про виконавче провадження, за відсутності доказів зворотного, є достовірними та повними.

Суд критично оцінює надану органом ДВС постанову від 08.04.2019р. про скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, оскільки прийняття керівником ВДВС постанови 08.04.2019р., тобто з порушенням строку, передбаченого ч. 1 ст. 41 Закону України Про виконавче провадження , не спростовує факт бездіяльності органу ДВС з 19.02.2019р. /наступний день після отримання ухвали суду від 04.02.2019р./.

Водночас скасування керівником органу ДВС постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, яка станом на 04.02.2019р. вже скасована відповідною судовою ухвалою, не свідчить про відновлення порушеного права стягувача, оскільки ч. 1 ст. 41 Закону України Про виконавче провадження передбачено саме відновлення виконавчого провадження за постановою виконавця.

Між тим, жодних доказів на підтвердження виконання ВДВС Полтавського РУЮ ГТУЮ у Полтавській області ухвали суду від 04.02.2019р., та як наслідок відновлення виконавчого провадження ВП №56144142, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.1, п.3 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Згідно з положеннями ст.129 Конституції України обов'язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012р. вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013р. зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. № 11-рп/2012).

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

У ч.ч.2,4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

У рішенні Європейського суду від 20.07.2004р. у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах "Бурдов проти Росії", "Горнсбі проти Греції".

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа "ОСОБА_2 проти України", рішення Європейського суду від 15.10.2009р.).

Господарський суд вважає, що встановлена судом бездіяльність державного виконавця під час примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.03.2018р. у справі №916/3095/17 щодо відновлення виконавчого провадження порушує права стягувача на виконання рішення суду, яке гарантоване йому Конституцією України.

Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи те, що відновлення виконавчого провадження є передбаченим законом наслідком визнання постанови про повернення виконавчого документа стягувачу недійсною (незаконною), та з огляду на ухилення державного виконавця від вчинення дій щодо відновлення виконавчого провадження, господарський суд дійшов висновку про задоволення скарги та задоволення скарги про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця та зобов'язання державного виконавця усунути допущене порушення.

Відповідно до ст.344 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Скаржником заявлено до стягнення з органу ДВС судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у сумі 1620 грн.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем (скаржник) надано до суду договір №15-02-2019 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 15.02.2019р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" та адвокатом ОСОБА_1, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3888 від 29.10.2009р., акт прийому-передачі документів від 15.02.2019р., акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 24.03.2019р., квитанції №0.0.1306400071.1 від 23.03.2019р. на суму 2500,00 грн.

За таких обставин, господарський суд вважає, що сплачені позивачем адвокату ОСОБА_1 2500,00 грн. в якості оплати витрат на правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом скарги та на підставі ст.344 ГПК України покладаються на Полтавський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

Керуючись ст.ст. 234, 340, 343, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" за вх.№2-1414/19 від 28.03.2019р. задовольнити.

2. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Полтавського РВДВС ГТУЮ у Полтавській області у виконавчому провадженні №56144142 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 13 березня 2018 року по справі №916/3095/17, котра виразилась у порушенні строків та порядку поновлення виконавчого провадження №56144142 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 13 березня 2018 року по справі № 916/3095/17 із врахуванням статті 41 Закону України Про виконавче провадження .

3. Зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу Полтавського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом відновлення виконавчого провадження №56144142 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 13 березня 2018 року по справі №916/3095/17 із врахуванням статті 41 Закону України Про виконавче провадження .

4. Стягнути з Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (36023, м. Полтава, пров. Стешенка, буд. 6, код ЄДРПОУ 34962946) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (03187, м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, 40, оф. 315, код ЄДРПОУ 38039872) витрати на правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн.

Повну ухвалу складено 11.04.2019р.

Ухвала набирає чинності 08.04.2019р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Суддя Г.Є. Смелянець